Характеристика мікрологістики

Заготівельна логістика

Заготівельна логістика – забезпечення вир-ва необх.сировиною та матеріалами у визнач.термін з максимально можливою ефеккт-тю.

 Завдання ЗЛ : 1) встановл. оптимал.термінів закупівлі сировини і матеріалів

2) забезп.точного співвідношення між кіл-тю поставок сировини і мат-лів і потребою в них.

3) дотримання вимого вир-ва відносно якості сировини і мат-лів.

ЗЛ повмнна здійснювати закупівлю сировини і мат-лів за мінімальними цінами. Для півищ.ефект-ті цього процесу необ хідно аналізувати витрати, пов’язані з закупівлею, так як вони складають значну частину загал.витрат. На основі аналізу витрат розробляють стратегію фірми. На оптимізіцію логіст.ланцюжка впливають зовн. та внутр.фактори.

 Зовнішні–відносини з кредиторами та постачальниками. Внутрішні – пов’язаі з різним розумінням оптим-ції діял-ті ланок ланцюжка окремими підрозділами фірми.

 Успішне здійснення закупівлі перед бачає наявність широкого спектру інформ-ції про ринок.Для аналізу обирають ринки на яких під-во безпосередньо працює, опосередковані ринки (тобто на яких діють конкуренти) та ринки замінювачів та нових товарів. Приорг-ції процесу закупівлі викор.план-ня придбання сировини та матер-лів, а також послуг для задоволення потреб фірми.Для здійснення закупівлі розробляється план, який узгоджується між підрозділами фірми : (визнач.потреби в сировині та мат-лах, розмір цін на закупівлю, визнач.методу закупівлі, встан.нагляду за кіл-тю та якістю поставок, орг-ція розміщення сировини та мат-лів).

Внутрішньовиробнича логістика

У мікрологістичній системі вирішуються питання в межах її окремих функціональних елементів. Скажімо, у межах підпри­ємства інтегруються процеси планування виробництва та збуту, здійснюються оптимізація транспортно-складських та вантажно-розвантажувальних робіт, контроль матеріального потоку, тобто матеріалів, що надходять на підприємство, обробляються тут і вибувають з підприємства, а також інформаційного потоку, яким супроводжується рух матеріалів. Такі мікрологістичні сис­теми іноді називаються внутрішньовиробничими.

До них належать і великі автоматизовані транспортно-складські комплекси (ТСК). Виробнича логістика розглядає раціональну побудову і структуру підприємства, різноманітних технічних засобів та роз­поділ функцій і обслуговуючого персоналу, організацію служби ма­теріально-технічного постачання та збуту готової продукції

Принцип взаємодії цих елементів виробничої логістичної систе­ми є визначальним при її побудові.

Преимущества тянущей системы

- Отказ от избыточных запасов, информация о возможности быстрого приобретения материалов, или наличие резервных мощностей для быстрого реагирования на изменение спроса.

- Замена политики продажи произведенных товаров политикой производства продаваемых товаров.

- Задача полной загрузки мощностей заменяется минимизацией сроков прохождения продукции по технологическому процессу.

- Снижение оптимальной партии ресурсов, снижение партии обработки.- Выполнение заказов с высоким качеством. - Сокращение всех видов простоев и нерациональных внутризаводских перевозок.

Розподільча логістика

РЛ тісно пов’язана зі збутом прод-ції. Всуас.умовах підп-ва в основному сповідують політику збуту, а не маркетингову. Це пов’язано з наступними приинамии : 1)товаровир-ки змушені концентрувати власні зусилля на товарах , а не на потребах спож-ів – ерез обмеженість інвестицій та можл-ті.2)широкий товар.асорт-т є можливим тільки за умов наявності гнукого вир-ва, втілення якого стримується техн-ек.відсталістю.

3)перетворення пакування товару у засіб форм-ня По є можливим за умов створення індустрії покувального вир-ва.

4)для визная.вир.прог-ми необх.мати гнуке вир-во та вироб.резерви (вироб.потуж-ті, фін.ресурси)

5)можливість викор-ня цін рівноваги та нецінвих методів конкурент-ції для віизн.вир-ків обмежені окрім вище переліених причин ще й недостатньою кіл-тю маркетологів. 6)ек.та політ.нестабільність .В зв’язку з цим – цінова орієнтація бізнесу на максимально потоний прибуток, а не на одержання довготермінового ефекту.

