Бюджет як економічна категорія

МІНІСТЕРМТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

Кафедра фінансів і економічного аналізу

БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ

Методичні вказівки

для виконання практичних завдань студентами спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” та 7.050201 ”Менеджмент організацій”

МИКОЛАЇВ-2002

Тема 1. Соціально-економічна сутність, призначення та роль бюджету.

План семінарського заняття:

1.Зміст і призначення державного бюджету.

2.Роль держбюджету в соціально-економічному розвитку держави.

3.Бюджетний дефіцит і джерела його покриття.

Функції держави - визначальний чинник формування бюджету. Багатогранність бюджету як суспільного явища, його економічний та матеріальний зміст і форма прояву.

Бюджет держави як економічна категорія. Роль і місце бюджету у перерозподільних відносинах у суспільстві. Взаємозалежність між ВВП і бюджетом. Бюджетна централізація ВВП та її межі. Об’єктивна тенденція зростання бюджетної цнтралізації ВВП , чинники, що протидіють цій тенденції. Фінансові протиріччя у суспільстві, пов’язані з формуванням бюджету та способи їх вирішення. Бюджетний вплив на забезпечення економічного і соціального розвитку. Бюджетна модель суспільства, необхідність її реформування в Україні.

Бюджет як основний фінансовий план держави. Склад і структура дохідної і видаткової частин бюджету, фактори, що впливають на них. Стан бюджету як фінансового плану: рівновага доходів і видатків; перевищення доходів над видатками; бюджетний дефіцит. Форми перевищення доходів над видатками: бюджетні резерви, бюджетний надлишок, бюджетний профіцит. Бюджетний дефіцит: визначення, причини виникнення, джерела покриття, наслідки.

Бюджет як централізований фонд грошових коштів держави, його характерні ознаки та місце у системі державних фінансів. Бюджетні потоки та управління ними.

Роль і місце бюджету у фінансовому механізмі. Бюджет у сис­темі фінансового забезпечення потреб соціально-економічного розвитку, сфера поширення бюджетного фінансування. Бюджетні асигнування як мультиплікатор економічного зростання. Бюджет у системі фінансового регулювання, його визначальна роль у су­купності економічних методів управління економікою. Інстру­менти бюджетного впливу на соціально-економічний розвиток.

ПЛАН ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

1. Бюджет як економічна категорія.

2. Бюджет як фінансовий план.

3. Роль бюджету у фінансово-кредитному механізмі.

Бюджет як економічна категорія

Фінансова система включає чотири сфери:

1) фінанси суб'єктів господарювання (мікрорівень);

2) державні фінанси (макрорівень);

3) міжнародні фінанси (світове господарство);

4) фінансовий ринок (забезпечуюча сфера).

сутність бюджету розкривається у призначенні — фінансове забезпечення виконання державою її функцій: економічної, соціальної управлінської та оборонної. Як економічна категорія бюджет відображає відносини щодо формування на загальнодержавному і регіональних рівнях централізованих фондів, призначених для реалізації функцій держави.

Специфічними ознаками даних відносин є:

1 Перерозподільний характер — бюджет виконує функції перерозподілу ВВП між галузями, регіонами, соціальними верствами населення, перерозподіл у часі при використанні державних позик.

2. Всеохоплюючий характер — ними охоплені всі юридичні і фізичні особи.

3. Законодавче регулювання — здійснюється за трьома напрямами:

• загальним — Бюджетним кодексом України;

• законами, що регламентують надходження доходів і фінан­сування видатків;

• прийняттям щорічного закону (рішення) про бюджет на на­ступний бюджетний рік.

Роль і місце бюджету в суспільстві визначається фінансовою моделлю країни.

З точки зору послідовності розподілу ВВП існують два ва­ріанти:

1) в умовах ринкової економіки;

2) у межах адміністративної економіки.

У ринковій економіці створений ВВП спочатку розподіляється між його виробниками. Робітники і службовці отримують заробітну пла­ту, підприємці — прибуток. Після цього здійснюється формування бюджету шляхом оподаткування доходів юридичних і фізичних осіб.

За адміністративної економіки держава спочатку централізує в бюджеті необхідну частину ВВП, а залишок розподіляється між його виробниками.

За рівнем централізації ВВП у бюджеті умовно виокремлю­ють три моделі:

1) американська (25—ЗО %);

2) західноєвропейська (30—40 %);

3) скандинавська (50—60 %).

Ьюджет як економічна категорія характеризує рух грошових потоків між державою та юридичними і фізичними особами. Цим відносинам притаманний суперечливий характер. Є два способи вирішення фінансових протиріч:

1.Встановлення оптимальних пропорцій розподілу ВВП та його централізації в бюджеті. Критерії оптимальності — забезпечення економічного зростання та встановлення соціальної гармо­нії у суспільстві. З одного боку, бюджет не повинен підривати фінансову базу юридичних і фізичних осіб, з іншого, — створю­вати утриманські тенденції у суспільстві.

2. Зростання ВВП — основний показник, що характеризує еко­номіку країни. Економічний розвиток дає можливість забезпечува­ти постійне зростання доходів усіх суб'єктів фінансових відносин. Разом з тим, оскільки потреби держави відносно стабільні, то в ра­зі зростання ВВП її відносна частка може зменшуватись.

2. Бюджет як фінансовий план

З даної точки зору бюджет являє собою розпис доходів і видат­ків держави, який затверджується органами законодавчої і пред­ставницької влади у вигляді закону. Як фінансовий план бюджет відображає економічну, соціальну, військову, міжнародну політи­ку держави.

Видатки на економічну діяльність визначаються двома чин­никами:

а) масштабами державного сектора економіки;

б) економічною політикою держави (чому віддається перева­га — бюджетному фінансуванню чи податковому регулюванню).

Рівень соціальних видатків визначається фінансовою моделлю суспільства.

Доходи бюджету характеризують податкову політику держави.

В Україні бюджет як фінансовий план має певні відмінності від бюджету як економічної категорії, оскільки до нього включа­ються фонди цільового призначення. Тому для оцінки реальної бюджетної політики необхідно проаналізувати статті доходів і видатків «чистого» бюджету (без цільових фондів).

Включення цих фондів до бюджету зумовлено двома при­чинами:

* наданням їм законодавчої сили;

* необхідністю здійснення державного контролю за коштами цих фондів.

Стан бюджетуяк фінансового плану характеризується трьома показниками:

* рівновага доходів і видатків;

* перевищення доходів над видатками;

* бюджетний дефіцит — перевищення видатків над постійни­ми доходами (податки та податкові доходи бюджету). За наявно­сті бюджетного дефіциту встановлюються джерела його покрит­тя (державні позики, емісія грошей).

Причиною бюджетного дефіциту є потреба держави витрачати коштів більше, ніж це дозволяють фінансові можливості. Уникнути дефіциту теоретично досить просто — скоротити видатки або збільшити податки. Однак на практиці, як правило, це зроби­ти досить важко, а іноді й неможливо.

Бюджетний дефіцитє складним явищем, яке не може мати однозначної оцінки. Визначають різні види бюджетного дефіциту.

За формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на відкри­тий і прихований:

* відкритий — офіційно визнаний у законі про бюджет;

* прихований — офіційно не визнається. Його форми: зави­щення планових обсягів доходів; включення до складу доходів бюджету джерел покриття бюджетного дефіциту. Прихований дефіцит — негативніше явище, ніж відкритий.

За причинами виникнення бюджетний дефіцит буває вимуше­ним і свідомим.

Вимушений є наслідком низького рівня виробництва ВВП і зумовлений недостатністю фінансових ресурсів у країні.

Свідомий визначається характером фінансової політики держа­ви — вона намагається знизити рівень оподаткування для стиму­лювання економіки. Недостатні ресурси держава мобілізує за до­помогою позик. Крім того, використання державних позик не­обхідне для регулювання фінансового ринку, індикатором якого є державні цінні папери. Для них встановлюється мінімальний рі­вень процентних ставок за максимальної надійності — за їх до­помогою держава стимулює або стримує фінансовий ринок.

За напрямом дефіцитного фінансування розрізняють активний і пасивний бюджетні дефіцити.

Активний — це спрямування коштів на інвестиції в економіку, що сприятиме зростанню ВВП. Пасивний — покриття поточних витрат.

Джерелами покриття дефіциту виступають:

1) державні позики;

2) грошова емісія.

Використання державних позик вимагає:

* наявності тимчасово вільних коштів у кредиторів держави;

* довіри з боку кредиторів до держави;

•заінтересованості кредиторів (досягається за рахунок висо­ких гарантій повернення боргу і процентної політики);

* наявності реальних доходів від використання позичених грошових коштів, які дають можливість повернути борги і сплатити проценти.

Державні позики вимагають чіткої системи погашення державного боргу. Джерелами цього погашення можуть бути:

1) додаткові податкові надходження, які отримує держава завдяки зростанню ВВП на основі інвестування позичених коштів;

2) підвищення рівня оподаткування;

3) зменшення видатків;

4) випуск нових позик.

Грошова емісія може використовуватися тільки в умовах жор­сткого контролю за використанням цих грошей. Вона виходить з обмеження відношення бюджетного дефіциту до ВВП на рівні 2—3 %. У разі використання грошової емісії основним чинником дефіциту є напрям призначення цих коштів —- в інвестиції чи на поточні витрати. Якщо кошти спрямовуються в інвестиції, то це дає можливість отримати певний дохід, що, в свою чергу, амор­тизує сплеск інфляції. У разі використання коштів на поточні ви­трати інфляція стає невідворотною.