Позначення креслень, специфікацій, пояснювальної записки

ГОСТ 2.201-80 установлює єдину знеособлену класифікаційну систему позначення виробів основного та допоміжного виробництв і їх конструкторських документів для усіх галузей промисловості при розробці, виготовленні, експлуатації і ремонті. Згідно з цим кожному виробу має бути надано позначення, яке є одночасно позначенням його основного конструкторського документа (креслення, специфікації, пояснювальної записки). Позначення виконують на ґрунті поки що загальносоюзних класифікаторів.

Згідно з ГОСТ позначення має включати чотиризначний літерний код організації розробника, шестизначний код класифікаційної характеристики і тризначний порядковий реєстраційний номер. Крім коду конструкторської кваліфікаційної характеристики ще установлено технічний код деталі чи складальної одиниці (має 14 позицій). Разом вони являють собою конструкторсько-технологічний код з 27 позиціями.

До конструкторського коду згідно з ГОСТ можуть додаватись літери, які остаточно формують код документу. Наприклад:

СС - схема строповки (схема стропування).

Враховуючи навчальний характер дипломного проектування, можна спростити структуру позначень документації. Тоді позначення креслень відповідно загального вигляду, складального та деталі будуть:

ЕМДП. 3115ХХ^*.000. ВО

ЕМДП. 3115ХХ^*.100. СБ

ЕМДП. 3115ХХ^*.112

^*ХХ – номер варіанту за журналом

В цих позначеннях перші 2 літери вказують на назву відділення. Друга і третя літери позначають дипломний проект (ДП). Чотири цифри після літер є шифром спеціальності. Наступні дві цифри є номером варіанту за журналом.

Три наступні позиції призначені для позначення реєстраційного номеру креслення складальних одиниць та деталей. Основні складальні одиниці, які відзначено на кресленні загального вигляду, позначають цифрами 100, 200, ..., 500 з додачею літер СБ. Підпорядковані складальні одиниці, що входять до складу основних, позначають цифрами 110, 120, ..., 190, 210, 220, ...,290 і т.д. з додачею літер СБ. В свою чергу складальні одиниці, що підпорядковані по відношенню до останніх, позначаються цифрами 111,112,..., 119; 211,212,...,219 і т.д. з додачею літер СБ. Для креслення машини чи агрегата, які мають декілька механізмів та вузлів, можна прийняти номер 000 (наприклад, ЕМДП. 3115ХХ.000 СБ).

При позначенні креслень деталей перша цифра вказує на приналежність деталі до основної чи підпорядкованих складальних одиниць. Дві наступні цифри 01...99 позначають реєстраційний номер деталі. Наприклад, ЕМДП. 3115ХХ. 245. Цифра 2 вказує на приналежність деталі до основної за номером 200 складальної одиниці чи підпорядкованих їй складальних одиниць за номерами 210...299.

В основному напису специфікації, яка виконана на окремих листах, ставиться номер складальної одиниці без коду документа (наприклад, ЕМДП. 3115ХХ.200; ЕМДП. 3115ХХ.210; ЕМДП. 3115ХХ.215), а в графі "Позначення" – номер складальної одиниці (наприклад, ЕМДП. 3115ХХ.210.СБ).

Якщо креслення загального вигляду чи складальної одиниці виконано, наприклад, на трьох листах, які мають самостійні основні написи, то всі три листи позначаються одним номером, а на основному напису у відповідних графах вказують Лист 1 (Лист 2, Лист 3), Листів 3. Якщо ж креслення виконано на одному листі, то вказують: Лист, Листів 1.

Пояснювальна записка позначається шляхом додачі до номера основного конструкторського коду літер ПЗ. Наприклад, ЕМДП. 3115ХХ. 000 ПЗ, ЕМДП. 3115ХХ.200 ПЗ і т.д.

ОРГАНІЗАЦІЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

До дипломування допускаються студенти, що повністю закінчили теоретичний курс навчання, здали згідно з учбовим планом усі заліки та екзамени, пройшли переддипломну практику (денна форма навчання) і отримали залік.

Студент виконує дипломний проект під керівництвом і контролем керівника і консультантів з окремих розділів проекту і вирішує з ними відповідні питання. Прийняті рішення з цих питань дипломник узгоджує з керівником проекту.

Основні обов'язки керівника дипломного проекту:

- складання розгорнутого завдання на дипломний проект і ув'язка завдань з усіх його розділів;

- систематичний контроль за виконанням календарного плану дипломного проектування;

- керівництво розробкою технологічних і конструктивних питань проекту. При цьому керівник проекту повинен вказувати студенту лише загальний напрямок, не пропонуючи готових рішень, всіляко заохочуючи творчу ініціативу дипломника;

- виявлення по ходу проектування помилок та недоліків, а також вирішення шляхів їх виправлення;

- узгодження відгуку на виконаний дипломний проект.

По закінченню переддипломної практики та оформлення заліку з практики керівник проекту разом з дипломником на основі результатів практики уточнює окремі положення попереднього дипломного завдання і видає офіційне остаточне завдання, затверджене заступником директора з навчальної роботи.

Над дипломним проектом студенти, як правило, працюють під час дипломування, але окремі питання доцільно вирішувати під час переддипломної практики.

Студент, що своєчасно не виконав в установлений термін чи не захистив дипломний проект, відраховується з коледжу.

ПІДГОТОВКА ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ ДО ЗАХИСТУ

Після закінчення проекту пояснювальна записка і креслення за підписами автора, керівника проекту і консультантів разом з відгуком керівника на проект надаються головою ПЦК для вирішення питання про допуск дипломника до захисту. Допущений до захисту проект може подаватись на зовнішнє чи внутрішнє рецензування.

У випадках, коли прийнято рішення про необхідність доробки проекту, проект повертається студенту, потім знову надходить на кінцевий розгляд. З дня визнання проекту придатним для захисту ніякі виправлення і добавлення в записці чи кресленнях не дозволяються.

Дипломний проект направляється на рецензію спеціалістам, які не брали участь в керівництві дипломним проектуванням. На рецензування відводиться термін в 3-4 дні.

Студент має бути ознайомленим з відгуком і рецензією до засідання ДЕК.