Дайте характеристику особливостей сучасного міжнародного руху капіталів

Міграція к-лу здійсн.у формі підприємн.і позичк.к-лу. Підпр.к-л – це закорд.інв, що спрям.на створ.за кордоном філій, дочірніх компаній. Цю форму наз.ще другою ек-кою через зв’язок з процесами вир-ва. Позичк.к-л – це міжн.кредит в тов.або гр.формі, яка над.кредитором однієї кр.позич-кові ін.на умовах повернення, терміновості, сплати % та забезпеченості. Підприємн.к-л вивоз.у формі портф.і пр.інв. Портф.інв – це Кв в іноз.ЦП з метою отрим.прибутку, але без права реального контролю над об’єктом інв. Прямі інв – це реальні довготстрок.закорд.вклад.к-лу в результаті яких експорт.к-лу організ.вир-во на терит.кр, яка приймає к-л.

Геогр. спрямованість: переважає міграція між пром-розв.кр(73% у них зосереджено); зростає роль НІК; з 90-х рр. ін вест-ся у кр.Ц і С Європи.

Характерними рисами суч.стану міжн.руху к-лів є:

а) зб.к-сті кр — членів іноз.інв. До традиц.міжн.інвесторів, додались Пд.Корея, Тайвань, Китай та ін. Частка країн Сх.Європи та кол.СРСР в русі іноз.інв.невелика.

б) розшир.потоку іноз.інв. Спонукальними мотивами для них є отрим.доступу до найновіших технологій, наближення вир-ва до ринків збуту, обхід протекц.бар´єрів, економія на податках, зниж.витрат на охор.довкілля;

в) зміна хар-ру, форм та напрямків м.міграції к-лу останнім часом. Зросла роль держави у вивезенні к-лу. Держава сама стає інв.за кордоном, підтримує і стимулює прив.інв, контролює міграцію к-лів, через міжн.орг-ції створює сприятл.умови для дія-сті своїх інвесторів за кордоном. Посил.міграція прив.к-лу. На міжн.ринку к-лів значно переваж.портф.інв.;

г) зміна розміщ.інв.у регіонах св.гос-ва. Якщо до ІІ св.війни більша частина експ.к-лів спрямовувалась у колонії та інші відсталі кр, то сьогодні близько 3/4 закорд.інв.припадає на розвинуті кр. Викликано це значною мірою бурхливим розвитком НТП в цих кр, що вимагає вклад.великих к-лів, а також розпадом колон.сис-ми та боротьбою молодих держав за свою екон.незалежність;

д) активне викор-ння кред.відносин між постсоціалістичними і слаборозвиненими кр. Причому, з одного боку, постсоціал.кр стали кредиторами слаборозвинутих кр, а з ін.боку, - позиковцями кр.Заходу. В останні роки екссоціалістичні кр.почали заохочувати прямі іноз.інв.на власних територіях.

є) велика роль транснац.банків (ТНБ) і транснац.корпорацій (ТНК) в міжн.русі к-лів.

Міграція підприємн.к-лу та наслідки для країн–експортерів і країн-імпортерів

ММК здійсн-ся у формі позичк К і підприємн К (закорд. інвестиції).

Сучасні тенденції міграції к-лу у підпр.формі проявл.в тому, що динаміка експорту к-лу випереджу.динаміку експорту товару, зростає роль транснац.корпорацій, відбув.орієнтація на ринок передових технологій, а інв.потоки рух.в рамках інтеграц.угрупувань; суч.стан міжн.руху К хар-ся збіл.як прямих так і портф.інв.у кр.з різним рівнем розвитку ек-ки; орієнтація на інформац.ринок-ринок передових технологій; динаміка щорічного росту ІІ відб.не рівномірно; поглибл.інтеграц.процесів призв.до форм-ння єдиних екон.просторів, які притягують та стимул.потоки інв.к-лу у рамках інтеграл.угруповувань; шляхом переміщення ІІ відб.відмив.величезних коштів тіньової ек-ки; ств.сис-ма між нар.рег-ння заруб.інсест-ня.

Експортери:Позитивні:можл-сть проникнути на внутр.ринки прийм.кр, скористатися наявними рес, отрим. більших прибутків, нав’язати свою політику, дозвол.подолати тариф і не тариф методи рег-ння ЗТ, знижує витрати вир-ва на екологію.

Негативні: 1)вивез.капіталу за кордон без адекватного залуч.іноз.інвестицій призводить до уповільнення екон.розвитку країн-експортерів; 2)вивезення к-лу негативно впливає на рівень зайнятості; 3)переміщення к-лу негативно впливає на платіжн.баланс кр; 4)стражд.галузі соц.значення; відтік в найб.розвинені кр.