Ф-ції збуту :* планування ( розробка планів продажу, аналіз конюктури ринку, форм-ня асорт-ту і плану вир-ва, вибір каналів розподілу, план-ня рекламної компанії) * орг-ція (орг-ція тарного та склад.господ-ва, продаж , доставка прод-ції спож-ам, обслуг-ня, орг-ція каналів товароруху, рекламної компанії, стимул-ня збуту)      

* контроль ( за викон-м планів, регул-ня збутом діял-ті підпр-ва, з урахуванням зовн.та вн.инників, оцінка діял-ті збутового апарату)

 Методи РЛ :1.Метод моделювання (моделі бувають наступних видів : фізині – процес, що вивається уявляється як правило в мініатюрі, наглядні приклади; аналогові – графіки, схеми, рисунки, план-схеми. Є простими, тому широко викор-ся. Математині – за допомогою су.обисл.техніки і відповідного прогр-го забез-ня моделюється збутова діял-ть вир-ва.)

2. Метод мотивації .

Поділяють на:матеріальні і соц.правові. 

Характеристика макрологістики

Макрологістика — розглядає глобальні проблеми управління матеріальними та інформаційними процесами; Макрологістика охоплює міжгалузеві процеси, тобто логіс-тичні процеси між різноманітними фірмами, транспортом, посе­редниками зі складування та зберігання. Може охоплювати про­цеси, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, наданням різ­них видів послуг.

Якщо в рамках логістич-ної системи інтегруються функції постачання виробництва, збу­ту, розподілу і транспортування, споживання і ринку, тоді вона називається макрологістичною.

мікрологістика - вивчає локальні проблеми управління матеріальним та інформаційним потоками на внутрішньозаводському рівні.

Охоплює міжгалузеві процеси, тобто логістичні процеси між різноманітними фірмами, транспортом, посередниками у сфері складування та зберігання. Це внутріш­ньовиробнича логістика, пов'язана з нормальним функціону­ванням конкретної фірми.

Виділяють три види мікрологістики:

1) пов'язана із заготів­лею чи закупівлею товарів (заготівельна логістика); 2) виробни­ча;

3) що спеціалізується на реалізації продукції (розподільча). Для всіх цих видів мікрологістики обов'язковою є наявність ло-гістичного інформаційного потоку (надходження даних про ма­теріальний потік, їх передача, обробка та систематизація з на­ступною видачею готової інформації). сферами мікрологістики є:

виробництво: планування виробничих завдань з детальним розподілом випуску виробів, контроль за якістю праці, розмі­щення плану випуску виробів по виробничих ділянках підпри­ємства; переробка вантажів, що транспортуються, управління запа­сами, переміщення, зв'язок, організація інформаційних потоків, пакування виробів, їх зберігання, складування, вантажно-розвантажувальні операції та комплектація партії вантажів;

маркетинг: матеріальне заохочення, фінанси та розрахунки, вивчення ринку, організація служби постачання;

споживання: проектування замовлень на постачання продук­ції, складування запасів, постачання споживачів, фінансування замовлень.

Характеристика мікрологістики

мікрологістика - вивчає локальні проблеми управління матеріальним та інформаційним потоками на внут­рішньозаводському рівні.

Охоплює міжгалузеві процеси, тобто логістичні процеси між різноманітними фірмами, транспортом, посередниками у сфері складування та зберігання. Це внутріш­ньовиробнича логістика, пов'язана з нормальним функціону­ванням конкретної фірми.

Виділяють три види мікрологістики:

1)пов'язана із заготів­лею чи закупівлею товарів (заготівельна логістика); 2) виробни­ча;

3) що спеціаліз. на реалізації продукції (розподільча). Для всіх цих видів мікрологістики обов'язковою є наявність ло-гістичного інформаційного потоку (надходження даних про ма­теріальний потік, їх передача, обробка та систематизація з на­ступною видачею готової інформації). сферами мікрологістики є:виробництво: планування виробничих завдань з детальним розподілом випуску виробів, контроль за якістю праці, розмі­щення плану випуску виробів по виробничих ділянках підпри­ємства;

переробка вантажів, що транспортуються, управління запа­сами, переміщення, зв'язок, організація інформ. потоків, пакування виробів, їх зберігання, складування, вантажно-розвантажувальні операції та комплектація партії вантажів;

маркетинг: матеріальне заохочення, фінанси та розрахунки, вивчення ринку, організація служби постачання;

споживання: проектування замовлень на постачання продук­ції, складування запасів, постачання споживачів, фінансування замовлень.

