СОБІВАРТІСТЬ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИХ РОБІТ

В ринкових умовах господарювання незалежно від організаційно-правової форми однією з головних цілей підприємницької діяльності є прибуток як джерело фінансових ресурсів для розвитку виробництва, задоволення потреб власника виробництва та суспільства у цілому.

Собівартість - це виражені в грошовій формі витрати на виробництво будівельних робіт, випуск продукції й надання послуг.

Собівартість продукції – один з економічних показників, який виражає у грошовій формі усі витрати підприємства на виробництво та реалізацію продукції.

Собівартість будівельно-монтажних робіт - найважливіший фактор економічних показників роботи будівельних організацій.

Усі витрати залежно від способів їхнього включення в собівартість робіт підрозділяються на прямі й загальновиробничі. Найбільшу частину витрат будівельного виробництва становлять прямі витрати, обумовлені на підставі обсягу робіт, передбаченого кошторисом, і кошторисних норм і розцінок. Під прямими витратами мають на увазі витрати, пов'язані з виробництвом будівельних робіт, які можна прямо й безпосередньо включати в собівартість конкретних будівельних об'єктів. До складу прямих витрат входять: основна заробітна плата робітників, вартість матеріалів, деталей і конструкцій, витрати по експлуатації будівельних машин і механізмів.

Прямі витрати (ПЗ) на виробництво будівельно-монтажних робіт, продукції й послуг визначаються за формулою:

ПЗ = М + 3 + А                        (6.1)

Під загальновиробничими (непрямими) витратами розуміють витрати, пов'язані з організацією й керуванням виробництвом будівельних робіт. Загальновиробничі витрати - це комплексні витрати, пов'язані з діяльністю організації в цілому, які не можуть бути віднесені безпосередньо на певний об'єкт обліку в будівельному виробництві або при випуску продукції й наданні послуг. Разом із прямими витратами вони становлять кошторисну собівартість будівельно-монтажних робіт.

У будівництві використовуються показники кошторисної (визначеної в кошторисах), планової (розрахованою будівельною організацією з врахуванням конкретних умов) і фактичної (реальносформованої на будівельному майданчику) собівартості будівельно-монтажних робіт.

Собівартість будівельно-монтажних робіт включає витрати на придбання матеріалів, палива, енергії, оплату праці працівників, компенсацію зношування використаних основних фондів і інші витрати.

Кошторисна собівартість будівельно-монтажних робіт:

Собівартість будівельно-монтажних робіт, характеризує діяльність будівельних організацій і враховується тільки ними. Вона включає всі види ресурсів у власному виразі, які групуються за елементами та статтями витрат:

- будівельні матеріали, конструкції та деталі;

-  заробітна плата робітників;

-  витрати на експлуатацію будівельних машин і механізмів;

- транспортні витрати,;

- інші прямі витрати,

- загальновиробничі витрати.

Усі видатки, що складають собівартість будівельно-монтажних робіт,поділяються на прямі витрати й загальновиробничі (непрямі) витрати, та визначається за формулою:

                   СС_С = ПЗ + HP                                      (6.2)

де ПЗ - прямі витрати; HP - загальновиробничі витрати.

Кошторисна собівартість будівельно-монтажних робіт визначається проектною організацією в ході складання необхідного комплексу проектних документів по кошторисним нормам і поточним цінам на момент її розрахунку.

Кошторисна собівартість - база для розрахунку планової собівартості будівельно-монтажних робіт; вона дозволяє будівельній організації прогнозувати попередній рівень своїх майбутніх витрат, а замовникові - оцінити межі, у яких може здійснюватися торг із підрядною будівельною організацією.

Кошторисна собівартість є основним показником, по якому державні органи оподатковування контролюють прибутковість конкретної угоди будівельної організації.

Планова собівартість будівельно-монтажних робіт

Планова собівартість будівельно-монтажних робіт являє собою прогноз величини витрат конкретної будівельної організації на виконання певного комплексу будівельно-монтажних робіт. Ціль планування собівартості будівельно-монтажних робіт - визначення величини витрат на виконання робіт у встановленими договорами термін при раціональному використанні виробничих ресурсів, що реально перебувають у розпорядженні організації.

Розрахункова (планова) собівартість використовується будівельною організацією і для визначення прибутку й можливостей свого виробничого й соціального розвитку, побудови внутрішньовиробничого господарського розрахунку своїх структурних підрозділів.

Планування собівартості будівельно-монтажних робіт ведеться будівельними організаціями самостійно і є складовою частиною їхнього бізнес-плану, здійснюється із застосуванням техніко-економічних витрат. Техніко-економічні розрахунки проводяться, як правило, виходячи з фізичних обсягів по видах робіт, конструктивним елементам, об'єктам та їх вартості, визначаються на основі проектно-кошторисної документації й договірних цін. При цьому в розрахунках враховуються конкретні умови роботи будівельної організації, технологічні й організаційні умови, результати аналізу рівня витрат у попередньому році, можливості підвищення економічної ефективності.

Порядок і методи планування собівартості будівельних робіт кожна будівельна організація може встановлювати самостійно, виходячи з умов своєї діяльності. При цьому планова собівартість робіт може розраховуватися як по окремих об'єктах, так і по підрядним договорам і навіть на виробничу програму в цілому.

Планова собівартість будівельно-монтажних робіт може бути визначена техніко-економічним розрахунком по статтях витрат на основі плану заходів підвищення технічного й організаційного рівня виробництва в порівнянні з передбаченим у проектно-кошторисній документації.

Витрати по статті «Матеріали» розраховуються виходячи з їх потреби, визначеної в проектно-кошторисній документації, їх вартості з врахуванням витрат на доставку до приоб`єктного складу й заготівельно-складських витрат.

Витрати по статті «Витрати на оплату праці» визначаються виходячи із проектної потреби у витратах праці робітників, тарифів, ставок, пільг і компенсацій, фінансових можливостей організації.

Витрати по статті «Витрати на утримання й експлуатації будівельних машин і механізмів» розраховуються виходячи із проектної потреби часу їх роботи (у тому числі визначеної та по проекту організації будівництва) у машино-змінах (машино-годин) і планових калькуляцій вартості машино-змін (машино-годин).

Витрати по статті «Загальновиробничі витрати» визначаються на основі кошторисів цих витрат на планований період у розмірах, згідно методиці їх розподілу по об'єктам прийнятої у будівельній організації.

Планова собівартість (СС_ПЛ) є розрахунковою величиною й може бути визначена за формулою:

СС_пл = С_смр - ПН - ∆СС + ДО                       (6.3)

де С_смр — кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт; ПН — планові накопичення; ∆СС — зниження собівартості в грошовому вираженні; ДО — компенсація у зв'язку зі збільшенням цін і тарифів у порівнянні з кошторисами.

Поряд з розрахунком планової собівартості будівельних робіт зі статей витрат, кошторис витрат на виробництво може складатися розрахунком по елементах витрат. Витрати на виробництво будівельних робіт з елемента «Матеріальні витрати» визначаються виходячи з потреби в матеріальних ресурсах, необхідних для виконання робіт, і їх вартості, включаючи витрати по доставці до приоб’єктних складів і заготівельно-складські витрати. Витрати на виробництво будівельних робіт з елемента «Витрати на оплату праці» визначаються виходячи із суми виплат заробітної плати з обліком стимулюючих, компенсують і інших виплат, вироблених за виконувану роботу. Витрати на виробництво будівельних робіт з елемента «Відрахування на соціальні потреби» визначаються на основі встановлених законодавством норм, обов'язкових відрахувань органам державного страхування, Пенсійного фонду, Державного фонду зайнятості й медичного страхування від витрат на оплату праці працівників, що включають в елемент «Витрати на оплату праці».

Витрати на виробництво будівельних робіт з елемента «Амортизація основних фондів» визначаються виходячи із середньорічної вартості як власних, так і орендованих основних виробничих фондів, на які нараховується амортизація, і середньої норми амортизаційних відрахувань. При визначенні витрат на виробництво будівельних робіт з елемента «Інші витрати» проводяться розрахунки по кожному їхньому виді виходячи із планованих обсягів робіт, залежно від яких змінюється величина цих витрат, а також на підставі діючих норм і нормативів.