Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Який природний комплекс хоричної розмірності є максимально однорідною елементарною ландшафтно-екологічною одиницею?
А) геотоп; Б) кліматоп; В) едафотоп.
21. Вплив певної умови середовища на живий організм – це: А) екологічний компонент; Б) екологічний фактор; В) екологічна ніша. 22. Зв’язки в системах реалізуються завдяки енергії, речовин та: А) властивостям; Б) інформації; В) компонентам. 23. Фації, підурочища, урочища, місцевості відносять до одиниць ландшафту: А) морфологічних; Б) регіональних; В) типологічних. 24. Індикатором фації є: А) біоценоз; Б) мезоформа рельєфу; В) крутизна схилу. 25. Індикатором підурочища є: А) група фацій; Б) мікроформа рельєфу; В) мезоформа рельєфу. 26. Індикатором підурочища є: А) група фацій, об’єднаних елементом мезорельєфу; Б) група фацій, об’єднаних однією мезоформою; В) група фацій, об’єднаних мікроформою. 27. Урочища, що зустрічаються в ландшафті тільки один раз відносять до: А) складних; Б) унікальних; В) субдомінантних; Г) плямистих. 28. Субдомінантні урочища – це урочища, які: А) найрідше зустрічаються в ландшафті; Б) формують структуру (малюнок) ландшафту; В) є фоном, у межах якого формуються інші урочища. 29. Група фацій, що поєднані за положенням на елементах мезорельєфу та створюють генетично та динамічно пов’язані ряди, називається: А) фаціями схилового типу; Б) урочищем; В) підурочищем; Г) місцевістю. 30. Потужність фації обмежується: А) водотривким горизонтом (включно) та висотою на декілька десятків метрів вище рослинного покриву; Б) водоносним горизонтом (включно) та поверхнею верхнього ярусу рослинного покриву; В) дзеркалом ґрунтових вод та поверхнею верхнього ярусу рослинного покриву. 31. Тип структури урочища, що характеризується постійним чергуванням двох або трьох видів фацій лінійної форми, що змінюють одна одну, називають: А) смугасто-ступінчастим; Б) дифузним; В) концентричним; Г) перехідним. 32. До просторових характеристик геосистеми відносяться: А) вертикальні (топічні), горизонтальні (хоричні); Б) процесні, вертикальні (топічні); В) речовинно-фазові, горизонтальні (хоричні). 33. Частина сумарної сонячної радіації, що безпосередньо використовується для різних процесів у геосистемі, називається: А) радіаційним балансом; Б) ефективною радіацією; В) відбитою радіацією. 34. На процеси фотосинтезу використовується… А) частина прямої та розсіяної радіації; Б) ефективне випромінювання; В) фотосинтетично активна радіація. 35. За типом водного режиму геосистеми, у яких низхідні потоки вологи переважають над висхідними, і вода, що просочується через ґрунт, досягає рівня ґрунтових вод – це геосистеми: А) промивного режиму; Б) непромивного режиму; В) аридного режиму; Г) випітного режиму. 36. Геосистеми, радіаційний баланс яких складає 80 ккал/см2 на рік – це: А) мегатермні; Б) макротермні; В) мезотермні; Г) мікротермні. 37.Геосистеми, радіаційний баланс яких складає 50-70 ккал/см2 на рік – це: А) мегатермні; Б) макротермні; В) мезотермні; Г) мікротермні. 38. Геосистеми, радіаційний баланс яких складає 20-30 ккал/см2 на рік – це: А) мегатермні; Б) макротермні; В) мезотермні; Г) мікротермні. 39. Геосистеми, що поширені в тропіках, відносяться до: А) мегатермних; Б) макротермних; В) мезотермних; Г) мікротермних. 40. Геосистеми, що поширені в бореальних зонах, відносяться до: А) мегатермних; Б) макротермних; В) мезотермних; Г) мікротермних. 41. Геосистеми, що поширені в субарктичній та арктичній зонах, відносяться до: А) нанотермних; Б) макротермних; В) мезотермних; Г) мікротермних. 42. За величиною продуктивності геосистеми поділяють на: А) низькопродуктивні, середньопродуктивні, покращеної продуктивності, високопродуктивні; Б) непродуктивні, низькопродуктивні, середньопродуктивні, підвищеної продуктивності, високопродуктивні, дуже високопродуктивні; В) малопродуктивні, низькопродуктивні, середньопродуктивні, добре продуктивні, високопродуктивні. 43. Геосистеми, величина продуктивності яких становить 20–30 т/га на рік – це: А) непродуктивні, Б) низькопродуктивні, В) середньопродуктивні, Г) підвищеної продуктивності, Д) високопродуктивні, Е) дуже високопродуктивні. 44. Геосистеми, величина продуктивності яких становить 10–15 т/га на рік – це: А) непродуктивні, Б) низькопродуктивні, В) середньопродуктивні, Г) підвищеної продуктивності, Д) високопродуктивні, Е) дуже високопродуктивні. 45. До компонентів природних ландшафтів відносяться: А) грунтово-рослинний покрив; Б) ґрунтові підземні води та приземний шар атмосфери; В) усі вище перелічені компоненти (1+2).
46.Територіальна розмірність геосистем, що включає екоїди, клонові ділянки, поліекоїди, мікроценоз, відноситься до: А) регіональної; Б) хоричної; В) топічної; Г) субтопічної. 47. До генетико-морфологічної ландшафтної територіальної структури відносяться такі класифікаційні одиниці: А) ландшафтна смуга, ландшафтний ярус, парадинамічний район; Б) фація, урочище, підурочище, ландшафт; В) басейн 1-о порядку, басейн 2-го порядку, басейн вищого порядку. 48. До позиційно-динамічної ландшафтної територіальної структури відносяться такі класифікаційні одиниці: А) парагенетична ланка, парагенетичний сектор, парагенетичний пояс; Б) ландшафтна смуга, ландшафтний ярус, парадинамічний район; В) фація, урочище, ландшафт. 49. До парагенетичної ландшафтної територіальної структури відносяться такі класифікаційні одиниці: А) басейн 1-го порядку, басейн 2-го порядку, басейн вищого порядку; Б) наногеохора, мезохора, макрогеохора; В) парагенетична ланка, парагенетичний сектор, парагенетичний пояс. 50 .До біоцентрично-мережевої ландшафтної територіальної структури відносяться такі класифікаційні одиниці: А) ландшафтна смуга, ландшафтний ярус, парадинамічний район; Б) басейн 1-го порядку; басейн 2-го порядку,басейн вищого порядку; В) біоцентр, біокоридор, інтерактивний елемент. 51. Замкнена ділянка з природною або близькою до неї рослинністю, яка несе значення збереження генофонду ландшафту, оптимізуючого вплив на прилеглі території культурною рослинністю або позбавлених її – це: А) агроландшафт; Б) біоцентр; В) урочище. 52. Видовжений ареал з природною або близькою до неї рослинністю, уздовж якого можливі міграції та розповсюдження рослин і тварин між біоцентрами – це: А) ландшафтна смуга; Б) підурочище; В) біокоридор.
53. За площею середній біоцентр у агрофітоландшафті та міському ландшафті відповідно становить: А) 2-5 км2 Б) 1-5 км2 В) 3-5 км2
54. За площею виділяють такі типи біоцентрів: А) карликовий, малий, середній, великий; Б) дуже малий, малий, оптимальний, безмежний; В) карликовий, малий, оптимальний, великий. 55. За площею карликовий біоцентр у агрофітоландшафті та міському ландшафті відповідно становить: А) 0,2 - 0,5 (0,05-0,1) км2 Б) 0,3 - 0,5 (0.06-0,1) км2 В) менше 0,2 (менше 0,05) км2 56. За площею малий біоцентр у агрофітоландшафті та міському ландшафті відповідно становить: А) 0,2 -0,5 (0,05-0,1) км2 Б) 0,1 – 0,6 (0,06-0,1) км2 В) 0,3 - 0,5 (0.06-0,1) км2 57. За площею великий біоцентр у агрофітоландшафті та міському ландшафті відповідно становить: А) 30-50 (3-5) км2 Б) 20-100 (2-10) км2 В) 20-50 (2-5) км2 58. Лінійний ареал, зайнятий природною або близькою до неї рослинністю, який відгалужується від біоцентру або екологічного коридору і виконує функцію поширення їх дії на прилеглі геосистеми – це: А) підурочище; Б) інтерактивний елемент; В) лісовий масив. 59. Територіальними елементами екомережі є: А) буферні зони, екологічні коридори, біоцентри, інтерактивний елемент; Б) природні ядра, екологічні коридори, буферні зони, зони потенційної ренатуралізації; В) природні ядра, екологічні коридори, біоцентри, буферні зони, зони потенційної ренатуралізації. 60. Термін «екотон» в екологію ввів: А) Ф. Клементс; Б) Д.Л. Арманд; В) В.Б. Сочава. 61. Між геосистемами межі можуть мати такий вигляд: А) лінійна або дискретна межа, перехідна смуга (екотон); Б) точкова межа, перехідна смуга (екотон); В) переривчаста межа, перехідна смуга (екотон). 62. Зона переходу між сусідніми екологічними системами, що має набір характеристик, який визначається просторовим і часовим масштабами та силою взаємодії між цими системами – це: А) екотон; Б) екотоп; В) біом. 63. Діапазон можливої ширини екотопу для геосистем різних рангів змінюється від: А) декількох сантиметрів до тисяч кілометрів; Б) декількох міліметрів до тисяч метрів; В) декількох метрів до сотень кілометрів. |
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 734. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |