Підсумковий (семестровий) контроль

Позитивна оцінка поточної успішності (сумарного результату проміжної і модульної оцінки за семестр) за умови відсутності пропущених або невідпрацьованих семінарських занять є підставою допуску до підсумкової форми контролю.

З дисципліни „Філософія” передбачена така форма звітності, як іспит, який проводиться у І семестрі. Протягом семестру студент може набрати до 50 балів. Для допуску до іспиту студент повинен набрати за результатами поточного і модульного контролю не менше 24 балів.

Іспит є обов’язковою підсумковою формою контролю, яка дає змогу оцінити системне, а не фрагментарне засвоєння навчального матеріалу з „Філософії” і проводиться у письмово-усній формі. Студенти отримують тестові завдання (3 питання), за які максимально можна отримати 15 балів. За усну відповідь 35 балів виставляється таким чином:

32-35 балів – „відмінно”

28-32 бали – „добре”

27- 20 балів – „задовільно”

19-10 балів – „достатньо”

9-0 балів – „незадовільно”

Таким чином, сумування письмового і усного опитування дає кількість балів підсумкового контролю.

Екзаменаційні питання з курсу „Філософія”

1. Онтологія як галузь філософського знання. Її об’єкт, предмет та основна проблематика.

2. Історичні варіанти онтології.

3. Категорія буття в історико-філософському контексті.

4. Філософське розуміння простору та часу.

5. Філософське розуміння руху.

6. Місце філософії у системі філософського знання, її об’єкт, предмет, основна проблематика.

7. Проблема істини у філософії.

8. Проблема розуміння у філософії.

9. Особливості наукового пізнання. Сцієнтизм та антисцієнтизм.

10. Історичні варіанти гносеології.

11. Особливості гносеології постмодерну.

12. Види, рівні та форми пізнання.

13. Рівні та форми наукового пізнання.

14. Наукова теорія: структура та функції у науковому пізнанні.

15. Місце інтуїції у пізнанні.

16. Розвиток наукового пізнання. Еволюція і революція в розвитку наукового пізнання.

17. Соціальні та внутрішньонаукові фактори розвитку науки. Інтерналізм та екстерналізм у науковому пізнанні.

18. Поняття методу та методології. Методи наукового пізнання.

19. Філософські методи пізнання.

20. Проблема пізнаваності світу в філософії. Скептицизм, агностицизм, релятивізм, об’єктивізм.

21. Емпіризм та раціоналізм в філософії.

22. Місце філософії природи в системі філософського знання, її об’єкт, предмет, основна проблематика.

23. Людина і природа. Екологічна проблема у сучасному світі.

24. Історичні образи науки. Особливості сучасної постнекласичної науки.

25. Місце філософської антропології в системі філософського знання, її об’єкт, предмет, основна проблематика.

26. Парадокси людської свободи.

27. Проблема життя і смерті в філософії.

28. Індивід – індивідуальність – особа – особистість.

29. Духовні аспекти буття людини.

30. Свідомість як атрибутивна ознака людського існування.

31. Структура свідомості. Свідоме та несвідоме.

32. Свідомість та самосвідомість.

33. Екзистенційні проблеми людського буття.

34. Проблема статі в філософії. Фемінізм як явище сучасної культури.

35. Місце філософії культури в системі філософського знання: предмет та основна проблематика.

36. Культура та цивілізація.

37. Динаміка культури. Традиції та новаторство.

38. Культура та пізнання.

39. Місце соціальної філософії в системі філософського знання, її об’єкт, предмет, основна проблематика.

40. Соціальна структура суспільства. Соціальні групи та їх типологія.

41. Філософське розуміння феномена суспільства.

42. Ґенеза соціальних спільнот: рід, плем’я, етнос, нація.

43. Процеси соціалізації та індивідуалізації в житті особи.

44. Місце філософії історії в системі філософського знання, її об’єкт, предмет та основна проблематика.

45. Проблеми сенсу історії в філософії історії.

46. Наука і суспільство. Етичні проблеми сучасної науки.

47. Філософія науки і техніки. Перспективи сучасного інформаційного суспільства.

48. Філософія історії про спрямованість історичного розвитку. Поняття проґресу. Перспективи розвитку людства.

49. Свідомість. Дух. Душа. Раціональне та ірраціональне в духовному житті суспільства.

50. Натурфілософія: античність і Відродження (порівняльний аналіз).

51. Скептицизм Юма та агностицизм Берклі.

52. Соціально-політичні вчення пізнього Відродження (Т. Мор, Кампанелла, Макіавеллі).

53. Проблема національної ідентичності. Націоналізм.

54. Специфіка філософського розуміння культури.

     ТЕМА 1.

 ПРОБЛЕМА ПІЗНАННЯ В ФІЛОСОФІЇ

Місце гносеології в системі філософського знання. Предмет та основна проблематика гносеології. Історичні варіанти гносеології.

