Який природний комплекс хоричної розмірності є максимально однорідною елементарною ландшафтно-екологічною одиницею?

А) геотоп;

Б) кліматоп;

В) едафотоп.

21. Вплив певної умови середовища на живий організм – це:

А) екологічний компонент;

Б) екологічний фактор;

В) екологічна ніша.

22. Зв’язки в системах реалізуються завдяки енергії, речовин та:

А) властивостям;

Б) інформації;

В) компонентам.

23. Фації, підурочища, урочища, місцевості відносять до одиниць ландшафту:

А) морфологічних;

Б) регіональних;

В) типологічних.

24. Індикатором фації є:

А) біоценоз;

Б) мезоформа рельєфу;

В) крутизна схилу.

25. Індикатором підурочища є:

А) група фацій;

Б) мікроформа рельєфу;

В) мезоформа рельєфу.

26. Індикатором підурочища є:

А) група фацій, об’єднаних елементом мезорельєфу;

Б) група фацій, об’єднаних однією мезоформою;

В) група фацій, об’єднаних мікроформою.

27. Урочища, що зустрічаються в ландшафті тільки один раз відносять до:

А) складних;

Б) унікальних;

В) субдомінантних;

Г) плямистих.

28. Субдомінантні урочища – це урочища, які:

А) найрідше зустрічаються в ландшафті;

Б) формують структуру (малюнок) ландшафту;

В) є фоном, у межах якого формуються інші урочища.

29. Група фацій, що поєднані за положенням на елементах мезорельєфу та створюють генетично та динамічно пов’язані ряди, називається:

А) фаціями схилового типу;

Б) урочищем;

В) підурочищем;

Г) місцевістю.

30. Потужність фації обмежується:

А) водотривким горизонтом (включно) та висотою на декілька десятків метрів вище рослинного покриву;

Б) водоносним горизонтом (включно) та поверхнею верхнього ярусу рослинного покриву;

В) дзеркалом ґрунтових вод та поверхнею верхнього ярусу рослинного покриву.

31. Тип структури урочища, що характеризується постійним чергуванням двох або трьох видів фацій лінійної форми, що змінюють одна одну, називають:

А) смугасто-ступінчастим;

Б) дифузним;

В) концентричним;

Г) перехідним.

32. До просторових характеристик геосистеми відносяться:

А) вертикальні (топічні), горизонтальні (хоричні);

Б) процесні, вертикальні (топічні);

В) речовинно-фазові, горизонтальні (хоричні).

33. Частина сумарної сонячної радіації, що безпосередньо використовується для різних процесів у геосистемі, називається:

А) радіаційним балансом;

Б) ефективною радіацією;

В) відбитою радіацією.

34. На процеси фотосинтезу використовується…

А) частина прямої та розсіяної радіації;

Б) ефективне випромінювання;

В) фотосинтетично активна радіація.

35. За типом водного режиму геосистеми, у яких низхідні потоки вологи переважають над висхідними, і вода, що просочується через ґрунт, досягає рівня ґрунтових вод – це геосистеми:

А) промивного режиму;

Б) непромивного режиму;

В) аридного режиму;

Г) випітного режиму.

36. Геосистеми, радіаційний баланс яких складає 80 ккал/см²  на рік – це:

А) мегатермні;

Б) макротермні;

В) мезотермні;

Г) мікротермні.

37.Геосистеми, радіаційний баланс яких складає 50-70 ккал/см²  на рік – це:

А) мегатермні;

Б) макротермні;

В) мезотермні;

Г) мікротермні.

38. Геосистеми, радіаційний баланс яких складає 20-30 ккал/см²  на рік – це:

А) мегатермні;

Б) макротермні;

В) мезотермні;

Г) мікротермні.

39. Геосистеми, що поширені в тропіках, відносяться до:

А) мегатермних;

Б) макротермних;

В) мезотермних;

Г) мікротермних.

40. Геосистеми, що поширені в бореальних зонах, відносяться до:

А) мегатермних;

Б) макротермних;

В) мезотермних;

Г) мікротермних.

41. Геосистеми, що поширені в субарктичній та арктичній зонах, відносяться до:

А) нанотермних;

Б) макротермних;

В) мезотермних;

Г) мікротермних.

42. За величиною продуктивності геосистеми поділяють на:

А) низькопродуктивні, середньопродуктивні, покращеної продуктивності, високопродуктивні;

Б) непродуктивні, низькопродуктивні, середньопродуктивні, підвищеної продуктивності, високопродуктивні, дуже високопродуктивні;

В) малопродуктивні, низькопродуктивні, середньопродуктивні, добре продуктивні, високопродуктивні.

43. Геосистеми, величина продуктивності яких становить 20–30 т/га на рік – це:

А) непродуктивні,

Б) низькопродуктивні,

В) середньопродуктивні,

Г) підвищеної продуктивності,

Д) високопродуктивні,

Е) дуже високопродуктивні.

