Основні етичні концепції в міжнародному менеджменті

Три основоположних принципи міжнародної ділової етики: утилітаризм, дотримання прав людини та справедливості: Утилітаризм виходить з того, що «правильні» рішення приносять значну користь більшості людей.

Менеджеру, який дотримується цієї концепції, доводиться спочатку ретельно вивчати дію альтернативних рішень на всі зацікавлені сторони, а потім робити вибір, який приносить задоволення більшості людей.

Утилітарна концепція спирається на виявлення наслідків реалізації рішень, які мають приносити користь більшості зацікавлених. Отже, прийняття рішення у даному випадку залежить від співвідношення затрат і прибутків.

Концепція дотримання прав людини ґрунтується на добровіль­но взятих на себе обов’язках менеджера захищати права інших людей та уникати будь-яких рішень, які порушують ці права. Менеджер у такому разі не примушуватиме інших діяти всупереч їхнім релігійним або етичним уявленням. Слід при цьому зазначити, що за останні роки у світі розуміння індивідуальних прав людини розширилося настільки, що фактично вони включають захист рослин, тварин, землі, води, повітря, інших елементів природи і довкілля.

Концепція справедливості зобов’язує менеджерів ставитись однаково до всіх людей, невідворотно виконувати всі правила, забезпечувати рівні права під час розподілу благ, відповідальність у відшкодуванні збитків тими, хто завдає шкоди іншим, тощо. Отже, ця концепція базується на поняттях порядності і чес­ності.

Жінки в міжнародному менеджменті.

Важливо розрізняти дві основні моделі управлінської поведінки жінок у міжнародних корпораціях: модель рівноправності та компліментарно-внескова модель.

Перша ґрунтується на рівних можливостях чоловіків і жінок в управлінській кар’єрі. Головний наголос у цій моделі пов’язується з усуненням бар’єрів, які заважають жінкам-менеджерам виявити свої здібності. Ця модель поширена в американських корпораціях. Компліментарно-внеско­ва модель полягає у виявленні найбільш сприятливої сфери діяльності чоловіків і жінок, в яких вони можуть зробити найбільший внесок у розвиток корпорації. Ця модель поширеніша в Європі.

З огляду на розглянуті моделі доцільно визначити і бар’єри на шляху залучення жінок до менеджменту. Серед цих бар’єрів: культура, стереотипи, організаційні бар’єри, освіта, законодавство, брак довіри і т. ін. Один з найбільш поширених бар’єрів просування жінок у менеджменті міжнародних корпорацій — це так звана скляна стеля, тобто обмеження у заміщенні вищих управлінських посад. Головною причиною при цьому є переконання в тому, що жінки менше цікавляться роботою і більше прив’язані до сім’ї, ніж їхні колеги-чоловіки. У деяких культурах, зокрема мусульманській, це переконання має характер традиції, згідно з якою призначення жінки взагалі виключає роботу в бізнесі чи інших сферах, а обмежує її діяльність сімейним колом.

Сучасні погляди на проблему просування жінки по щаблях менеджерської кар’єри в міжнародних корпораціях включають два основних методи боротьби із зазначеним вище переконанням: «швидкий» і «материнський». «Швидкий» підхід до кар’єри ґрунтується на визнанні рівних можливостей між чоловіками і жінками в службовому просуванні, що тягне за собою визнання жінками роботи найвищим пріоритетом на етапі посадового зростання, утворення ними сім’ї і народження дітей у більш зрілому віці. «Материнський» підхід до кар’єри означає більш рівномірний розподіл часу між роботою і сім’єю. У такому разі сприятливішим вважається гнучкий графік роботи, можливість витрачати більше часу на сім’ю, нехай навіть і за повільнішого просування по службі.

Соціальна відповідальність міжнародних корпорацій.

Соціальна відповідальність—певний рівень добровільного реагування організації на соціальні проблеми. Соціальна і юридична відповідальність притаманні сучасній моделі бізнесу.

Проблема соціальної відповідальності виникла ще наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст., але й досі стосовно цієї проблеми не вщухають дискусії. З одного боку, до Великої депресії 1920—1933 рр. панувала концепція, що бізнес має лише один обов’я­зок — приносити прибуток. З іншого боку, чимало бізнесменів прагнуло зробити особистий внесок у розв’язання болючих соціальних проблем суспільства.

Ставлення до соціальної відповідальності може бути різним — від сприятливого до ворожого. Слід врахувати наявність аргументів «за» і «проти» соціальної відповідальності.

Аргументи на користь соціальної відповідальності: сприятливі для бізнесу довгострокові перспективи; зміна потреб і сподівань широкої громадськості; залучення додаткових ресурсів для надання допомоги в розв’язанні соціальних проблем; моральні зобов’язання щодо соціальної відповідальності.

Аргументи проти соціальної відповідальності: порушення принципу максимізації прибутку; додаткові витрати на соціальну відповідальність; недостатня звітність широкій громадськості;недостатня кваліфікація у розв’язанні соціальних проблем.

Екологічна діяльність міжнародних корпорацій.

Питання екологічної діяльності міжнародних корпорацій набуває дедалі більшої актуальності у зв’язку з глобалізацією бізнесу, з одного боку, та все ширшим використанням високих технологій — з іншого. Важливо звернути увагу на використання міжнародними корпораціями системного підходу до екологічного менеджменту. Одним з інструментів такого підходу є модель Вінтера, яка була створена в компанії «Вінтер енд Сон» (Німеччина) у 1978—1986 рр. Системп міжнародних стандартів ISO-14000 включає такі основні стандарти:

ISO-14001 — Системи екологічного менеджменту. Вимоги і керівництво по застосуванню;

ISO-14004 — Системи екологічного менеджменту. Загальні керівні вказівки;

ISO-14010 — Екологічний аудит. Основні принципи;

ISO-14011 — Екологічний аудит. Процедура аудиту систем екологічного менеджменту;

ISO-14012 — Екологічний аудит. Кваліфікаційні критерії для аудиторів у галузі екології;

ISO-14040 — Оцінка життєвого циклу. Принципи і сфера застосування;

ISO-14050 — Екологічний менеджмент. Терміни і визначення.

Міжнародні стандарти ISO-14000 постійно розвиваються