Функції логістики

Логістична функція - це укрупнена група логистических операцій, спрямованих на реалізацію цілей логистической системи. Кожна з функцій логістики надає собою однорідну (с очки зору мети) сукупність дій. 1 Оперативні ф-ции зв'язані з непосредст-ым управл-ем движ-ем матер-их цінностей у сфері постачання, пр-ва і распред-я (управл-і движ-ем сировини і мат-ов, отдел-их чи частин запасів ГП) 2.Ф-ций координації вкл: выявл-иі й аналіз потреб у матер-х ресурсах различ-х фаз пр-ва; аналіз р-ков, на к-х діє предп-і, і прогнозир -ие розвитку потенциал-х р-ков; обробка даних, касающ-ся замовлень і потреб клієнтури. Перечисл-і ф-ции лог-ки заключ у координації попиту і предлож-я товару. Виробництво: планування виробничих завдань з детальним розподілом випуску виробів, контроль за якістю праці, розмі­щення плану випуску виробів по виробничих ділянках підпри­ємства; переробка вантажів, що транспортуються, управління запа­сами, переміщення, зв'язок, організація інформаційних потоків, пакування виробів, їх зберігання, складування, вантажно-розвантажувальні операції та комплектація партії вантажів; маркетинг: матеріальне заохочення, фінанси та розрахунки, вивчення ринку, організація служби постачання;

споживання: проектування замовлень на постачання продук­ції, складування запасів, постачання споживачів, фінансування замовлень.

Відповідно до сучасн завд-ня логістики виокремлюють 2 види ф-й: оператив та координац.

Оперативний хар-тер ф-й пов'язан з управлінням рухом матер ресурсів у сфері забезпеч, вироб-ва та розподілу. Вони не дуже відрізняються від ф-й традиц матеріально-технічного забезпеч. Логістична ф-я – укрупнена група логістичних операцій, націлених на реалізац осн завдань логістичної сис-ми.

Ф-я матер-техн забезп належить до управл рухом сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих або запасів готової продукції від постачальників або пункту їх придбання до виробничих під-в і різних видів складів (посередницьких, оптових, торговельних).

Виробнича функція логістики пов’язана з управлінням запасами, яке дає змогу контролювати проходження напівфабрикатів, сировини, матеріалів і комплектуючих через усі стадії виробничого процесу, а також переміщення готової продукції на оптові склади та роздрібні ринки збуту.

Функції управління розподілом охоплюють оперативну організацію потоків кінцевої продукції від виробника до споживача. До функцій логістичної координації належить вияв та аналіз потреб у матер ресурсах на різних фазах і ділянках вир-цтва. Здійснюється аналіз ринків, на яких діє під-ство, а також прогнозується дія ін джерел цих ринків. Приділяється увага обробленню даних, пов’язаних із замовленням та потребами клієнтів.

Перелічені функції логістики слугують координації попиту та пропозиції, тобто в цьому разі логістика та маркетинг взаємопов’язані. З огляду на це, логістика займається реалізацією попиту, який формує маркетинг. Вона ніби поєднує дві сфери: попит, що пропонується ринком, і пропозицію, що надається фірмами.

Координаційними функціями логістики виділяється ще один напрям – оперативне планування, яке пов’язане з необхідністю скоротити запаси, не знижуючи ефективності виробничої та збутової діяльності. Фірм. Сутність такого планування полягає в тому, що на основі прогнозів попиту, який коригується згодом за отримання реальних замовлень, розробляються графіка перевезень і загальний порядок управління запасами готової продукції, що й визначає планування виробництва, розробку потреби в сировині та матеріалах для нормальної виробничої діяльності. З концептуальних позицій можна виокремити деякі функції логістики. Системоутворююча функція. Логістика – це система ефективних технологій забезпечення процесу управління ресурсами. У вузькому сенсі вона утворює систему управліня товарорухом.

Інтегруюча функція логістики забезпечує синхронізацію процесів збуту, зберігання та доставки продукції з орієнтуванням на ринок засобів виробництва та надання посередницьких послуг споживачам. Завдяки їй узгоджуються інтереси логістичних посередників у логістичних системах.

Функція регулювання передбачає логістичне управління матеріальними та супутними потоками й спрямована на економію всіх видів ресурсів, скорочення витрат праці в різних галузях економіки. Управляючий вплив логістики полягає в підпорядкуванні поведінки частин логістичної системи інтересам системи загалом. Що вищий ресурсний потенціал якої-небудь підсистеми, то >е вона у своїй діяльності має орієнтуватися на стратегію логістичної системи, інакше підвищення підсистемою наперед визначеного рівня автономності може призвести до руйнування самої системи.

