Основні принципи та система конституційного права України.

Конституційне право як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна.

Конституційне право розуміється як:

навчальна дисципліна – це певна сукупність знань, які випливають із системи науки цієї галузі, а також практики реалізації наукових досягнень.

юридична наука-це галузева юридична наука, яка становить собою цілісну систему знань, висновків, ідей щодо основ повновладдя народу, організацію та діяльність органів державної влади, територіальної організації суспільства, засади місцевого самоврядування тощо.

галузь права - це система правових норм, що встановлюються і охороняються державою та має специфічну сферу суспільних відносин.

Співвідношення понять «конституційне право» та «державне право».

Існує багато підходів щодо термінів „конституційне право" і „державне право". Історично відмінність між цими термінами була обумовлена різними концептуальними підходами у ХУШ-ХІХ ст., згідно з якими у якості вихідних ідей визначалися, з одного боку, ідеї, що абсолютизували роль держави (Німеччина), а з другого - ідеї демократії, законності та конституціоналізму (Велика Британія, США, Франція).

Незважаючи на те, що за радянських часів у вузах країни викладався курс державного права, дискусії щодо термінів „конституційне право" і „державне право" були проведені у 1970 та 1972 рр. Більшість учених мотивувала неможливість запровадження терміна „конституційне право" замість „державне право" не лише тим, що введення категорії „конституційне право" обмежувало б межі державного права лише нормами Конституції, а й тим, що це ліквідувало б розподіл між нормами Конституції та іншими нормами.

В дискусії, яка відбулася у 1992 році, висловлювалися різні пропозиції. Одні вчені вважали, що конституційне і державне право не збігаються, оскільки поточне законодавство і підзаконні акти не можна включати до конституційного права, адже зміст останнього становлять лише конституції та конституційні закони. Інші виходили з того, що конституційне регулювання є органічною складовою державно-правового регулювання.Розв'язання цієї проблеми слід шукати у філософсько-правовому відношенні до тих категорій, які пов'язані з двома основними напрямками юридичної думки - природно-правовим і позитивістським. Перший виходить з того, що першоосновою конституції є людина та її права, тому в країнах, які визнають це положення, існує конституційне право (США, Франція, Росія, Угорщина, Україна та ін.). У тих крінах, що визнають позитивістський напрям, першоосновою конституції визнається держава, яка визначає обсяг прав і свобод людини. Тому у цих країнах існує державне право (Австрія, Німеччина, Швейцарія). Звідси і різниця, яка спостерігається щодо цієї проблеми.Взагалі у сучасний період ця різниця має лише відносне значення, а найменування відповідної галузі права в умовах конкретної країни визначається традиційними підходами, які збереглися у науці та державно-правовій практиці. Отже, можна говорити про відносну тотожність, синонімічність термінів „конституційне право ” і „державне право ”.

Поняття і предмет конституційного права України

КПУ - це провідна галузь національного права України, яка являє собою систему правових норм, що регулюють базові суспільні відносини, які виникають у різних сферах життєдіяльності суспільства (політичній, економічній, соціальній, духовній), закріплюючи при цьому незалежність державної влади, загальні засади та принципи її організації і форми здійснення, а також невід’ємні права і свободи людини та громадянина. Є одним із найважливіших засобів забезпечення повновладдя народу України в політичній, економічній, соціальній, культурній сферах його життєдіяльності.

Предмет конституційного права - це суспільні відносини, які виникають і діють в процесі здійснення політичної влади народом України.- відносини, що визначають устрій держави, організацію державної влади та основи місцевого самоврядування;- відносини, що виникають між людиною, колективами людей та державою- відносини, що складають основи народовладдя і суверенітету народу. - відносини, які опосередковують будову, устрій держави- відносини, що опосередковують основні засади функціонування держави - відносини, що визначають характер зв’язків з особою

Роль конституційного права України в системі права України

Роль конституційного права:

- Є ядром системи національного права, так як через Конституцію проникає в усі галузі права;

- Є встановлююче, закріплююче, тому що основа Конституція України.

- Регулює серцевину політичних відносин, через народовладдя, визначає кому належить влада, і який механізм її реалізації.

- Має особливий предмет правового регулювання;

- Закріплює засади конституційного ладу України, невід’ємні права і свободи людини і громадянина;

- Конституційно – правові норми встановлюють систему, основи організації і діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

- Встановлює основи цивільного, земельного, господарського та інших галузей права.

Метод конституційно-правового регулювання

Метод конституційно-правового регулювання - сукупність способів і засобів, із допомогою яких упорядковуються суспільні відносини, що становлять предмет галузі конституційного права.

метод владного впливу, який застосовується щодо суб'єктів правовідносин у конституційному праві;

метод загального (конституційного) нормування, який є характерним для закріплення правового статусу особи (за винятком політичних прав) у межах та обсязі конституційного закріплення без конкретизації цього інституту;

метод конкретного регулювання, притаманний для регулювання більшості конституційно-правових відносин.

метод установлення – закріплюють повноваження відповідних суб’єктів;

метод зобов’язання – закріплюють обов’язок людини визначати свою поведінку відповідно до встановленого припису;

метод дозволяння – дає можливість відповідному суб’єкту діяти за тих чи інших обставин на свій розсуд;

метод заборони – суб’єктам конституційного права заборонено здійснювати дії, передбаченні приписами цих норм

Основні принципи та система конституційного права України.

Система конституційного права - це сукупність принципів, інститутів та норм конституційного права.

Основні риси системи КПУ:Структурованість системи – спосіб зв'язку елементів – упорядкована система елементів, кожний з яких виконує свою власну функцію, що не зводиться до функції всієї системи. Взаємозв'язок та взаємоузгодженість елементів. Наявність системоутворюючих факторів – кожен елемент системи в свою чергу може розглядатися як система (підсистема).Відкритість системи - зв’язок із зовнішнім середовищем, що наповнює її реальним змістом, забезпечує розвиток її елементів та системи в цілому. Принципи КПУ – це засади, в яких втілюється призначення галузі конституційного права і самої Конституції України.

Принципи конституційного права поділяються на дві великі групи – загальні і спеціальні.У загальних принципах втілюються основні ідеї конституції, її призначення і соціальна роль. Ці принципи декларуються безпосередньо в Конституції України. Серед них – державний суверенітет, розподіл влад, непорушність прав та свобод людини і громадянина тощо.Спеціальні принципи наповнюють реальним змістом конкретні конституційно-правові відносини. Вони мають чітко окреслену юридичну природу і знаходять конкретне застосування в безпосередній діяльності держави та її органів. Це, наприклад, принципи органів державної влади, виборності місцевого самоврядування тощо.