Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Окресліть головні напрями розвитку середньої та вищої освіти в Україні після проголошення її держаної незалежності.




Наприкінці 2000р. процес оновлення освіти вступив у нову фазу реформування, коли було ухвалено проект концепції 12-річної середньої загальноосвітньої школи, де передбачається, у тому числі ліквідація недоліків “Освіти 2000”:

– перехід на 12-річне навчання та 12-бальну оцінку знань;

– посилення практичного і виховного спрямування освіти;

– навчання умінню здобувати інформацію з різних джерел, переробляти і застосовувати її на практиці;

– забезпечення безперервності освіти молоді;

– зростання значення громадського самоуправління у школі;

– посилення виховної і організаторської ролі вчителів тощо.

Отже, система освіти в умовах після проголошення незалежності України розвивається динамічно, відбувається процес її перебудови стосовно ринкових умов. Разом з тим зберігаються і примножуються традиції співробітництва між навчальними закладами.

У 1966-1967 pp. в школах України розпочався перехід на нові навчальні програми, який планувалося завершити через 10 років. Було введено нові дисципліни - філософія та політекономія соціалізму, суспільствознавство, введено курс «Основи Радянської держави і права» (9 клас). З 1972 р. завершився перехід до обов'язкової загальної середньої освіти, що, на жаль, призвело до знецінення знань.

Поширення набули вечірня та заочна форми навчання. Головні акценти у ці роки робилися на трудовому вихованню учнівської молоді. Для цього було організовано систему навчально-виробничих комбінатів, де учні старших класів здобували робітничі професії. На кінець 70-х pp. цими комбінатами було охоплено 2 млн учнів.

Головним недоліками у середній школі залишалися недостатнє фінансування навчально-виховного процесу, кількісні, а не якісні показники успіхів у навчанні, закриття малокомплектних початкових і восьмирічних шкіл. Ремонти шкільних приміщень здійснювалися господарським способом (школа самостійно наймала ремонтників), або руками самих учителів та учнів.

Саме у 70-80-і pp. посилилася русифікація освіти - 78 % шкіл переведено на російську мову навчання. Розпочався процес денаціоналізації освіти - українські звичаї, традиція, мова виживалися з навчальних закладів, панували примітивне розуміння марксизму-ленінізму, надмірна ідеологізація освіти.

У системі професійно технічної освіти кількість навчальних закладів збільшилася в 1,3 рази, а кількість учнів - у 2 рази. Розширилася мережа середніх та сільських ПТУ

Збільшилася кількість вузів, хоча їх матеріальна база залишалася слабкою. Кількість студентів у 1980 р. зросла до 680 тисяч. Усього за 20 років вищу освіту здобули 2,5 млн чоловік. Велика кількість дипломованих спеціалістів по закінченню вузу влаштовувалися на робітничі професії, оскільки заробітна платня інженерно-технічних спеціалістів була меншою, ніж кваліфікованого робітника.










Последнее изменение этой страницы: 2018-06-01; просмотров: 182.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...