РОЗДІЛ 2. ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕТНОПСИХОЛІНГВІСТИЧНОЇ СПЕЦИФІКИ НАЦІОНАЛЬНОГО МЕНТАЛІТЕТУ В УМОВАХ ПОЛІКУЛЬТУРНОСТІ

2.1 Автостереотипи та гетеростереотипи про польський народ у прислів’ях та приказках як відображення специфічних рис національного менталітету

     Наукові дослідження в області етнолінгвістики та міжкультурної комунікації нерідко присвячують аналізу етнічних стереотипів. Адже, як зазначає білоруська дослідниця В. Маслова, стереотип характерний для свідомості та мови представника культури, він є основою національного менталітету, стрижнем культури, її яскравим представником, а тому – й опорою особистості в діалозі культур [16, c. 110].                                      Національний менталітет народу можна дослідити за допомогою вивчення автостереотипів та гетеростереотипів.                                       Етнічний автостереотип – це відносно стійкі уявлення, судження і оцінки представників певної національної лінгвокультурної спільноти (етносу, нації, народності) щодо самої себе. Як правило, автостереотип – це комплекс позитивних уявлень, суджень і оцінок з можливими окремими негативними аксіологічними вкрапленнями, які поблажливо розцінюються як маленькі слабкості [4, c. 13].                                                                                    Етнічний гетеростереотип – це відносно стійкі уявлення, судження, оцінки тощо представників певної національної лінгвокультурної спільноти про інші (чужі) лінгвокультурні спільноти. Можуть бути як негативними, так і позитивними залежно від історичного досвіду стосунків даних етносів [4, c. 37].                                                                                               Найціннішим матеріалом для дослідження етнічних стереотипів є народний фольклор. Саме у фольклорі відображена сутність народу, його представлення про світ та мудрість, що передається із покоління в покоління. Прислів’я, як один із фольклорних жанрів, не є винятком – в них відображаються представлення про світ, про людей як самих себе; в прислів’ях знаходять своє вираження традиції та звичаї, правила поведінки та соціальні норми.                                                                                                   На основі аналізу деяких польських прислів’їв, що є автостереотипами, можна зробити висновки щодо особливостей національного менталітету цього народу:

· Велика любов до Батьківщини. Для поляків немає кращої країні, ніж їхня Батьківщина, не зважаючи на переваги інших держав. Таку рису польського менталітету можна спостерігати в наступних прислів’ях:     DlaPolakówojciecKraków, aWarszawamatka(Дослівно: Для поляків Краків – батько, а Варшава – мати). DobraFrancja, chwalebnaHiszpania, bogateNiemcy, alenajlepszaPolska(Дослівно: Хороша Франція, хвалебна Іспанія, багата Німеччина, але найкраща Польща).PolskabezPoznania, Gdanska, Wieliczkiniewartaijednej świeczki(Дослівно: Польща без Познані, Гданська, Велички не варта і однієї свічки).

· Гордість за своє шляхетне походження. В деяких польських прислів’ях виявляється зухвалість, відчуття переваги над іншими народами. Ця риса спостерігається в наступних пареміях:                                     CoPolak, topan, coCzech, tohetman(Дослівно: що не поляк, то пан, що не чех, то гетьман). CoPolak, toszlachcić (Дослівно: що не поляк, то шляхтич).CoPolak, toRycerz(Дослівно: що не поляк, то лицар). CoWłoch, todoktor, coNiemiectokupiec, coPolak, tohetman(Що не італієць, то доктор, що не німець, то купець, що не поляк, то гетьман).

· Щедрість та гостинність. Така риси польського менталітету виражається в наступних прислів’ях:

     PrzyPolakuiNiemiecsię pożywi, aprzyNiemcuanipies (Дослівно: у поляка і німець поживиться, а у німця – ні собака). Polskacnota: każdemuotworzyć wrota (Дослівно: польська чеснота: кожному відчинити ворота.Polakswoją dobrotą częstozostał gołotą: bygłodemumrzeć wdomu, przecieswójchlebdakomu (Дослівно: через свою доброту поляк часто ставав бідним: щоб померти вдома голодним, адже свій хліб віддає комусь).Polskiesercekażdemuotwarte (Дослівно: польське серце відрите для кожного).

· Упрямість. Ця риси характеру поляків підкреслює індивідуальність народу, змогу постояти за себе та захистити свою точку зору:                     Polacyniegęsiiswójjęzykmają (Дослівно: поляки не гусаки – і свою мову мають).ZPolakiemciężka(trudna) sprawa (Дослівно: з поляком кепська (складна) справа). UPolaka: cowsercu, toinajęzyku (Дослівно: у поляка що в серці, то і на язиці).

