Поняття про матеріальні потоки

Матеріальний потік — це чинник, який дав змогу інтегрувати всі елементи логістичної системи в чітко функціонуючий механізм. Під матеріальним потоком з огляду на принципи логістики ро­зуміють поєднання і зв 'язки всіх процесів та операцій з добування, обробки та переробки, складування, транспортування та розподілу вантажів у сфері матеріального виробництва, на промислових під­приємствах, у цехах та на виробничих ділянках.

Основними параметрами потоку є: початкові та кінцеві його пункти., траєкторія переміщення, довжина шляху, швидкість і час руху, проміжні пункти, інтенсивність.

Будь-який потік реалізується на визначеному матеріальному носії, і з цієї точки зору усі потоки є матеріальними.

Однак у господарській практи­ці матеріальні потоки розуміються у > вузькому, але конкретному змісті, тобто як потоки матеріальних ресурсів, призна­чені для виробничого або кінцевого споживання. Значну роль відіграють матеріальні ресурси в суспільному виробництві.

За характером об’єкти, котрі входять до потоку, поділяються на матеріальні, транспортні, енергетичні, грошові, інформаційні та ін. Най> використовувані в логістиці матеріальні, грошові та інформаційні.

Характеризується матеріальний потік номенклатурою асорти­мен­ту і кількістю продукції, фізико-хімічними особливостями. Він залежить від виду тари, умов, контрактів, транспортування та ін. Крім того, матеріальні потоки поділяються на вхідні та вихідні.Матеріальні потоки можуть бути класифіковані залежно від виду транспорту (автомобільний, залізничний, водний, повітряний), від вантажу (великої ваги, легковагові, негабаритні), від фізико-хімічних якостей (сипкі, паливні, штучні).

Основні функції управління матеріальними потоками

Управління потоками в логістиці пов'язане з плануванням, оперативним регулюванням, обліком, контролем та аналізом. Кожна з цих функцій поділяється на завдання, а останні — на: операції. Номенклатура і склад завдань по кожній функції упра­вління також визначаються сутністю керованих потоків. У за­гальному вигляді кожну функцію можна охарактеризувати так.

Функція «Планування» передбачає вирішення завдань, пов'я­заних з установленням оптимального напряму руху потоку, формуванням потоку як сукупності конкретних об'єктів, встановл.м його інтенсивності, розробкою розкладу (графіка) про­ходження, розрахунком потреби в ресурсах для здійснення по­току, мінімізацією часу просування потоку.

Функція «Оперативне регулювання» пов'язана з реалізацією на практиці запланованого режиму руху потоку. В межах цієї фун­кції проводять дослідження кожного об'єкта потоку згідно з графіком його руху, включаючи диспетчеризацію об'єктів, виро­блення та введення в дію керуючих впливів.

Функція «Облік» передбачає вирішення інформаційних за­вдань, тобто збирання, обробку, зберігання та видачу інформа­ції, ведення оперативного та статистичного обліку, складання необхідного звіту.

Функція «Контроль» встановлює відповідності фактичних па­раметрів руху потоку запланованим. Для контролю використо­вують еталонні значення елементів потоку у вигляді норм та нормативів.

Функція «Аналіз» включає комплекс завдань, які передбача­ють встановл. причинно-наслідкових зв'язків між досягну­тими результатами і витраченими засобами, виявлення впливу різних чинників на фактичні значення параметрів потоку, роз­рахунок ефективності управління та функціонування системи в цілому, розробку та вдосконалення методів аналізу в межах функції. Результати аналізу використовують для нового циклу управління, нових планових розрахунків. Таким чином для управління потоками синтезується логістична система до якої належать керована та керуюча системи у вигляді конкре­тних потоків.

Внутрішній матеріальний потік

Під матеріальним потоком, говорячи про принципи логістики, розуміють взаємозв’язки усіх процесів й операцій, пов’язаних з добуванням, обробкою, переробкою, складуванням, транспортуванням і розподілом вантажів у сфері матеріального виробництва, на промис­лових підприємствах, в цехах, на виробничих дільницях.

Однак у господарській практиці матеріальні потоки сприймають у > вузькому, але конкретному змісті — як потоки матеріальних ресурсів, призначених для виробничого чи кінцевого споживання, оскільки матеріальні ресурси відіграють велику роль у суспільному виробництві.

Основними параметрами характеристики потоку є: початкові і кінцеві його пункти, траєкторія переміщення, довжина шляху, швидкість і час руху, проміжні пункти, інтенсивність.

За характером об’єкти, котрі входять до потоку, поділяються на матеріальні, транспортні, енергетичні, грошові, інформаційні та ін. Най> використ. в логістиці матеріальні, грошові та інформаційні. По відношенню до виробництва виділяють зовнішні та внутрішні матеріальні потоки: перші циркулюють у сфері обігу, другі — безпосередньо на підприємстві, тобто у сфері виробництва.

Початковою точкою внутрішнього матеріального потоку є склад виробничих запасів підприємства-виробника, а кінцевою — його склад готової продукції.

Свою специфіку мають внутрішні матеріальні потоки на базах оптово-торговельних організацій, у морських та річкових портах та інших системах виробничої інфраструктури. Незважаючи на те, що виробничі запаси покликані робити господарчі системи незалежними від впливу зовнішнього середовища, внутрішні потоки перебувають під великим впливом матеріально-технічного забезпечення, тобто залежать від зовнішніх матеріальних потоків. Говорячи про матеріальні потоки як про основний об’єкт управління мовою логістики, необхідно зазначити, що в умовах товарного виробництва та обігу рух матеріальних ресурсів у матеріально-речовій формі породжується й супроводжується рухом фінансових коштів. До того ж обидва потоки перебувають у діалектичній єдності. Таким чином, у комерційній логістиці об’єкт управління є багатоаспектним об’єк­том — «мате­ріальні ресурси + послуги + фінанси». Управління тут спрямоване не тільки на фізичне переміщення матеріальних ресурсів від постачальника до споживача, а й на досягнення при цьому їх раціонального використання, противитратності й максимальної комерційної вигідності.

Сто­совно виробництва виділяють зовнішні матеріальні потоки, що цир­кулюють у сфері обігу, і внутрішні — безпосередньо на підприєм­стві, тобто у сфері виробництва. Початковою точкою внутрішнього матеріального потоку є склад виробничих запа­сів підприємства-виробника, а кінцевою — його склад готової продукції. 

Особливо слід виділити матеріальні потоки, що утворюються в процесі комплектування виготовлюваної про­дукції, в тому числі з об'єктів, що будуються і реконструють-ся.