Вплив на економічну свідомість змін соціально-економічного середовища

В 90-х роках ХХ сторіччя в країнах колишнього Радянського Союзу почалися революційні перетворення, як в економіці, так і в суспільстві в цілому. Ринкові реформи, здійснювані методом шокової терапії привели до різких, негативних змін соціально-економічного середовища.

Чекова, формальна приватизація, розбазарювання державної власності, прояви дикого капіталізму в економічній поведінці еліти та нових підприємців, руйнування підприємств, втрата робочих місць, знецінювання праці на виробництві, праці вчених, насадження культу багатства і цінностей західної культури, різка соціально-майнова диференціація суспільства ‑ ось далеко неповний список процесів і проблем 90-х.

Всі ці зміни зовнішнього середовища не могли не вплинути на свідомість, ціннісні орієнтації людей. Тому вже з 1993-1994 років російські вчені стали досліджувати зміни, які відбуваються зі свідомістю людей, у тому числі економічною свідомістю, під впливом соціально-економічних перетворень. Яскравим прикладом зміни елементів економічної свідомості під впливом соціально-економічного середовища та змін у ній можуть бути результати досліджень, проведених ученими Інституту психології РАН протягом 90-х років.

В.А. Хащенко виконав дослідження 7 соціальних груп: старших школярів, студентів, учителів, військових офіцерів, працівників державних підприємств, підприємців сфери малого бізнесу та безробітних (усього 297 чол) на предмет:

- визначення найважливіших цінностей;

- значимості критеріїв взаємного порівняння (оцінювання) людської праці;

- уявлень про основні складові компетентності керівника та соціальних очікувань стосовно нього з боку учасників спільної трудової діяльності.

Дослідження показали такі результати [33] .

1. У цілому виявлені тенденції збільшення значимості цінностей «власність», «багатство», «матеріальне забезпечення», тобто економічних цінностей; принципові зміни значимості цих цінностей були відзначені в у Росії 1994 р. Один з елементів економічних цінностей, як правило, матеріальне забезпечення поряд із традиційно високими цінностями, наприклад, «здоров'я» входять у п'ятірку цінностей, яким віддають перевагу практично у всіх досліджуваних групах.

Був зроблений висновок про те, що підвищення значимості економічних цінностей у структурі ціннісної орієнтації учасників трудової діяльності відбулося під впливом соціально-економічних змін у суспільстві [33, с.19] .

2. Під впливом соціально-економічних змін відбулася зміна значимості критеріїв взаємного порівняння (оцінювання) людської праці. Всі критерії представлені трьома групами: трудові (діяльнісні) критерії; критерії відносин і економічні (майнові) критерії (таблиця 4.1).

Результати аналізу показали, що

а) в 90-ті рр. у порівнянні з 70-80 рр. збільшилася кількістьмайнових критеріїв (були тільки житло і зарплата)

б) зросла питома вага значимості економічних і знизилася діяльнісних критеріїв

Висновок: як самі критерії, так і їхня значимість чутливі до соціально-економічних змін [33, с. 20].

3. Під впливом соціально-економічних перетворень відбулася зміна основ формування авторитету керівника трудового колективу, а також соціальних очікувань стосовно нього з боку учасників спільної трудової діяльності:

а) основними складовими компетентності керівника були професійна і організаційна, а стали ‑ економічна і юридична;

Таблиця 4.1 - Критерії взаємного порівняння (оцінювання) людської праці

б) економічна компетентність стала розумітися членами трудового колективу вузько ‑ як здатність забезпечити працівникам прийнятну оплату праці;

в) у порівнянні з економічною компетентністю знизилася вага інших складових авторитету і не тільки педагогічних і моральних, але й професійних, рівня освіти, профпідготовки;

г) ті ж тенденції проявилися і у соціальних очікуваннях: виконавці психологічно готові переносити різні організаційні труднощі (збої, неритмічність), порушення етики з боку керівників, але гостро сприймають своє фінансове забезпечення, фінансові порушення керівників.

Якщо рядові працівники вважають своє фінансове становище достатнім, вони не звертають увагу на дохід керівника; якщо немає ‑ хочуть знати, контролювати джерела доходів, виражають незадоволеність.

Метою другого, більше поглибленого етапу дослідження, було з'ясування того, чи у всіх однаково змінюються елементи економічної свідомості під впливами соціально-економічних умов.

Було виявлене наступне:

1) зміна соціально-економічних умов діяльності міняє структуру цінностей не у всіх випробуваних. Виражена орієнтація на економічні цінності характерна для певного соціально-економічного типу людей, поширеність якого різко зростає в умовах різких економічних змін (актуалізація соціально-економічного типу при певних економічних умовах);

2) зміни в системі цінностей характерні для тих, у кого вона не сформувалась (школярі), нестійка (студенти), людей з нечітко вираженою системою цінностей;

3) зміни характерні не для тих, у кого цінності організовані по типу піраміди (є щось головне, що і виступає системоутворюючим фактором), а скоріше по типу трапеції (є багато однаково значимих цінностей). Перший тип організації цінностей може бути більш стійким до впливу різних факторів, у тому числі економічних [33, с. 26].

