Методичні рекомендації до вивчення теми.

Тема присвячена з’ясуванню способів захисту прав кредиторів та шляхів виходу з кризового становища боржника, який є неплатоспроможним. Перш за все слід з’ясувати, що боржник може бути визнаний неспроможним лише у випадку нездатності суб’єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов’язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою інакше як через відновлення його платоспроможності. Потрібно визначити поняття банкрутства, детально з’ясувати його ознаки, матеріальні та процесуальні підстави застосування процедур відновлення платоспроможності. Особливу увагу слід звернути на те, до кого можуть, і до кого не можуть бути застосовані такі процедури, які суб’єкти можуть їх ініціювати, а які позбавлені такого права.

Необхідно встановити усіх суб’єктів, які можуть бути учасниками провадження у справі про банкрутство. При цьому особливу увагу необхідно приділити сторонам (кредитори та банкрути). Потрібно роз’яснити, чи можуть бути банкрутами державні комерційні підприємства, фізичні особи – підприємці, хто може виступати кредитором, який орган представляє інтереси кредиторів під час провадження, як це впливає на забезпечення їх прав(збори кредиторів, комітет кредиторів).

Необхідно розкрити порядок призначення арбітражного керуючого, який є центральною фігурою розгляду справ про банкрутство. Одним з основних при розгляді цього питання моментів є його повноваження, підстави призначення, умови оплати праці, особливості діяльності щодо окремих категорій суб’єктів банкрутства та різних стадій. Правовий статус інших учасників у справі можна розкрити більш стисло ( власник майна боржника, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, органи місцевого самоврядування, представник працівників боржника).

Банкрутство, відповідно до законодавства, є крайнім заходом, якого, за можливості, необхідно уникати. З огляду на це, потрібно приділити увагу заходам запобігання банкрутству суб’єктів підприємництва, які в межах своїх повноважень можуть застосовувати засновники (учасники) суб’єкта підприємництва, власник майна, органи державної влади та місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією. Слід пояснити, як здійснюється досудова санація державних підприємств.

Потрібно детально з’ясувати порядок провадження у справі про банкрутство (починаючи від подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство і до припинення провадження або ліквідації банкрута). У передбачених законом випадках до неплатоспроможного боржника застосовуються такі процедури, як розпорядження майном боржника, мирова угода, санація боржника, ліквідація банкрута. Пояснити, на яких стадіях провадження справи про банкрутство застосовуються вказані процедури, хто, з якою метою і в які засоби масової інформації подає оголошення про порушення справи банкрутство. Розкрити порядок створення ліквідаційної комісії та її повноваження, порядок продажу майна боржника.

Кінцевою метою усіх процедур відновлення платоспроможності є виконання боржником своїх зобов’язань. Однак після початку провадження у справі про банкрутство виконання цих зобов’язань може здійснюватися виключно у відповідності з передбаченою законодавством черговістю. Цю черговість студентам слід знати.

У передбачених законом випадках окремі учасники провадження у справі про банкрутство несуть відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство (зокрема, фіктивне банкрутство, приховування банкрутства, умисне доведення до банкрутства).

Основна

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30 (23.07.96). – Ст. 141. (Зі змінами і доповненнями від 8.12.2004 р.).

2. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – №11 (28.03.2003). – Ст. 462. (Остання редакція – 09.01.2007 р.).

3. Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – №11 (28.03.2003). – Ст. 461. (Остання редакція – 31.05.2007 р.).

4. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 12 липня 1984 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – №51 (додаток). – Ст. 1122. (Остання редакція – 16.05.2007 р.).

5. Кримінальний кодекс України: Закон України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №25-26 (29.06.2001). – Ст. 131. (Остання редакція – 31.05.2007 р.).

6. Господарський процесуальний кодекс України: Закон України № 1798-XII від 6 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6 (11.02.92). – Ст. 56. (Остання редакція – 15.12.2006 р.).

7. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 784-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 31. – Ст.440, 1995. – № 14. – Ст. 93, 1999. – № 42-43. – Ст. 378, 2001. – № 10. – Ст. 44. (Остання редакція – 28.12.2007 р.).

8. Закон України «Про аудиторську діяльність» № 3125-XII від 22 квітня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 23 (08.06.93). – Ст. 243. (Остання редакція – 14.09.2006 р.).

9. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6 (09.02.2001). – Ст. 30. (Остання редакція – 27.04.2007 р.).

10. Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22 листопада 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 5. – Ст. 28. (Остання редакція – 10.01.2002 р.).

11. Закон України «Про заставу» від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 47 (24.11.92). – Ст. 642. (Остання редакція – 27.04.2007 р.).

12. Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21 грудня 2000 року // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 33 21.02.2001. (Остання редакція – 28.12.2007 р.).

13. Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку проведення досудової санації державних підприємств» № 515 від 17 березня 2000 р. // Урядовий кур’єр. – 2000. – № 87 (17.05.2000).

14. Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про сертифікацію осіб на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку» № 273 від 16 липня 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 33 (31.08.2001). – Ст. 1565. (Остання редакція – 1.09.2006 р.).

15. Наказ Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби прощення (списання) і розстрочення (відстрочення) податкової заборгованості платників податків при укладенні мирової угоди у справі про банкрутство» № 600 від 21 листопада 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 49 (22.12.2000) (частина 1). – Ст. 2144. (Остання редакція – 28.12.2001 р.).

16. Наказ Державної податкової адміністрації України «Про затвердження податкового роз’яснення положень Порядку проведення органами державної податкової служби прощення (списання) і розстрочення (відстрочення) податкового боргу платників податків на підставі укладеної мирової угоди у справі про банкрутство» № 111 від 15 березня 2002р. // Бухгалтер. – 2002. – № 13, Все про бухгалтерський облік. – 2002. – № 32.

17. Наказ Міністерства економіки України «Про затвердження Положення про порядок формування та ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство» № 77 від 11 квітня 2001р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 19 (25.05.2001). – Ст. 815. (Остання редакція – 16.06.2006 р.).

18. Наказ Міністерства економіки України «Про затвердження Порядку подання пропозицій господарському суду щодо кандидатур арбітражних керуючих» № 87 від 25 квітня 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 20 (01.06.2001). – Ст. 917. (Остання редакція – 6.06.2006 р.).

19. Наказ Міністерства промислової політики України «Про затвердження Положення про порядок погодження Міністерством промислової політики України планів санації підприємств, що належать до сфери його управління» № 446 від 10 вересня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 38 (08.10.2004). – Ст. 2558.

20. Наказ Фонду державного майна України «Про затвердження Положення про порядок проведення досудової санації господарських товариств, у статутних фондах яких державна частка перевищує 25 відсотків, та державних підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію» № 1865 від 12 жовтня 2001 року // Офіційний вісник України. – 2001. – № 45 (23.11.2001). – Ст. 2036. (Остання редакція – 15.07.2004 р.).

21. Наказ Фонду державного майна України «Про затвердження Положення про порядок погодження планів санації та мирових угод» № 895 від 6 червня 2007 року // Офіційний вісник України. – 2007. – № 54 (03.08.2007). – Ст. 2197.

22. Наказ Фонду державного майна України «Про затвердження Положення про порядок проведення досудової санації господарських товариств, у статутних фондах яких державна частка перевищує 25 відсотків, та державних підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію» № 1865 від 12 жовтня 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 45 (23.11.2001). – Ст. 2036. (Остання редакція – 15.07.2004 р.).

23. Рекомендації Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 04‑5/1193 від 4 червня 2004 р. // Вісник господарського судочинства. – 2004. – № 4, Ориентир. – 2004. – № 30.

24. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про заставу» № 02-5/602 від 24 грудня 1999 р. // Вісник Вищого арбітражного суду України. – 2000. – № 1, Бухгалтер. – 2001. – № 34. (Остання редакція – 18.11.2003 р.).

25. Інформаційний лист Вищого господарського суду України «Про деякі питання перегляду в апеляційному та касаційному порядку ухвал про відмову в прийнятті або поверненні позовної заяви та заяви про порушення справи про банкрутство» № 01‑8/791 від 11 липня 2003 р. // Вісник господарського судочинства. – 2003. – № 4.

26. Оглядовий лист Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ про банкрутство» № 01-8/339 від 25 березня 2002 р. // Юридичний вісник України. – 2007. – № 35, Вісник господарського судочинства. – 2002. – № 3.

27. Булгакова I.В. Господарське право України: Навч. посібник / I.В. Булгакова. – К.: Прецедент, 2006. – С. 311-342.

28. Вінник О.М. Господарське право: курс лекцій. – К.: Атіка, 2005. – С. 376-394.

