Роль бюджету у забезпеченні економічного розвитку країни.

2. Бюджетні інвестиції у розвиток економіки, їх види.

3.Бюджетне фінансування економіки за рахунок цільових державних позик та бюджетне дотування.

4.Значення і склад видатків на науку, джерела їхнього фінансування.

Кошторисне фінансування як основна форма бюджетного фі­нансування. Основи кошторисного планування та фінансування, види кошторисів, їх структура.

Роль держави у забезпеченні макроекономічної стабілізації та економічного зростання. Форми державного впливу на розвиток економіки. Регуляторна політика і бюджетні інструменти фінан­сового регулювання економічного циклу. Завдання, засади і ме­тодологічні основи прямого державного фінансування економіки.

Склад видатків бюджету на економічну діяльність, їх роль і місце у розвитку економіки. Напрями і форми бюджетного фі­нансування економіки.

Бюджетні інвестиції, їх види. Капітальні вкладення і джерела їх фінансування. Відомча система фінансування та фінансування інвестиційних проектів. Конкурсний відбір об'єктів бюджетного інвестування, його завдання і критерії. Бюджетне фінансування інвестиційних проектів за рахунок цільових державних позик.

Бюджетні кредити, порядок їх видачі і погашення. Порядок дотування збиткових підприємств. Шляхи фінансового оздоров­лення державного сектора і ліквідації збитковості.

Галузева структура видатків бюджету України на економічну діяльність. Особливості фінансування видатків на розвиток промисловості та енергетики, будівництва, транспорту, дорожнього володарства, зв'язку, телекомунікацій та інформатики, сільсько­го та лісового господарства, на розвиток місцевої інфраструктури комунальної власності. Операційні витрати, їх склад і призна­чення. Роль і місце бюджету у фінансуванні операційних витрат.

Видатки бюджету на науку, засади та методологічні основи їх фінансування. Організація наукових досліджень і джерела їх фі­нансування. Фінансування фундаментальних досліджень у нау­кових установах Академії наук України, у відомчих наукових за­кладах і вищих закладах освіти. Кошторисне фінансування нау­кових закладів і наукових програм.

ПЛАН ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

\. Видатки на економічну діяльність.

2. Видатки на науку.

1. Видатки бюджету на економічну діяльність включають такі форми фінансування:

• капіталовкладення; •операційні витрати;

• кредити і дотації.

Фінансування капіталовкладень може здійснюватись за дво­ма напрямами:

а) у відомчому розрізі;

б) у розрізі інвестиційних проектів.

Галузевий (відомчий) підхід полягає в тому, що загальна сума  виділених бюджетом капіталовкладень направляється міністерствам І відомствам, які, в свою чергу, розподіляють цю суму між підприємствами та організаціями. Цей підхід є основним в Украї­ні, хоча має недолік — розпорошення коштів.

Фінансування інвестиційних проектів, навпаки, дозволяє концентрувати ресурси на реалізації основних завдань.

Обсяг капіталовкладень, що фінансуються з бюджету, визна­ється двома чинниками:

•можливостями бюджету;

• наявністю необхідних та ефективних проектів.

Виділення з бюджету фінансування на капіталовкладення на даний час не має жодної нормативної бази (наприклад, відповід­но до Закону України «Про освіту» щорічно на її фінансування повинно виділятись 10 % національного доходу і хоча, як прави­ло, цього розміру не додержуються, але база для планування іс­нує). Тобто планування капіталовкладень йде від досягнутого рі­вня, а не від потреб.

Вартість інвестиційних проектів визначається в їх коштори­сах. Виділення бюджетних асигнувань на капіталовкладення при фінансуванні інвестиційних проектів здійснюється на конкурсній основі таким чином:

1. На підставі визначених критеріїв (термін окупності, рента­бельність, мінімальність ризиків та економічна ефективність і со­ціальна значимість проекту) здійснюється конкурсний відбір проектів.

2. Проводиться тендер (конкурс) серед виконавців того чи ін­шого проекту.

В основі механізму виділення коштів на капіталовкладення лежать потреби у забезпеченні певних темпів економічного зрос­тання (приріст ВВП).

Операційні витрати, які являють собою видатки бюджету на утримання виробничої інфраструктури, включають:

• фінансування геолого-розвідувальних робіт;

» фінансування лісового і водного господарства;

«землевпорядкувальні роботи;

«заходи по боротьбі зі шкідниками рослин, хворобами тварин та епідеміями;

«утримання насіннєвих станцій і племінних господарств.