Функція, пов’язана зі збутовим результатом діяльності. Логістична діяльність спрямована на постачання продукції в необхідній кількості, у визначений час і конкретне місце, відповідної якості за мінімальних витрат. Логістика охоплює всі етапи взаємодії, тобто є алгоритмом перетворення ресурсів у постачання готової продукції відповідно до існуючого попиту.

На рівні мікро логістики логістичні функції залежать від сфери дій, а також галузі виробництва, масштабів діяльності, матеріаломісткості та номенклатури товарів, що виробляються і пов’язані з процесами планування, організації, контролю аналізу та ін операціями. Це можуть бути функції з планування, організації, управління матеріально-технічним забезпеченням, з формування господарських зв’язків з поставок товарів або надання послуг, їх розвитку, коригування та раціоналізації, а також планування, організації та управління складським господарством, транспортом, матеріальними та інформаційними потоками в процесі виробництва та запасами готової продукції.

Основна задача логістики

Основне завдання логістики — досягнення фірмою най>ого прибутку.

 Зде>ого логістика розглядається крізь призму досяг­нення стратегічних цілей фірми та оптимізації її основних оператив­них процесів, наприклад, транспортування і зберігання вантажів. У зв'язку з цим завдання логістики можна розподілити на три групи: 1. Глобальні.2. Загальні.3. Локальні.

Головним глобальним завданням логістики є зростання прибутку фірм за рахунок досягнення з найменшими витратами максимальної пристосованості фірм до мінливої ринкової ситуації, підвищення на ринку своєї частки та одержання переваг перед конкурентами. Одне із загальних завдань логістики полягає також у створенні інтегрованої ефективної системи регулювання й контролю за матеріальними та інформаційними потоками, які забезпечували б високу якість постачання продукції. З цим завданням тісно пов'язані такі проблеми, як забезп. взаємної відповідальності матеріал. та інформа­ційних потоків, контролювання матеріального потоку та передача Даних до єдиного центру, визначення стратегії і технології фізичн. переміщення товарів, розробка способів управління операціями руху товарів.

До загальних завдань логістики відносять:

1. Створення інтегрованої системи регулювання матеріальних та інформаційних потоків.

2. Контроль за рухом матеріальних потоків.

3. Визначення стратегії та технології фізичного переміщення товарів.

4. Розробка засобів управління руху товарів.

5. Прогнозування обсягів виробництва перевезень, складування. 6. Вияв безбалансовості між потребами і можливостями заку­півлі і виробництва.

7. Прогнозування попиту на товари, що виробляються чи пе­реміщуються в рамках логістичної системи.

8. Розподіл транспортних засобів.

9. Організація передпродажного і післяпродажного обслуго­вування споживачів.

Прикладом локального завдання логістики є оптимізація ви­робничих запасів та максимальне скорочення часу зберігання та транспортування вантажів. Відсутність тісного зв'язку концепції логістики з активною ринковою стратегією часто призводить до того, що сама по собі закупівля сировини, напівфабрикатів, комплектуючих стає моти­вом для випуску тієї чи іншої продукції без належного попиту на неї.

14.  Цілі логістики в сфері матеріально-технічного забезпечення

Цілями сучасної логістики є:

- своєчасне постачання відповідної кількості, якості та асортименту усіх матеріалів до місця їх споживання; - зміна запасів матеріалів відповідно до інформації про наявність можливості їх швидкого придбання;

узгодження політики продажу товарів з політикою їх виробництва;

- зниження розміру партії постачань та обробки до одиниці; - виконання всіх замовлень з найвищою якістю та у стислі терміни. Сукупність цілей, які переслідуються, є ідеалом, прагнення досягти якого є стратегічною метою.

Цілями Л в сфері матеріально-технічного забезпечення є: забезпечити поставку матеріалів та сировини, необхідного асортименту, якості та кількості у визначений термін та місце.

Надходження всіх матеріалів у відповідних кількостях, якості й асортименті до місця споживання.

Однією з найважливіших задач матеріально-технічного постачання є визначення оптимальної потреби в засобах, тобто підтримка товарно-матеріальних запасів на такому рівні, який дозволяє при мінімумі витрат забезпечити безперебійне виконання виробничої програми.

Базовими завдан­нями є:

1. Встановлення оптимальних термінів заготівлі сировини комплектуючих виробів.

2. Забезп.точного співвідношення між кількістю поста­вок готової продукції та потребами в них.