Проблема пізнаваності світу в гносеології. Скептицизм, релятивізм, догматизм, агностицизм.

Проблема джерела пізнання. Пізнання як: відображення, інтуїція, споглядання, розуміння, інтерпретація, переживання. Феномен мудрості.

Єдність та багатоманітність пізнавального ставлення до світу (буденно-практичне, практично-виробниче, практично-політичне, духовно-практичне, теоретичне). Види пізнання (міфологічне, релігійне, художньо-образне, наукове, ігрове.)

 Чуттєве та раціональне в пізнанні. Форми чуттєвого пізнання (відчуття, сприйняття, уявлення). Форми теоретичного пізнання (поняття, судження, умовивід). Позараціональні форми пізнання ( фантазія, емоції, інтуїція).Ненаукові та поза наукові види знань.

Пізнання як комунікація. Проблема розуміння у пізнанні. Проблема соціокультурних контекстів пізнання. Простір знання як взаємодія контекстів. Центр та периферія пізнавального простору.

Проблема істини в філософії.

Кореспондентське, дескриптивне, прагматичне, плюралістичне розуміння істини. Проблема істини в пост некласичній гносеології. Поняття абсолютності, відносності,конкретності, процесуальності істини.

Істина і правда, істина й омана, істина та віра.. Критерії істинності знань: практика, практичний результат, логічна несуперечливість. Верифікація, фальсифікація.

Специфіка наукового знання. Структура наукового знання. Емпіричне та теоретичне знання. Ідея, проблема, гіпотеза, теорія. Структура та функції теорії.

Чинники розвитку наукового пізнання. Інтерналізм та екстерналізм.

 Ідеали і норми наукового пізнання. Соціокультурна визначеність наукового розвитку. Традиція як форма соціокультурної визначеності системи наукових знань.

План семінарського заняття

1. Поняття пізнання та знання в гносеології. Суб’єкт, об’єкт, предмет пізнання, мета, засіб, результат пізнавальної діяльності. Види, рівні та форми пізнання.

2. Динаміка пізнавального процесу.

3. Проблема істини в філософії.

Література основна

§ Гадамер Х-Г. Що є істина // Філософська та соціологічна думка. 1992. № 5.

§ Касавин И.Т. Знание и его содержание // Вопросы философии 1988. № 9.

§ Хантикка Я. Проблема истины в современной философии // Вопросы философии 1996. № 9.

Література додаткова

§ Заблуждающийся разум: многообразие вненаучного знания. М., 1990.

§ Ильин В. Теория познания. Введение. Общие проблемы. М., 1993.

§ Касавин И.Т. Миграция. Креативность. Текст. Проблемы неклассической теории познания. СПб., 1999.Разд. 1

§ Кун Т. Структура научных революций. М., 1972

§ Маритен Ж. О человеческом знании // Вопросы философии 1997. № 5.

§ Петровський Епістемологія. Львів1999. розд.3

§ Рюс Ж. Поступ сучасних ідей. Панорама новітньої науки. К., 1998

§ Чудинов В. Проблема истины в философии. М., 1981.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає особливість розвитку гносеології на сучасному етапі?

2. Чи є емпіризм та раціоналізм, інтуїція та дискурс протилежними формами пізнання?

3. Яка різниця між істиною та правдою?

4. Які концепції істини ви знаєте? У чому полягає принципова різниця між ними?

5. Які види пізнання, крім наукового, ви знаєте. Чим вони відрізняються від наукового пізнання? Що у них є спільного?

6. Що таке верифікація? Хто її запропонував і для чого?

Теми есе

1.Магія та алхімія як позанаукові форми знання.

2.Кореспондентська теорія істини, її перспективність та обмеженість.

3.Позанаукові форми пізнання.

4.Соціокультурні контексті наукового пізнання

ТЕМА 2.

ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ В ФІЛОСОФІЇ

Спроби визначення людини. Образи людини в історії філософії.

Специфіка людського буття: людина і природа, людина і суспільство, людина і культура, людина і трансцендентне. Природа і сутність людини.

Людина як космічна істота. Ідея сполученості людини з всесвітом – антропокосмізм (М.Федорів, К.Ціолковський, С.Булгаков, В.Вернадський, В.Соловйов, Чижевський). Проблема походження людини.

Біологічне і соціальне в людині. Індивід - індивідуальність, особа - особистість. Проблема біо-соціального в людині в історії філософії. Становлення особи. Соціалізація та індивідуація. Етапи та форми соціалізації. Конформізм-індивідуалізм та їх види. Культурна традиція як джерело соціалізації. Виховання як форма соціалізації. Спадкове та набуте в людині.

Типології особи. Соціальні типи особи. Культурні типи особи. Релігійні типи особи.

