Визначте роль амортизації у розрахунку лізингового платежу.

Основою лізингового платежу є амортизаційні відрахування які обчислюються найчастіше двома метолами: звичайним (лінійний метод нарахування амортизації) та прискореним.

Лінійний метод ґрунтується на діючих нормах залежно від вартості об’єкта лізингу ьа строку його експлуатації:

де С — вартість об’єкта лізингу; Е — термін експлуатації об’єкта.Величина амортизаційних відрахувань у складі лізингових платежів розраховується за формулою

де СН_а — норма амортизації на повне відтворення, %; Т_п — термін лізингової угоди.

Відповідно до Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» для першої групи основних фондів встановлено норму амортизації 5 %, для другої групи — 25 %, для третьої — 15 % на рік.

Крім того, Законом передбачена прискорена амортизація основ­них фондів, якщо вони належать до третьої групи основних фондів. Прискорена амортизація нараховується за такими нормами:

1-й рік експлуатації — 15 %;

2-й рік експлуатації — 30 %;

3-й рік експлуатації — 20 %;

4-й рік експлуатації — 15 %;

5-й рік експлуатації — 10 %;

6-й рік експлуатації — 5 %;

7-й рік експлуатації — 5 %.

Для основних фондів першої та другої груп прискорена амортизація не передбачається.

У міжнародній практиці найбільш поширеним методом нарахування прискореної амортизації є метод суми числа (цифр) років (кумулятивний метод),за якого річна норма амортизаційних відрахувань відповідного року множиться на різницю між первісною вартістю об’єкта та його ліквідаційною вартістю [4, с. 37]. Сума кількості років експлуатації об’єкта визначається за формулою:

C_h = (T_e + 1) · T_e : 2,

де C_h — сума кількості років експлуатації об’єкта; T_e — норматив­ний строк експлуатації об’єкта.

Річна норма амортизації за цим методом визначається за формулою

де n_t — річна норма амортизації у конкретний рік; t — конкретний рік амортизації.

Лінійний метод також може бути методом прискореної амортизації, коли прискорення здійснюється за рахунок скорочення нормативного строку експлуатації. Цей метод застосовується в країнах, де держава проводить амортизаційну політику шляхом регулювання строків експлуатації основних коштів.