Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Інформативну, переконувальну, порівняльну, нагадувальну та підкріплювальну рекламу розрізняють за класифікаційною ознакою...Стр 1 из 5Следующая ⇒
Тема 1. Комунікації у системі маркетингу. Стратегії та планування маркетингових комунікацій. Інтегровані маркетингові комунікації. 1. Маркетингова політика комунікацій - це: А)= наука, яка розглядає систему загальних настанов, критеріїв та орієнтирів сфери взаємовідносин між підприємствами та організаціями, з одного боку, та їхніми клієнтами, з іншого, з метою досягнення маркетингових цілей; Б) різновид людської діяльності, спрямованої на задоволення потреб споживачів за допомогою обміну; В) будь-яка форма неособистого платного пред’явлення й просування продуктів, послуг та ідей від імені їхнього виробника або власника; Г) концепція планування маркетингових комунікацій, пов’язана з необхідністю оцінювання стратегічної ролі окремих напрямів і пошуком оптимального їх поєднання. 2. Маркетингова політика комунікацій включає: А) різновид людської діяльності, спрямованої на задоволення потреб споживачів за допомогою обміну; Б) середньо- та довгострокові програми прийняття управлінських рішень; В)= систему загальних настанов, критеріїв та орієнтирів, що використовуються організацією для дії та прийняття рішень у сфері комунікацій; Г) будь-яку форму неособистого платного пред'явлення й просування продуктів, послуг та ідей від імені їхнього виробника або власника. 3. Інтегровані маркетингові комунікації – це: А) наука, яка розглядає систему загальних настанов, критеріїв та орієнтирів сфери взаємовідносин між підприємствами та організаціями, з одного боку, та їхніми клієнтами, з іншого, з метою досягнення маркетингових цілей; Б) різновид людської діяльності, спрямованої на задоволення потреб споживачів за допомогою обміну; В) будь-яка форма неособистого платного пред’явлення й просування продуктів, послуг та ідей від імені їхнього виробника або власника; Г)= концепція планування маркетингових комунікацій, пов’язана з необхідністю оцінювання стратегічної ролі окремих напрямів і пошуком оптимального їх поєднання для забезпечення чіткості, послідовності і максимізації впливу комунікаційних програм. 4. Єдиний комплекс, що об’єднує учасників, канали та прийоми комунікацій фірми, спрямований на встановлення та підтримку взаємовідносин між даною фірмою та адресатами комунікацій – це: А) програма маркетингових комунікацій; Б)= система маркетингових комунікацій; В) комунікаційна політика; Г) маркетингова політика комунікацій. 5. Рекламування – це: А) короткотермінові заходи для заохочення учасників маркетингових комунікацій до купівлі або подальшого перепродажу товарів; Б) =будь-яка форма неособистого платного пред’явлення та просування продуктів, послуг та ідей від імені їхнього виробника або власника; В) стимулювання попиту на політичну, державну або бізнесову фізичну чи організаційну одиницю через поширення про неї важливих відомостей, які мають престижний характер, у засобах масової інформації або зі сцени; Г) усне пред’явлення товару в процесі бесіди з одним або кількома покупцями (фактичними чи потенційними) з метою укладання угоди щодо купівлі товару. 6. Стимулювання продажу – це: А) =короткотермінові заходи для заохочення учасників маркетингових комунікацій до купівлі або дальшого перепродажу цих товарів; Б) будь-яка форма неособистого платного пред’явлення та просування продуктів, послуг та ідей від імені їхнього виробника або власника; В) стимулювання попиту на політичну, державну або бізнесову фізичну чи організаційну одиницю через поширення про неї важливих відомостей, які мають престижний характер, у засобах масової інформації або зі сцени; Г) усне пред’явлення товару в процесі бесіди з одним або кількома покупцями (фактичними чи потенційними) з метою укладання угоди щодо купівлі товару. 7. Зв’язки з громадськістю – це: А) короткотермінові заходи для заохочення учасників маркетингових комунікацій до купівлі або дальшого перепродажу цих товарів; Б) будь-яка форма неособистого платного пред’явлення та просування продуктів, послуг та ідей від імені їхнього виробника або власника; В)= стимулювання попиту на політичну, державну або бізнесову фізичну чи організаційну одиницю через поширення про неї важливих відомостей, які мають престижний характер, у засобах масової інформації або зі сцени; Г) усне пред’явлення товару в процесі бесіди з одним або кількома покупцями (фактичними чи потенційними) з метою укладання угоди щодо купівлі товару. 