Методи надання послуг страхувальникам.

Сутність страхової послуги.

Значення маркетингу в основній діяльності страхових компаній.

3. Страхові посередники в системі реалізації страхових по­ слуг.

Особливості реалізації страхових послуг.

Сутність страхової послуги

Страховий ринок передбачає самостійність суб'єктів ринко­вих відносин, їхнє рівноправне партнерство, розвинуту систему горизонтальних та вертикальних зв'язків між ними. Він забезпе­чує органічний зв'язок між цими суб'єктами шляхом спільного визнання потреби у страховій послузі, що є продуктом цілеспря­мованої діяльності страхової компанії та пропонується на страхо­вому ринку на умовах еквівалентного обміну з метою отримання прибутку. Отже страхова послуга є товаром у середовищі страхо­вого ринку.

Але порівняно зі звичайним товаром страховик не створює ніякого матеріального продукту. Його продукт може бу­ти визначений як невідчутна діяльність і тому відноситься до по­няття "послуга". Основні споживачі ринку - фізичні та юридичні особи (страхувальники). Саме для них страхові компанії розроб­ляють різноманітні страхові продукти, визначають програму страхування, формують попит та пропозицію на свої послуги.

Зауважимо, що страхова послуга на підставі Закону Ук­раїни "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" №2664 - IIIвід 12.07.2001 р. належить до ка­тегорії фінансових послуг, як і послуги банків та інших фінансо­вих установ.

Довідково. Фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, перед­бачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Зазначимо, що пропонувати страхові послуги на страховому ринку можуть лише спеціалізовані організації, які зобов'язані на­дати відповідні фінансові гарантії, тобто страхові компанії. Діяльність страховиків згідно законодавства України підлягає обов'язковому ліцензуванню. Крім того, форма реалізації страхової послуги може бути добровільною чи примусовою (обов'язковою). Але це стосується тільки тих випадків, коли надання страховиком захисту необхідне з точки зору суспільних інтересів.

Перелік видів страхування, якими може скористатися стра­хувальник, являють собою асортимент послуг страхового рин­ку. Всі обов'язкові та добровільні види страхування включені до Закону України „Про страхування" і відображені в стат­тях 6 та 7.

Страхова послуга - гарантія грошової компенсації збитку (збитку) страхувальника при настанні страхового випадку в межах зобов'язань, передбачених договором страхування.

Страхова послуга – фінансова послуга у вигляді продажу юридично оформлених зобов’язань з надання страхового захисту, яку пропонують на ринку страховики потенційним страхувальникам.

Страхова послуга являє собою перенесення ризику із страхувальника на страховика (страхову компанію) і здійснюється на платній основі.

Порівняно з послугами, що надаються іншими галузями економіки, страхова послуга має особливості. Специфічні риси страхових послуг:

1. Виплата компенсації здійснюється тільки в тому випадку, якщо у страхувальника настав несприятлива подія, що спричинило за собою збиток. Якщо така подія не настав, компенсаційна виплата не проводиться, але це не означає, що послуга страхувальнику не представлена: страхувальник був захищений протягом строку дії договору. Надання страхової послуги проходить три стадії, дві з яких обов'язкові для кожного договору, а остання має імовірнісну природу:

2. Надання страхової послуги завжди оформлюється договором, вимоги до якого встановлені законодавчо, оскільки страхова послуга має важливе економічне і соціальне значення. Головним моментом при наданні страхових послуг є укла­дання договору страхування. Досить часто він має спрощену фор­му і виступає у формі страхового поліса. Для страхувальника і страхової компанії поліс служить юридичним документом, в яко­му обумовлюються істотні умови страхування. Після урегулювання всіх питань документ підписується обома сторонами.

3. Страхова послуга володіє всіма ознаками послуги (нематеріальний характер, невідчутність, невіддільність від джерела, абстрактність послуги, непостійність якості).

4. До страхової послуги застосовується вимога широкого територіально-географічного поширення продажу та споживання.

Страхова послуга виражає відносини між страховою компанією і конкретним страхувальником і являє собою комплекс чітко визначених якостей:

- технічних характеристик - опису ризиків та об'єктів страхування;

- юридичних умов - гарантія або відповідальність страховика після сплати страхової премії, виплата відшкодування, застереження, винятки і т. д.;

- економічних умов - ціна послуги, страхова сума, франшиза, і т. д.;

- додаткових послуг і сервісу, що надаються страховиком.

Включення в страхову послугу додаткових послуг дозволяє надати послугу індивідуалізований характер в умовах використання стандартних правил страхування. У страховиків, що надають додаткові послуги, більш стабільний контингент страхувальників і менше випадків, коли договір не поновлюється.

Використання додаткових послуг дає хороший ефект з наступних причин:

- на відміну від ризикової послуги вони мають конкретне вираження;

- допомагають налагодити стійкий контакт зі страхувальником;

- дозволяють враховувати індивідуальні потреби страхувальника.

Фактори, що впливають на якість страхової послуги:

- ціна страхової послуги

- платоспроможність страховика

- додаткові послуги, які надає страхова компанія (їх функції наступні: залучення клієнта в умовах ринку з високим ступенем стандартизації страхових послуг; мінімізація ризику для страхувальника)

Вимоги до страхової послуги:

1. Страхова послуга повинна мати суспільну користь, яка формує інтерес до неї у страхувальників

2. Повинна мати ефективні канали продаж.

3. Повинна відповідати оптимізованій системі управління ризиком страхувальника.

Розробка страхових продуктів включає:

1) виявлення об'єктивної потреби потенційних страхувальників у захисті від ризику; оцінка можливості організації такого захисту методом страхування (оскільки не всякий ризик по технічним, економічним, юридичним та етичних причин може бути перенесений з клієнта на страхову компанію);

2) формування ядра страхового продукту шляхом використання різних методик оцінки ризику та його динаміки, оптимізації страхового покриття, визначення страхового тарифу і т. д.;

3) формування оболонки продукту, розробка умов страхування (у деяких випадках - типових), регламентація прав і обов'язків сторін, а також пропозиція додаткових послуг (сервісних, юридичних і ін), які не тільки покращують процес надання страхової слуги, але і є інструментом додаткового залучення клієнтів;

4) розробку методик доведення страхового продукту до цільового споживача (схеми продажів);

5) оцінку економічної ефективності страхового продукту для страхової компанії.

6) якщо розробка продукту оцінена керівництвом страхової компанії позитивно, компанія проходить ліцензування і пропонує продукт на ринку.

Методи надання послуг страхувальникам.

Для приймання на страхування певного об’єкта страховик здійснює такі дії:

1. самостійно або за допомогою аварійного комісара оглядає і дає оцінку відповідного ризику, який приймається на страхування;

2. укладає зі страхувальником договір страхування та/або видає йому страхове свідоцтво (поліс), нараховує і отримує належні йому страхові платежі;

3. формує страховий фонд з урахуванням безпечності, прибутковості, ліквідності та диверсифікованості;

4. при настанні страхового випадку складає страховий акт на підтвердження факту настання страхової події, її обставин і причин, визначає розмір збитків і суму страхового відшкодування у межах страхової суми, здійснює виплату належних сум, стягує у судовому порядку виплачене страхове відшкодування з третіх винних осіб, вирішує питання про відмову у виплаті страхового відшкодування.