Зміст основних понять та законів екології

План

1. 1. Поняття про природне середовище. Структура природного сере­довища.

2. 2. Екологічні фактори та їх вплив на функціонування живих організмів.

3. 3. Поняття про екологічну систему. Функціональна структура еколо­гічних систем.

4. 4. Трофічні ланцюги та трофічні піраміди.

5. 5. Зміст основних законів екології.

Завдання (домашнє).Підготувати конспект основних законів екології.

Питання теми для самостійного опрацювання

1. 1. Сутність вчення В.І. Вернадського про біосферу та ноосферу.

2. 2. Екологічне значення компонентів природного середовища (атмосфе­ри, літосфери, гідросфери, рослин та тварин).

Тест для самоперевірки знань

1. Синонімом терміну «екосистема» є термін:

а) біоценоз;

б) біогеоценоз;

в) антропогенез.

2. Екологічна система – це:

а) сукупність особин одного виду, що проживає на спільній території протягом тривалого періоду часу;

б) однорідна ділянка території, заселена живими організмами одного виду;

в) єдиний природно-територіальний комплекс, утворений абіотичними та біотичними компонентами, що тісно пов’язані між собою обміном речовиною, енергією та інформацією.

3. Засновником сучасних уявлень про біосферу та ноосферу є:

а) Е. Зюсс;

б) В. Вернадський;

в) М. Реймерс.

4. Екологічна ніша – це:

а) функціональна роль виду в екологічній системі, що визначається комплексом його біотичних зв’язків та вимог до абіотичних факторів середовища;

б) ділянка суші, заселена організмами одного виду;

в) природно-територіальний комплекс.

5. У відповідності з правилом трофічної піраміди загальна біомаса кожного наступного трофічного рівня є:

а) меншою рівня попереднього;

б) більшою рівня попереднього;

в) величиною сталою.

Інформаційні джерела

1. 1. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології: Підручник. – К.: Либідь, 1993. – С. 69–80.

2. 2. Бойчук Ю.Д., Солошенко Е.М., Бугай О.В. Екологія і охорона навколишнього середовища: Навчальний посібник. – 3-тє вид., випр., доп. – Суми: ВТД «Університетська книга»; К.: Видавничий дім «Княгиня Ольга», 2005. – С. 19–73.

3. 3. Геккель Е. Естественная история миротворения: общедоступное научное изложение учения о развитии. – СПб.: Науч. мысль, 1909. – С. 247.

4. 4. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навчальний посібник. – К.: т-во «Знання», КОО, 2000. – С. 20–62.

5. 5. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навчальний посіб­ник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – С. 73–83.

6. 6. Екологія: Підручник / С.І. Дорогунцов, К.Ф. Коценко, М.А. Хвесик та ін. – К.: КНЕУ, 2005. – С. 22–32.

7. 7. Основи соціоекології: Навчальний посібник / За ред. Г.О. Бачинсько­го. – К.: Вища школа, 1995. – С. 85–94, 109–112, 127–134.

8. 8. Сухарев С.М., Чундак С.Ю., Сухарева О.Ю. Основи екології та охоро­ни довкілля. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 25–47, 104–112.

[Вверх] [Вниз]

Розвиток продуктивних сил

Та антропогенний вплив на навколишнє природне середовище

Мета вивчення: з’ясувати сутність механізму взаємовпливу суспільства та природи; визначити особливості впливу на природне середовищеокремих галузей господарства; зрозуміти роль екологічного фактора в розміщенні галузей господарства, а також сутність і необхідність реалізації концепції сталого соціально-економічного розвитку.

З’ясовуючи механізм взаємовпливу суспільства та природного середовища, варто акцентувати свою увагу на тому факті, що людство завжди, у всі історичні періоди свого існування, підтримувало свою життєдіяльність завдяки використанню природних ресурсів. Механізм взаємодії практично не змінювався, однак з розвитком цивілізації змінювалися форми та масштаби впливу людини на природне середовище.

Підраховано, що за останні 30 років населення планети збільши­лось в 1,6 рази, валовий світовий продукт зріс в 2,4 рази, видобуток нафти – в 1,7 рази, кількість авто – в 3 рази. Щорічно спалюється 9 млрд т умовного палива. За останні 100 років людство видобуло з надр Землі стільки мінеральних ресурсів, скільки їх було видобуто за всю історію його існування. За масштабами впливу на природу сучасні 6 млрд. жителів планети еквівалентні 60 млрд жителів ХІХ ст.

Тиск суспільства на природне середовище процесами своєї життє­діяльності називається антропогенним навантаженням. Розрізняють демографічне, промислове, сільськогосподарське, транспортне та рекреаційне навантаження.

Далі, користуючись рекомендованою літературою, необхідно з’ясувати особливості впливу на природне середовище окремих галузей господарства.

Так промисловий вплив на природне середовищепроявляється через:

- - використання природного середовища для розміщення виробничих потужностей. Можливі негативні наслідки впливу – руйнування рослинного та ґрунтового покриву, повне руйнування екосистем;

- - вилучення з природного середовища природних компонентів. Можливі негативні наслідки впливу – виснаження природних ресурсів;

- - використання природного середовища для розміщення виробничих відходів. Можливі негативні наслідки впливу – забруднення природно­го середовища.

З метою зменшення згубного впливу промислових підприємств на навколишнє середовище та здоров’я людини навколо промислових підпри­ємств необхідно створювати так звані санітарно-захисні зони (СЗЗ).

СЗЗ – це ділянки землі навколо підприємств, які створюються з метою зменшення їх шкідливого впливу на здоров’я людини. Радіус СЗЗ залежить від категорії небезпечності підприємства (КНП), яка визначається за формулою:

КНП = ,                                                        (1.1)

де: КНП – категорія небезпечності підприємства;

М_і – маса викиду і-ї речовини, т/рік;

ГДК_с.д.і. – середньодобова гранично допустима концентрація і-ї речовини, мг/м³;

п – кількість шкідливих речовин, які викидаються підприємством в повітряний басейн;

а_і – безрозмірна константа, яка дозволяє порівняти ступінь шкідли­вості і-ї речовини зі шкідливістю сірчистого газу.

Залежно від категорії небезпечності підприємства навколо нього необхідно створювати санітарно-захисні зони (СЗЗ) наступного радіусу:

Таблиця 1.1