Фінансування геолого-розвідувальних робіт проводиться за рахунок двох джерел: бюджету та коштів підприємств. З бю­джету фінансуються роботи з пошуку нових родовищ корисних копалин, за рахунок підприємств видобувної промисловості — роботи в межах існуючих родовищ.

Фінансування бюджетом геолого-розвідувальних робіт забез­печується спеціальним компенсаційним доходом — відрахуван­нями на геолого-розвідувальні роботи, які вносять до бюджету підприємства видобувної промисловості. Обсяги фінансування і суми надходжень відрахувань між собою врівноважені, але не збалансовані. Щороку існують незначні відхилення між цими по­казниками. Залишок відрахувань використовується у поточному році на фінансування інших видатків. Якщо їх недостатньо, то Ш видатки перекриваються іншими доходами бюджету. Вартість геолого-розвідувальних робіт визначається на підставі спеціальних кошторисів, які розраховуються, виходячи з обсягів цих робіт та існуючих розцінок.

Утримання лісового і водного господарства віднесене на ви­тки бюджету в зв'язку з тим, що на даний час ці ресурси — за­гальнонародна власність. У бюджеті існують цільові доходи, пов'язані з фінансуванням вказаних витрат, — лісовий дохід і шіата за використання прісних водних ресурсів. Проте, на відмі­ну від геолого-розвідувальних робіт, доходи і видатки за цими напрямами не врівноважені — видатки набагато вищі.

Землевпорядкувальні роботи включають заходи з підвищення і відновлення родючості ґрунтів (наприклад, протиерозійні захо­ди, тобто боротьба з вітряною і водною ерозією ґрунтів).

 Заходи по боротьбі зі шкідниками рослин та хворобами тварин.

Протиепідемічні заходи у цілому фінансуються з бюджету в тих випадках, коли вони охоплюють певний регіон, а поточні ви­трати — безпосередньо тим чи іншим господарством. Виділення коштів бюджету здійснюється на підставі кошторису. У такому самому порядку, тобто на кошторисній основі, фінансуються на­сіннєві станції і племінні господарства, які забезпечують потреби відповідного регіону.

Бюджетні кредити надаються підприємствам держав­ного сектора на тимчасові потреби в разі фінансових ускла­днень. Вони можуть бути безпроцентні або з невисокою про­центною ставкою.

Державна дотація являє собою виділення з бюджету ко­штів на покриття збитків суб'єктів господарювання в тому разі, коли збитковість визначається певною фінансовою по­літикою держави в сфері ціноутворення (як правило, обме­ження рівня цін).

Може надаватись у сумі, що повністю відшкодовує збитки чи покриває їх частково, що визначається станом бюджету. Обсяг дотації встановлюється як різниця між витратами і доходами під­приємств. Виділення коштів може проводитись на підставі планових чи фактичних розрахунків.

Джерело фінансування наукових досліджень залежить від їх характеру. Розрізняють два напрями наукових досліджень: •Фундаментальні; • прикладні.

Фундаментальними дослідженнями є пошукові теоретичні напрями науки. Визначити наперед результативність та ефектив-ність таких досліджень дуже складно, тому неможливо встанови-ти їх вартісну оцінку. У зв'язку з великим ризиком використання інвестованих коштів ці дослідження фінансуються за допомогою бюджету або спеціальних фондів.

Прикладні дослідження пов'язані з визначенням форм і мето-дів впровадження в практику результатів фундаментальних до-сліджень, які завершились певними винаходами. Оскільки в да­ному випадку можливе прогнозування ефективності таких робіт, встановлення їх вартісної оцінки, то фінансування може здійсню­ватись за рахунок коштів замовника.

В Україні існує певна спеціалізація наукових закладів. Акаде­мічні науково-дослідні заклади, підпорядковані Національній академії наук, займаються насамперед фундаментальними дослі­дженнями, тому їх діяльність фінансується з Державного бю­джету. У частині прикладних досліджень фінансування здійсню­ється головним чином за рахунок замовника.

Другу групу складають відомчі заклади, основний профіль яких — прикладні дослідження, спрямовані на розвиток даної га­лузі. Фінансування здійснюється за рахунок централізованих ко­штів міністерств і відомств або за кошти замовників. Якщо ві­домчі заклади ведуть фундаментальну тематику, то в цій частині вони отримують кошти з бюджету.

