Класи пожеж. Засоби пожежогасіння і порядок їх використання при пожежі

Донедавна в Україні діяв ГОСТ 27331-87 “Пожарная техника. Классификация пожаров”, проте тепер на зміну йому прийшов ДСТУ EN 2:2014 Класифікація пожеж (EN 2:1992; EN 2:1992/A1:2004, IDT).

ДСТУ EN 2:2014 у повній відповідності до європейського першоджерела (EN 2:1992; EN 2:1992/A1:2004) встановлює класи пожеж залежно від матеріалу, що горить, і не передбачає визначення конкретного класу пожежі, що супроводжується горінням електрообладнання під напругою. Зазначений стандарт передбачає поділ пожеж на такі класи:

ü А - що супроводжуються горінням твердих матеріалів, зазвичай органічного походження, під час горіння яких, як правило, утворюються тліючі вуглини;

ü В - що супроводжуються горінням рідин або твердих речовин, які переходять у рідкий стан;

ü С - що супроводжуються горінням газів;

ü D - що супроводжуються горінням металів;

ü F - що супроводжуються горінням речовин, які використовують для приготування їжі (рослинних і тваринних олій та жирів) і містяться в кухонних приладах.

На відміну від ГОСТ 27331-87, поділ класів пожеж на підкласи не передбачено, натомість додано новий клас пожеж — F. Варто зазначити, що цей клас було внесено до європейських норм лише 2004 року, після того як принципові підходи і способи гасіння олій та жирів, що використовують у кухонних приладах, вже було належним чином розроблено і впроваджено.

«Нова» класифікація зможе допомогти правильно вибрати вогнегасну речовину, технічний засіб та/або тактичні прийоми пожежогасіння.

До засобів пожежогасіння відносяться первинні засоби пожежогасіння та протипожежне обладнання.

До первинних засобів пожежогасіннявідносяться:

ü ручні, переносні та пересувні вогнегасники;

ü пожежний інвентар(покривала з негорючого теплоізоляційного матеріалу, ящики з піском, бочки з водою, відра і ін.);

ü пожежний інструмент(топори, лопати, ломи і ін.).

Первинні засоби пожежогасіння використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у початковій стадії їхнього розвитку, коли площа пожежі і задимлення приміщення незначні.

В комплексі заходів у системі протипожежного захисту важливе значення має вибір раціональних способів та засобів гасіння різних горючих речовин.

Горіння припиняється:

· при охолодженні горючої речовини до низьких температур;

· при зниженні концентрації кисню в повітрі в зоні горіння;

· при припинені надходження газів горючої речовини в зону горіння.

Припинення горіння досягається за допомогою вогнегасних засобів:

· води;

· інертних газів;

· хімічних засобів;

· порошкоподібних сухих засобів;

· пожежних покривал з брезенту та азбесту.

Вогнегасні засоби - речовини, які мають фізико-хімічні якості, які дозволяють створити умови для переривання процесу горіння.

Згідно з класами пожеж використовуються ті або інші вогнегасники.

Вогнегасникиповинні мати: а) облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації; б) пломби на пристроях ручного пуску; в) бирки та маркувальні написи на корпусі, червоне сигнальне пофарбування згідно з державними стандартами.

Заряджання й перезаряджання вогнегасників усіх типів повинно проводитися відповідно до інструкції з експлуатації.

На перезарядження (технічне обслуговування) з об'єкта дозволяється відправити не більше 50% вогнегасників від їх загальної кількості.

За видом вогнегасної речовинивогнегасники розподіляються на: водяні, пінні, порошкові, вуглекислотні, хладонові, комбіновані.

Всі об'єкти укомплектовані двома типами вогнегасників - вуглекислотними і порошковими.

В залежності від класу пожеж використовуються визначений(і) тип(и) вогнегасників:

Загальні правила безпеки при використанні вогнегаснику:

ü при виявленні пожежі сповістити пожежну охорону;

ü при гасінні електрообладнання відстань від електрообладнання до вогнегасника повинна бути не меньше 1 м;

ü оставляти вільним шлях евакуації;

ü гасіння виконувати з навітреної сторони;

ü при невдалому гасінні покинути приміщення та очікувати допомогу;

ü після закінчення гасіння відходити необхідно повертаючись лицем до очагу вогню.

Забороняється застосовувати водяні та водопінні вогнегасники для ліквідації пожеж обладнання, що перебуває під електричною напругою, а також для гасіння речовин, які вступають з водою в хімічну реакцію, що супроводжується інтенсивним виділенням тепла та розбризкуванням пального.

