Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Політика протекціонізму і сучасність




Протекціонізм – це держ.політика, що спрямована на заохоч.розвитку нац.економіки шляхом її захисту від іноз.конкуренції через обмеж.доступу іноз.товарів до внутр.ринків. Гол.інструменти протекціонізму – митні тарифи та нетарифні методи рег-ння. Митний тариф – це непрямий податок на товари, що переміщ.через митну територію кр. Поряд з тарифн.методами у торг.політиці застосов.і численні нетарифні методи рег-ння ЗТ (квот-ня, ліценз-ня, ДЕО, експ.субсидії, техн.та адмін.бар’єри, ембарго).

Розвиток протекц.тенденцій дозволяє виділити декілька форм протекц.:

• селект.протекц. - направлений проти окремих кр.бо окремих товарів;

• галуз.протекц. - захищає певні галузі, передусім с/г, в рамках аграрного протекц.;

• колект.протекц. – провод.об'єднаннями кр.відносно кр.,  що в них не входять;

• прихов.протекц. – здійсн.методами внутр.екон.політики.

Суч.протекц.концентр.у відносно вузьких областях. У відносинах розвин.кр.між собою - це області с/г, текстиля, одягу. У торгівлі розвинен.кр.з тими, що розвив.- це експорт промисл.товарів кр., що розвив. У торгівлі кр, що розвив.між собою - це товари традиц.експорту.

В теорет.розробках із проблем міжн.торгівлі обґрунтовані переваги вільної торгівлі у порівнянні з протекціонізмом. На практиці кожна кр.в якийсь період часу в більшій чи меншій мірі проводить політику протекц, намагаючись отримати певну вигоду. Аргументи на користь протекціонізму: 1)підвищ.рівня зайнятості в кр; 2)розвиток вітч.пром-сті; 3)захист молодих прогрес.галузей; 4)виживання низькорентабельних галузей, що мають важливе соц.значення; 5)стимулювання інвестицій; 6)боротьба з дефіцитом торгів.балансу; 7)зб.прибутку держави за рахунок імпортного мита; 8)запобігання залежності від імпорту; 9)підтримання стандартів якості та безпеки; 10)політ.цілі. Аргументи проти: 1)запровадж.ін.кр.аналог.обмежень на ввіз товарів, скорочення експорту країни; 2)придушення конкуренції, зниж.стимулів для розвитку; 3)погіршення становища споживача; 4)погіршення доступу до суч.техніки та технологій; 5)зниж.екон.еф-сті та міжн.конкурентоспроможності, ізоляція від св.ринків та св.гос-ва.

 

 

Нетарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі та особливості їх застосування на сучасному етапі

Ступінь впливу нетарифн.інструментів на міжн.торгівлю важко кількісн.оцінити, тому що їх вплив не має яскраво вираж.хар-ру. На відміну від тарифн.рег-ння, яке встановл.у законод.порядку, нетарифні обмеж.можуть запровадж.за рішенням органів вик.та місц.влади.

У наш час нетарифне рег-ння застосов.лише з такими цілями:

—захист націон.економіки;

—дотримання міжн.безпеки;

—охор.життя та здоров´я людей;

—виконання міжнар.зобов´язань;

—підтримка стаб-сті міжнар.торгов.сис-ми.

До нетарифн.методів рег-ння міжн.торгівлі відносять квотування, ліценз-ня, ДЕО; експортні субсидії, демпінг; техн.та адмін.бар’єри і ембарго.

Квотування – це обмеження об’єму прод-ції (кількісн.і вартісн.), яку дозвол.ввозити в кр.(імп.квота) або вивозити з кр.(експ.квота) за певний період. Квотування здійсн.шляхом ліцензування – тобто надання держ.дозволу на імпорт/експорт прод-ції. Ліцензія над.шляхом продажу з аукціону, надання її найбільш авторитетним фірмам і недобросовісний шлях. Квотування вводиться для баланс-ння розвитку зовн.торгівлі та платіжних балансів, рег-ння попиту та пропозиції на внутр.ринку та викон.міжн.зобов´язань

ДЕО – це та сама квота, але вона запровадж.не країною імп., а країною експ. Особл-сть цього інструмента полягає в нетрадиц.техніці здійсн.кільк.обмеж.імпорту. Торг.бар´єр, який захищає країну-імпортера, встановл.не на її кордоні, а на кордоні кр-експ.за доп.інструментів експ.контролю.

Експортні субсидії – це фін.пільги, які надає держава експортерам для розшир.вивозу товарів за кордон. Країна імпортер на противагу експортним субсидіям застос.компенсац.мито.

Технічні та адмін бар’єри – кр-імпортер висуває вимоги до певних х-стик товарів, що ввозяться до неї.

Ембарго – жорстка форма обмеж.зовн.торгівлі. заборона державою ввозу певного товару у певну кр чи або вивозу з неї, найчастіше з пол.причин. Різновид ембарго — часткові заборони безумовного хар-ру на імпорт конкретн.товарів, здатних завдати шкоди різним сферам життя держави.

Демпінг – це міжн.дискримінація у цінах, штучне заниж.цін на зовн.ринку порівняно з внутр. Екон.зміст демпінгу поляг.у тому, що він являє собою обов´язково не просте зниж.цін, а саме цінову дискримінацію, коли ціни заниж.на одному ринку, у той час як той самий товар прод.на ін.ринках за більш висок.цінами.. На противагу демпінгу застосов.антидемпінг. мито – це податок на імпорт, спрямов.на зниж.конкурентної переваги, отрим.іноз.фірмою завдяки демпінг.цінам.

Охарактеризуйте СОТ та особливості її діяльності

У 20 ст спостеріг.тенденція до більшої ліберал.зовн.торгівлі, чому сприяло виникн.СОТ. Ініц.виступив США, оскільки скрізь амер.товари наштовхув.на тарифні та нетарифні обмеж. 1 січня 1996 р розпочала свою роботу міжн.орг-ція СОТ, яка стала правонаст.ГАТТ, яка функціон.на основі багатостор.договору, в якому містилися принципи і правила міжн.торгівлі; вона розробл.принципи торгівлі товарами. Головна мета СОТ – лібераліз.міжн.торгівлі, усунення дискримінац.перешкод на шляху потоків товарів та послуг, вільний доступ до націон.ринків і джерел сировини. Досягн.цієї мети забезп.зміцнення св.ек-ки, зрост-ня інв.-ій, розшир.торг.зв’язків, підв.рівня зайнят.

Ф-ії: нагляд за станом св.торгівлі та надання консульт.з питань управління в галузі міжн.торгівлі, забезп.механізмів розв’яз.міжн.торгов.спорів; розроб.та прийн.св.стандартів торгівлі, нагляд за торгов.політикою кр, обговорення нагальних проблем МТ.

СОТ регулює ринок послуг, інтелект вл-сті.

Основні принципи дія-сті СОТ:

1. Добров.членства; 2. Кр, що належ.до орг-ції, надають усім ін.кр.-учасницям статус найб.сприяння у торгівлі; 3. Усі пробл.виріш.шляхом переговорів; 4. Форм-ння правил справедл.торгівлі; 5. Викор-ння переважно митних засобів захисту нац.ринку, усунення імп.квот та нетарифн.обмежень; 6. Принцип справедл.конкур: передб.заборону експорт.субсидії і демпінг.цін. Прогрес.зниж.митних тарифів.7.Принцип дії у надзв.ситуаціях-якщо кр.потерп.від непередб.лиха, вона може тимч.вийти за межі взятих на себе торгів.зобов’яз.










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-27; просмотров: 235.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...