Подвійний характер праці при створенні товару.

Властивості товару зумовлені характером праці. При праця втілена в товарі і характеризується подвійним проявом – конкретною і абстрактною працею.

а). Конкретна праця – суспільна праця, що витрачається в особливо доцільній формі з використанням певних засобів і предметів праці, характеризується метою і створює специфічну споживчу вартість.

NB:Конкретна праця має певну мету, характер операцій, предмет, засоби і результати.

б). Абстрактна праця – загальнолюдська праця, суспільний характер якої проявляється через обмін. Абстрактна праця є суспільною формою витрат фізичних та розумових сил людини, загальною економічною категорією товарного виробництва.

NB:При визначенні абстрактної праці слід абстрагуватися від якісних відмінностей багатьох конкретних видів праці, від її корисних форм. Абстрактна праця містить у собі загальне, притаманне багатьом видам конкретної праці.

Товарне господарство. Умовивиникнення товарного виробництва. Суб’єкти та об’єктитоварнихвідносин

Підтоварним виробництвом розуміється така система організаційно-економічних відносин, при якій корисні продукти створюються для їх продажу на ринку.

Умовою, необхідною для виникнення товарного виробництва, єсуспільний розподіл праці.

NB: а). Суспільний поділ праці – спеціалізація виробників на виготовлені окремих видів продуктів або певній виробничій діяльності.

Б). Етапи явища.

– Перший великий поділ праці: відокремлення скотарства від землеробства.

– Другий поділ праці: відокремлення ремесла від землеробства і виникнення товарного виробництва.

– Третій розподіл праці: виникнення металевих грошей і виділення класу купців, появу торгового капіталу.

В). Форми суспільного розподілу праці.

Суспільний поділ праці існує у трьох основних формах:

– загальний поділ праці;

– частковий поділ праці;

– одиничний поділ праці.

NB: «Коли мати на увазі лише саму працю, то поділ суспільного виробництва на його великі роди, як-от землеробство, промисловість та ін., можна, - писав К.Маркс, - називати загальним поділом праці, розпад цих видів виробництва на види і підвиди – частковим поділом праці, а поділ всередині майстерні – одиничним поділом праці».

Аналогічні три основні форми суспільного поділу праці існують у межах світового господарства за функціонування міжнародного поділу праці.

NB:Розвиток основних форм суспільного поділу праці, особливо у частковій та одиничних формах, свідчить про дію закону суспільного поділу праці. Він виражає внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між рівнем розвитку продуктивних сил, економічною могутністю країни, з одного боку, та об’єктивно неминучим процесом поглиблення поділу праці у межах окремих країн в інтернаціональному масштабі з другого, та зростанням на цій основі продуктивності праці.

Українськиймеркантилізм і йогопрактичніможливості.

У період зародження і становлення теорії меркантилістів економічний розвиток України відбувався у тісному зв´язку з економічними процесами на європейському континенті. Про це свідчать інтенсивна торгівля України з країнами Центральної і Західної Європи, широкі освітні контакти, що сприяли виникненню вищих закладів освіти в Острозі, Києві та Львові.

- Передумовою формування національного ринку був розвиток торгівлі, міст, купецтва. Це позначилося на всіх процесах і реформаціях кінця XVI - першої половини XVII ст. Підтвердження цьому - Берестейська унія, визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького та ін. Ці події тісно пов´язані з внутрішньоукраїнськими та загальноєвропейськими процесами.

Економічна політика гетьмана Богдана Хмельницького (1596-1657).

Економічна політика була спрямована на створення ринкового середовища і містила елементи меркантилізму. Про це свідчать універсали і листи гетьмана, в яких береться під захист торгівля.

- В серпні 1649 р. універсалом дозволяється вільна торгівля ніжинському купцеві Гнатові Івановичу.

- У листах (17 липня і 1 грудня 1650 р.) Б. Хмельницький звертався до Путивльського воєводи Семена Прозоровського щодо врегулювання українсько-російських торгових відносин на пограниччі.

- Подібного листа було надіслано бєлгородському воєводі Борисові Рєпніну-Оболенському.

- Спеціальним універсалом 16 червня 1657 р. узаконюється безмитна торгівля купцям-грекам Павлові й Степанові Юр´євичам.

Діяльність Івана Мазепи (1639-1709).

Іван Мазепа, передусім, дбав про різні галузі сільськогосподарського підприємництва, зокрема, про млинарство і ґуральництво. Останнє на рубежі XVII- XVIII ст. стимулювалося експортом. Крім того, в полі зору було селітрове і поташне виробництво. Не випадково козацька старшина в 1700 р. протестувала проти зниження царським урядом цін на селітру. З гетьманських маєтків за три роки було продано поташу на 100 тис. золотих.

У добу І. Мазепи успішно розвивалися скляна і залізорудна промисловість. Гетьман усіляко сприяв залізорудному виробництву, ливарництву, металообробці, зокрема, виробництву гармат та іншої зброї, дзвонів, розвитку папірень, текстильній справі та будівництву.
Теофан Прокопович (1681-1736) як виразник українського меркантилізму.