Теорія, яка головним інструментом впливу на поведінку людей

вважає встановлення цілей і визначення шляхів їх досягнення, - це:

А. модель Фідлера;

Б. модель Р. Блейка і Дж. Моутон;

В. модель П. Герсі і К. Бланшара;

Г. модель Врума - Йєттона;

Ґ. модель Т. Мітчела і Р. Хауса.

Вкажіть, яка з названих теорій не належить до ситуаційних.

А. модель Фідлера;

Б. теорія життєвого циклу П. Герсі і К. Бланшара;

В. модель Врума - Йєттона;

Г. теорія «Х» та «Y» Д. Мак-Грегора;

Д. модель Т. Мітчела і Р. Хауса.

277. Назвіть модель лідерства, що висуває такі фактори впливу на поведінку менеджера, як: відносини між менеджером і колективом, структуру завдання, посадові повноваження:

А. модель Т. Мітчела і Р. Хауса;

Б. модель Фідлера;

В. модель Врума - Йєттона;

Г. модель Д. Мак-Грегора;

Д. модель П. Герсі і К. Бланшара.

278. Якщо компанія ставить перед собою завдання залучення додат­кового капіталу для реалізації цілей свого розвитку, то її головними стра­тегічними складовими будуть:

А. виробничі робітники;

Б. акціонери компанії;

В. управлінський персонал;

Г. банківські структури;

Д. партнери по бізнесу.

279. Підхід, який оцінює організаційну ефективність за критеріями, що здатні забезпечити внутрішню єдність і гарантувати виживання орга­нізації у мінливому середовищі, - це:

А. системний підхід;

Б. підхід на основі виділення стратегічних складових;

В. цільовий підхід;

Г. вибірковий підхід;

Д. полікритеріальний підхід.

280. Ефективність, яка показує, наскільки повно організація за­довольняє потреби споживачів порівняно з альтернативними способами їхнього задоволення, - це:

А. стратегічна ефективність;

Б. внутрішня ефективність;

В. цільова ефективність;

Г. оперативна ефективність;

Ґ. ринкова ефективність;

Е. зовнішня ефективність.