Імпортери: Позитивні:1)регульований імпорт к-лу сприяє екон.зростанню; 2)залучений капітал створює нові роб.місця; 3)іноз.к-л приносить нові технології, еф.менеджмент, сприяє пошвидш.НТП. 4)приплив к-лу сприяє поліпш.платіжн.балансу; 4)ств.нездорова конкуренція для вітчизн.вир-ків, зниж.безробіття.

Негативні: 1)приплив іноз.к-лу, що “підминає” місц, витісняє місц.з прибутк.галузей, що загрожує екон.безпеці; 2)безконтрольний імпорт к-лу може супроводж.забрудн.довкілля; 3)імпорт к-лу часто пов'яз.із проштовхуванням на ринок рецип.товарів, що вже пройшли свій жит.цикл, знятих із вир-ва; 4)імпорт іноз.позик призвод.до зрост.заборг-сті кр; 5)викор-ння міжн.корпор.трансф.цін призвод.до втрат кр-рецип.в податк.та митних зборах; забрудн.НПС.

Спеціальні (вільні економічні зони)

ВЕЗ – це частина нац.терит, на якій встановл.спец.митний, податк., організац-правовий режим дія-сті як для іноз.субєктів під-цтва, так і для націон.

Класифікація ВЕЗ:

1) за місцем розташ.щодо держ.кордону: внутр. (ті, які знах.в глибині країни); зовн. (ті, які розміщ.безпос.біля держ.кордону)

2) за хар-ром обєкта зонування: локальні (які створ.на невел.території, під певним під-вом); комплексні (значні за розмірами, та виконують численні ф-ії)

3) за хар-ром взаємовідносин з ек-кою прийм.кр: інтеграц.(існує тісний контакт субєктів, які розміщ.на території кр); анклавдні – створ.на невел.території із незначним спілк.з рештою ек-ки.

4) за функціон.призначенням:

- зовн.-торг.зони – території, де товари іноз.походження можуть зберіг, купув.та продав.без сплати мита або з відстрочкою сплати.

- торгів-виробн.зони – існ.у формі експ.виробн.зон, де створ.насамперед експ.вир-во, орієнт.на переробку вл.сир.і переважно складальні оп.

- імпортно-орієнтовані зони, головна ф-ія яких розвиток імпортно-замінних вир-в.

- наук-техн.зони – дія-сть цих зон спрям.на розвиток наук.та виробн.потенціалу, досягн.нової інновац.якості ек-ки шляхом стимул.фундамент.та прикладних дослідж.з подальшим впровадж.наук.розробок у вир-во.

Метою створення ВЕЗ є:

• залуч.іноз.інв.та сприяння їм; активізація спільно з іноз.інв.підприємн.дія-сті для нарощув.експорту товарів і послуг, а також поставок на внутр.ринок високоякісної продукції та послуг; залуч.і впровадж.нових технологій, ринк.методів господарювання, розвитку інфраструктури ринку; поліпш.викор-ння прир.і тр.рес-ів, прискор.соц-екон розвитку України.

1) Першою в Україні була Пн-кримська експеримент.екон.зона “Сиваш”

2) СЕЗ “Славутич” ( до 1 січня 2010), організ.з метою створ.нових роб.місць для прац-ків ЧАЕС, що вивільняються у зв’язку з закриттям станції.

3) СЕЗ “Донецьк” та “Азов” (строком на 60 років).

4) СЕЗ “Закарпаття” та “Полісся”створюють враження, що СЕЗ в Україні покликані вирішувати соц.питання.

Недоліки створення СЕЗ в Україні:

1. Укази Президента щодо СЕЗ містять рішення про заснув.СЕЗ і у доручають відповідним органам розробити пакет необх.норм-прав.актів, у т.ч. і техніко-екон.обґрунтування. Тобто рішення прийм.з мотивів швидкого радик.поліпш.соц-екон або еколог.ситуації, а розрахунки його фін-екон.еф-сті відходять на другий план.

2. створ.багато СЕЗ (і в т.ч. – кілька зон одного типу), які охопл.значну територію і велику к-сть суб’єктів під-цтва, але не мають відпрац.норм-прав.бази.

3. у створених СЕЗ основна увага приділ.наданню податк.пільг, а не створенню соц-екон.перспективи. Податк.пільги можуть зацікавити місц.під-ців, але майже однозначно не є дуже важл.для велик.міжн.інвестора.