3. Дотримання вимог виробництва до якості сировини та ком­плектуючих.

15.  Цілі логістики в сфері матеріальних запасів

Зміни запасів матеріалів у відповідь на інформацію про можливості їх швидкого придбання;

Раціональне здійснення логістичного процесу на складі є за­порукою його рентабельності. Тому при організації логістичного процесу передбачається досягнення:

1) раціонал. планування складу при визначенні робочих зон, що сприяє зниженню витрат та удосконаленню процесу пе­реробки вантажу;

2) ефективного використання простору при розстановці облад­нання, що дає змогу підвищити потужність складу;

3) використ. універсального обладнання, яке виконує різ­номанітні складські операції, що призводить до істотного скоро­чення парку піднімально-транспортних машин;

4) мінімізації маршрутів внутрішньоскладського перевезення з метою скорочення експлуатаційних витрат і зростання пропуск­ної спроможності складу;

5) здійснення уніфікації партій відвантажень та використання централізованої доставки, що уможливлює істотне скорочення транспортних витрат;

максимального використання можливостей інформаційної системи, що значним чином скорочує час та витрати, пов'язані з документооборотом та обміном інформації

Цілями Л в сфері матеріальних запасів є: щоб відмовитись від запасів на можливість їх швидкого отримання.

16. Цілі логістики в сфері виробництва

Зміна політики продажу вироблюваних товарів на політи­ку виробництва товарів, що продаються;

Логістика дозволяє оптимізувати складні виробничі процеси. Для того, щоб в ринкових умовах під-ство було життєспроможним та могло отримати конкурентні переваги, необхідна безперервна організац- техн. перебудова існуючого виробничого проекта з метою наближення його до оптимального, що відповідає досягнутим рівням знань, нової техніки, орг-цій і управлінням вир-вом. Тобто виробничий проект повинен бути гнучким та адаптивним до умов ринку. З цією метою використовуються виробничі логістичні системи.

Виходячи з поняття система можна відокремити 3 частини: 1)функціональну, 2)елементну, 3)організаційну. У функціональній частині можна виділити головну ціль та цілі 3-х рівнів. Головна ціль полягає в забезпеченні постачання прод-ції споживача у відповідності з договорами. Ціль 1-го рівня – це мінімізація витрат на вир-во та забезпечення руху предметів праці з метою повного завантаження робочих місць. Ціль 2-го рівня полягає у підвищенні організованості процесів вир-ва за рахунок процесів безперервності, ритмічності та надійності. Ціль 3-го рівня полягає у забезпнченні працьоспроможності виробничої сис-ми у заданих діапазонах якісних та кількісних показників.

Цілями сучасної логістики є: - своєчасне постачання відповідної кількості, якості та асортименту усіх матеріалів до місця їх споживання; - зміна запасів матеріалів відповідно до інформації про наявність можливості їх швидкого придбання;

узгодження політики продажу товарів з політикою їх виробництва; - зниження розміру партії постачань та обробки до одиниці; - виконання всіх замовлень з найвищою якістю та у стислі терміни. Сукупність цілей, які переслідуються, є ідеалом, прагнення досягти якого є стратегічною метою.

Цілями Л в сфері виробництва є: не продаж вироблених товарів, а виробництво купуємих товарів.

17.  Цілі логістики в сфері транспортного обслуговування

*Зменшення оптимального розміру партії постачання та обробки до одиниці;

*Якісне виконання усіх замовлень у мінімальні строки.

Основним завданням транспортної логістики, як і логістики промислових підприємств, є з>ення прибутку транспортних організацій. Цього можливо досягти за рахунок транспортного обслуговування споживачів за їх замовленнями, в яких містяться умови поставок. Все це дає змогу отримати конкурентні переваги на ринку і зменшити витрати.

У сфері товарообороту логістика містить і розглядає різні стадії і операції транспортування як єдине ціле. Комплексний підхід до системи логістики транспорту здійснюється задля ритмічного, якісного забезпечення споживачів товарами, замовників – послугами зі скороченнями витрат як споживачів, замовників, так і взаємодіючих з ними інших суб`єктів ринків товарів і послуг. Одним із завдань транспортної логістики є уникнення нераціональних перевезень. Витрати на ці перевезення для транспортних організацій відображаються в їх загальних витратах на перевезення вантажів, для відправників та отримувачів у вартості перевезень за тарифами. Важливе значення для оптимізації транспортної логістики має координування процесів закупівлі, виробництва, розподілу і розробка єдиного виробничо-транспортного-складського технологічного процесу.