Застосування порошкових вогнегасників для захисту обладнання, яке може вийти з ладу в разі попадання в нього вогнегасного порошку (електронне обладнання, електронно-обчислювальні машини), дозволяється лише за відсутності газових вогнегасників.

Під час гасіння пожежі порошковими вогнегасниками необхідно брати до уваги утворення високої запиленості і як наслідок – зниження видимості в захищуваному приміщенні.

Під час гасіння пожежі вуглекислотними вогнегасниками необхідно враховувати можливість зниження концентрації кисню в повітрі захищуваного приміщення, особливо якщо воно невелике за об'ємом.

У приміщеннях, де застосування вуглекислотних вогнегасників може створити небезпечну для життя людини концентрацію газів у повітрі, а також у разі застосування пересувних вуглекислотних вогнегасників необхідно використовувати ізолювальні засоби індивідуального захисту органів дихання.

Перед застосуванням пересувних вуглекислотних вогнегасників слід обмежити кількість обслуговуючого персоналу, який перебуває у приміщенні.

Покривала призначені для гасіння невеликих очагів пожеж у випадку загорання речовин, горіння яких не може відбуватись без доступу повітря. Їх розмір повинен бути не менш 1х1 м (або 2х1,5 м, 2х2 м). Використовують покривала для гасіння пожеж класів А,В, D, (Е).

Бочки з водою встановлюють у виробничих, складських і інших приміщеннях у випадку відсутності внутрішнього пожежного водопроводу. Їх кількість у приміщеннях визначається із розрахунку одна бочка на 250 – 300 квадратних метрів захищаємої площі. Вони повинні бути укомплектовані пожежним відром.

Ящики для піску повинні бути укомплектовані совковою лопатою.

До протипожежного обладнаннявідносяться:

1. Внутрішній пожежний водопровід відноситься до протипожежного обладнання будівель і споруд.

2. Установки автоматичної пожежної сигналізації - сукупність технічних засобів, призначених для виявлення ознак пожежі на ранній (початковій) стадії її виникнення і подачі сигналу про пожежу на пульт пожежної сигналізації, який установлюється в приміщенні з цілодобовим перебуванням чергового персоналу.

Системи автоматичної пожежної сигналізації обладнуються пожежними сповіщувачами, які реагують на появу диму (димові сповіщувачі) або на підвищення температури вище + 70°С (теплові сповіщувачі). Пожежні сповіщувачі повинні функціонувати цілодобово.

3. Установки автоматичного пожежогасіння - сукупність стаціонарних технічних засобів для гасіння пожежі через випуск вогнегасних засобів у автоматичному режимі. Установки автоматичного пожежогасіння можуть бути газові, порошкові, водяні, пінні. Установка автоматичного пожежогасіння приводиться у дію автоматично при спрацюванні автоматичної пожежної сигналізації у разі виникнення пожежі у приміщенні, де вона змонтована.

Порядок дій при пожежі

При виявленні пожежі черговий (робітник) повинен:

ü негайно сповістити пожежну охорону;

ü використати заходи для евакуації людей та гасіння пожежі;

ü сповістити керівництво підприємства чи чергового;

ü при необхідності викликати інші аварійно-рятівні служби (медичну і інш).

Посадова особа, яка прибула на місце пожежі повинна:

ü перевірити чи викликана пожежна охорона;

ü якщо є загроза життю людей зразу організувати їх спасіння, використовуючи наявні сили і засоби;

ü вивести за межі небезпечної зони всіх, хто не зайнятий ліквідацією пожежі;

ü перервати роботи в будівлі, крім робіт, які пов’язані з ліквідацією пожежі;  

ü вимкнути електроенергію, перекрити газові і водні комунікації, зупинити системи вентиляції в аварійному і суміжних з ним приміщеннях, здійснити інші заходи з попередження розвитку пожежі;

ü зустріти підрозділи пожежної охорони, надати їм інформаційну допомогу щодо вибору найкоротшого шляху для під’їзда до вогнища пожежі та до джерел води;

ü організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей;

ü забезпечити виконання правил техніки безпеки робітниками, які приймають участь у гасінні пожежі.

Після прибуття на пожежу пожежних підрозділів необхідно забезпечити їх безперешкодний доступ на об'єкт. Адміністрація і технічний персонал підприємства зобов’язані приймати участь в консультуванні керівника гасіння пожежі про конструктивні і технологічні особливості об'єкта, де виникла пожежа, організувати залучення сил і засобів об'єкта для ліквідації пожежі і попередження її розвитку.