Особливості колективної дії і впливу. Неефективність економічного егоїзму. Альтруїзм і кооперативна поведінка

Важливе місце в критичному аналізі принципу максимізації індивідуальної вигоди («економічного егоїзму») займає психологія колективної дії. В соціальній психології А. Шерифом було сформульовано концепцію досягнення екстраординарної мети, коли деякі понадцілі можуть бути досягнутими тільки в результаті психологічної взаємодії суб'єктів і готовності пожертвувати особистою вигодою та груповим фаворитизмом («Всім буде добре, коли кожен зрозуміє, що робити добро іншим — найкраще для нього самого»).

 Неефективність «економічного егоїзму» доводить відома лабораторна психологічна гра Джуліана Едні «Гайки» (або «горішки»). На блюді є 10 гайок. За умовою учасникам гри слід набрати якомога більше гайок (горішків), причому їм відомо, що через кожні 10 секунд кількість гайок, що залишилися, подвоюватиметься. Очевидно, що якщо учасники гри проявлять витримку і дочекаються збільшення числа гайок на блюді, кожен з них теоретично зможе набрати більше їх число. Проте, практика показала, що в 55 % випадків всі гайки розхапувалися учасниками саме за початкові 10 секунд. Позначається ситуація конкуренції, поспіху, а також небажання спочатку подумати, а потім тільки ухвалювати рішення в умовах співпраці. (Якби учасники спокійно посиділи 30 секунд, вони отримали б в розпорядження 80 гайок.)

В контексті проблеми, як сумістити благополуччя індивідів, включаючи їх право переслідувати свої особисті інтереси, і благополуччя суспільства в цілому, соціальні психологи використовують лабораторні ігри, показуючи, яким чином позитивно мислячі люди попадаються в пастку взаємно деструктивних стратегій поведінки.

Як приклад деструктивної поведінки може бути розглянуто поширена на Заході сільськогосподарська проблема — трагедія громадських вигонів, що ґрунтується на масових порушеннях заборони випасати худобу в певну пору року на тих або інших територіях. Безпосередній особистий інтерес затуляє віддалені сумні наслідки. Уявне малим порушення суспільного договору на користь одного викликає лавину інших малих порушень з ліквідацією загального блага, аж до екологічних катастроф, знищення видів тварин і рослин [2] .

Іншим прикладом є так звана «дилема двох в'язнів». Вона ілюструється історією про двох підозрюваних, які зробили спільно декілька злочинів різної тяжкості. Їх окремо допитує окружний прокурор. Обидва винні, проте, у прокурора немає доказів цього. Тому, якщо жоден з них не зізнається, кожен отримає незначний термін (наприклад, по 2 роки в'язниці).

Якщо один із злочинців надасть допомогу слідству і зізнається у всьому тоді як його напарник мовчатиме, першого звільнять від покарання, а напарник отримає повний термін — 12 років в'язниці.

Якщо зізнаються обидва, то отримають лише невелике скорочення терміну і кожного буде засуджено до 10 років (див. табл. 6.2).

Таблиця 6.1. ДИЛЕМА УВ'ЯЗНЕНОГО