На жаль, вчені не досліджували, у якого саме соціально-психологічного типу цінності не міняються.

Але можна стверджувати, що найбільш стійкими до впливу соціально-економічних змін є ті особистості, в ієрархії цінностей яких домінуть духовні цінності.

Висновок: соціально-економічні фактори впливають на зміну економічної свідомості не однозначно, диференціюючись на зміну цінностей різних людей, ефективність, сила та напрям впливу багато в чому визначається їхніми соціально-психологічними типами.

Більш глибокий аналіз критеріїв взаємного порівняння критеріїв людської праці показав приблизно таку ж тенденцію: переважна орієнтація на економічні показники характерна тільки для деяких соціально-психологічних типів, тобто економічні фактори безпосередньо не детермінують соціально-психологічний процес взаємного порівняння, а їхній вплив опосередкується соціально-психологічними типами людей [33, с.27].

Завдання наступного дослідження, проведеного вченими Інституту психології РАН ‑ спростувати твердження економістів «люди напружено почнуть трудитися тоді, коли будуть створені сприятливі умови для високого заробітку», «у тім, що люди погано трудяться, винуватий економічний механізм» (тобто про те, що економічні фактори домінують над психологічними).

Членам трудових колективів була запропонована сукупність полярних шкал для оцінки різних умов трудової діяльності, у яких вони воліють працювати. Серед використаних у цьому аналізі шкал найбільш важливі наступні дві: «Я волію трудитися «напружено - комфортно» і «з високим матеріальним доходом - з низьким матеріальним доходом».

У результаті дослідження було виявлено, що такі мотиваційні переваги, як «висока, середня або низька напруженість роботи» і «високий, середній або низький матеріальний дохід від роботи» виявилися нежорстко зв'язаними, часто навіть відносно незалежними в сукупності переваги умов спільної трудової діяльності.

Виділилося п'ять принципово різних груп, що відрізняються одна від одної співвідношенням зазначених видів мотивації:

- «віддаю перевагу напруженій праці при високому матеріальному доході» (1);

- «віддаю перевагу високому матеріальному доходу в комфортних (ненапружених) умовах праці» (2);

- «віддаю перевагу низькому матеріальному доходу, але й низькій напруженості роботи» (3);

- «волію напружено трудитися («по-людськи», «як звик завжди»), а там скільки заплатять, стільки заплатять» (4);

- «віддаю перевагу середньому матеріальному доходу і середній напруженості робот» (5).

Надзвичайно цікаво те, що прагнення до досягнення високого матеріального доходу не є глобальною мотивацією в спільній трудовій діяльності, хоча вона і характерна для першої і другої виділених вище груп працівників, що становлять більше половини опитаних. Для тих членів трудових колективів, які належать до 3-ї, 4-ї і 5-ї виділених груп, більш важливими є такі умови, як: «спільність праці (не на шкоду іншим людям)», «доброзичливість міжособистісних відносин», «можливості особистісного росту (професійне навчання, підвищення кваліфікації і т.п.)», «збереження здоров'я», «нерегламентованість роботи» і ін. В основі переваги перерахованих умов лежать відповідні види мотивації, які є провідними і пояснюють слабке прагнення до високого матеріального доходу.

Таким чином, отримані дані не дозволяють розглядати економічні фактори (нові форми власності, ринкові економічні механізми й т.д.) як ті, що повністю детермінують динаміку соціально-психологічного феномена переваги умов трудової діяльності. Останній багато в чому визначається мотиваційною структурою членів трудового колективу, яка і виступає опосередкованим фактором взаємодії економічних і психологічних феноменів.

Дані дослідження ще раз підкреслюють правильність тези про те, що економічна свідомістьособистості є результатом взаємодії, з одного боку, особистості з її численними індивідуально-психологічними характеристиками, а з іншого боку — соціально-економічного середовища.

Правильно також те, що основними характеристиками економічної свідомості, як складової свідомості в цілому можна вважати: рухливість, гнучкість, мінливість, здатність до перебудови. Однак, необхідно враховувати, що зміна свідомості, переосмислення дійсності за часом і за змістом не завжди збігаються зі змінами дійсного положення людини і її діяльності (життя в цілому, суспільних умов і т.д.).

Формування економічної свідомості ‑ процес неоднозначний:

1. Він відбувається стихійно;

2. Схильний ідеологічному (освітньому) впливу, тобто його можна сформувати через зовнішній вплив. Не випадково в цей час актуальним є питання про економічну соціалізацію нових поколінь, якість економічної освіти, а також про інформування населення в цілому, економічних суб'єктів різних рівнів про переваги, цілі і завдання здійснення макроекономічної політики держави.