· Войовничість, що виражається в наступних прислів’ях:                    Niechodź naLachówbezarmat (Дослівно: не йди на ляхів без гармат). Lachbezkoniajakciałobezduszy (Дослівно: лях без коня як тіло без душі).

· Висока релігійність. Як відомо, основною вірою для поляків є католицизм. Відношення до релігії в прислів’ях проявляється наступним чином:

     Polaktokatolik (Дослівно: поляк – то католик)Lepsza łaskaboskaniżlicałaPolska(Дослівно: краще Божа милість, ніж уся Польща).Polacyzawszewiarę dzierża (Дослівно: поляки завжди мають віру).

· Любов до їжі. На основі приведених нижче паремій можна зробити висновок про те, що ситість – це показник гарного настрою та здоров’я:     Polakgdygłodny, tozły(Дослівно: коли поляк голодний, тоді злий). Włochsię sałatą karmi, Polaknaniejschudnie (Дослівно: італієць кормиться салатом, поляк на ньому худне). Polakzuch, kiedymapęłnybrzuch(Дослівно: поляк сміливий, коли у нього живіт повний).WPolszczejeść, wWęgrzechpić, wNiemczechspać, weWloszechgachować (Дослівно: в Польщі їсти, в Угорщині пити, в Німеччині спати, в Італії за жінками упадати).

· Пристрасть до спиртних напоїв.                                                                          Modapolska – podpić ipobić (Дослівно: мода польська – підвипити та побити).WWęgrzechsię winorodzi, awPolsceumiera(Дослівно: в Угорщині вино народжується, а у Польщі вмирає).

Гетеростереотипи про поляків в прислів’ях інших народів світу підкреслюють негативне відношення. Це пов’язано з історичним досвідом, що базувався на постійних воєнних конфліктах: Там где два поляка – три мнения (російське прислів’я). Лях, жидда собака – вера однака (російське прислів’я). В Вильне сем дорог для евреяда три для поляка (російське прислів’я). Воля ваша, а Польша наша (російське прислів’я). Йти до ляхів – не їсти пирогів (українське прислів’я). Лях тоді добрий, як спить, а пробудиться – то біда (українське прислів’я). Ляхи нам не пани, а ми їм не холопи (українське прислів’я). На одно копито дідько всіх ляхів сотворив (українське прислів’я). Хто ляшка рубатиме, той козацьку славу матиме (українське прислів’я). Що кому годиться: мужикові – ціп, а ляхові – шабля (українське прислів’я).                                                                                Таким чином, на основі аналізу прислів’їв польського народу, можна віднайти автостереотипи про поляків. Етнічний автостереотип – це відносно стійкі уявлення, судження і оцінки представників певної національної лінгвокультурної спільноти (етносу, нації, народності) щодо самої себе.Автостереотипи відображають типового поляка як людину, що є патріотом своєї держави з підкресленим шляхетним походженням. На думку самих поляків, вони є щедрим народом, який здатен допомогти іншим та поділитися останнім. Крім того, поляки вперті і войовничі – вони завжди можуть постояти за себе. Типовий поляк є достатньо релігійною людиною, католиком. Польський народ любить як поїсти, так і випити. Саме споживання їжі та алкоголю піднімає настрій. Така характеристика польського народу самих себе підтверджує думку про те, що етнічний автостереотип здебільшого ґрунтується на позитивних якостях народу. З іншого боку, етнічний гетеростереотип по відношенню до польського народу відображає здебільшого негативні якості. Етнічний гетеростереотип – це відносно стійкі уявлення, судження, оцінки тощо представників певної національної лінгвокультурної спільноти про інші (чужі) лінгвокультурні спільноти. Негативне ставлення інших народів до поляків пов’язано з історичним досвідом, де панували воєнні конфлікти та постійна ворожнеча між представниками етносів світу.

АНКЕТА

Шановні учасники експерименту!

Ми запрошуємо Вас взяти участь у нашому експерименті в рамках дослідження етнопсихолінгвістичної специфіки національного менталітету в умовах полікультурності. В анкеті немає правильних чи неправильних відповідей. Для нас важлива саме Ваша думка.

Перед Вами список попарно згрупованих прикметників, що виражають якісно протилежні характеристики оцінюваного поняття. Обведіть цифру, що, на Вашу думку, найбільш точно описує рівень вираженості конкретної якості, за умови, що:

3 – якість виражена сильно;

2– якість виражена середньо;

1 – якість виражена слабо;

0 – якість не притаманна.

Вам необхідно вибрати цифру до кожної пари прикметників (тобто у кожному рядку)

Заздалегідь вдячні Вам за участь в опитуванні.

Ваш вік: __________________

Ваша стать: _______________

Освітній рівень: ____________

Поляк

Українець

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. http://ukrconf.fl.kpi.ua/wp-content/uploads/2014/12/61._Lavriy_Bohdan.pdf

2. Бакальчук В.О. Тенденцiї етнокультурної толерантностi в українському суспiльствi/ В.О.Бакальчук// Стратегiчнiпрiоритети.– 2007.– №4.– С.69-75.

3. Бацевич Ф. С. Основикомунікативноїлінгвістики: Підручник. – Київ: Видавничий центр «Академія» - 2004. – C.344.

4. Бацевич, ФлорійСергійович. Словник термінівміжкультурноїкомунікації / Ф. С. Бацевич; М-воосвіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Київ: Довіра, 2007. – 205 с

5. Берри Джон В., ПуртингаАйп X., Сигалл Маршалл X. Кросс-культурная психология. Исследования и применение. – Харьков, Гуманитарный центр, 2007

6. Герчанівська П. Е. Культурологія: термінологічний словник / П.Е. Герчанівська. – К. :НаціональнаАкадеміякерівнихкадрівкультури і мистецтв, 2015. – 439 с.

7. Горбунова А.В. Характернірисиментальностіукраїнського народу // Етнічнасамосвідомість та міжетнічнавзаємодія в сучасномусвіті : збірникнауковихпраць / [за ред. : Кузікової С. Б., Щербакової І. М., Пасічник Н. О]. – Суми :Вид-воСумДПУімені А. С. Макаренка, 2016. – С.119-123.

8. Дрожжина С.В. Мультикультуралізм як проблема полікультурногоукраїнськогосуспільства / С.В.Дрожжина // Профспілки і духовність. Матеріалиміжнародноїнауково-практичноїконференції (м. Донецьк, 16–17 грудня 2003 р.). – Донецьк, 2003. – С. 114-116.

9. Жайворонок В. Українськаетнолінгвістика :Нариси : навчальнийпосібник / В. Жайворонок. – К. :Довіра, 2007. – 262 с

10. Коженевска-Берчинска И. Межкультурная коммуникация в свете изучения польского и русского речевого этикета /И. Коженевска-Берчинска //. Вестн. Рос.ун-та дружбы народов. – 2014. - №4. – С. 188-197. – (Сер. : Лингвистика).

11. Кравчук А. Стереотип поляка у мовнійсвідомостіукраїнськоїмолоді // ВісникЛьвів. ун-ту. Серіяфілол.. 2009. ВИП. 48. − С 212-222.

12. Лебедева Н.М. Этническая и кросс-культурная психология: Учебник для высших учебных заведений. М.: МАКС Пресс, 2011

13. Лебон Г. Психология народов и масс /Г. Лебон. – М: Академический проект, 2011. − 238 с.

14. ЛЕОНТЬЕВ А.А. ОСНОВЫ. ПСИХОЛИНГВИСТИКИ. М.: СМЫСЛ, 1997. 287 с

15. Манакін В. М. Мова і міжкультурнакомунікація. - К.: Академія, 2012. – 288 с.

16. Маслова, В.А. Лингвокультурология [Текст]: учеб.пособие для студ. высш. учеб. заведений / В.А. Маслова. – М.: Академия, 2001. – 208 с.

17. Петренко, В. Ф. Психосемантика сознания / В.Ф. Петренко – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1998. – 208 с.

18. Садохин А. Межкультурная коммуникация. Учеб.пособие. – М: КНОРУС, 2014. – 254 с.

19. Сахарный, Л.В. Введение в психолингвистику / Л.В. Са-харный. – Л., 1985

20. Селіванова О. О. Сучасналінгвістика: напрями та проблеми: Підручник/МОН України. – Полтава: Довкілля-К, 2008. – 712 с.

21. Селіванова О. О. Сучасналінгвістика: термінологічнаенциклопедія. – Полтава: Довкілля-К, 2006. – 716 с.

22. Татарко А. Н. Методы этнической и кросс-культурной психологии [Текст]: учебно-методическое пособие / А. Н. Татарко, Н. М. Лебедева; Высш. шк. Экономики – нац. исслед. ун-т. – М.: Изд. дом Высш. шк. экономики, 2011. – 238

23.  Попова З. Д., Стернин И. А. Язык и национальное сознание. – Воронеж: «Истоки», 2007. – 61 с.

24. http://nauchkor.ru/pubs/etnicheskie-stereotipy-v-polskih-poslovitsah-5a6f883c7966e12684eea401