Зробіть порівняльний аналіз способів реструктуризації зовнішнього боргу

Зовн.заборг – це сума зобов’яз.кр.іноз.кредиторам, що підлягає погаш.в обумовлені терміни. Способи реструктур.боргу – списання, викуп, сек’юритизація і своп. Ін.спосіб – оголосити дефолт, тобто визнати свою неспроможність сплачувати борги в строк та в повному обсязі.

Списання боргу здійсн.у випадках, коли позич-к має критичні рівні кред.ризиків. Осн показ-ки крит заборг-сті: 1. віднош.зовн боргу до ВВП 50% і більше; 2. віднош.витрат на обслуг.і погашення боргу до річного обсягу експорту 30% і більше; 3. віднош.витрат на обслуг.зовн.боргу до річного обсягу експорту 20% і більше). Вваж.виправданим, якщо з 4-х пок-ів 3 перевищує гран рівень.

Викуп боргу здійсн.безп.позич-ком, коли він має достатні золотовал.резерви, а борги прод.із заниженням %. Це надання кр-боржн.можл-сті викупити власні борг.зобов’яз.на втор.ринку боргів.

Сек’юритизація боргу – це обмін старих боргів на нові облігації нижчої цінової еквівалентності, які емітуються позич-ком спец.для цієї схеми. % по нових зобов’яз.має бути меншим, ніж до реструктур., тобто старі боргові зобов’яз.обмін.на нові і частково спис.

Своп (обмін) боргу – обмін боргу на акції корпорат.сектору або на ін.ліквідні активи здійсн.за ініціативи кредитора. Капіталізація боргу пердб. надання іноз.банкам можл-сті обмін.борг.зобов’яз.даної кр.на акції її промисл., торг.та ін.корпорацій.

Капіталізація боргу і заміна існуючих борг.зобов’яз.є новими інструм.оптиміз.стр-ри зовн.заборг.держави. Викуп боргу кр.боржником озн.остаточне погаш.її зобов’яз.перед кредиторами.

Реструктур.боргу здійсн.в рамках Пар.та Лонд.клубу кредиторів. Пар.клуб – це об’єдн.пред-ків найб.кр.кредиторів, який розглядає рест-цію боргу з урах-нням його передумов. Лондон.клуб здійсн.реструкт.боргів через комерц.фін.установи. Умови рестр-ції: кр.-позич.попадає в скрутне стан.з майб.неможл-стю погаш.боргу; після рестр-ії фін.політика позич-ка не буде автономною; весь обсяг невипл.боргу буде рівном.розпод.між кр.кредиторами.

Економічні наслідки міжн.кредитування та альтернативні джерела фін-ння нац.економіки

МК – позика К у грош або тов.формі, яка над.кредитором 1 країни дебітору ін.кр.на умовах повернення, строковості, платності та забезпеченості. МК є продуктом росту вир-ва і одночасно він став необх.умовою і каталізатором розвитку вир-ва.

Позит.сторони м.кредиту: стимулює ЗЕД країни, створює сприятл.умови для іноз.інвесторів, закріплює позиції нац п-ств та банків пов’яз.з кредитом, забезп.безперебійність міжнар розрах.оп.

Негат.сторони між нар кредиту: поглибл.диспропорція в ек, МК полегшує розвиток найб.прибуткових галузей та затримує роз-ок галузей,не привабливих для іноз.капіталу; є засобом конкур.боротьби за ринки збуту і укріпл.позицій кр-кредитора на св.ринку-МК використ.для перевед.прибутків з кр-поз-ка в кр-кредитори. МК сприяю ств.та закріпл.в кр-боржниках вигідних для кр-кредиторів екон.та пол.режимів.Провідні банки проводять кред.дискримінацію та кред.блокаду по віднош.до кр, які проводять невигідну їм пол.-ку, осн методи дискр.: кред.обмеження, підвищ.проц.ставок, скороч.строку кред-ння або пільг.періоду, обумовленість надання).

До альтернат.джерел фін-ня нац ек-ки можна віднести: 1)утворення ВЕЗ; 2)створ.ПФГ; 3)залуч.інвестицій (інвест.ек-ки); 4)роздерж.вл-сті (приватизація); 5)створ.умов для розвитку малого бізнесу; 6)вклад.грошей окремих фіз.осіб у банк.установи; 7)створ.сприятл.інвестиц.клімату, що передбач.пол.стаб.; 8)амністія к-лу; 9)лізинг – висококласна нова техніка. 

