Розрахунок темпу росту постачання товарів неналежної якості (показник якості).

Для оцінки постачальників по другому показнику (якість товару, що поставляється,) розрахуємо темп росту постачання товарів неналежної якості (_Tн.к) по кожнім постачальнику:

Тн._до= (d_н.до1/d_н.до0) х100,                                                                                (4.4)

де d_n.до1 — частка товару неналежної якості в загальному обсязі постачань поточного періоду;

d_н.до0 — частка товару неналежної якості в загальному обсязі постачань попереднього періоду.

Частку товарів неналежної якості в загальному обсязі постачань визначимо на підставі даних таблиць 4.1 і 4.2. Результати оформимо у виді табл. 4.5.

У нашому прикладі для першого постачальника темп росту постачань товарів неналежної якості складе:

Тн._до = (5,0/2,5) х 100=200%

Таблиця 4.5

Розрахунок частки товарів неналежної якості в загальному обсязі постачань

Отриманий результат вноситься в табл. 4.6.

Таблиця 4.6

Розрахунок рейтингу постачальників

3. Розрахунок темпу росту середнього запізнення (показник надійності постачання, Тн._п).

Кількісною оцінкою надійності постачання служить середнє запізнення, тобто число днів запізнень, що приходяться на одне постачання. Ця величина визначається як частка від розподілу загальної кількості днів запізнення за визначений період на кількість постачань за той же період (дані табл. 4.3).

Таким чином, темп росту середнього запізнення по кожнім постачальнику визначається по формулі:

Тн._п=(О_ср1 /О_ср0 )x100                                                                            (4.5)

де О_ср1 — середнє запізнення на одне постачання в поточному періоді, днів;

     О_ср0 — середнє запізнення на одне постачання в попередньому періоді, днів.

Далі розрахуємо темп росту середнього запізнення для постачальника № 1.

Розрахунок рейтингу постачальників.

Для розрахунку рейтингу необхідно по кожнім показнику знайти добуток отриманого значення темпу росту на вагу. Сума добутків по гр. 5 (табл. 4.6) дасть нам рейтинг постачальника № 1, по гр. 6 — постачальника № 2.

Оскільки, у нашому випадку, темп росту відбиває збільшення негативних характеристик постачальника (ріст цін, ріст частки неякісних товарів у загальному обсязі постачання, ріст розміру запізнень), та перевага при переукладанні договору варто віддати постачальникові, чий рейтинг, розрахований за даною методикою, буде нижче.

Практичне заняття 5.

Розробка систем складування.

Ціль заняття – закріпити знання в області логістики складування. Розібрати практичні ситуації, що виникають при організації і керуванні складським господарством.

Завдання по діловій грі

Необхідно розробити ряд діючих організаційно-економічних і технічних заходів, що забезпечують постійне збільшення обсягу складської реалізації матеріально-технічних ресурсів. У свою чергу, необхідно провести відповідні техніко-економічні розрахунки, що підтверджують обґрунтованість і ефективність розроблених організаційно-економічних і технічних заходів щодо удосконалювання функціонування складського комплексу.

У діловій грі розглядається кілька модельних ситуацій, що імітують виробничо-господарський процес у складському господарстві в реальному масштабі часу. Конкретно розглядаються три ситуації.

Ситуація 1. Відбулася зміна структури запасів збережених на складі матеріально-технічних цінностей, що знайшло відображення в зведеній відомості розміщення продукції (табл. 5.1). У 2003р. на складі збільшилися запаси по наступних позиціях:

· ковбасної продукції — з 48,3 до 58,3 т, у тому числі по позиції 22 відповідно — з 20,0 до 30,0 т;

· овочів і фруктів — з 2,5 до 20,0 т, у тому числі по позиції 16 відповідно — з 2,5 до 20,0 т.

Ситуація 2. Оборотність товарів прискорилася на 2 дні за рахунок проведених заходів щодо удосконалювання організації функціонування складського комплексу і централізованої доставки товарів, а також більш оперативного оформлення супровідних прибутково-видаткових документів.

.

Практичне заняття 6.

Керування запасами.

Ціль заняття – закріплення вивченого матеріалу й оволодіння навичками розрахунку параметрів різних систем керування запасами і контролю за їхнім станом.

Контрольні питання.

1. Яка роль товарно-матеріальних запасів в економіці?

2. Дайте визначення матеріальному запасові.

3. Перелічите категорії товарно-матеріальних запасів у залежності від їхнього цільового призначення.

4. Назвіть основні причини створення запасів.

5. Перелічите основні види товарно-матеріальних запасів.

6. Охарактеризуйте методи нормування матеріальних запасів.

7. Поясните формулу вирахування обсягу товарно-матеріальних запасів.

8. Оптимальний розмір замовлення.

9. Назвіть фактори, що визначають точний рівень резервних запасів.

10. Які питання по проблемі керування запасами є центральними в логістичних системах?

11. Для яких умов розроблені основні та інші системи керування запасами?

12. Перелічите плановані параметри в системах керування запасами. Перелічите можливі збурювання в системах керування запасами.

Завдання.

