Охарактеризуйте порядок емісії корпоративних облігацій.

Корпоративні облігації (або облігації підприємств) – це борговий цінний папір, що засвідчує відносини позики та зобов’язання підприємства перед кредиторами щодо виплати в зазначені строки суми боргу з урахуванням відсотків за отриманими позичками.

Компанія, якою вперше запропоновано здійснити випуск коштовних паперів, повинна чітко усвідомлювати, що розміщення коштовних паперів - досить тривалий і складний процес, що складається з великої кількості взаємозв'язаних подій, заходів і обмежень. Успіх майбутньої емісії коштовних паперів багато в чому залежить від того, як вона підготовлена. Здійснення емісії повинне грунтуватися на чіткому розумінні цілей і детальному опрацюванні проектів, що фінансуються з її допомогою. виділяються наступні ключові етапи емісії облігацій, що розміщуються шляхом підписки: 1.Утверждение емітентом вирішення про випуск облігацій. 2.Подготовка проспекту емісії. 3. Державна реєстрація випуску коштовних паперів і проспекту емісії у ФКЦБ. 4. Виготовлення сертифікату облігацій. 5.Раскрытие інформації про реєстрацію проспекту емісії. 6. Підписка на облігації. 7. Реєстрація звіту про підсумки випуску облігацій. 8. Розкриття інформації, що міститься в звіті про підсумки випуску облігацій.

1. Переваги для інвестора:

· інвестор може очікувати на отримання прогнозованого доходу;

· інвестор має можливість виконання операцій РЕПО;

· існує можливість дострокового погашення облігації;

· інвестування в облігації є менш ризиковим порівняно з акціями;

· придбання облігацій дає можливість диверсифікувати інвестиції;

· в разі емісії забезпечених облігацій інвестор може очікувати на покриття заборгованості майном підприємства;

· виплата доходів за облігаціями забезпечена надходженнями від реалізації проекту, для фінансування якого вони були емітовані.

2. Переваги для емітента:

· емісія облігацій не впливає на структуру власного капіталу і не призводять до втрати контролю над підприємством (на відміну від акцій)

· дозволяє залучити більш дешеві ресурси, оскільки ставка за облігаціями є середньою між банківськими депозитом і кредитом, а з розвитком ринку наближується до ставки за депозитами;

· заборгованiсть підприємства диверсифiкується за рахунок залучення бiльш широкого кола iнвесторiв (на відміну від кредиту);

· дозволяють отримати ресурси на достатньо довгий строк, прив’язавши його до терміну реалізації інвестиційного проекту;

· відсутня обов’язкова вимога про надання застави (забезпечення);

Охарактеризуйте зміст інвестиційного кредитування фізичних осіб.

Інвестиційне кредитування фізичних осіб—кредитування, яке здійснюється тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам — резидентам України на придбання з інвестиційною метою нерухомості, споживчих товарів тривалого користування; кредит повертається у розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.

Банк надає кредити фізичним особам у розмірах, що визначаються виходячи з вартості товарів і послуг, які є об'єктом кредитування. Розмір кредиту на будівництво, купівлю і ремонт жилих будинків, садових будинків, дач та інших будівель визначається в межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути передані банку в забезпечення фізичною особою та сумою її поточних доходів, за винятком обов'язкових платежів, протягом 10 років. Строк кредиту встановлюється залежно від цілей об'єкта кредитування, розміру позики, плато­спроможності позичальника, причому він не повинен перевищувати 10 років з дня його надання.

Фізичні особи погашають кредити шляхом перерахування коштів з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або готівкою.

Комерційний банк може надавати бланковий кредит тільки в межах наявних власних коштів (без застави майна чи інших видів забезпечення - тільки під зобов'язання повернути кредит) із застосуванням підвищеної відсоткової ставки надійним позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту і перевірений авторитет у банківських колах.

Охарактеризуйте суб’єктів та об’єктів інвестиційного кредитування фізичних осбі.

Інвестиційне кредитування фізичних осіб—кредитування, яке здійснюється тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам — резидентам України на придбання з інвестиційною метою нерухомості, споживчих товарів тривалого користування; кредит повертається у розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.

Суб'єктами споживчого кредиту є банки і торговельні заклади (кредитори) та населення (позичальники). Традиційно кредитування фізичних осіб здійснюється переважно ощадними та іпотечними банками.

До числа суб'єктів споживчого кредиту належать також й небанківські кредитні установи.

Об'єктом споживчого кредитує витрати, пов'язані із задоволенням потреб населення. Заведено поділяти ці витрати на дві групи:

1) витрати на задоволення потреб поточного характеру (придбання товарів в особисту власність);

2) витрати на задоволення потреб капітального або інвестиційного характеру (будівництво житла, утримання нерухомого майна)

Банк надає кредити фізичним особам у розмірах, що визначаються виходячи з вартості товарів і послуг, які є об'єктом кредитування. Розмір кредиту на будівництво, купівлю і ремонт жилих будинків, садових будинків, дач та інших будівель визначається в межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути передані банку в забезпечення фізичною особою та сумою її поточних доходів, за винятком обов'язкових платежів, протягом 10 років. Строк кредиту встановлюється залежно від цілей об'єкта кредитування, розміру позики, плато­спроможності позичальника, причому він не повинен перевищувати 10 років з дня його надання.

Фізичні особи погашають кредити шляхом перерахування коштів з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або готівкою.

Комерційний банк може надавати бланковий кредит тільки в межах наявних власних коштів (без застави майна чи інших видів забезпечення - тільки під зобов'язання повернути кредит) із застосуванням підвищеної відсоткової ставки надійним позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту і перевірений авторитет у банківських колах.