Кредитний договір містить такі розділи.

І. Загальні положення.

II. Права та обов'язки позичальника.

III.    Права та обов'язки банку.

IV.Відповідальність сторін.

V. Порядок погашення суперечок.

VI. Термін дії договору.

VII. Юридичні адреси сторін.

Після укладення кредитної угоди банк відкриває підприємству позиковий рахунок, на який зараховує відповідну суму кредиту.

6.7

Кредитоспроможність підприємства оцінюється перед наданням позики, а далі щоквартально на основі показників, які відображають розміщення і джерела обігових коштів, результати фінансової діяльності, а також наявність чи відсутність у минулому році кредитних відносин підприємства з банком, розмір і строки надання позик.

Для оцінювання фінансового стану підприємства враховуються показники його діяльності:

1) обсяг реалізації продукції;

2)прибутки і збитки;

3) рентабельність;

4) ліквідність;

5) грошові потоки (рух коштів на рахунках клієнтів);

6) склад і динаміка дебіторської та кредиторської заборгованості.

А також:

· ефективність управління підприємством;

· наявність державних замовлень і державної підтримки підприємства;

· ринкова позиція підприємства.

Для підприємства, що отримує кредит, важливо знати, на які показники банк звертатиме особливу увагу. До них належать такі:

1. Фінансові коефіцієнти– дають можливість оцінити фінансовий стан і ефективність роботи підприємства.

Коефіцієнт заборгованості (К_зв6) показує, наскільки діяльність підприємства фінансується за рахунок позичених коштів, дає уявлення про кредитоспроможність підприємства та рівень фінансового ризику. Якого можуть зазнати кредитори: чим нижчий коефіцієнт заборгованості, тим краще вони захищені від втрат.

Коефіцієнт заборгованості розраховується діленням загальної заборгованості підприємства на його власний капітал:

К_заб =

Коефіцієнт ліквідності (загальної – К_з.л., термінової – К_т.л., абсолютної – К_абс.л.) свідчить про здатність підприємства виконати короткострокові зобов’язання:

К_з.л. =

К_т.л. =

К_абс.л. =

До поточних (короткострокових) зобов'язань належать короткострокові кредити і розрахунки з кредиторами.

Коефіцієнт оборотностісвідчить на скільки ефективно підприємство використовує свої активи.Коефіцієнт оборотності основних (оборотних) засобів визначається відношенням суми виручки від реалізації продукції до се­редньої суми основних (оборотних) засобів.

Коефіцієнт прибутковостіпоказує загальну ефективність (результативність) діяльності підприємства.

Коефіцієнт витрат (К_в)показує прибутковість підприємства щодо обсягів реалізації продукції, його зниження може вказувати на зниження цін на продукцію або на меншу ефективність виробництва. Для його розрахунку прибуток від операційної діяльності ділять на чисту виручку від реалізації продукції:

К_в =

де П_оп.д.– прибуток від операційної діяльності;

ЧВ – чиста виручка від реалізації продукції.

ЧВ = Виручка від реалізації – Податок на додану вартість – Акцизний збір:

П_оп.д. = ЧВ – Собівартість реалізованої продукції – Адміністративні витрати – Витрати на збут, інвентар.

Окупність інвестицій або активів (К_ок.інв.) свідчить про ефективність отримання прибутку за допомогою активів. Показник розраховується діленням прибутку після сплати податків (чистий прибуток) на загальні активи:

К_ок.інв. =

Окупність власного капіталу (К_{ок.вл.к.}) показує загальну ефективність отримання прибутку за допомогою капіталу, вкладеного акціонерами у підприємство. Для розрахунку коефіцієнта прибуток після сплати податків ділять на акціонерний капітал:

К_{ок.вл.к.} =

Аналізуючи стан та ділову активність підприємства, ці коефіцієнти порівнюють з показниками конкурентів і визначають зміни, що сталися протягом визначених періодів (динаміку змін).

2. Рух грошових коштів– аналіз цього фактора дає змогу виявити сезонну потребу підприємства у грошових коштах.

Звіт про рух грошових коштів відображає надходження або відплив коштів підприємства за певний період.

Приплив і відплив коштів можна поділити на три категорії (табл. 6.7.1). Негативний рух грошових коштів означає, що підприємству необхідний кредит у межах отриманого негативного значення.

Таблиця 6.7.1

Рух грошових коштів

Позитивний рух грошових коштів означає, що підприємство зможе зменшити існуючу заборгованість.

Отже, надання кредиту залежить від того, наскільки банк довіряє підприємству та наскільки він задоволений прогнозом.

3. Оцінка ділового середовища підприємства– здійснюється за допомогою таких показників:

− форма власності (вказує на міру ризику повернення кредиту і хто несе відповідальність);

− вид діяльності (визначаються перспективи розвитку);

− постачальники (оцінюється їх надійність);

− конкуренція;

− виробничі потужності (основні засоби);

− керівництво й організація (кваліфікація, досвід керівників, вакансії, ведення сучасних методів управління, маркетингу, контролю);

− сильні й слабкі сторони клієнта – позичальника.

На підставі оцінки кредитоспроможності підприємства й ефективності комерційної угоди банк приймає рішення про можливість видачі підприємству кредиту й укладає з ним кредитний договір.

6.8

Порядок погашення кредиту– це спосіб погашення основної його суми і нарахованих відсотків. Кредит погашають повністю після закінчення терміну кредитної угоди або поступово, частинами, відсоток нараховується на суму непогашеного кредиту.

За способом погашення позики можуть бути:до запитання;з погашенням у відповідний термін;з довгостроковим погашенням.

За характером погашення кредити поділяють на:дисконтні;позики, які погашаються поступово;позики, які погашаються одноразовим платежем; амортизаційні.

Умови погашення кредиту обумовлюються під час підписання договору підприємства з банком, виходячи:

− з цільового спрямування кредиту;

− обсягів та терміну позики;

− порядку та строків надходження коштів на рахунок підприємства;

− сезонності та циклічності виробництва;

− рівня платоспроможності та надійності матеріального забезпечення підприємства тощо.

Дострокове стягнення суми основного боргу та нарахованих відсотків може статися, якщо підприємство використовує кредит не за цільовим призначенням, подає до банку недостовірну звітність, має суттєві недоліки у веденні бухгалтерського обліку.

У разі несвоєчасного погашення боргу за кредитами і відсотками та надання банком відстрочення погашення кредиту, він має право на застосування штрафних санкцій у розмірах, передбачених кредитною угодою.

Якщо позичальник відмовляється від сплати боргів за позичками, банк стягує їх у претензійно-позивному порядку. Якщо позичальник систематично не виконує зобов'язання щодо сплати боргу відповідно до кредитної угоди, банк може звернутися в передбаченому законодавством порядку із заявою про порушення справи про банкрутство.

З метою прискорення розрахунків за простроченими кредитами банк може використовувати таку форму як уступка права вимоги та переказування боргу.

Згідно з Господарським кодексом України в період дії зобов'язань може здійснюватися заміна кредитора або боржника. Кредитор (банк) може переказати свої права за зобов'язаннями іншій особі, оформивши це угодою про уступку права вимоги. Уступка права вимоги оформляється письмово угодою з повідомленням пре це боржника.

Переказування боргу оформляється письмовою угодою між первинним боржником і новим боржником. Укладення угоди про переказ боргу можливе тільки за згодою комерційного банку, який видав позику первинному боржнику.

Тема 7