Бюджетне фінансування науки здійснюється двома способами:

* фінансування наукових закладів;

• фінансування наукової тематики.

Фінансування наукових закладів ґрунтується на складанні їх кошторису. Обсяг фінансування насамперед визначається штат­ним розписом. Сума витрат на зарплату розраховується шляхом множення кількості посад на середню ставку зарплати, яка скла­лась у даному закладі. Ставка зарплати залежить від посади (ла­борант, інженер, науковий співробітник) і наукового ступеня (кандидат, доктор наук) та вченого звання (старший науковий співробітник). Штатний розпис наукового закладу затверджує йо­го керівник. Другу основну статтю витрат складають витрати на проведення наукових досліджень — придбання та обслуговуван­ня спеціальної техніки, обладнання, матеріалів для проведення досліджень, що визначається профілем наукового закладу.

У разі фінансування наукової тематики розробляються кошто­риси на кожну тему. Визначену суму асигнувань отримує той на­уковий заклад, який розроблятиме цю тему

Реферати:

1.Шляхи фінансового оздоровленя державного сектора національної економіки.

2.Особливості планування і фінансування видатків, пов”язаних із економічною    діяльністю.

3.Особливості фінансування сільського господарства.

4.Джерела фінансування промислового піднесення в Україні наприкінці Х1Х століття.

Питання для самоконтролю:

1.Напрями бюджетного фінансування економічної діяльності держави.

2.Особливості планування і фінансування видатків, пов”язаних із економічною діяльністю.

3.Форми бюджетного фінансування національної економіки.

4.Назвіть основні критерії, за якими відбирають підприємства для надання фінансової підтримки.

5.Процедура отримання фінансової підтримки підприємством.

6.Що являють собою бюджетні інвестиції?

7.Напрямки інвестиційної діяльності держави.

8.Основні напрямки щодо ліквідації збитковості і фінансового оздоровлення державного сектору економіки.

9.Видатки бюджету на розвиток сільського, лісового господарства і мисливства.

10.Значення і склад видатків на науку, джерела їх фінансування.

11.Особливості фінансового планування та фінансування науково-дослідних організацій.

12.Видатки бюдету на розвиток місцевої інфраструктури та комунальної власності.

Література:(1, 3, 10-12, 25, 26, 28, 29, 32-38, 40-42, 44, 45, 47, 48, 50, 52, 54, 55, 60, 63, 65-67, 70, 71, 80, 81, 85, 96, 97, 107, 115, 129, 145, 147, 149, 155)

Тема 6. Видатки бюджету на соціальний захист населення і соціальну сферу

План семінарського заняття:

1.Необхідність, суть і види соціального захисту населення.

2.Склад і характеристика видатків на соціальний захист населення і соціальне забезпечення.

3.Склад і характеристика видатків на соціальну сферу.

4.Основи кошторисного фінансування.

Соціальні видатки бюджету як відображення соціальної полі­тики держави. Типи соціальної політики та їх вплив на обсяги бюджетного фінансування соціальних видатків. Склад соціаль­них видатків: видатки на соціальний захист, соціальне забезпе­чення і соціальну сферу. Соціальне й медичне страхування, їх роль у реалізації соціальної політики і вплив на обсяги бюджет­ного фінансування. Методологічні основи планування і фінансу­вання соціальних видатків.

Об'єктивні чинники видатків на соціальний захист населення за умов перехідної економіки. Форми і види соціального захисту населення. Склад видатків бюджету на соціальний захист насе­лення, їх роль в умовах переходу до ринкової економіки. Адресні субсидії громадянам на оплату житла і комунальних послуг. Ви­ди разової фінансової допомоги громадянам.

Форми і методи фінансового забезпечення установ соціальної сфери. Бюджетне фінансування закладів соціальної сфери, його організація, основи їх кошторисного фінансування.

Засади бюджетного фінансування освіти, роль і місце бюджету у системі фінансового забезпечення освітніх закладів.

