Стаття 42. Недопустимість перекручення інформації

Особа, в якої беруть інтерв’ю, або особа, яка надала інформацію для телерадіоорганізації, має право вимагати у письмовій формі перегляду чи прослуховування готового матеріалу перед його трансляцією, а в разі незгоди - вилу­чення матеріалу з передачі.

Спори у зв’язку з порушенням норм, викладених у частині першій цієї статті, розглядаються судом.

Стаття 43. Право на відповідь, спростування чи власне тлумачення обставин справи

Телерадіоорганізація зобов’язана надавати громадянам чи представникам організацій, інтересам яких заподіяно шкоди розповсюдженою інформацією, можливість відповіді, спростування чи власного тлумачення обставин справи.

В разі розповсюдження в телерадіопередачі відомостей, що принижують честь і гідність громадян або не відповідають дійсності, вони повинні бути на прохання зацікавлених осіб в місячний строк спростовані телерадіоорганізацією, яка розповсюдила ці відомості. Зміст і час спростування визначаються за угодою зацікавлених сторін.

Спори про реалізацію вказаних прав розглядаються судом.

Розділ VI. ФІНАНСУВАННЯ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА ТЕЛЕРАДІООРГАНІЗАЦІЙ

Стаття 44. Фінансування телерадіоорганізацій

Джерелами фінансування телерадіоорганізацій є бюджетні асигнування, абонентна плата, а також кошти, отримані від:

- виробництва і трансляції реклами, видання газет, журналів, інформаційних бюлетенів, книг, відеогазет, створення телерадіопрограм на замовлення;

(абзац третій частини першої статті 44 виключено згідно із Законом України від 14.02.97 р. № 70/97-ВР)

- діяльності комерційних каналів, а також кабельного, довідкового (телетексту) та інших видів телерадіомовлення;

- виробництва, продажу і прокату касет із записами відео- та аудіопродукції;

- прокату телефільмів, платних спектаклів, концертів, організованих безпосередньо телерадіоорганізацією;

 - зовнішньоекономічної діяльності телерадіоорганізації та інших видів діяльності, передбачених статутом;

 - внесків засновників, спонсорів, державних органів, благодійних та інших громадських фондів, а також окремих громадян. Іноземні інвестиції, як джерело фінансування телерадіоорганізацій, допускаються в порядку, встановленому чинним законодавством України з обмеженням, встановленим статтею 13 цього Закону. Фінансування системи Суспільного телебачення і радіомовлення здійснюється відповідно до Закону України «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України».

(статтю 44 доповнено частиною третьою згідно із Законом України від 22.10.97р. М595/97-ВР)

Стаття 45. Матеріально-технічна база телерадіоорганізації

Матеріально-технічна база телерадіоорганізації, що забезпечує виробництво телерадіопередач та програм і доведення їх до споживачів, може включати до свого складу підприємства та організації (телецентри, телерадіоцентри, технічні центри телебачення і радіомовлення, радіобудинки тощо), а також технічні засоби розповсюдження телерадіопрограм (передавачі, супутникові, кабельні, радіорелейні мережі зв’язку та інші засоби).

Технічні засоби телебачення і радіомовлення, створені (придбані, побудовані) за рахунок державних капіталовкладень, не можуть бути надані в корис-І ування недержавним телерадіоорганізаціям без згоди Національної ради.

Плани, програми і схеми розвитку громадського, відомчого та інших виті в телебачення і радіомовлення повинні бути узгоджені телерадіоорганізацією програмою розвитку державного телебачення і радіомовлення на відповідних територіях.

Під час проектування, будівництва і реконструкції об’єктів (будинків, глоруд), призначених для проведення громадських заходів (культурно-масових, спортивних, видовищних тощо), мають бути передбачені необхідні технічні. вимоги щодо забезпечення телерадіотрансляцій із цих приміщень (освітлення, площа для розміщення телекамер та іншого устаткування і роботи персоналу, засоби зв’язку тощо).

Витрати телерадіоорганізацій на капітальне будівництво об’єктів, призначених для здійснення телерадіомовлення, включаються у собівартість їх продукції.

(стаття 45 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 02.06.95р. М198/95-ВР)

Розділ VII. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ

Стаття 46. Відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення

Порушеннями законодавства України про телебачення і радіомовлення є:

-  порушення, передбачені статтею 47 Закону України «Про інформацію»;

-  порушення вимог, встановлених частиною другою статті 2, статтею 8, частиною четвертою статті 20 цього Закону;

- порушення антимонопольних обмежень, встановлених цим Законом;

-  порушення обмежень, встановлених для іноземних інвесторів;

-  мовлення без ліцензії;

-  одержання ліцензії на використання каналів мовлення шляхом обману;

-  здійснення мовлення з порушенням умов, які вказуються в ліцензії;

-  порушення порядку та строків видачі ліцензії;

-  порушення інтересів та законних прав телерадіоорганізацій, що отри мали ліцензію;

-  надання в користування технічних засобів мовлення телерадіоорган; заціям, які не мають ліцензії;

-  повна або часткова передача каналу мовлення в користування іншій юридичній або фізичній особі;

-  порушення вимог щодо обов’язкового повідомлення вихідних даних;

-  створення мереж кабельного (проводового) мовлення без дозволу місцевих органів державної виконавчої влади;

-  незабезпечення телерадіоорганізацією кабельного мовлення трансляції своїм абонентам програм державного мовлення;

-  порушення авторських прав власників телерадіопередач та програм;

-  порушення вимог щодо рекламної діяльності, встановлених чинним законодавством;

(абзац сімнадцятий частини 1 статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 14.02.97 р. № 70/97-ВР)

-  порушення умов спонсорської діяльності;

-  порушення прав творчих працівників телерадіоорганізації;

-  порушення законних прав телеглядачів та радіослухачів;

-  створення перешкод у законній діяльності Національної ради;

-  порушення вимог, встановлених статтями 15 і 22 Закону України «Про кінематографію».

(частину першу статті 46 доповнено абзацом двадцять другим згідно із Законом України від 16.07.99 р. № 998-ХІУ)

Особи, винні в цих порушеннях, несуть цивільно-правову, адміністративну і кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Стаття 47. Відшкодування моральної шкоди

Моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянинові в результаті розповсюдження телерадіоорганізацією даних, що не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадянина або завдають йому іншої немайнової шкоди, компенсується за рішенням суду цією телерадіоорганізацією, а також винними посадовими особами і громадянами. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди в грошовому виразі визначається судом.