Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Спостереження видоутворення




Процес видоутворення, згідно синтетичної теорії еволюції, дуже довгий, тим часом по сальтаціонній теорії видоутворення відбувається дуже швидко. Тому, власне, процес видоутворення від початку до кінця поки ніхто не спостерігав. Незважаючи на безліч експериментів, уявлення про механізми видоутворення - це теорії зі слабкою практичною базою (виняток становлять експерименти по ресинтезу видів, що сформувалися шляхом поліплоїдізації). Є різні групи в межах одного виду, різною мірою розійшлися з яких-небудь причин. Тим не менше, ці групи все ще належать до одного виду. Є групи дуже близьких видів, проте їх утворення відбулося досить давно за історичними мірками, за межами спостережень.

Яблунева муха (Rhagoletispomonella) є прикладом ранньої стадії симпатричного видоутворення (рис.12). Спочатку вид мешкав у східній частині США. До появи європейців личинки цих мух розвивалися тільки в плодах глоду. Однак з завезенням в Америку яблунь (перша згадка яблунь в Америці - 1647 рік), відкрилася нова екологічна ніша.У 1864 році личинки Rhagoletispomonella були виявлені в яблуках, тим самим зафіксована яблунева раса цього виду . За півтора століття спостережень раси дуже сильно розійшлися. Вони майже не схрещуються один з одним (рівень гібридизації не перевищує 4-6%). Яблунева раса злучається майже виключно на яблунях, а глодова - на глоді, що, враховуючи різний час дозрівання плодів, призводить до репродуктивної ізоляції. Незабаром можливе виділення з цих рас самостійних видів.

Крім того слідом за Rhagoletispomonella подібне видоутворення відбулося у наїзника Diachasmaalloeum, личинки якого паразитують на личинках мух. Після появи нової раси мух з'явилася і новаРис.13 наїзник Diachasmaalloeum

раса наїзників, що віддає перевагупаразитувати на яблуневих мухах (рис.13)[17, 18с.].

 

 

Висновки

З`ясували суть видоутворення, визначили та проаналізували видоутворення тварин як результат мікроеволюційних процесів, систематизували шляхи і способи видоутворення у тварин.Та дійшли до висновку, що мікроеволюційні процеси засновані на еволюційних перетвореннях у види (на рівні популяції) та, які ведуть до внутрішньовидового розходження ознак (різноманітності) і видоутворення. Відбувається на основі мутаційної мінливості під впливом природного відбору і при виникненні різних ізоляційних бар'єрів. Масштаб часу мікроеволюції, що веде до утворення нових видів для різних систематичних груп - сотні, частіше тисячі років.Результатом мікроеволюційних подій, які відбуваються в популяціях (як елементарних одиницях еволюційного процесу), є формування елементарних адаптивних явищ та як кінцевий результат, видоутворення. З появою нового виду припиняються нівелювання розбіжностей, які були досягнуті окремими популяціями, або групами популяцій. Однак у межах нового виду мікроеволюційні процеси продовжуються безперервно.Основою всіх еволюційних подій великого масштабу – макроеволюційних подій – є мікроеволюційні процеси. Саме на мікроеволюційному рівні (тобто всередині виду) діють рушийні сили еволюції, діє єдиний спрямований еволюційний фактор – природний добір.

 

Список використаної літератури

1)Левонтин Р. Генетическиеосновыэволюции. М., 1978.- С. 167

2) Кейн А. Вид і йогоеволюція. - К., 1998.- С. 37-39

3) Майр Е. Зоологічний вид і еволюція. - К., 1999.- С. 135

4)Майр Э. Популяции, виды и эволюция. М., 1974.- С. 212

5) Северцов А. С. Основытеорииэволюции. М., 1987.- С.47-50

  6)Тимофеев-Ресовский Н. В., Воронцов Н. Н., Яблоков А. В. Краткийочерктеорииэволюции. М., 1977.- С. 84-97

  7)Яблоков А.В., Юсупов А.Г. Эволюционноеучение. – М.: Высш. шк., 1989. – 335 с.

  8) Аспиз М. Е. Енциклопедичний словник юного біолога.—М., 1985.- С. 190-215

9) Мина. М. В. Эволюция. - М., 1981.- С. 61-62

  10) Назаренко В.А., Попов А.А., Глібова В.Д., Вивчення еволюції органічного світу: Метод. Посібник для учнів, студентів та викладачів. - К.: ІПК ПРО, 1999. - 123 с.

  11) Пехов А.П. Біологія з основами екології: Підручник. 6-е вид., Испр. - СПб.: Видавництво «Лань», 2006. - 512 с.

  12) Афанасьєв В.Г. Світ живого: системність, еволюція і керування. Посібник для вчителів. - М.: Дрофа, 2000. – 254 с.

13)Дарвін Ч., Походження видів шляхом природного відбору.-

    М., 1939. – 45-46 с. 

14) 3авадський К. М., Вид та видоутворення. - Л., 1968.- 59-63 с.

15) Майр Е., Зоологічний вигляд і еволюція, пер. з англ.- М., 1968.- 11 с.

16) Сімпсон Д., Темпи і форми еволюції, пер. з англ.- М., 1948.- 37с.

17)Тимофєєв-Ресовський Н. Видоутворення, Воронцов Н. Н., Яблоков А. Видоутворення, Короткий нарис теорії еволюції. - М., 1969. 18-27 с.

 

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-10; просмотров: 236.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...