Метою створ.ВЕЗ є: залучення іноземних інвестицій та сприяння їм; активізація спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів і послуг, а також поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг; залучення і впровадження нових технологій, поліпшення використання природних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України.

ПФГ -об'єдн., до якого можуть входити пром.під-ва, с/г під-ва, банки, наук.і проектні установи, ін.установи та орг-ції всіх форм вл-сті, що мають на меті отрим.прибутку.

Під інвестиціями розуміють довготермінові вкладення у під-ва, підприємн.проекти, екон.програми, як у вл.кр, так і за кордоном. Внутр.інв - кошти вклад.вітчизн.інвесторами, в т.ч й безпос.державою з держ.фін.джерел; зовн — кошти вклад.заруб.інвесторами (державами, банками, компаніями, підприємцями, прив.особами).

Під приват.держ.майна слід розуміти відчуження майна, що перебуває у держ.вл-сті, і майна, що належить, на користь фіз.та юрид.осіб, які можуть бути покупцями відповідно до Закону, з метою підвищ.соц-екон. еф-сті вир-ва та залуч.коштів на структурну перебудову ек-ки кр.

Порівняйте Паризьку та Генуезську валютні системи

Міжн вал си-ма пройшла 3 етапи: зол, зол-вал, папер-валют стандарту.

„Зол.стандарт” – це зол.монометалізм, гр.сис-ма при якій роль заг.еквіваленту викон.золото, а в обігу функціон.зол.монети або гр.знаки розмінні на золото. Загалом сис-ма існувала в 3 формах: у зол-монетному, зол-злитковому, і золото-девізному стандарті.  

 У 1867 році в Парижі проходить вал.фін.конф.,на якій золото було офіц.визнано міжнар.розрах.од.. Перша вал.си-ма, сформ.у 19 ст після пром.револ.на базі зол.монометалізму у формі золотомон.стандарту. Склався режим вільно плав.курсів валют з врах-ям ринк.попиту та пропоз.у межах зол точок.

Преваги сис-ми зол.стандарту поляг.в автом.покриттю пас.сальдо платіжн.балансів, забезпеч.заг-сті і конверт-сті св.грошей, стійкості вал.курсів.

Недоліками вваж.її жорсткість і недост.ел-сть, залежн.від рівня видобутку монет.золота, неможл-стю провед.державами вл.вал-гр.пол.

Зол.стандарт проіснував до І св.війни, на початку ІІ св.війни сис-ма зазнала повного краху.

У 1922 році відб.Генуезька міжн.вал-фін конф., де було закріплено перехід від золотомонетного до золото злиткового стандарту. Лише валюта провідних кр.могла обмін.на золото, але не в будь-якій к-сті, а на золоті стандартні злитки вагою 12 кг.400гр. кожний. Золото концентр.в руках держав. В ін.кр почала діяти сис-ма золото-девізного стандарту, тобто нац.валюта розмін.не на золото, а на девізи (іноз.валюту розмінну на зол). Основа – золото і девізи. Відновлено режим вал.курсів, що вільно колив.без зол.точок.

С-ми зол зл.та зол-девізного ст. були урізаними с-мами через те що в обігу були відсутні зол.монети, зол. перестало викон.ф-цію засобу обігу і платежу, а монет.золото зосередж.в руках держави.

Бреттон-Вудська валютна сис-ма: причини виникнення і кризи, характерні риси

В 1944 році в місті Бреттон-Вудсі відб.вал-фін.конф,на якій було створено МВФ,який повинен здійсн. дер.регул-ня вал.відносин, нагляд за додерж.кр.-чл.офіц.вал.паритетів, вільної конверсії валют, надавати кред.для покриття дефіцитів плат.бал; Міжнар.банк реконстр.та розвитку і запровадж.новий золотовал.стандарт. На зміну зол.стандарту приходить золотовал.стандарт. Ця система ґрунт.на анг.фунті стерл. та амер.дол., і частіше її наз.сис-мою золото дол.стандарту.

Осн.принципи сис-ми: 1. за золотом зберіг.роль заг.еквіваленту і воно розрахов.у міжн.розрахунках. 2. в основі вал.курсів лежав зол.паритет. 3. на практиці зв’язок усіх валют із зол.здійсн.через посередництво долара. 4. зберіг.фікс.режим вал.курсів– фікс.в дол.США. 5. фікс.ціна золота – одна тр.унція (31,1гр) зол.=35 дол.

Крах золото дол.стандарту відб.у 1971р, коли уряд США оголосив про припин.обміну дол.на зол.