Видатки бюджету на освіту, їх склад і структура. Бюджетні склади освіти, особливості організації їх діяльності. Фінансу­вання загальноосвітніх шкіл. Оперативно-сітьові показники дія­льності школи, порядок їх визначення. Система заробітної плати вчителів і тарифікація педагогічних працівників. Штати і порядок планування фонду заробітної плати. Складання і перевірка кошто­рису загальноосвітньої школи. Особливості кошторисного фінан­сування шкіл-інтернатів. Фінансування дитячих дошкільних за­кладів: оперативно-сітьові показники, система заробітної плати, штати і планування фонду заробітної плати. Кошторис дитячого дошкільного закладу. Бюджетне фінансування вищої освіти. Особ­ливості кошторисного планування і фінансування у вищих закла­дах освіти. Штати і система заробітної плати працівників вищої школи. Позабюджетні кошти державних вищих закладів освіти.

Видатки бюджету на охорону здоров'я, їх склад і структура. Засади бюджетного фінансування охорони здоров'я, роль і місце бюджету у фінансовому забезпеченні медицини. Бюджетні за­клади охорони здоров'я, організація їх фінансової діяльності. Оперативно-сітьові показники медичних установ. Штати і систе­ма заробітної плати медичних працівників. Складання і перевірка кошторису медичних установ. Особливості організації фінансової діяльності закладів охорони здоров'я в умовах бюджетно-стра­хової медицини.

Засади бюджетного фінансування закладів культури. Склад ви­датків бюджету на культуру. Особливості складання кошторису бібліотек, будинків культури та інших культурно-освітніх закладів. Фінансування преси, видавництва, радіомовлення, телебачення.

Засади бюджетного фінансування розвитку фізичної культури і спорту, роль бюджету в державній підтримці олімпійського ру­ху. Склад видатків на фізичну культуру і спорт, порядок їх пла­нування і фінансування. Видатки бюджету на молодіжну політику.

ПЛАН ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

І Склад видатків на соціальний захист і соціальну сферу.

2. Основи кошторисного фінансування.

3. фінансування освіти.

4. Фінансування охорони здоров'я.

5. Фінансування культурно-освітніх закладів.

6. Фінансування закладів соціального забезпечення.

/. Склад видатків на соціальний захист і соціальну сферу

Видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення включають:

* виплату пенсій і допомоги; * пільги ветеранам війни і праці;

• допомогу сім'ям з дітьми;

• інші види соціальної допомоги;

* пенсії військовослужбовцям та особам начальницького і ря­дового складу;

*фінансування :

дитячих закладів-інтернатів;

притулків для неповнолітніх;

програм соціального захисту неповнолітніх;

будинків-інтернатів для пристарілих та інвалідів;

інших закладів і заходів у галузі соціальної політики;

молодіжних програм;

• кошти з бюджету, що передаються до Фонду соціального за­хисту інвалідів України.

Одним з видів державної соціальної допомоги є надання гро­мадянам щомісячної адресної безготівкової грошової субсидії Для відшкодування витрат на плату за користування житлом або його утримання та комунальні послуги (водо-, тепло-, газопоста­чання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Житлова субсидія є безповоротною та її отримання не пов'язане і не тягне за собою зміни форми власності житла.

Надання населенню житлових субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу та палива провадиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848, зі змінами та до­повненнями, нової редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1997 року № 1050 «Про заходи щодо подальшого вдосконалення надання населенню субсидій для відшкодування ви­трат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скраплено­го газу, твердого та рідкого пічного побутового палива».

Згідно з чинним законодавством житлові субсидії видаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо (в межах норм споживання) і обсягом визначеного Кабінетом Міні­стрів України обов'язкового процента платежу. При цьому норма володіння чи користування загальною площею житла та норма­тиви користування комунальними послугами встановлюються, виходячи з 21 кв. метра на кожного прописаного у жилому при­міщенні (будинку) та додатково 10,5 кв. метра на всіх прописа­них, а для громадян, які проживають в однокімнатній кварти­рі, — на загальну площу незалежно від розміру квартири.

За умови призначення житлової субсидії за користування жи­тлом, його утримання та оплату послуг водо-, тепло-, газопоста­чання, водовідведення, електроенергії, вивезення побутового сміття та рідких нечистот (житлово-комунальні послуги) в межах норми володіння чи користування загальною площею житла та відповідно до нормативів користування зазначеними послугами громадяни, прописані у жилому приміщенні (будинку), сплачу­ють 20 % середньомісячного сукупного доходу, а за придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового пали­ва — 20 % їх річного сукупного доходу.

