Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

А. Уропорфіриноген ІІІ – косинтази




В. Уропорфіриногенсинтази

C. Копропорфіриногеноксидази

D. Уропорфіриногендекарбоксилази

E. Протопорфіриногеноксидази


 


38. (М,С,Ф) У крові пацієнта віком 50 років спостерігається високий рівень серотоніну , в сечі - різке зростання 5-оксііндолілацетатної кислоти. Порушення метаболізму якої амінокислоти може спричинити такі зміни?


А. Метіоніну

В. Триптофану

С. Глутамату

D. Фенілаланіну

E. Гістидину


 

39. Хворий 56 років скаржиться на біль у суглобах кистей рук (в основному в нічний час) та обмеження рухових функцій. Об’єктивно відмічається деформуюча болюча припухлість уражених суглобів. У крові та сечі виявлено підвищений вміст сечової кислоти. Яке захворювання розвинулося в хворого?


А. Тирозином

В. Пелагра

С. Алкаптонурія

D. Фенілкетонурія

Е. Подагра    


 

40. Аміак є токсичною речовиною і збільшення його кількості у крові є особливо небезпечним для нейронів. Яку кислоту використовують як ефективний засіб, що зв’язує аміак у мозку?


А. Гіпурову кислоту

В. Глутамінову кислоту

С. Бурштинову кислоту

D. Сульфосаліцилову кислоту                                        

Е. Бензойну кислоту

 


 

41. Під час термічної обробки їжі спостерігаються необоротні зміни просторової структури білка. Цей процес отримав назву:


А. Денатурація

В. Гідратація

С. Ренатурація

D. Діаліз

Е. Висолювання                                


 

42. У дитини грудного віку спостерігається потемніння склер, слизових оболонок, вушних раковин, виділена сеча темніє на повітрі. У крові та сечі виявлено гомогентизинову кислоту. Яке захворювання у дитини?


А. Гемолітична анемія

В. Алкаптонурія

С. Порфірія

D. Альбінізм

Е. Цистинурія                                      


 

43. У експериментальної тварини, що знаходиться на безбілковому раціоні, розвинулася жирова інфільтрація печінки внаслідок дефіциту метилюючих агентів. Утворення якого метаболіту порушено у піддослідної тварини? 


А. Холіну

В. Холестерину

С. Ацетоацетату

D. Лінолевої кислоти

Е. ДОФА                                     


 

44. Відомо, що накопичення аміаку є основною причиною мозкової коми при печінковій недостатності. Яка вільна амінокислота відіграє першочергову роль в утилізації аміаку в мозку?


А. Цистеїн

В. Триптофан

С. Гістидин

D. Глутамінова кислота

Е. Аланін 

 


 

45. У хворого з патологією печінки мають місце розлади білкового обміну з порушенням синтезу сечовини в орнітиновому циклі. Концентрація якої речовини буде зростати в крові при цьому?


А. Аміаку

В. Адреналіну

С. Аланіну

D. Валіну

Е. Тироксину                                  


 

 


                                            Відповіді до теми...

“Специфічні шляхи обміну амінокислот. Метаболізм простих і складних білків”

 

 Відповіді до ТЕСТІВ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ

1.B; 2.B; 3.C; 4.E; 5.C; 6.D; 7.E; 8.D; 9.C;10.C;

 




















Відповіді до ТЕСТІВ КІНЦЕВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ

11. A,B,C,D; 12. B,D; 13. 1-A,D,E, 2-B,C,F,G; 14. 1-A,C, 2-A,C, 3-A,D, 4-B,D, 15. 1-A,E,H,J, 2-B,D,F, 3-C,G; 16. 1-A,C,D, 2-F,H, 3-A,G; 17. 1-A,B,F,G, 2-C,D,E,G, 3-G,H, 4-G;

18. За добу з сечею пацієнта виділилося сечовини менше від норми (у нормі 20-35 г/добу). Це може бути наслідком порушення функції печінки, нирок, наслідком ацидозу.

