Загальна характеристика МБРР та ЄБРР

МБРР було створено у 1944 році разом з МВФ з метою відбудови і реконструкції св.ек-ки за рішенням Бреттон-Вудської конференції. Головна мета на момент заснування – створ.міжн.фінансуючої орг-ції для підтримки реконструкції і розвитку ек-ки, тобто фінанс.розрушеної Європи. Спочатку була зосередж.увага на підтримці найбідніших кр, з початку 90 рр. допомога надавалась країнами з перех.ек-кою. Сьогодні членами МБРР є 185 країн. К форм.за рахунок членських внесків. Члени – тільки члени МВФ. Право голосу визнач.її пайовою часткою у стат К банку. Особл-стями дія-сті МБРР є: -позики над.переважно бідним кр; позики над.урядові або ЦБ під держ.програми; кредити над.цільові; позики над.на 15-20 рр, 5 р пільгового періоду; % ставка змін.кожні 6 міс; рішення про над.кредиту над.на основі поп.оцінок еф-ті проекту.

ЄБРР створ.для фін-ння екон.реформ у кр.центр.і сх.Є з метою їх переходу до ринк.ек-ки у 91р. 

Осн.цілі і функції:підтримка екон.розвитку і реконструкції країн ЦСЄ - підтримка кр-отримувачів допомоги проведені структурних екон.реформ - сприяння інвестиціями у вир-во, а також у сферу послуг і фін.сектор - стимулювання ключових і екон.обґрунт.проектів - заохочення пр.іноз. кредити над.під гарантію уряду чи заставу. Штаб-квартира у Лондоні. Керівний орган – Рада Керуючих на чолі з Головою. ЄБРР працює лише на комерц.засадах. ЄБРР здійснює пр.інвестиції, а також надає техн.допомогу (консультації, курси навчання банкірів та менеджерів, допомога орг-ії си-м розподілу продовольства). Акціонерами Банку є 61 держава, Європ.Комісія та Європ.інв.Банк.

Валютне регулювання та форми валютної політики

Вал.рег-ння — це дія-сть держави в особі уповноваж.нею органів, що передбач.проведення законод, екон.та організац.заходів, які визнач.порядок здійснення оп.з вал.цінностями на терит.кр.

Осн.завданнями вал.рег-ння є: захист нац.валюти, що передбач.мінімізацію зовн.і внутр.факторів впливу на її купів.спроможність; установл.оптим.режиму обмінного курсу нац.валюти, спроможного збалансув.інтереси експорт.та імпорт.задля ефективної участі кр.у МПП; регламентація порядку викор-ння іноз.валюти суб’єктами валютн.ринку кр, що визнач.динаміку його кон’юнктури, а відтак і стан обмінного курсу; захист прав вл-сті на вал.цінності, що є необх.умовою ефективного руху валютн.к-лу та розвитку вал.ринку кр; визнач.статусу нац.валюти, що передбач.встановлення відповідного режиму її конвертованості для забезпеч.стратег.завдань розвитку нац.ек-ки та її участі у св.гос-тві.

Вал.політика — це сукупність здійснюваних державою екон., організац.та правових заходів у сфері вал.відносин з метою реалізації стратег.завдань розвитку нац.ек-ки.

Форми вал.політики:

1)дисконтна – це зміна облік.ставки ЦБ з метою рег-ння вал.курсу та впливу на пл.баланс.

2)девізна – це метод впливу на вал.курс шляхом купівлі-продажу іноз.валюти. 3)диверсифікація вал.резервів – це форма вал.політики спрямована на рег-ння структури вал.резервів шляхом включ.їх до складу різних валют.

4)девальвація (офіц.зниж.курсу нац.валюти) та ревальвація (офіц.підвищ.курсу нац.валюти). Девальвація підсилює конкурентні позиції нац.експ. Ревальвація знижує витрати на імпорт нац.валюти, впливає позит.на ціни; зростає експорт к-лу, де можна дешевше купити іноз.валюту.

5)рег-ння режимів вал.курсу

6)вал.обмеження – це форма вал.політики, що полягає в законод.та адм.забороні лімітуванні або регламентуванні оп.з валютою та ін.вал.цінностями, пошир.на юрид.та фіз.осіб.

Вал.обмеження носять дискримінац.хар-р; це елемент протекціонізму і дискримінації торг.партнерів. При застосув.вал.обмежень значну роль відіграють пол.мотиви. Вал.блокада – це припинення або обмеження вал.-фін.відносин з блокованою кр.аж до повного заморожування в банках вал.цінностей цієї кр.та валюти прив.осіб з метою здійснення на неї екон.та політ.тиску.

Вал.курс: суть, фактори впливу, методи котирування. Режими ВК

Вал.курс – це ціна гр.од.валюти виражена в гр.од.ін.кр, тобто це співвіднош.обіну двох гр.од. Вал.котирування – це метод встановл.курсів ін.валют, визначення пропозицій їх обміну на валюту даної кр. Розрізн.пряме і непряме вал.котирування. Пряме – за ум од.прийм.од.іноз валюти і до неї прирівн.певна к-ть нац.гр.од. Непряме котирування – за ум.од.прийм.нац од.і до неї прирівн.певна к-ть іноз валюти.

Фактори впливу:

1) Паритет купів.спроможн. – це співвіднош.між 2-ома валютами, яке показує чому дорівнює купів.спроможн.гр.од.однієї країни, виражена в гр.од.іншої країни.

2) Попит – представники сторони попиту: особи, що надсил.за кордон гр.перекази; особи, які корист.іноз.послугами; купівля іноз.фін.активів.

3) Пропонування іноз.валюти – пропон.іноземці, які купують нац.товари і послуги; гр.перекази із-за кордону. 4. Купівля іноземцями вітчизн.фін.активів 5.Рівні цін 6.Темпи інфляції 7.Рівні витрат вир-ва 8.Стан платіжного балансу 9.Ступінь викор-ння певної валюти в міжнар.розрах. 10.Політична та соц.стабільність. 11.Сис-мна множинність вал.курсів.

Режим вал.курсу – це орг-ція або правила визначення вал.курсу, його зміни використ-ння для здійснення розрахунків. Виділ.2 осн.види: фіксовані; плаваючі

Фіксований режим вал.курсу – передбачає наявність твердих зареєстрованих паритетів, які лежать в основі вал.курсу і підтрим.держ.вал.органами.

Види фікс.вал.курсів: реально-фіксовані, Договірно-фіксовані

Плаваючий – форм.під впливом попиту та пропозиції на валюту на ринку.

3 осн.різновиди плав.:

1) незалежне плавання – вал.курс форм.на вал.ринках при помірних інтервенціях центр.банку. 2.регульоване (кероване) плавання – держава встановл.курсовий вал.коридор (межі максим.і мінім.відхилення). 3.змішане плавання щодо однієї валюти.