Цілями Л в сфері транс обслуговування є: здійснювати поставки у встановлений часовий проміжок, у відповідне місце за мінімізації витрат на транспортування та транс обслуговування.

18.  Поняття логістичного ланцюга

Для того щоб уявити шлях, яким переміщує­ться матеріальний потік, використовують по­няття логістичний ланцюг.

У загальному ви­падку логістичний ланцюг об'єднує виробника та споживача, хоч часто має складну структу­ру.

Розглянемо поняття «логістичний ланцюжок». В англо-американській літературі з логістики як умовні синоніми цього тер­міну трапляються такі: логістичний канал (logistical channel), канал розподілу (distribution channel) та ін. У Німеччині дуже поширеним терміном є логістичний ланщожок (die logistische Kette), що відобра­жено в одному з національних стандартів. Логістичний ланцюжок (logistical chain) — це лінійно упорядкована чисельність фізичних чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів ), які вико­нують логістичні операції, спрямовані на доведення зовнішнього ма­теріального потоку від однієї логістичної системи до іншої чи до кін­цевого споживача. Зде>ого логістичний ланцюжок об'єднує виробника та споживача, хоч нерідко він має досить складну струк­туру У логістичних ланцюжках виділяють такі основні компоненти: зовнішню логістику (власне виробництво), внутрішню (внутрішньо­виробничу) логістику, збут продукції та сервісне обслуговування споживачів чи замовників. Ефективність логістичних зв'язків знач­ною мірою залежить від таких факторів, як інфраструктура підпри­ємств, управління трудовими ресурсами та кваліфікація персоналу, розвиток технології виробництва, МТП підприємства, раціональна організація матеріальних, енергетичних та інформаційних потоків.

Природно, що успішне функціонування названих факторів вимагає раціональної організації доставки вантажів та транспорт­но-складського господарства.

Отже, під логістичним розуміють ланцюжок, по якому проходять від постачальника до споживача товарний та інформаційний потоки . Інакше кажучи, це графічне зображення шляху, яким вони переміщуються. У ньому виділяються такі головні ланки: постачальники матеріалів, сировини та напівфабрикатів; склади для зберігання продукції на стадії закупівлі; виробництво товарів ,їх збут, включаючи відправку зі складу готової продукції; спожива чі готової продукції.

19. Загальна схема логістичного ланцюга

Умовні позначення:

 — зворотний інформативний потік;
 — матеріальний потік;
 — супроводжувальний інформаційний потік, що включає перевізні документи;
 — підтвердження прибуття вантажів.

1. Зворотній інформ. потік

2. Матеріяльний потік

3. Супроводлжуючий матеріяльний потік (документи)

4. Підтвердження прибуття вантажів (взаємне розпахування)

Отже, під логістичним розуміють ланцюжок, по якому проходять від постачальника до споживача товарний та інформаційний потоки . Інакше кажучи, це графічне зображення шляху, яким вони переміщуються. У ньому виділяються такі головні ланки: постачальники матеріалів, сировини та напівфабрикатів; склади для зберігання продукції на стадії закупівлі; виробництво товарів ,їх збут, включаючи відправку зі складу готової продукції; спожива чі готової продукції.

Форми логістичних ланцюжків залежать від кількості перерахованих вище ланок та схем організації вантажопотоків, від розмірі] Підприємств, концепції управління, матеріаломісткості продукції та гаузі економіки. Система логістики містить матеріальні засоби, щ Забезпечують рух товарів по логістичному ланцюжку (склади, вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробник запаси та засоби управління усіма ланками ланцюжків.

Організаційна побудова логістичних ланцюжків може бути pрізноманітною і залежить від: 1) розмірів підприємств; 2) масштабів ї діяльності; 3) концепції управління; 4) матеріаломісткості; 5) галузі економіки. Крім цього, на організаційну побудову мають вплив такї групи проблем: а) межі сфери компетенції логістичних концепції чи логістичних ланцюжків в організаційній структурі підприємста фірми; б) матеріальний та функціональний поділ сфери логістики; в) централізована чи децентралізована форма організації управління матеріально-технічним забезпеченням фірми.

Використання логістичних ланцюжків при визначенні шляху переміщення матеріального потоку дає змогу прослідкувати усі вад цитрат, котрі виникають при цьому. Ці витрати пов'язані з закупівлею, вантажно-розвантажувальними роботами по перевезенню на магістральному, посередницькому та власному транспорті.