Особливості діяльності менеджерів міжнародних корпорацій

Функції менеджменту, а саме планування, організація, укомплектування штатів, керівництво, контроль дають можливості усвідомити основні особливості діяльності менеджерів міжнародних корпорацій. Структурування рольових функцій міжнародного менеджера є важливим, оскільки їх виконання значною мірою залежить від того, наскільки добре менеджер знає і розуміє базові елементи зовнішнього середовища і ті проблеми, які супроводжують у ньому роботу фірми.

У цьому зв’язку слід виокремити 7 основних ролей міжнародного менеджера:
1. Міжнародний менеджер як організатор стратегічного пошуку можливостей фірми на зовнішньому ринку.
2. Міжнародний менеджер як стратегічний мотиватор.
3. Міжнародний менеджер як культурний аналітик.
4. Міжнародний менеджер як ефективний організатор і керівник інтернаціонального колективу.
5. Міжнародний менеджер як дипломат.
6. Міжнародний менеджер як громадський діяч.
7. Міжнародний менеджер як «стратегічний оптимізатор» міжнародного бізнесу.
Варто звернути увагу на різні вимоги до менеджерів міжнарод­них і національних компаній, що потребує виявлення певних здібностей у керівників. Це видно з табл., в якій наведені ключові характеристики менеджерів та критерії їхніх здібностей до керівництва міжнародним бізнесом.

Успішна діяльність менеджерів у міжнародних корпораціях потребує їх високої кваліфікації. Вона забезпечується не лише набутим досвідом, а й професійною управлінською освітою, яка надається в провідних школах бізнесу, а також постійним навчанням у міжнародних корпораціях.

16.Здатність менеджерів до МБ та методи її визначення.

Природно, що управління міжнародними компаніями вимагає від менеджерів не тільки знання інших культур, починаючи з мов, але й інших якостей. Далеко не завжди успішний мнеджер нац компанії є настільки ж успішним у тнк. Проведені численні дослідження дозволили виявити хара-ки більш і менш спроможних мнеджерів до мб.

Порівняльна хар-ка здібностей менеджерів до мб.

Як видно вимоги до більш спроможних менеджер у мб істотно відрізняються від звичних критеріїв успішного менеджера. Так, у процесі прийняття рішень звичним є викор фактів і інфор.в мб надійнішими є почуття і враження. Справа в тому щро факти добре використовувати в межах однієї культури. Сама аргументація фактами менше переконлива, ніж враження та інтуіція, засновані не тільки на докуиентованій інформації (факти), але і на невловимих процесах, які важко висловити фактами. Дуже важливим є адаптація до культури. Тут корисно узагальнювати самі процеси (що робиться?), але не їхні основи, причини (чому це відбується?). Виявляючи причину, ми немунуче навязуємо ситуацію, свою культуру як стандарт, а це помилково. Немає правильних і неправильних культур. Є різні культури до яких треба пристосовуватись.

Досвід підготовки міжнародних менеджерів у гарвардській школі бізнесу.

Гарв школа бізнесу є найбільш провідною школою бізнесу в США. Біля 45млн дол в рік йде з неї у америк казну, це індустрія бізнесу. У Г школі бізнесу було започатковано кейс-метод доктором Копеландом ще в 1921 році, хоч активно він почав використовуватись у післявоєнний період. Цей метод приніс всесвітню славу Гарвардській школі бізнесу, яка останні 26 років 6 разів посідала перші місця в 13 проведених журналом “Бізнес-уїк” обстеженнях. Він дає можливість через колективну творчу дискусію на прикладі конкретної абсолютно правдивої ситуації, що містить у собі оригінальний практичний досвід, виробити у слухачів цілком конкретні практичні навички.

Переваги кейс-методу:-наближеність до життя в бізнесі;-двоетапне обговорення (мікрогрупа і програма в цілому);-співпраця слухачів і формування навичок роботи в групі;

-співпраця слухачів із викладачами;-можливість перевірити пропозиції реальною практикою;-розмаїття підходів;

-висока мотивація навчання;-формування навичок прийняття рішень.

Проблеми:-високі витрати на підготовку кейсів (до 2 тис. дол. на 1 кейс);-потреба у висококваліфікованих дослідниках для підготовки нових кейсів;-старіння кейсів;-складна методика проведення занять і потреба тренінгу викладачів;-спеціальні аудиторії (амфітеатр, модернізована система дощок, технічні засоби та ін.);-відсутність індивідуального підходу.