Електробезпека та її значення. Дія електричного струму на людину

Електробезпека- система організаційних і технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії струму, електричної

дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Проблема електробезпеки при експлуатації широко розповсюдженого електрообладнання має дуже важливе значення.

Електротравми в загальному виробничому травматизмі складають 1–1,5 %, а в енергетиці – 3 – 5%. Проте серед нещасних випадків зі смертельним наслідком електротравми становлять 20 – 40 % на виробництві, а в енергетиці до 60% , займаючи одне з перших місць. Із загального числа смертельних випадків до 80 % припадає на експлуатацію електроустановках напругою до 1000 В, а решта – на електроустановки напругою понад 1000 В. Останнє пояснюється тим, що електроустановки, які працюють під напругою до 1000 В мають значно ширше розповсюдження, ніж електроустановки напругою понад 1000 В. Окрім цього, з обладнанням, яке працює під напругою до 1000 В контактує величезна кількість людей, які зазвичай не зважають на величезну небезпеку електричного струму.

Найбільше електротравм відбувається у сільському господарстві (біля 31 %), далі йдуть: будівництво (біля 16 %), комунальне господарство (біля 9 %), електричні станції, підстанції (біля 8 %), вугільна промисловість (біля 4 %), залізничний транспорт (біля 4 %), хімічна та нафтохімічна промисловість (біля 3 %), зв'язок (біля 3 %), деревообробна та паперова промисловість (біля 3 %), текстильна промисловість (біля 2 %), металургія (біля 2 %).

За професіями розподіл електротравм такий: електропрофесії (біля 48 %), інші професії (біля 52 %). Таке співвідношення говорить про те, що ймовірність ураження струмом кваліфікованих працівників (електриків, електромонтерів, електрозварювальників, робітників, які обслуговують електрообладнання тощо) значно вища, ніж працівників неелектричних професій.

Небезпека електротравматизму має свої особливості:1) електричний струм неможливо виявити ні за зовнішнім виглядом, ні за звуком, ні за запахом; 2) швидкість ураження струмом практично миттєва, тому людина, як правило, не спроможна самостійно звільнити себе від проводів або деталей, які знаходяться під напругою; 3) усвідомлення небезпеки відбувається занадто пізно, коли вже не можна самостійно і свідомо вжити дій захисту, оскільки при проходженні небезпечного струму м’язи скорочуються з такою силою, що людина не може самостійно відірватися від струмопровідних частин, а параліч дихальної системи призводить до того, що людина не може покликати на допомогу.

Проходячи через організм людини, електричний струм справляє на нього термічну, електролітичну, механічну та біологічну дію.

Термічна дія електричного струму призводить до опіків шкіри, нагрівання до високої температури кров’яних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, які знаходяться на шляху струму, і викликає в них серйозні функціональні розлади. Термічна дія струму може призвести до руйнування тканин аж до їх обвуглення.

Електролітична дія електричного струму проявляється в електролізі (розкладі) рідин, в тому числі крові, що спричинює зміну їх фізико-хімічного складу і органів у цілому, а також суттєво міняє функціональний склад клітин.

Біологічна дія електричного струму проявляється в подразненні та збудженні живих тканин організму, внаслідок чого спостерігається судомне скорочення м’язів, що може призвести до зупинки дихання, розриву тканин і органів, вивихів кінцівок, спазмів голосових зв’язок.

Збудження тканин організму внаслідок дії електричного струму може бути прямим, коли струм проходить безпосередньо через ці тканини, та рефлекторним (через центральну нервову систему), коли тканини не знаходяться на шляху проходження струму.

Механічна дія електричного струму проявляється в розшаруванні тканин і навіть у відриві частин тіла.

Будь-який із вищеперелікованих впливів (термічний, електролітичний, механічний та біологічний) електричного струму може призвести до електротравми.