29. Господарське право: Навч. посібник / за ред. М.Л. Шелухiна. – К.: Центр навчальної лiтератури, 2006. – С. 418-451.

30. Жук Л.А. Господарське право: Навч. посiбник / Л.А. Жук, I.Л. Жук, О.М. Неживець. – К.: Кондор, 2007. – С. 302-313.

31. Пiгач Я.М. Господарське законодавство: Навч. посiбник / Я.М. Пiгач, Л.М. Труфанова. – К.: Центр навчальної лiтератури, 2005. – 624 с.

32. Підприємницьке право: Підручн. / За ред. О.В. Старцева / 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Істина, 2005. – 600 с.

Додаткова

33. Ахтырская В., Бондаль В. Несколько простых и эффективных схем санации предприятия // Дебет-кредит. – 2000. – № 45. – С. 14-25.

34. Барабашова Н, Сгара Э. Мировое соглашение в процедуре банкротства: роль экономико-правовых факторов // Право України. – 2003. – № 1. – С. 18-20.

35. Бирюков А. Реформа законодательства о банкротстве на Украине // Юридическая практика. – 2000. – 20 апреля.

36. Бірюков О. Банкрутство як рушій економіки // Закон і бізнес. – 1999. – 11 грудня.

37. Бондик В. Особенности функционирования института мирового соглашения в арбитражном процессе // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 11.

38. Волченко А. Профессиональные банкроты // Бизнес. – 1999. – № 5. – С. 6.

39. Джумагельдиева Г. Арбитражный управляющий как особый субъект хозяйственного права // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2001. – № 8. – С. 15.

40. Джунь В.В. Вдосконалення структури провадження у справах про неплатоспроможність: проблемні питання // Право України. – 2004. – № 5. – С. 90-94.

41. Джунь В.В. Проблема закріплення та структурування складових інституту неспроможності // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 3. – С. 7-9.

42. Джунь В.В. Проблема реалізації засад конкурсу у механізм провадження зі справ про неспроможність // Вісник господарського судочинства. – 2004. – № 1. – С. 316-325.

43. Джунь В.В. Проблемні питання вдосконалення організації провадження у справах про банкрутство // Вісник господарського судочинства. – 2004. – № 2. – С. 184-191.

44. Жуков А. О правах кредитора-залогодержателя в процедуре банкротства // Підприємство, господарство і право. – 2001. – № 11. – С. 16.

45. Кравчук В. Виникнення, зміна та припинення корпоративних правовідносин під час банкрутства // Юридичний радник. – 2007. – № 5. – С. 31-34.

46. Лобач О. Правове регулювання поточних вимог приватного та публічного характеру при ліквідації банкрута // Вісник прокуратури. – 2008. – № 1. – С. 88-104.

47. Мельник А. Відновлення платоспроможності платника або визнання його банкрутом: окремі проблеми // Право України. – 2001. – № 10.

48. Поляков Б. Порядок установления и изменения пассива должника в отношениях несостоятельности (банкротстве) // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 8. – С. 11-15.

49. Поляков Б. Правове регулювання штрафних санкцій у відносинах неспроможності // Вісник господарського судочинства. – 2004. – № 2. – С. 47-52.

50. Поляков Б.М. Денежные обязательства как объект института банкротства // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2001. – № 11. – С. 3

51. Поляков Б.М. Деякі питання по ініціюванню провадження справ про банкрутство // Вісник господарського судочинства. – 2002. – № 1. – С. 109-114.

52. Поляков Б.М. Деякі питання правового статусу кредиторів у процедурі банкрутства // Вісник господарського судочинства. – 2004. – № 4. – С. 103-108.

53. Поляков Б.М. Оскарження судових актів у процедурі банкрутства // Вісник господарського судочинства. – 2004. – № 1. – С. 23-27.

54. Поляков Б.М. Санація як судова процедура банкрутства // Вісник Вищого господарського суду України. – 2003. – № 1. – С. 156-168.

55. Рябцева Я.Г. Відповідальність арбітражного керуючого // Вісник господарського судочинства. – 2004. – № 1. – С. 356-359.

56. Сгара Э. Мировое соглашение в процедуре санации // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 4. – С. 13-16.

57. Степанов О. Мораторій на задоволення вимог кредиторів і проблеми правозастосування // Право України. – 2004. – № 10. – С. 47-49.

58. Ющенко С. Соотношение исполнительного производства с процедурой банкротства // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 1. – С. 16-19.

Семінарське заняття № 9.