Якщо у жилому приміщенні (будинку) прописані і прожива­ють тільки пенсіонери, які не працюють, та інші непрацездатні громадяни, джерелом існування яких є лише доходи від особис­того підсобного господарства, пенсія та інші соціальні виплати, або якщо у складі прописаних є неповнолітні діти, інваліди пер­шої та другої групи і середньомісячний сукупний дохід на одного прописаного у жилому приміщенні (будинку) не перевищує вар­тісної величини межі малозабезпеченості, розмір плати за житло­во-комунальні послуги в межах норми володіння чи користуван­ня загальною площею житла і нормативів користування зазначе­ними послугами за умови призначення житлової субсидії стано­вить 15 % їх середньомісячного сукупного доходу, а за придбан­ня скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового па­лива — 15 % їх річного сукупного доходу.

Розрахунок субсидій за встановленими процентами сукупного походу провадиться лише у разі звернення громадян за їх призначенням або у разі підтвердження громадянами права на отримання субсидії на новий термін.

Розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг у ме­жах норм споживання і розмір субсидій визначаються окремо за _К03кний вид послуг пропорційно до його частки у загальній сумі вартості цих послуг. У разі, коли протягом терміну призначення субсидії фактична плата за окремий вид послуг змінюється, пере­рахунок розміру витрат та розміру субсидій на оплату житлово-комунальних послуг у межах норм споживання здійснюється ли­ше за цим окремим видом послуг. Якщо обсяг витрачання води, тепла, газу та електроенергії вимірюється засобами їх обліку, у разі підтвердження права на отримання субсидії на наступний термін розмір витрат громадян на оплату житлово-комунальних послуг (20 чи 15 % середньомісячного сукупного доходу пропи­саних у жилому приміщенні (будинку) зменшується на 1 %, але не більше ніж на 5 % відповідно за кожні 10% зменшення за­гальної суми вартості фактично використаних послуг у поперед­ньому періоді проти суми їх вартості за встановленими нормами споживання.

Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається на основі середньомісячного, а для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного по­бутового палива — річного сукупного доходу сім'ї. Розмір серед­ньомісячного сукупного доходу для призначення субсидії обчис­люється, виходячи з даних про доходи всіх членів сім'ї за три ка­лендарні місяці, що передують місяцю звернення за житловою суб­сидією. Розмір річного сукупного доходу визначається шляхом множення визначеного середньомісячного сукупного доходу на 12.

До сукупного доходу включаються: нарахована заробітна плата в тому числі за роботу понаднорму, в святкові і вихідні дні та сумісництвом; процентні надбавки і щорічна винагорода з фонду матеріального заохочення за річними підсумками роботи підпри­ємства, установи чи організації; інші грошові виплати, які мають истематичний характер (доплати за роз'їзний і рухомий характер роботи тощо, крім виплат на відрядження і підйомних); стипен-

дій, пенсії, допомога (крім одноразової цільової допомоги), у тому числі допомога на навчання, безпосередньо отримана від підприємства, установи чи організації, за винятком коштів, отриманих на умовах позички, кредитів; доходи від підприємницької діяльності, особистого підсобного господарства; інші доходи, які підлягають оподаткуванню відповідно до чинного законодавства.

У разі відсутності доходів за будь-який місяць протягом періоду, за який визначається сукупний дохід, або місячний дохід менший за неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у роз­рахунок житлової субсидії за кожний такий місяць включається місячний дохід, що дорівнює одному неоподатковуваному міні. муму доходів громадян.

Законодавством передбачено такі терміни надання житлових субсидій:

субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-ко­мунальних послуг — призначається на шість місяців, а на оплату природного газу, що споживається на індивідуальне опалення, — на опалювальний період, починаючи з місяця звернення за її при­значенням;

субсидія для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива — призначається один раз на кален­дарний рік за особистим зверненням громадян;

субсидія для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива і відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг — надається на календарний рік (при цьому субсидія на оплату житлово-комунальних послуг роз­раховується з місяця звернення за її призначенням до кінця поточ­ного року).

Розрізняють кілька алгоритмів розрахунків за певними видами житлових субсидій:

1) визначення розміру субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг здійснюється у такій послі­довності:

* середньомісячний сукупний дохід та обов'язкова частка плати за житлово-комунальні послуги у цьому доході;

* загальний місячний розмір плати за житлово-комунальні по­слуги у межах норми забезпеченості житлом і встановлених нор­мативів користування комунальними послугами у конкретному населеному пункті;

* розмір субсидії як різниця між вартістю плати за житлово-комунальні послуги у межах норми володіння чи користування загальною площею житла та нормативів споживання комуналь­них послуг і сумою визначеного обов'язкового платежу;

2) визначення розміру субсидій для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побу' тового палива здійснюються у такій послідовності:

* річний сукупний дохід громадян, прописаних у жилому   приміщенні (будинку) і обов'язкова частка плати за скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо у цьому доході;

* розмір плати за скраплений газ, тверде та рідке пічне побу­тове паливо на календарний рік у межах встановлених норм спо­живання;

* розмір субсидії як різниця між вартістю плати за скрапле­ний газ, тверде та рідке пічне побутове паливо на календарний рік У межах норм споживання і сумою визначеного обов'язко­вого платежу;

3) визначення розміру субсидій для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побу­тового палива і житлово-комунальні послуги здійснюється у та­кій послідовності:

* річний сукупний дохід і обов'язкова частка плати за скрап­лений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо та житлово-комунальні послуги у цьому доході;

 * розмір плати за скраплений газ, тверде та рідке пічне побу­тове паливо та житлово-комунальні послуги на календарний рік у межах встановлених норм споживання;

* розмір субсидії як різниця між вартістю плати за скрапле­ний газ, тверде та рідке пічне побутове паливо і комунальні по­слуги на календарний рік у межах норм споживання і сумою ви­значеного обов'язкового платежу;

* розмір щомісячної субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

4) для призначення субсидій за розрахунковими нормами роз­рахунок щодо визначення розміру субсидії здійснюється в такій послідовності:

* сукупний дохід і обов'язкова частка плати за скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо і житлово-комунальні послуги;

* вартість розрахункової норми для призначення субсидії залежно від кількості прописаних на житловій площі та послуг, які надаються;

* розмір субсидії як різниця між розрахунковою вартістю житло­во-комунальних послуг і сумою визначеного обов'язкового платежу.

Розмір призначеної субсидії не може перевищувати розмір житлово-комунальних платежів. При цьому головною умовою є обов”якова сплата визначеного процента платежу самим власни­ком або наймачем житла.

Порядок призначення житлових субсидій: для отримання субсидій подаються: заява; склад прописаних у жилому приміщенні та доходи кожного з прописаних згідно із встановленими формами; відомості про забезпечення жилою площею та комунальними послугами;

2) субсидії призначаються за умови пред'явлення розрахунко-вих книжок, квитанцій або аналогічних документів про фактичну оплату житлово-комунальних послуг за попередній період (у разі виявлення такої заборгованості субсидія призначається за умови укладення угоди про її погашення);

3) для нарахування субсидій використовуються дані про дохо­ди та розміри платежів, одержані від органів соціального захисту населення, служб зайнятості населення, житлово-експлуатацій­них та інших підприємств і організацій.

Кошти, що були надміру перераховані за призначеними суб­сидіями, повертаються у разі:

* виявлення свідомого подання документів з недостовірними відомостями (приховування заробітку чи іншого доходу, подання фальшивих документів тощо);

» виявлення неправильних відомостей у довідках про доходи, виданих юридичними особами;

* виявлення помилки в розрахунку розміру призначеної субсидії.

У разі виявлення при перевірках документів із недостовірни­ми відомостями (за вини громадян) відділи (управління) субсидій вживають таких заходів:

* припиняють надання субсидії і позбавляють права на її при­значення на наступний термін;

 повідомляють рекомендованим листом отримувачів житлової субсидії про припинення надання такої, необхідність і терміни повернення в подвійному розмірі надміру виплачених коштів;

 при порушенні встановлених термінів повернення подають позовні заяви до суду про примусове стягнення у подвійному розмірі надміру виплачених коштів;

* повідомляють надавачів послуг про припинення надання субсидії.

Терміни повернення надміру виплачених коштів встановлюю­ться відділом субсидій диференційовано в кожному конкретному випадку (виходячи з матеріального становища отримувача субси­дії), але не менше одного місяця з дня отримання повідомлення.

Видатки на соціальну сферу включають фінансування:

* освіти:

загальноосвітні школи; школи-інтернати; дошкільні заклади; професійно-технічні училища; заклади післядипломної освіти;

* охорони здоров'я:

медичні заклади;

санітарно-епідеміологічна служба; інші заклади;

* культури:

театри;

музеї;

бібліотеки;

клуби;

заповідники;

* засобів масової інформації:

телебачення і радіомовлення; преса, книговидання; інші;

* фізичної культури і спорту.