8. Персональний продаж – це: А) короткотермінові заходи для заохочення учасників маркетингових комунікацій до купівлі або дальшого перепродажу цих товарів; Б) будь-яка форма неособистого платного пред’явлення та просування продуктів, послуг та ідей від імені їхнього виробника або власника; В) стимулювання попиту на політичну, державну або бізнесову фізичну чи організаційну одиницю через поширення про неї важливих відомостей, які мають престижний характер, у засобах масової інформації або зі сцени; Г)= усне пред’явлення товару в процесі бесіди з одним або кількома покупцями (фактичними чи потенційними) з метою укладання угоди щодо купівлі товару. 9. Реклама на місці продажу – це: А) будь-яка форма неособистого платного пред’явлення та просування продуктів, послуг та ідей від імені їхнього виробника або власника; Б) короткотермінові заходи для заохочення учасників маркетингових комунікацій до купівлі або дальшого перепродажу цих товарів; В)= рекламування продуктів, послуг та ідей від імені їхнього виробника або посередника в місцях продажу цих товарів; Г) форма створення та використання прямих особистих зв’язків між тими, хто пропонує товари, та споживачами цих товарів, фактичними або потенційними. 10. Прямий маркетинг – це: А) будь-яка форма неособистого платного пред’явлення та просування продуктів, послуг та ідей від імені їхнього виробника або власника; Б) короткотермінові заходи для заохочення учасників маркетингових комунікацій до купівлі або дальшого перепродажу цих товарів; В) рекламування продуктів, послуг та ідей від імені їхнього виробника або посередника в місцях продажу цих товарів; Г)= форма створення та використання прямих особистих зв’язків між тими, хто пропонує товари, та споживачами цих товарів, фактичними або потенційними. 11. Виставки – це: А)= заходи, спрямовані на демонстрацію продукції та послуг, просування їх на внутрішній та зовнішній ринки збуту і вивчення з цією метою кон’юнктури ринку; Б) будь-які заходи, спрямовані на покращення відгуку споживачів; В) заходи, спрямовані безпосередньо на торгівлю, що проводяться регулярно у визначеному місці та у встановлені терміни; Г) короткотермінові заходи для заохочення учасників маркетингових комунікацій до купівлі або дальшого перепродажу цих товарів. 12. Ярмарки – це: А) заходи, спрямовані на демонстрацію продукції та послуг, просування їх на внутрішній та зовнішній ринки збуту і вивчення з цією метою кон’юнктури ринку; Б)= заходи, спрямовані безпосередньо на торгівлю, що проводяться регулярно у визначеному місці та у встановлені терміни; В) неособиста, опосередковано оплачувана форма розповсюдження позитивної інформації про фірму та її товари і послуги; Г) короткотермінові заходи для заохочення учасників маркетингових комунікацій до купівлі або дальшого перепродажу цих товарів. 13. Основні складові маркетингової політики комунікацій: А) планування, ціноутворення, реклама; Б) =реклама, стимулювання збуту, робота з громадськістю, персональний продаж, прямий маркетинг; В) телебачення, радіо, засоби масової інформації; Г) прямий маркетинг, стимулювання збуту, виставки та ярмарки. 14. До складових маркетингових комунікацій не належить: А) стимулювання продажу; Б)= комунікаційні канали; В) рекламування; Г) зв’язки з громадськістю. 15. Модель процесу комунікації включає в себе такі елементи: А)= відправник, кодування, звернення, канал комунікації, розшифровка, отримувач, зворотна реакція, зворотний зв'язок, перешкоди; Б) фірма, реклама, посередники, пропаганда, споживачі, контактні аудиторії; В) постановка завдань, визначення попиту, оцінка витрат, аналіз конкурентів, вибір методів, встановлення ціни; Г) реклама, стимулювання збуту, персональний продаж, зв’язки з громадськістю. 16. До елементів маркетингових комунікацій не належить: А) стимулювання продажу; Б) зв’язки з громадськістю; В)= робота з продуктом; Г) прямий маркетинг.
