Методичні рекомендації до вивчення теми.

Зовнішньоекономічною діяльністю суб’єктів господарювання є господарська діяльність, яка у процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном та/або робочою силою. Зовнішньоекономічна діяльність здійснюється на принципах свободи її суб’єктів добровільно вступати в зовнішньоекономічні відносини, здійснювати в будь-яких не заборонених законом формах й рівності перед законом усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Потрібно визначити, хто може бути суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності. Розкрити види зовнішньоекономічної діяльності. Пояснити, якими нормативно-правовими актами визначаються перелік видів зовнішньоекономічних операцій, що здійснюються на території України, умови і порядок їх здійснення.

Потрібно визначити цілі й завдання державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Розкрити принципи зовнішньоекономічної діяльності, зокрема принцип еквівалентності, неприпустимості демпінгу при ввезенні й вивезенні товарів та ін.

Кабінет Міністрів України може встановлювати перелік товарів (робіт, послуг), експорт і імпорт яких здійснюється суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності лише за наявності ліцензії. Слід навести визначення ліцензії і розкрити порядок ліцензування експортно-імпортних операцій, а також назвати види ліцензій.

Режим квотування зовнішньоекономічних операцій запроваджується у випадках, передбачених законом, чинними міжнародними договорами України, і здійснюється шляхом обмеження загальної кількості та/або сумарної митної вартості товарів, які можуть бути ввезені (вивезені) за певний період. Потрібно розкрити порядок квотування і види квот.

Варто зупинитися на визначенні понять «критичний імпорт», «пріоритетність зовнішньоекономічних проектів», у тому числі і з питань критичного імпорту.

Потрібно охарактеризувати зовнішньоекономічний договір. Слід розкрити основні умови зовнішньоекономічного договору, яким чином здійснюється обрання права, за яким визначається його форма, права та обов’язки сторін. Пояснити, що таке індикативні ціни, ким, в якому порядку і для чого вони встановлюються.

З метою забезпечення відповідності зовнішньоекономічних договорів законодавству України може запроваджуватись їх державна реєстрація. Доцільно зупинитися на видах зовнішньоекономічних договорів, що підлягають державній реєстрації, а також розкрити порядок її здійснення.

Слід зазначити, на яких засадах держава здійснює захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України. Перелічити санкції, що можуть застосовуватись у разі недобросовісної конкуренції з боку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності або їх зарубіжних контрагентів.

Під час вивчення цієї теми студентам потрібно загальну характеристику законодавства про інвестиційну діяльність в Україні, визначити поняття інвестицій та інвестиційної діяльності (у першу чергу – іноземних), назвати їх види та форми, охарактеризувати правовий статус суб’єктів інвестиційної діяльності, вказати яким чином держава здійснює регулювання інвестиційної діяльності, захищає права інвесторів.

Спеціальною (вільною) економічною зоною вважається частина території України, на якій встановлено спеціальний правовий режим господарської діяльності, особливий порядок застосування та дії законодавства України. На території спеціальної (вільної) економічної зони можуть запроваджуватися пільгові митні, податкові, валютно-фінансові та інші умови підприємницької діяльності вітчизняних і зарубіжних інвесторів.

Студенти мають засвоїти з якою метою створюються спеціальні (вільні) економічні зони, вміти охарактеризувати типи спеціальних (вільних) економічних зон, таких як технологічні парки, технополіси, комплексні виробничі зони, туристично-рекреаційні та ін.

Студентам під час вивчення зазначеної теми слід звернути увагу на визначити засади концесійної діяльності в Україні, зокрема поєднання державного регулювання концесійної діяльності та здійснення її на основі концесійного договору, вибір концесіонерів переважно на конкурсній основі, взаємна вигода сторін у концесійному договорі, державне гарантування інвестицій концесіонерів тощо. Визначити сфери господарювання, в яких дозволена концесійна діяльність, об’єкти права державної або комунальної власності, що можуть надаватися в концесію, а також види підприємницької діяльності, які забороняється здійснювати на концесійній основі.

Зазначити вимоги до концесійних договорів, порядок їх укладення, а також інші питання правового регулювання концесійної діяльності.

Морські райони, що зовні прилягають до територіального моря України, включаючи райони навколо островів, що належать Україні, становлять виключну (морську) економічну зону України. Слід знати що є виключної (морської) економічної зони України, вказати які права має держава у виключній (морській) економічній зоні.

Потрібно розглянути особливості здійснення господарської діяльності на державному кордоні, а також у санітарно-захисних та інших охоронних зонах, на територіях і об’єктах, що особливо охороняються.

Необхідно зазначити, що господарська діяльність в умовах надзвичайного стану – особливого правового режиму діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, передбаченого Конституцією України, який тимчасово допускає обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб і покладає на них додаткові обов’язки, – може здійснюватися з урахуванням обмежень і зобов’язань, встановлених Указом Президента України про введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

У період дії воєнного стану, введеного на території України або в окремих її місцевостях, правовий режим господарської діяльності визначається на основі закону про оборону України, інших законодавчих актів про забезпечення обороноздатності держави і законодавства про режим воєнного стану.

  Рекомендована література:

Основна

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30 (23.07.96). – Ст. 141. (Зі змінами і доповненнями від 8.12.2004 р.).

2. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – №11 (28.03.2003). – Ст. 462. (Остання редакція – 09.01.2007 р.).

3. Закон України «Про державний кордон України» № 1777-ХІІ від 4 листопада 1991 р. // Голос України. – 1991. – № 242 (18.12.91). (Остання редакція – 3.04.2003 р.).

4.  Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 29 (16.07.91). – Ст. 377. (Остання редакція – 16.11.2006 р.).

5.  Закон України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 21. – Ст. 156. (Остання редакція – 28.12.2007 р.).

6. Постанова Кабінету Міністрів України, НБУ «Про посилення контролю за проведенням розрахунків резидентів і нерезидентів за зовнішньоекономічними операціями» № 1968 від 12 грудня 1998 р. // Урядовий кур’єр. – 1998. – № 242-243 (17.12.98). (Остання редакція – 24.01.2000 р.).

7.  Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями» № 514 від 3 грудня 2003 p., Зареєстровано Мін’юстом України № 1213/8534 від 24 грудня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 52 (09.01.2004)(частина 1). – Ст. 2831. (Остання редакція – 27.01.2006 р.).

8. Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення уповноваженими банками контролю за проведенням резидентами та нерезидентами, до яких застосовані спеціальні санкції згідно зі статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», валютних операцій через ці банки» № 198 від 21 травня 2003 p., Зареєстровано Мін’юстом України № 463/7784 від 9 червня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 25 (04.07.2003). – Ст. 1218.

9. Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України та внесення змін до нормативно-правового акта Національного банку України» № 484 від 14 жовтня 2004 p., Зареєстровано Мін’юстом України № 1430/10029 від 9 листопада 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 45 (26.11.2004). – Ст. 2977. (Остання редакція – 21.09.2007 р.).

10. Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Правил бухгалтерського обліку операцій з документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями в банках України» № 549 від 17 листопада 2004 p., Зареєстровано Мін’юстом України № 1539/10138 від З грудня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 49 (24.12.2004). – Ст. 3222. (Остання редакція – 18.12.2006 р.).  

11. Закон України «Про захист іноземних інвестицій в Україні» № 1540a-XII від 10 вересня 1991 р. // Голос України. – 1991. – № 185 (24.09.91).

12. Закон України «Про інвестиційну діяльність» № 1560-ХІІ від 18 вересня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 47. – Ст. 647. (Остання редакція – 16.05.2007 р.).

13. Закон України «Про ратифікацію Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами» № 1547-ІІІ від 16 березня 2000 р. // Урядовий кур’єр. – 2000. – № 67 (12.04.2000).

14. Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 19 (07.05.96). – Ст. 80. (Остання редакція – 15.05.2003 р.).

15. Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова» № 1714‑ІІІ від 11 травня 2000 р. // Урядовий кур’єр. – 2000. – № 100 (03.06.2000). (Остання редакція – 25.03.2005 р.).

16. Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Шостки Сумської області» № 1251-IV від 18 листопада 2003 р. // Урядовий кур’єр. – 2003. – № 238 (17.12.2003). (Остання редакція – 25.03.2005 р.).

17. Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області» № 970-XIV від 15 липня 1999 р. // Урядовий кур’єр. – 1999. – № 147 (07.08.99). (Остання редакція – 25.03.2005 р.).

18. Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області» № 2673-ХІІ від 3 грудня 1999 р. // Урядовий кур’єр. – 1999. – № 245 (29.12.99). (Остання редакція – 25.03.2005 р.).

19. Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальну економічну зону «Порт Крим» в Автономній республіці Крим» № 2189-ІІІ від 21 грудня 2000 р. // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 18 (31.01.2001). (Остання редакція – 25.03.2005 р.).

20. Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області» № 2354-ІІІ від 5 квітня 2001 р. // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 81 (11.05.2001). (Остання редакція – 25.03.2005 р.).

21. Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області» № 1250-IV від 18 листопада 2003 р. // Урядовий кур’єр. – 2003. – № 238 (17.12.2003). (Остання редакція – 25.03.2005 р.).

22. Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області» № 357-XIV від 24 грудня 1998 р. // Урядовий кур’єр. – 1999. – № 9 (19.01.99). (Остання редакція – 25.03.2005 р.).

23.  Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо залучення іноземних інвестицій в економіку України» № 580/2003 від 7 липня 2003 р. // Урядовий кур’єр. – 2003. – № 129 (16.07.2003). (Остання редакція – 4.08.2003 р.).

24. Указ Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» № 567/94 від 4 жовтня 1994 р. // Урядовий кур’єр. – 1994. – № 154-155 (06.10.94). (Остання редакція – 1.07.1995 р.)., ІНКОТЕРМС-2000 (Введені в дію з 01.01.2000 р.) // Урядовий кур’єр. – 2002. – № 63 (03.04.2002), Урядовий кур’єр. – 2002. – № 68 (10.04.2002).

25. Указ Президента України «Про Консультативну раду з питань іноземних інвестицій в Україні» № 323/97 від 11 квітня 1997 року // Урядовий кур’єр. – 1997. – № 70-71 (17.04.97). (Остання редакція – 11.06.2007 р.).

26. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій» № 928 від 7 серпня 1996 р. // Урядовий кур’єр. – 1996. – № 186-187 (03.10.96). (Остання редакція – 12.05.2004 р.).

27. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового положення про раду з питань залучення іноземних інвестицій при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській державній адміністрації» № 382 від 28 березня 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 13 (12.04.2002). – Ст. 667.

28. Постанова Кабінету Міністрів України, НБУ «Про посилення контролю за проведенням розрахунків резидентів і нерезидентів за зовнішньоекономічними операціями» № 1968 від 12 грудня 1998 р. // Урядовий кур’єр. – 1998. – № 242-243 (17.12.98). (Остання редакція – 24.01.2000 р.).

29. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про порядок здійснення іноземних інвестицій шляхом набуття у власність нерезидентами облігацій внутрішніх державних позик» № 17 від 19 січня 2004 p., Зареєстровано Мін’юстом України № 157/8756 від 4 лютого 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 5 (20.02.2004). – Ст. 277. (Остання редакція – 20.05.2005 р.).

30. Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями» № 514 від 3 грудня 2003 p., Зареєстровано Мін’юстом України № 1213/8534 від 24 грудня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 52 (09.01.2004)(частина 1). – Ст. 2831. (Остання редакція – 27.01.2006 р.).

31. Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення уповноваженими банками контролю за проведенням резидентами та нерезидентами, до яких застосовані спеціальні санкції згідно зі статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», валютних операцій через ці банки» № 198 від 21 травня 2003 p., Зареєстровано Мін’юстом України № 463/7784 від 9 червня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 25 (04.07.2003). – Ст. 1218.

32. Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України та внесення змін до нормативно-правового акта Національного банку України» № 484 від 14 жовтня 2004 p., Зареєстровано Мін’юстом України № 1430/10029 від 9 листопада 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 45 (26.11.2004). – Ст. 2977. (Остання редакція – 21.09.2007 р.).

33. Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Правил бухгалтерського обліку операцій з документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями в банках України» № 549 від 17 листопада 2004 p., Зареєстровано Мін’юстом України № 1539/10138 від З грудня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 49 (24.12.2004). – Ст. 3222. (Остання редакція – 18.12.2006 р.).

34. Лист Вищого господарського суду України «Щодо надання пільг з оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями» № 05-2/612 від 4 червня 2002 р. // Бази нормативних документів. 

35.  Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» № 2673-ХІІ від 13 жовтня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 50. – Ст. 676. (Остання редакція – 19.01.2006 р.). 

35. Закон України «Про концесії» від 16 липня 1999 року № 997-XІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 41. – Ст. 372. (Остання редакція – 8.09.2005 р.). 

36.  Закон України «Про спеціальну (вільну) економічну зону «Порто-франко» на території Одеського морського торговельного порту» № 1607-ІІІ від 23 березня 2000 р. // Урядовий кур’єр. – 2000. – № 87 (17.05.2000). (Остання редакція – 25.03.2005 р.).

37. Закон України «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття» № 2322-ІІІ від 22 березня 2001 р. // Урядовий кур’єр. – 1998. – № 242-243 (17.12.98).

38. Закон України «Про спеціальну економічну зону «Миколаїв» № 1909-ІІІ від 13 липня 2000 р. // Урядовий кур’єр. – 2000. – № 161 (06.09.2000). (Остання редакція – 25.03.2005 р.).

39. Закон України «Про спеціальну економічну зону «Рені» № 1605-ІІІ від 23 березня 2000 р. // Урядовий кур’єр. – 2000. – № 87 (17.05.2000). (Остання редакція – 25.03.2005 р.).

40. Закон України «Про спеціальну економічну зону «Славутич» № 721-XIV від 3 червня 1999 р. // Урядовий кур’єр. – 1999. – № 120-121 (01.07.99). (Остання редакція – 25.03.2005 р.).

41. Закон України «Про спеціальну економічну зону «Яворів» № 402-XIV від 15 січня 1999 р. // Урядовий кур’єр. – 1999. – № 30 (17.02.99). (Остання редакція – 19.01.2006 р.).

42. Закон України «Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу «Курортополіс Трускавець» № 514-XIV від 18 березня 1999 р. // Урядовий кур’єр. – 1999. – № 64 (07.04.99). (Остання редакція – 19.01.2006 р.).

Додаткова

1.  Єфімов О. «Нетрадиционные» формы расчетов во внешнеэкономической деятельности // Юридичний радник. – 2007. – № 4. – С. 50-55.

2. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні // Право і практика. – 2008. – № 3. – С. 3-290.

3. Мілаш В. Договірна правосуб’єктність сторін зовнішньоекономічного договору // Право України. – 2004. – № 6. – С. 39-42.

4. Назаренко В. Сторони договору комісії у сфері зовнішньоекономічної діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 10. – С. 87-91.

5. Ручка О.А. Роль принципу реального виконання зовнішньоекономічного договору // Адвокат. – 2004. – № 9. – С.16-19.

6. Буткевич О.В. Сторони в договорі (контракті) на реалізацію інвестиційного проекту у вільній економічній зоні // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. – № 10. – С. 70-77.

7. Вінник О.М. Правове становище інвестиційних фірм за законодавством Європейського Союзу : (з точки зору адаптації українського законодавства до права ЄС) // Вісник господарського судочинства. – 2007. – № 5. – С. 100-110.

8. Гаман М. Формування законодавчих та інституційних засад держвного регулювання інвестиційної діяльності в Україні // Вісник Укр. акад. держ. упр. при Президентові України. – 2003. – № 3. – С. 194-204.

9. Даценко І. Господарська діяльність на території України іноземних юридичних і фізичних осіб // Юридичний вісник України. – 2004. – 19-25 черв. – № 25. – С. 8-9.

10. Дозорець О. Деякі практичні аспекти здійснення іноземного інвестування в Україні // Юридична газета. – 2004. – 4 листоп. (№ 20). – С.12.

11. Єфімов О. «Нетрадиционные» формы расчетов во внешнеэкономической деятельности // Юридичний радник. – 2007. – № 4. – С. 50-55.

12. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні // Право і практика. – 2008. – № 3. – С. 3-290.

13. Іноземне інвестування // Юридичний вісник України. – 2007. – 6-12 жовт. (№ 40). – С. 1-48 (Вкл.). – Тематична добірка.

14. Козлов С. Інвестиційна парадигма української економіки: або Як звабити капітал на законних підставах // Юридична газета. – 2004. – 4 листоп. (№ 20). – С.10-11.

15. Котик О. Загальнотеоретичні питання захисту прав іноземних інвесторів в Україні // Юридична Україна. – 2007. – № 9. – С. 73-77.

16. Літвінчук І. А. Правові засади припинення існування пільгового режиму в спеціальній економічній зоні // Митна справа. – 2004. – № 4. – С.52-57.

17. Мальський О. Чотири способи фінансування українських дочірніх компаній іноземними інвесторами // Юридична газета. – 2007. – 15 листоп. (№ 46). – С. 16.

18. Мандра Г. Інвестиційний імідж України // Юридичний радник. – 2007. – № 6. – С. 56-59.

19. Мілаш В. Договірна правосуб’єктність сторін зовнішньоекономічного договору // Право України. – 2004. – № 6. – С. 39-42.

20. Нагребельний В.П. Державні гарантії і пільги для іноземних інвесторів в Україні та проблеми їх реалізації // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. – № 12. – С. 31-38.

21. Назаренко В. Особливості укладання, виконання та відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов договору комісії на продаж сільськогосподарської продукції у сфері зовнішньоекономічної діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 12. – С. 72-76.

22. Назаренко В. Сторони договору комісії у сфері зовнішньоекономічної діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 10. – С. 87-91.

23. Поєдинок В. Види інвесторів за законодавством України // Юридична Україна. – 2004. – № 3. – С. 48-52.

24. Поєдинок В.В. Гарантії для інвесторів у разі примусових вилучень інвестицій // Вісник господарського судочинства. – 2004. – № 2. – С. 236-244.

25. Поєдинок В.В. Інвестор як суб’єкт господарських відносин // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – № 5. – С. 93-101.

26. Ручка О.А. Роль принципу реального виконання зовнішньоекономічного договору // Адвокат. – 2004. – № 9. – С.16-19.

27. Сидоров Я.О. Підстави та особливості припинення договору комерційної концесії // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2007. – № 9. – С. 98-106.

28. Смолякова В. Осуществление инвестиций в Украину // Бухгалтерия. Налоги. Бизнес. – 2003. – 17-23 окт. – № 39. – С. 38-43.

29. Чабан О. Зміст інвестиційного договору (контракту) // Юридична Україна. – 2007. – № 12. – С. 44-48.

30. Жук Л.А. Господарське право: Навч. посiбник / Л.А. Жук, I.Л. Жук, О.М. Неживець. – К.: Кондор, 2007. – С. 331-356.

31. Пiгач Я.М. Господарське законодавство: Навч. посiбник / Я.М. Пiгач, Л.М. Труфанова. – К.: Центр навчальної лiтератури, 2005. – 624 с.

32. Підприємницьке право: Підручн. / За ред. О.В. Старцева / 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Істина, 2005. – 600 с.

33. Буткевич О.В. Визначення суб’єктів вільних економічних зон за чинним законодавством України // Вісник господарського судочинства. – 2004. – № 2. – С. 244-250.

34. Буткевич О.В. Сторони в договорі (контракті) на реалізацію інвестиційного проекту у вільній економічній зоні // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. – № 10. – С. 70-77.

35. Вінник О.М. Правове становище інвестиційних фірм за законодавством Європейського Союзу : (з точки зору адаптації українського законодавства до права ЄС) // Вісник господарського судочинства. – 2007. – № 5. – С. 100-110.

36. Даценко І. Господарська діяльність на території України іноземних юридичних і фізичних осіб // Юридичний вісник України. – 2004. – 19-25 черв. – № 25. – С. 8-9.

37.  Літвінчук І. А. Правові засади припинення існування пільгового режиму в спеціальній економічній зоні // Митна справа. – 2004. – № 4. – С.52-57.

38. Мальський О. Чотири способи фінансування українських дочірніх компаній іноземними інвесторами // Юридична газета. – 2007. – 15 листоп. (№ 46). – С. 16.

39. Назаренко В. Сторони договору комісії у сфері зовнішньоекономічної діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 10. – С. 87-91.

40.  Сидоров Я.О. Підстави та особливості припинення договору комерційної концесії // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2007. – № 9. – С. 98-106.

41.  Собакар А. Правове регулювання спеціальних економічних зон в Україні: шляхи удосконалення // Право України. – 2003. – № 11. – С. 49-53.

Завдання для самостійної роботи

Вміле та вільне володіння основними поняттями та категоріями курсу є необхідною умовою засвоєння даної дисципліни. Дані рекомендації розроблені з метою допомоги студентам у вивчені питань, котрі виносяться на самостійне опрацювання. Метою самостійної роботи є активне і глибоке засвоєння студентами найбільш важливих тем, а також надбання ними необхідних навичок у використанні положень теорії у практичній діяльності. Основою глибокого вивчення дисципліни є засвоєння та конспектування рекомендованої літератури, та інших джерел, які пропонує викладач. Самостійна робота студентів дозволяє забезпечити досягнення цілого комплексу цілей, основними з них є:

- розвиток та закріплення знань теоретичного характеру;

- розвиток уміння аргументовано і точно викладати своє розуміння питань теми;

- вироблення вмінь та навичок самостійної роботи, творчого підходу до виконання поставлених завдань,

- виховання почуття відповідальності, професійного ставлення до виконання поставлених завдань,

- контроль рівня засвоєння знань.

Найважливішою частиною підготовки до самостійних занять є складання робочого запису матеріалу, що вивчається. Підготовка повинна закінчуватися розробкою планів відповідей на всі питання теми. При самостійній підготовці до занять студенту необхідно:

- вивчити матеріали лекцій по темі;

- вивчити рекомендовану літературу;

- підготувати плани відповідей на всі теми;

- виконати завдання до самостійної роботи, які виносяться по кожній окремій темі (перелік завдань подано в робочій програмі курсу),

- бути готовим до усних відповідей на питання по темі.

При підготовці теоретичних питань студентам варто вести словник термінів, який складається окремо і містить терміни та поняття з кожної теми курсу, це допоможе студентам вміло застосувати ті чи інші категорії при проведенні проміжного та поточного контролю.

 В процесі вивчення програмного матеріалу і самостійної підготовки до занять студенти набувають навичок самостійного опрацювання джерел курсу, програмного матеріалу, навчальної літератури, монографій, наукових праць і статей з курсу. Відповіді на контрольні запитання та виконання конкретних практичних завдань виступають однією з найважливіших форм контролю за правильною організацією самостійної роботи студентів над учбовим матеріалом і якістю його засвоєння. При підготовці до занять необхідно самостійно опрацювати запропоновані там же теми рефератів, доповідей, зробити аналіз наукової статті із запропонованих питань. Завдяки цьому у студентів виробляються навички самостійного аналізу, вміння застосовувати теоретичні знання в практичній діяльності. Підготовлені студентами питання розглядаються на семінарах, робиться ґрунтовний аналіз питання, що розглядається, крім цього розглядаються теми рефератів, доповідей з актуальних питань. Завдання, які запропоновані для самостійного вивчення, виконуються в окремих зошитах. Відповіді на питання повинні бути змістовними, з посиланням на відповідні норми конституційного права тієї чи іншої країни.

Змістовний модуль І.

Тема 1.