Задача 1. Розрахувати розмір замовлення виробів суміжних виробництв у системі з установленою періодичністю поповнення запасу до постійного рівня при наступних умовах. Максимальний бажаний запас виробів 170 шт.; очікуване споживання за час постачання – 24 шт.; граничний рівень – 50 виробів. Постачання здійснюються 1 раз у 2 тижні. Попереднє замовлення було 3 лютого. 11 лютого поточний запас виробів склав 50 шт.

Рішення.

1. Визначення максимального бажаного запасу.

Максимальний бажаний запас виробів МЖЗ = 170 шт.

2. Визначення очікуваного споживання за час постачання.

Очікуване споживання за час постачання ОП = 24 шт.

3. Визначення граничного рівня запасу.

Граничний рівень запасу ПУ = 50 шт.

4. Зіставлення поточного запасу з граничним рівнем.

За станом на 11 лютого поточний запас дорівнює граничному рівневі, отже, буде додаткове замовлення.

5. Розрахунок розміру замовлення.

Розмір замовлення:

РЗ = МЖЗ – ПУ + ОП = 170 – 50 + 24 = 144 шт.

Відповідь: розмір додаткового замовлення складе 144 шт.

Задача 2. Розрахуйте розмір замовлення куточків у системі з установленою періодичністю поповнення запасу до постійного рівня при наступних умовах. Максимальний бажаний запас куточків 190 т.; очікуване споживання за час постачання – 20 т; граничний рівень – 50 т. Постачання здійснюються 1 раз на місяць. Попереднє замовлення було 10 травня. За станом на 10 червня поточний запас дорівнює 80 т.

Задача 3. Розрахуйте розмір замовлення мазуту в системі з установленою періодичністю поповнення запасу до постійного рівня при наступних умовах. Максимальний бажаний запас мазуту 340 т; очікуване споживання за час постачання – 50 т; граничний рівень –100 т. Постачання здійснюються 1 раз у тиждень. 5 липня було видане замовлення на постачання, 8 липня поточний запас склало 100 т.

Задача 4. Розрахуйте розмір замовлення інструмента в системі з установленою періодичністю поповнення запасу до постійного рівня при наступних умовах. Максимальний бажаний запас інструмента 400 шт.; граничний рівень – 100 шт.; очікуване споживання до моменту постачання – 70 шт. Постачання здійснюються 1 раз у 2 тижні. 6 вересня було видане чергове замовлення на постачання інструмента. 20 вересня поточний запас інструмента на складі склав 180 шт.

Задача 5. Розрахуйте оптимальний розмір замовлення ДВП, якщо витрати виконання замовлення складають 2 грн./м², потреба в пиломатеріалах – 3000 м²; витрати на збереження складають  1 грн./м².

Рішення.

1. Визначення потреби в матеріалі.

S = 3000 м² (з умови завдання)

2. Визначення витрат виконання замовлення.

З₀ = 2 грн./м² (з умови завдання)

     3. Визначення витрат на збереження одиниці матеріалу, що замовляється

i = 1 руб./м² (з умови завдання)

4. Розрахунок оптимального розміру замовлення по формулі Уилсона.

Відповідь: оптимальний розмір замовлення ДВП 110 м².

Задача 6. Розрахуйте оптимальний розмір замовлення фарб на оптовому складі, якщо витрати виконання замовлення складають 12500 грн.; потреба у фарбі 4000 т; витрати на збереження складають 3000 грн.; коефіцієнт k, що враховує швидкість поповнення запасу на складі, 0,9.

Задача 7. Розрахуйте оптимальний розмір замовлення миючих матеріалів, якщо витрати виконання замовлення складають 400 грн./т; потреба в миючих засобах 2400 т; витрати на збереження складають 250 грн./т.

Задача 8. . Розрахуйте оптимальний розмір замовлення живої риби для ресторану, якщо витрати виконання замовлення складають 1100 грн.; потреба в рибі 2000 кг; витрати збереження складають 275 грн./т.

Задача 9. Розрахуйте інтервал часу між замовленнями, якщо потреба в ДВП у 2012р. складає 3000 м², а оптимальний розмір замовлення – 110 м².

Рішення.

1. Визначення кількості робочих днів у році.

Кількість робочих днів N у 2004р. приймаємо рівним 252.

2. Визначення потреби в матеріалі.

Потреба в матеріалі S = 3000 м² (з умови завдання)

3. Визначення оптимального розміру замовлення.

Оптимальний розмір замовлення q_опт = 110 м² (з умови завдання).

4. Розрахунок інтервалу часу між замовленнями.

За узгодженням з експертами даний інтервал часу можна скорегувати до 10 робочих днів, тоді постачання будуть здійснюватися 1 раз у 2 тижні.

Відповідь: розрахунковий інтервал постачання складає 9 робочих днів і може бути скоректований до постачань 1 раз у 2 тижні.

Задача 10. Розрахуйте інтервал часу між замовленнями, якщо потреба в тубах у 2004р. складає 2500 шт., а оптимальний розмір замовлення 140 шт.

Задача 11. Розрахуйте інтервал часу між замовленнями, якщо потреба в цукрі в 2004 р. складає 800 кг, а оптимальний розмір замовлення 60 кг.

Задача 12. Розрахуйте інтервал часу між замовленнями, якщо потреба в папері формату А4 у 2012р. складає 2000 коробка, а оптимальний розмір замовлення дорівнює 35 коробка.

Практичне заняття № 7.