 

19. У сечі хворого підвищений вміст сечовини може бути наслідком від’ємного азотистого балансу при нестачі білків у харчовій дієті, при патологіях, що супроводжуються інтенсивним розпадом білків.

 

20. Переведення концентрації креатиніну крові

мг% · 10    0, 678 · 10

--------------- = ---------------- = 0,06 ммоль/л або 0,06 ·10-3 моль креатиніну/л               

  М                113

Переведення концентрації сечовини крові

  

мг% · 10        90 · 10

--------------- = ---------------- = 15 ммоль/л або 0,015 моль сечовини /л.

М                   60

Оскільки вміст сечовини становить 15 ммоль/л при нормі 3,3-6,6 ммоль/л, а креатиніну 0,06 ммоль/л при нормі 0,06-0,10 ммоль/л, отримані результати можуть свідчити про посилення в організмі синтезу сечовини внаслідок інтенсивного розпаду білків. Такі зміни метаболізму спостерігаються при важких інфекційних захворюваннях, опіках, некротичних процесах, гангренах тощо.

21. Нормалізація вмісту білків у плазмі крові спричинює зростання онкотичного тиску, що в свою чергу зумовлює виведення зайвої рідини з організму. Це пояснює тимчасову втрату ваги дітей, хворих на квашіоркор.

22. Поява у сечі фенілаланіну та його похідних свідчить про порушення окиснення фенілаланіну до тирозину внаслідок ензимопатії фенілаланін-4-монооксигенази. Дитину, що хворіє на фенілкетонурію потрібно перевести на дієту зі зниженим вмістом фенілаланіну.

Відповіді до тестів для Кроку – 1

23.С; 24.A; 25.A; 26.A; 27.Е; 28.E; 29.C; 30.D; 31.C; 32.D; 33.B; 34.C; 35.С; 36.D; 37.А; 38.В, 39.Е, 40.В, 41.А; 42.В; 43.А; 44.D; 45.А.


 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Берëзов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия.– М.: Медицина, 1990.–542 с.

2. Біологічна хімія / Вороніна Л.М., Десенко В.Ф., Мадієвська Н.М. та ін.-Харків: Основа, 2000.–607 с.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини.– Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.–735 с.

4. Губський Ю.І. Біологічна хімія, – К.;Тернопіль: Укрмедкнига,2000.–507 с.

5. Практикум з біологічної хімії / За ред. проф. О.Я.Склярова.– К.:Здоров’я, 2002.

 

Перелік тестів із зазначенням сторінок використаної літератури

9.1.Загальні процеси обміну амінокислот.

 


Тест 1. 1. С. 323, 344 –345

        2. С. 16, 339

        3. С. 411 – 412

    2. 1. С. 337

         2. С. 333

        3. С. 337

        4. С. 335

      3. 1. С. 340

        2. С. 334        

        3. С. 409

        4. С. 337

    4. 1. С. 340

        2. С. 334

        3. С. 408 – 411

    5. 1. С. 346

        2. С. 337

        3. С. 413

        4. С. 240

     6. 1. С. 345

        2. С. 338

        3. С. 412

        4. С. 240

7. 1. С. 350

    2. С. 338 –339

    3. С. 413

    4. С. 242

8. 1. С. 344 

9. 1. С. 337        

    2. С. 337

    3. С. 407

10. 3. С. 411

11. 2. С. 339

    3. С. 413

12. 1. С. 344

     2. С. 341

     3. С. 412

13. 1. С. 344

14. 1. С. 343 – 344 

15. 1. С. 346 

        3. С. 431, 625

     4. С. 263,365

16. 1. С. 348

     2. С. 338

     3. С. 419

     4. С. 241

17. 1. С. 343 – 344

18. 1. С. 343 – 344

     4. С. 237, 429

19. 1. С. 344

     4. С. 429

20. 1. С. 347

     4. С. 366

21. 3. С. 625

22. 3. С. 625

     4. С. 488 – 489

23. 4. С. 485

24. 3. С. 624

     4. С. 484

25. 3. С. 20

     4. С. 20

26. 3. С.614, 626 – 627

27. 3. С. 408 – 411

     4. С. 236 – 239

28. 3. С. 16 – 21, 50

     4. С. 22, 56


9.2.Специфічні процеси обміну амінокислот.