Есенціалізм та екзистенціалізм. Індивідуальне і загальне у людському бутті. Сутність індивідуального (Х.Ортега-і-Гассет, Е.Дюркгайм). Поняття особистості. Рівнева структура особистості: фізичний, соціальний, духовний рівні. Поняття ідентичності. Типи ідентичності. Гендерна ідентичність та її деконструкція в постмодерній філософії. Національна ідентичність. Культурно-історична ідентичність.

 План семінарського заняття

1. Проблема людини в філософії: історія і сучасність.

2. Соціальне і природне в людині.

3. Поняття ідентичності особистості і шляхи її формування/

Література основна

§ Рикер П. Человек как предмет философии. М., 1983.// http://travelliers.narod.ru/philosof5.html http://www.bim-bad.ru/biblioteka/article_full.php?aid=338

§ Хексле В. Кризис индивидуальной и коллективной идентичности // Вопросы философии 1994. № 10.

§ Шелер М. Положение человека в Космосе. // Проблема человека в западной философии. М.,1988.С. 57-65 // http://philos.omsk.edu/libery/index/indext01.htm

  Література додаткова

§ Адлер А. Понять природу человека. СПб., 1997.

§ Габермас Понятие индвидуальности //http://travelliers.narod.ru/philosof6.html

§ Проблема человека в современной западной философии. М., 1988.(ел. варіант)

§ Фромм Э. Бегство от свободы. // Избранное. М., 1997. Гл. 2, 4, 5

§ Гуревич П.С.Человек как предмет социально-философского анализа// Проблема человека в западной философии. М.,1988. С. 504-518 // http://philos.omsk.edu/libery/index/indext01.htm

§ Кросбі Дж. Самісь людської особи як вона розкривається в моральній свідомості. // Досвід людської особи. Нариси з філософської антропології. Львів 2000.С.35-49

Питання для самоконтролю

1. 1.Як розуміти вислів, що “людина є більше, ніж вона про себе знає”?

2. В чому полягає криза особистості на межі XX-XXI ст?

3. Що означає деконструкція особистості що проводиться філософами-постмодерністами?

 Теми есе

1. Проблема статі в філософії.

2. К. Юнґ про процес пошуку автентичності людського “Я”.

3. Поняття особи в християнській традиції та в філософії ХХ 

        століття.

ТЕМА 3.

 ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ ВИМІРИ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ.

Поняття буденності. Специфіка буття людини в буденності.

Поняття трансцендентності. Людина як істота, що трансцендентує.

Поняття екзистенції. Граничний характер екзистенційних ситуацій. Види граничних ситуацій та їх особливості.

Людина як проблема для самої себе. Протиріччя буття та небуття – вихідна проблемна ситуація людського буття. Проблема життя, смерті і безсмертя: релігійна та філософська відповідь. Історичні форми сприйняття смерті в східній та західній культурі. Самогубство як проблема філософії. Право на смерть. Проблема евтаназії. Проблема абортів.

Смисл людського буття як філософська проблема. Абсурдність буття та проблема смислу в екзистенціалізмі. Трагедійність та нігілізм.

Проблема відчуження у філософії. Самотність як філософська проблема. Види самотності. Жіноча та чоловіча самотність. Проблема комунікації як зв*язку Я-ТИ.

Любов як екзистенційний вимір людського буття. Види любові. Любов-кохання-закоханність.

Проблема свободи у філософії. Види свободи. Парадокси свободи: свобода та відповідальність. Випробування свободою. Втеча від свободи.

.План семінарського заняття

1. Поняття граничної ситуації. Особливості буття людини на межі.

2. Любов як проблема філософії.

3. Свобода та відповідальність

Література основна

Є. Бегство от Аббаньяно М. Экзистенция как свобода // Вопр. филос. 1992. №8.

Сартр Ж.-П. Мухи. // Сартр Ж.-П. Вибране. К 2004 ( ел. варіант)

Фромм свободы. М. 1999.Гл.2,4, 5

Література додаткова

§ Аренд Г. Становище людини. Л., 2000

§ Арьес Человек перед лицом смерти.М., 1990

§ Бердяев Н.Философия свободы. М.,1989. Гл. 6.О христианской свободе.

§ Дюркгайм Е. Самогубство.К.,1998

§ Жизнь после смерти (Сборник). М., 1990.

§ Камю А. Бунтівна людина // Твори У 3-х тт.. Т. 2. К. 2000

§ Хамитов Н. Пределы человеческого. К., 2001

Питання для самоконтролю

1.Чи має людина право на смерть?

2.Спробуйте змоделювати суспільство, в якому людина досягла практичного безсмерття.

3.Як співвідносяться за змістом поняття “буття” та “свобода”? Які існували погляди на їх співвідношення в історії філософії?

4. Який зміст поняття “відповідальність” і як воно співвідноситься з поняттям “свобода”?

Теми есе

1.Проблема права на смерть: філософські та прикладні аспекти.

2.Проблема смерті в різних культурних та релігійних традиціях.

3.Проблема любові в філософії М. Бердяєва

ТЕМА 4.