44. Геосистеми, величина продуктивності яких становить 10–15 т/га на рік – це:

А) непродуктивні,

Б) низькопродуктивні,

В) середньопродуктивні,

Г) підвищеної продуктивності,

Д) високопродуктивні,

Е) дуже високопродуктивні.

45. До компонентів природних ландшафтів відносяться:

А) грунтово-рослинний покрив;

Б) ґрунтові підземні води та приземний шар атмосфери;

В) усі вище перелічені компоненти (1+2).

46.Територіальна розмірність геосистем, що включає екоїди, клонові ділянки, поліекоїди, мікроценоз, відноситься до:

А) регіональної;

Б) хоричної;

В) топічної;

Г) субтопічної.

47. До генетико-морфологічної ландшафтної територіальної структури відносяться такі класифікаційні одиниці:

А) ландшафтна смуга, ландшафтний ярус, парадинамічний район;

Б) фація, урочище, підурочище, ландшафт;

В) басейн 1-о порядку, басейн 2-го порядку, басейн вищого порядку.

48. До позиційно-динамічної ландшафтної територіальної структури відносяться такі класифікаційні одиниці:

А) парагенетична ланка, парагенетичний сектор, парагенетичний пояс;

Б) ландшафтна смуга, ландшафтний ярус, парадинамічний район;

В) фація, урочище, ландшафт.

49. До парагенетичної ландшафтної територіальної структури відносяться такі класифікаційні одиниці:

А) басейн 1-го порядку, басейн 2-го порядку, басейн вищого порядку;

Б) наногеохора, мезохора, макрогеохора;

В) парагенетична ланка, парагенетичний сектор, парагенетичний пояс.

50 .До біоцентрично-мережевої ландшафтної територіальної структури відносяться такі класифікаційні одиниці:

А) ландшафтна смуга, ландшафтний ярус, парадинамічний район;

Б) басейн 1-го порядку; басейн 2-го порядку,басейн вищого порядку;

В) біоцентр, біокоридор, інтерактивний елемент.

51. Замкнена ділянка з природною або близькою до неї рослинністю, яка несе значення збереження генофонду ландшафту, оптимізуючого вплив на прилеглі території культурною рослинністю або позбавлених її – це:

А) агроландшафт;

Б) біоцентр;

В) урочище.

52. Видовжений ареал з природною або близькою до неї рослинністю, уздовж якого можливі міграції та розповсюдження рослин і тварин між біоцентрами – це:

А) ландшафтна смуга;

Б) підурочище;

В) біокоридор.

53. За площею середній біоцентр у агрофітоландшафті та міському ландшафті відповідно становить:

А) 2-5 км²

Б) 1-5 км²

В) 3-5 км²

54. За площею виділяють такі типи біоцентрів:

А) карликовий, малий, середній, великий;

Б) дуже малий, малий, оптимальний, безмежний;

В) карликовий, малий, оптимальний, великий.

55. За площею карликовий біоцентр у агрофітоландшафті та міському ландшафті відповідно становить:

А) 0,2 - 0,5 (0,05-0,1) км²

Б) 0,3 - 0,5 (0.06-0,1) км²

В) менше 0,2 (менше 0,05) км²

56. За площею малий біоцентр у агрофітоландшафті та міському ландшафті відповідно становить:

А) 0,2 -0,5 (0,05-0,1) км²

Б) 0,1 – 0,6 (0,06-0,1) км²

В) 0,3 - 0,5 (0.06-0,1) км²

57. За площею великий біоцентр у агрофітоландшафті та міському ландшафті відповідно становить:

    А) 30-50 (3-5) км²

Б) 20-100 (2-10) км²

В) 20-50 (2-5) км²

58. Лінійний ареал, зайнятий природною або близькою до неї рослинністю, який відгалужується від біоцентру або екологічного коридору і виконує функцію поширення їх дії на прилеглі геосистеми – це:

А) підурочище;

Б) інтерактивний елемент;

В) лісовий масив.

59. Територіальними елементами екомережі є:

А) буферні зони, екологічні коридори, біоцентри, інтерактивний елемент;

Б) природні ядра, екологічні коридори, буферні зони, зони потенційної ренатуралізації;

В) природні ядра, екологічні коридори, біоцентри, буферні зони, зони потенційної ренатуралізації.

60. Термін «екотон» в екологію ввів:

А) Ф. Клементс;

Б) Д.Л. Арманд;

В) В.Б. Сочава.

61. Між геосистемами межі можуть мати такий вигляд:

А) лінійна або дискретна межа, перехідна смуга (екотон);

Б) точкова межа, перехідна смуга (екотон);

В) переривчаста межа, перехідна смуга (екотон).

62. Зона переходу між сусідніми екологічними системами, що має набір характеристик, який визначається просторовим і часовим масштабами та силою взаємодії між цими системами – це:

А) екотон;

Б) екотоп;

В) біом.

63. Діапазон можливої ширини екотопу для геосистем різних рангів змінюється від:

А) декількох сантиметрів до тисяч кілометрів;

Б) декількох міліметрів до тисяч метрів;

В) декількох метрів до сотень кілометрів.