Характеристика потокової форми організації виробництва. Основні переваги цієї форми.

Характеристика стаціонарної форми організації виробництва. Недоліки цієї форми.

При стаціонарній формі організації об'єкт ремонту від початку і до закінчення ремонтних робіт знаходиться на тому самому місці або на кількох місцях (розбирання, очищення, ремонт, складання, фарбування). При цій формі групи робітників різних фахів, що виконували у визначе­ній стаціонарних робочих місць ви­носяться операції, що потребують застосування спеціального устаткуван­ня (металорізного, ковальсько-пресового, деревообробного та ін.)

Ремонт вагонів при стаціонарній формі організації виробничого про­цесу може виконуватися індивідуальним або агрегатним методами.

Основними недоліками стаціонарної форми організації виробничого процесу є:

- потреба у великій кількості транспортної роботи, зв'язаної з пере­становкою об'єктів ремонту;

- відсутність визначених місць у цеху для складування матеріалів і запасних частин і 

необхідність їх транспортування по всьому цеху до всіх об'єктів ремонту;

- засмічення виробничих площ цеху відходами виробництва;

- неможливість зосередження засобів механізації у певному місці і необхідність мати їх на усіх 

робочих місцях цеху;

- відсутність визначених місць для робочої сили, що утрудняє контроль за ходом виробничого

процесу.

Крім того, стаціонарна форма характеризується значною тривалістю виробничого циклу, потребою в робочій силі високої кваліфікації, непов­ним використанням устаткування і засобів механізації, а також порівняно низькою продуктивністю. Стаціонарна форма застосовується для підприємств і підрозділів із невеликими виробничими програмами й істотною різноманітністю об'єктів виробництва.

Розрахунок параметрів організації виробництва при стаціонарному методі.

Найважливіші параметри стаціонарної форми, організації виробниц­тва такі:

1) кількість об'єктів, що можна відремонтувати на одному робочому місці (стенді, стапелі) протягом планового періоду:

де Nст - пропускна спроможність стенда;

Fст - фонд часу роботи стенда в плановому періоді в одну зміну;

m- змінність роботи стенда;

t - норма часу простою об'єктів у ремонті;

2) простій об'єкта в ремонті:

де  - продуктивність робітника в одиницях виробництва;

 – щільність робочої сили, тобто кількість робітників, які одночасно працюють на об’єкті ремонту;

3) кількість робочих місць (стендів), необхідних для виконання виробничої програми:

де Nпр - виробнича програма в планованому періоді.

Величина М відповідає кількості об'єктів, що одночасно ремонтуються, тобто фронту роботи підрозділів.

Характеристика потокової форми організації виробництва. Основні переваги цієї форми.

У відмінності від стаціонарної потокова форма організації є більш прогресивною формою організації ремонтного виробництва, заснованою на ритмічній повторювальності узгоджених у часі основних і допоміжних операцій, які виконуються на спеціалізованих робочих місцях, розташованих у послідовності технологічного процесу. Існує два різновиди потокової організації виробництва: стаціонарний потік і традиційний потік об'єктів виробництва.

При стаціонарному потоці на нерухомих робочих місцях (стендах, стапелях) знаходяться одночасно декілька об'єктів, виробничий процес розчленований на таку ж кількість комплексів операцій. Спеціалізовані бригади або окремі робітники обходять у встановленій послідовності всі об'єкти, виконуючи на кожному з них відповідний комплекс операцій у встановлений і загальний для всього підрозділу відрізок часу - ритм. Склад спеціалізованих бригад визначають, виходячи з трудомісткості операцій і заданого ритму роботи. Кількість об'єктів (число стендів), що -ремонтуються, повинна відповідати кількості комплексів операцій і, отже, спеціалізованих, бригад.

Стаціонарний потік застосовується при ремонті великогабаритних, важких і важкотранспортабельних об'єктів (транспортери, локомотиви й ін.). Традиційний потоковий метод характеризується тим, що об'єкти ви­робництва переміщуються в процесі ремонту або виготовлення від одного робочого місця до іншого. При цьому робітники, закріплені за кожною позицією, виконують відповідний перелік операцій на кожному об'єкті, що надходить на позицію , у встановлений і загальний для всієї системи проміжок часу – ритм потоку. Потокова форма організації з потоком об'єктів використовує як основну виробничу ланку потокову лінію.