Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Виділення структурних підрозділів компанії




Замість того, щоб продавати якусь частку бізнесу іншій фірмі компанії часто використовують виділення зі свого складу структурного підрозділу і створення на його основі самостійного акціонерного товариства у формі філії, розподілив його акції між акціонерами материнської фірми. В деяких випадках такі операції з виділення структурних підрозділів мають податкові або інші переваги. Другі ведуть до того, що розширюють вибір інвесторів, дозволяючи їм вкладати гроші безпосередньо тільки в одну сферу бізнесу. Однак, можливо, найбільш розповсюджений мотив для проведення таких операцій виділення – це підвищення ефективності. Інколи компанії розглядають свій бізнес як погано пристосований до ситуації. Виділивши окремі структурні підрозділи і перетворивши їх в самостійні акціонерні товариства, керівництво материнської компанії може сконцентрувати свою увагу на головних галузях діяльності. Оскільки в цьому випадку кожний вид бізнесу повинен спиратися на власні фінансові результати, зникає ризик того, що ресурси будуть перекачуватися з одного підрозділу в другий, щоб забезпечувати його неефективні капіталовкладення. Більш того, якщо обидві частини компанії стають незалежними, то тоді доволі просто визначити вартість кожної і відповідно одержаному результату винагороджувати менеджерів.

Тим часом такі реорганізації корпоративної структури приводять до суттєвих змін в правовому статусі бізнесу. Наприклад, деякі виділенні підрозділи були засновані як товариства з обмеженою відповідальністю з фіксованим строком функціонування. При такому варіанті перетворень акціонери стають партнерами, а доходи і витрати компанії заносять в кредит індивідуальних рахунків партнерів безпосередньо у відповідності з обліковим стандартом. Інколи долі участі партнерів або  так  звані «одиниці участі» продають і купують, як  звичайні  акції; в цьому випадку партнерства їх називають «основні товариства з обмеженою відповідальністю». Якщо вести розмову про корпорацію, то її керівництво має значну свободу дій з питання виплати прибутку у вигляді дивідендів або його реінвестування в компанію. В товариствах з обмеженою відповідальністю такої свободи дій нема: основна частина прибутку повинна бути розподілена між партнерами. Таким чином, якщо вас турбує проблема надмірності інвестиційних проектів, які впроваджуються менеджерами якої-небудь компанії, то як партнер товариства з обмеженою відповідальністю ви будете відчувати себе більш задоволеним. Необхідно мати на увазі також і можливі податкові виграші для товариства. Акціонери в корпорації, по суті сплачують податки двічі: перший раз на рівні самої корпорації, другий – на індивідуальному рівні.

 

 

Фінансовий аналіз виграшів і втрат

Від об’єднання компаній

Припустимо, ви є фінансовим менеджером компанії А і ви бажаєте виконати аналіз можливої купівлі компанії В. Тоді перше на що вам необхідно звернути увагу – це проблема економічних виграшів від поглинання. Такі виграші виникають тільки при умові коли ринкова вартість компанії в результаті поглинання вища, ніж сума вартостей компаній до їх об’єднання. Наприклад, якщо ви вважаєте, що створена після поглинання компанія має ринкову вартість PVав і що вартості компаній до їх об’єднання рівні PVа і PVв, тоді

 

Виграш = PVав – (PVа + PVв), (9.1)

 

де PV – це сучасна вартість потоків грошових засобів.

Якщо ця різниця складає позитивне число, тоді проведення поглинання економічно виправдане. Але необхідно також задуматись про витрати, які пов’язані з цим поглинанням. Тоді можна визначити витрати для придбання компанії Вяк різницю платежів наявними грішми і вартості компанії В як окремої господарської одиниці. Таким чином, можна записати:

 

Витрати = Платежі готівкою – PVв. (9.2)

 

Чиста приведена вартість для володарів компанії А, що виникає від поглинання компанії В, вимірюється різницею виграшів і втрат. Таким чином, поглинання доцільно проводити, якщо чиста приведена вартість, що виникла від цієї операції, яку можна записати наступним чином:

 

NPV = PVав – (PVа + PVв) – (Платежі готівкою – PVв) – (9.3)

 

позитивне число.

Такий спосіб визначення і запису критерію доцільності злиття зручний тому, що у ньому підкреслені два різних питання.

Коли ви оцінюєте переваги злиття або поглинання, ваша увага сконцентрована на питанні виникнення виграшів від його здійснення. Коли ж ви аналізуєте витрати поглинання, то ви розглядаєте як ці виграші розподіляються між компаніями, що приймають участь.

Використаємо приклад, щоб наведений вище критерій був більш зрозумілим Нехай ринкова вартість компанії А 100 млн. дол., а вартість компанії В рівняється 50 млн. дол. Припустимо, що поглинання компанії В приведе до економії на витратах, приведена вартість якої 25 млн. дол. Сума цієї економії складе виграш від поглинання. Тоді виказане можна записати наступним чином (в мільйонах):

 

PVа = $100;

PVв = $50;

PVав = $175;

Виграш = $25.

 

Припустимо, компанію В купують за 65 млн. доларів готівкою. Тоді втрати поглинання рівні:

 

Витрати = Платежі готівкою – PVв, (9.4)

 

або = 65-50 = 15 млн. $.

Необхідно відмітити, що акціонери компанії В – представник другої сторони угоди – одержали на 15 млн. більше, ніж ринкова вартість їх компанії. Але те, що для них є виграшем, для інших – втратами. Це означає, що вони отримали 15 млн. дол. з 25 млн. економічного виграшу від поглинання. Тому, коли ми записуємо рівняння чистої приведеної вартості від поглинання з позиції акціонерів компанії А, ми саме розраховуємо ту частину виграшу, яку отримають акціонери компанії А.

Таким чином, чиста приведена вартість цієї угоди для акціонерів компанії А рівна різниці всього виграшу і тієї його частини, яку отримають акціонери компанії В:

 

NРV = 25 – 15 = +10 $ (в млн.).

 

Підтвердимо ще раз, що акціонери компанії А отримають виграш у 10 млн. дол. Вони розпочали угоду, маючи компанію, вартість якої 100 млн. дол., і заплатили акціонерам компанії В 65 млн. готівкою. Разом з тим, в результаті угоди вони володіють компанією, вартість якої 175 млн. дол. Значить, їх чистий виграш складає:

 

Чиста приведена вартість = Вартість після поглинання –  – Вартість до поглинання, (9.5)

 

або:

 

(PVав – платежі готівкою) – PVа = (175 $-65 $) -100 $ = +10 $.

 

Припустимо, інвестори, що діють на фондовому ринку, не передбачають поглинання компанією А компанії В. Оголошення про прийдешнє поглинання приведе до зростання вартості акцій компанії Вз 50 млн. дол. до 65 млн., тобто на 30 %. Якщо інвестори поділяють думку менеджерів компанії А про можливі виграші від майбутнього поглинання, тоді ринкова вартість акцій компанії А зросте на 10 млн. дол., або всього на 5 %.

Тому видається раціональним в аналізі поглинань оцінювати можливу реакцію інвесторів. Якщо курс акцій компанії А впаде після оголошення про майбутнє поглинання, це буде означати, що інвестори, по суті, дають менеджерам компанії А сигнал, що, на їх думку, виграші від поглинання сумнівні або, що менеджери компанії А збираються заплатити за компанію В дорожче, ніж потрібно.

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-06-01; просмотров: 186.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...