Метаболізм простих і складних білків.


Тест 1. 1.С. 350 – 354

2.С. 341 – 346 

3.С. 413 – 419

 

4.С. 242 – 247

2. 1 С. 365 – 366

2.С. 341 – 346

3. 1.С. 350 – 354

2.С. 341 – 346

3.С. 413 – 419

4.С. 242 – 247

4. 1.С. 350 – 354

2.С. 54, 298, 332, 354 – 355

3.С. 413 – 419

4.С. 242 – 24754, 298, 332, 354 – 355

5. 2.С. 349 – 350

3.С. 422

6. 1.С. 350 – 354

2.С. 342 – 346

3.С. 413 – 419

4.С. 242 – 247

7. 1.С. 358 – 360

2.С. 342 – 346

3.С. 426 – 428

4.С. 260 – 262

8.   3.С. 422 – 424

9. 1.С. 358 – 360, 367

2.С. 410

3.С. 413 – 419

4.С. 260 – 262

10. 3.С. 431

11. 1.С. 350 – 354

2.С. 341 – 346

3.С. 413 – 419

4.С. 242 – 247

12. 1.С. 358 – 360; 367

2.С. 342 – 346

3.С. 426 – 428

4.С. 260 – 262

13. 1.С. 350 – 354

2.С. 342 – 346

3.С. 413 – 419

4.С. 242 – 247

14. 1.С. 358 – 368

2.С. 341 – 346

3.С. 426 – 428

4.С. 261 – 262

15. 1.С. 350 – 354

2.С. 410

3.С. 413 – 419

4.С. 242 – 247

16. 1.С. 358 – 368

3.С. 494 – 498

4.С. 242 – 247

17. 1.С. 364 – 368

23. 1.С. 368

2.С. 342 – 346

3.С. 429

4.С. 258 – 259

24. 1.С. 358 – 360

2.С. 411

3.С. 426 – 428

4.С. 260 – 262

25. 1.С. 358 – 360

2.С. 16 

3.С. 426 – 428

4.С. 242 – 247

26. 1.С. 350 – 354

3.С. 413 – 419

4.С. 242 – 246

27. 4.С. 243 – 244

28. 1.С. 350 – 354

2.С. 410

3.С. 413 – 419

4.С. 242 – 247

29. 1.С. 350 – 354

2.С. 341 – 346 

3.С. 413 – 419

4.С. 242 – 247

30. 1.С. 350 – 354

3.С. 413 – 419

4.С. 242 – 246

31. 1.С. 358 – 360, 367 – 368

3.С. 426 – 428

4.С. 260 – 262

32. 1.С. 395 – 396

2.С. 410

3.С. 553 – 556

4.С. 263 – 269

33. 1.С. 358 – 360, 368

3.С. 426 – 428

4.С. 260 – 262

34. 1.С. 350 – 354

2.С. 410

3.С. 413 – 419

4.С. 242 – 247

35. 1.С. 367, 359

4.С. 428, 429

36. 1.С. 368, 359

2.С. 410

3.С. 427, 428

4.С. 262

37. 4.С. 268 – 269

38. 3.С. 431

39. 1.С. 484

3.С. 454 – 455

4.С. 282

40. 4. С. 246 – 247

41. 1.С. 40 – 41

3.С. 42 – 44

4.С. 34, 51 – 52

42. 1.С. 367 – 368

3.С. 495

4.С. 261 – 262

43. 1.С. 168

3.С. 145, 360, 380, 382

4.С. 75, 211 – 213, 481, 482

44. 4. С. 246 – 247

45. 3. С. 413 – 419


 








БІОСИНТЕЗ НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ І БІЛКІВ.

СИНТЕЗ І РОЗПАД НУКЛЕОТИДІВ










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-10; просмотров: 390.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...