Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Охарактеризуйте процедуру управління кредитними ризиками при інвестиційному кредитуванні.




Кредитний ризик — це функція параметрів позички та позичальника. Оцінка кредитної пропозиції, представленої потенційним позичальником, є оцінкою різних видів можливого ризику, які виникають під час надання бажаного кредиту для банку, що кредитує. Така оцінка повинна провадитися за п’ятьма критеріями:

1) репутація —;

2) можливості позичальника на одержання коштів за всіма своїми операціям;

3) капітал — оцінка бази капіталу позичальника та його готов­ність використовувати власний капітал у проекті,

4) умови — оцінка поточного стану та прогнозу розвитку місцевої, регіональної та загальнонаціональної економіки, а також галузей господарства, де оперує позичальник.;

5) застава — надійне забезпечення кредиту у формі застави або гарантії.

Оцінка фінансової інформації.

Захист від втрат у разі невиконання зобов’язань. Для захисту від непередбачених втрат за кредитними операціями банк вимушений вимагати від позичальників забезпечення кредиту.

Аналіз якості кредиту. Система рейтингу кредиту за критерієм якості є важливим інструментом систематичної оцінки ступеня кредитного ризику, пов’язаного з непогашеними інвестиційними кредитами банку.

Система спостереження за кредитами.:

Вивчивши ситуацію, банк переходить до розробки стратегії «порятунку» кредиту. Зрозуміло, що всякий проблемний кредит є унікальним, відтак банк має індивідуально підходити до кожного конкретного випадку. Проте, будь-яка стратегія, на наш погляд, повинна передбачати:

розробку програми зміни структури заборгованості;одержання додаткової документації та гарантій;відрахування додаткового забезпечення;вкладення додаткових коштів;продаж забезпечення;звернення до гарантів;організацію спільного товариства та вкладення капіталу;роботу з керівництвом щодо виявлення проблем та їх роз­в’язання;розробку програм скорочення витрат;продаж компанії третій стороні;

зміну керівництва;призначення керівників та консультантів з боку банку для роботи з компанією;збільшення власного капіталу компанії;реорганізацію компанії;організацію фінансової допомоги з боку іншого фінансового інституту;одержання урядових гарантій щодо бюджетного обслуговування боргу;вжиття юридичних заходів — офіційне звернення до гаранта та продаж застави, якщо кредиту загрожує неповернення;оформлення документів про банкрутство.

Отже, досліджуючи проблему управління ризиками щодо кредитування інвестиційних проектів, ми дійшли висновку, що банки повинні ретельно керувати та удосконалювати процес кредитування на всіх його стадіях.

 

Охарактеризуйте порядок оцінки кредитних ризиків інвестиційного кредитування.

Оцінка кредитних ризиків. Кредитний ризик — це функція параметрів позички та позичальника. Оцінка кредитної пропозиції, представленої потенційним позичальником, є оцінкою різних видів можливого ризику, які виникають під час надання бажаного кредиту для банку, що кредитує. Така оцінка повинна провадитися за п’ятьма критеріями:

6) репутація — бажання позичальника забезпечити свої зобов’язання. Процес оцінки має передбачати перевірку кредитних справ позичальника тощо;

7) можливості позичальника на одержання коштів за всіма своїми операціям або за конкретним інвестиційним проектом та здатність його управляти своїми коштами;

8) капітал — оцінка бази капіталу позичальника та його готов­ність використовувати власний капітал у проекті, на який заявлений кредит. Позичальник повинен бути готовим розділити ризик проекту з банком, що його кредитує, надаючи для фінансування значну частину свого акціонерного капіталу, тобто позичальник повинен перейняти на себе певні зобов’язання;

9) умови — оцінка поточного стану та прогнозу розвитку місцевої, регіональної та загальнонаціональної економіки, а також галузей господарства, де оперує позичальник. Різні економічні умови та різні економічні прогнози для різних галузей господарства часто потребують і різних позичкових критеріїв на тих чи інших фазах ділового циклу;

10) застава — надійне забезпечення кредиту у формі застави або гарантії. Банк не повинен надавати кредитів лише під заставу або лише під гарантію, потрібне подвійне покриття.

Охарактеризуйте основні складові моделі управління кредитним ризиком.

Оцінка кредитних ризиків

Оцінка фінансової інформації

Захист від втрат при невиконанні зобов’язань

Аналіз якості кредиту

Спостереження за кредитом

Розробка стратегії порятунку кредиту.

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-30; просмотров: 209.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...