17. Комунікатор сфери маркетингової комунікації повинен: А) розробити стратегічні плани, впровадити їх у життя, виміряти результати, провести коригування; Б) =виявити цільову аудиторію, визначити бажану реакцію у відповідь, вибрати звернення та засоби розповсюдження інформації, визначити властивості, що характеризують джерело звернення, зібрати інформацію, що надходить каналами зворотного зв'язку; В) проаналізувати можливості збуту, розробити стратегію виходу на ринок, відпрацювати стратегію маркетингу; Г) контролювати процес рекламної кампанії. 18. Посередником у процесі комунікацій називають: А) сторону, що приймає повідомлення, відправлене іншою стороною; Б) сторону, що відправляє повідомлення іншій стороні; В)= комунікаційні канали, по яким повідомлення передається від відправника до отримувача, що вибрані для розміщення реклами; Г) процес перетворення певної ідеї у сукупність символів і образів. 19. Каналом комунікацій називають: А) =учасників процесу комунікацій та носії інформації з моменту кодування сигналу до отримання його адресатом; Б) сторону, що відправляє повідомлення іншій стороні; В) комунікаційні канали, по яким повідомлення передається від відправника до отримувача, що вибрані для розміщення реклами; Г) сторону, що приймає повідомлення, відправлене іншою стороною. 20. Кодуванням у процесі комунікацій називають: А) сторону, що приймає повідомлення, відправлене іншою стороною; Б) сторону, що відправляє повідомлення іншій стороні; В) комунікаційні канали, по яким повідомлення передається від відправника до отримувача, що вибрані для розміщення реклами; Г)= процес перетворення певної ідеї у сукупність символів і образів. 21. Отримувачем інформації в процесі комунікацій є: А)= цільова аудиторія, якій призначається звернення; Б) інформація, адресована цільовій аудиторії, представлена у формі набору символів; В) процес перетворення певної ідеї у сукупність символів і образів; Г) сторона, від імені якої звернення надсилається адресату. 22. Зверненням у процесі комунікацій є: А) цільова аудиторія, якій призначається звернення; Б)= інформація, адресована цільовій аудиторії, представлена у формі набору символів; В) процес перетворення певної ідеї у сукупність символів і образів; Г) сторона, від імені якої звернення надсилається адресату. 23. Відправником у процесі комунікацій виступає: А) цільова аудиторія, якій призначається звернення; Б) інформація, адресована цільовій аудиторії, представлена у формі набору символів; В) процес перетворення певної ідеї у сукупність символів і образів; Г) =сторона, від імені якої звернення надсилається адресату. 24. Декодування в процесі комунікацій - це: А) =спосіб розшифровування споживачами маркетингового звернення, внаслідок якого символи і образи набувають для споживача конкретного значення; Б) незаплановані викривлення інформації в результаті втручання в процес комунікації факторів зовнішнього середовища; В) процес перетворення відправником певної ідеї у сукупність символів і образів; Г) інформація, адресована цільовій аудиторії, представлена у формі набору символів. 25. Перешкоди в процесі комунікацій – це: А) спосіб розшифровування споживачами маркетингового звернення, внаслідок якого символи і образи набувають для споживача конкретного значення; Б) =незаплановані викривлення інформації в результаті втручання в процес комунікації факторів зовнішнього середовища; В) процес перетворення відправником певної ідеї у сукупність символів і образів; Г) інформація, адресована цільовій аудиторії, представлена у формі набору символів. 26. Процес прийняття рішень щодо просування не включає: А) планування; Б)= управління; В) реалізацію; Г) контроль.
Тести до теми 2:Рекламування товару 1. Реклама не повинна без особливого дозволу зображати певних людей або посилатися на них. Це вимога до реклами, що носить назву... А)= захист недоторканності; Б) дискредитація; В) достовірність; Г) аспект безпеки. Реклама не повинна ні текстом, ні ілюстрацією, ні прямо, ні опосередковано вводити споживачів в оману щодо властивостей товару, його вартості, способів поставки тощо. Це вимога до реклами, що носить назву... А) захист недоторканності; Б) дискредитація; В) =достовірність; Г) аспект безпеки. 3. Роль реклами, яка полягає в тому, що реклама передає різноманітні типи маркетингової інформації, спрямованої на досягнення порозуміння між продавцем і покупцем, називається: А) маркетинговою; Б) =комунікаційною; В) економічною; Г) соціальною. 4. Роль реклами, що полягає в інформуванні про нову та поліпшену продукцію, про її застосування, допомагає порівнювати вироби, є дзеркалом тенденцій у моді та дизайні, називається: А) маркетинговою; Б) комунікаційною; В) економічною; Г)= соціальною. Інформативну, переконувальну, порівняльну, нагадувальну та підкріплювальну рекламу розрізняють за класифікаційною ознакою... А) тип спонсора; Б) =призначення; В) ступінь охоплення рекламною діяльністю; Г) спосіб впливу. |
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-05-27; просмотров: 150. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |