Етапи системного розв'язання проблем

За С.Л. Оптнером	ЗаС. Юнгом	За С.П.Ніканоровим	За Ю.І. Черняком
1. Ідентифікація симптомів	1. Визначення мети організації	1.Виявлення проблеми	1. Аналіз проблеми
2. Визначення актуальності проблеми	2. Виявлення проблеми	2. Оцінка актуальності проблеми	2. Визначення системи
3. Визначення цілей 4. Визначення структури	3. Діагноз   4. Пошук рішення	3. Аналіз обмежень проблеми 4. Визначення критеріїв	3. Аналіз структури системи 4. Формулювання загальної мети та критеріїв
5. Визначення можливостей	5. Оцінка і вибір альтернативи	5. Аналіз існуючої системи	5. Декомпозиція мети, визначення потреб в ресурсах, композиція цілей
6. Знаходження альтернатив	6. Узгодження рішення	6. Пошук можливостей	6. Виявлення ресурсів, композиція цілей
7. Оцінка альтернатив	7. Затвердження рішення	7. Вибір альтернативи	7. Прогноз та аналіз майбутніх умов
8. Вироблення рішення	8. Підготовка до введення в дію	8. Забезпечення визнання	8.Оцінка цілей та засобів
9. Визнання рішення	9. Управління застосуванням рішення	9. Прийняття рішення (формальної відповідальності)	9. Відбір варіантів
10. Запуск процесу рішення	10. Перевірка ефективності	10. Реалізація рішення	10. Діагноз існуючої системи
11. Управління процесом реалізації рішення		11. Визначення ре­зультатів рішення	11. Побудова комплексної програми розвитку
12. Оцінка реалізації та її наслідків			12. Проектування організації для досягнення цілей

Послідовність етапів Стенфорда Оптнера відображає основи аме­риканської школи системного аналізу (Бернард Радвік, Еріх Квейд), яка зорієнтована, насамперед, на оцінювання та відбирання конкрет­них проектів систем (систем озброєння, планів капіталовкладень за замовленнями уряду, промислових систем). Натомість у розумінні Стенлі Юнга, яскравого представника школи системного проектування та управління організаціями, СА є стрижнем структури організації та постійний метод її роботи.

На ґрунті основних наведених понять та термінів, що викорис­товуються при дослідженні складних систем, будуються загальні способи використання цих понять у вигляді методологій систем­ного дослідження, що у свою чергу включають певну послідов­ність кроків.

Різні автори схильні різним чином визначати послідовність та наз­ви етапів системного дослідження, але за цим для всіх них характер­ним є єдність поглядів та принципова єдність підходів до поділу СА на етапи.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ЕТАПІВ І РОБІТ СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ

Варіант методології СА, запропонований Ю. І. Черняком, є пев­ною мірою синтетичним і враховує всі наведені етапи інших класи­фікацій, побудований за принципом логічної послідовності етапів системного дослідження, які пов'язані з основними положеннями теорії систем, по суті максимальною класифікацією.

Деталізована послідовність етапів і робіт СА за Ю. І. Черняком

I.    Аналіз проблеми

Чи існує проблема? Точне формулювання проблеми;

Аналіз логічної структури проблеми;

Розвиток проблеми (минуле і майбутнє);

Зовнішні зв'язки проблеми (з іншими проблемами);

Принципова розв'язальність проблеми

II.   Визначення системи

Специфікація задачі;

Визначення позиції спостерігача;

Визначення об'єкта;

Виділення елементів (визначення критеріїв декомпозиції);

Визначення підсистем;

Визначення середовища

III.    Аналіз структури системи

Визначення рівнів ієрархії;

Визначення аспектів та мов;

Визначення процесів та функцій;

Визначення та специфікація процесів управління та інформаційних каналів;

Специфікація підсистем;

Специфікація процесів та функцій (рутинних та цільових)

IV. Формулювання мети системи

Визначення цілей та вимог надсистеми;

Визначення цілей та обмежень середовища;

Формулювання спільної мети;

Визначення критеріїв;

Декомпозиція цілей та критеріїв за підсистемами;

Композиція загального критерію з критері­їв підсистем

V.   Декомпозиція мети, виявлення потреби в ресурсах та процесах

Формулювання цілей верхнього рівня; Формулювання цілей поточних процесів;

Формулювання цілей ефективності;

Формулювання цілей розвитку;

Формулювання зовнішніх цілей та обмежень;

Виявлення потреб у ресурсах та процесах

VI. Виявлення ресурсів та процесів, композиція цілей

Оцінювання існуючої технології та потужностей;

Оцінювання поточного стану ре­сурсів;

Оцінювання поточних та запланованих проектів;

Оцінка можливості взає­модії з іншими системами;

Оцінювання соціальних факторів;

Композиція цілей

VII. Прогноз та аналіз майбутніх умов

Аналіз стійких тенденцій розвитку системи;

Прогноз розвитку та змін середови­ща;

Передбачення появи нових факторів, які виявляють сильний вплив на розвиток системи;

Аналіз ресурсів майбутнього;

Комплексний аналіз взаємодії фа­кторів майбутнього розвитку;

Аналіз можливих зсувів цілей та критеріїв

VIII. Оцінювання цілей та засобів

Розрахунок оцінок за критеріями;

Оцінювання взаємної залежності цілей;

Оці­нювання відносної важливості цілей;

Оцінювання дефіцитності та вартості ре­сурсів;

Оцінювання впливу зовнішніх факторів;

Оцінювання комплексних розра­хункових показників

IX.___ Відбір варіантів

Аналіз цілей на сумісність та входження;

Перевірка цілей на повноту;

Відкидан­ня надлишкових цілей;

Планування варіантів досягнення окремих цілей;

Оцінка та порівняння варіантів;

Суміщення комплексу взаємопов'язаних варіантів

X.   Діагноз існуючої системи

Моделювання технологічного та економічного процесу;

Розрахунок потенційної та фактичної потужності;

Аналіз втрат потужності;

Виявлення недоліків в орга­нізації виробництва та керування;

Виявлення та аналіз заходів з вдосконалення організації

XI. Побудова комплексної програми розвитку

Формулювання заходів, проектів та програм;

Визначення черговості цілей та за­ходів з їх досягнення;

Розподіл сфер діяльності; Розподіл сфер компетенції;

Роз­роблення комплексного плану заходів за умов дії обмежень в часі та за ресурса­ми;

Розподілення по відповідальних організаціях, керівниках та виконавцях