Предмет, цілі та завдання товарознавства

ЗМІСТ

ВСТУП                                                                                               4

1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТОВАРОЗНАВСТВА                           5

1.1 Предмет, цілі та завдання товарознавства                                 5

1.2 Об`єкти та суб`єкти товарознавчої діяльності                           7

2 МЕТОДИ ТОВАРОЗНАВСТВА                                                             9

2.1 Класифікація методів                                                                   9

2.2 Теоретичні методи                                                                       10

2.3 Емпіричні методи                                                                        12

2.4 Практичні методи                                                                        13

2.5 Класифікація як метод товарознавства                                      14

2.6 Кодування товарів                                                                       16

2.7 Класифікатори                                                                             18

2.8 Товарознавча класифікація товарів                                           19

3 АСОРТИМЕНТ ТА ЯКІСТЬ ТОВАРІВ                                                 20

3.1 Класифікація асортименту товарів                                             20

3.2 Властивості і показники асортименту                                                  21

3.3 Властивості і показники якості                                                             23

4 ТОВАРНІ ВЛАСТИВОСТІ ТОВАРІВ                                                   24

4.1 Номенклатура товарних властивостей товарів                          24

4.2 Характеристика властивостей товарів                                                 24

5 ФІЗИЧНІ ТА ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТОВАРІВ                               28

5.1 Загальні та специфічні природні властивості товару                28

5.2 Класифікація хімічних властивостей харчових продуктів        29

6 ФАКТОРИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЯКОСТІ ТОВАРІВ                           30

6.1 Збереження товару                                                                               30

6.2 Упаковка товару й транспортування                                                   31

7 ЗАСОБИ ТОВАРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ                                             35

7.1 Види і форми товарної інформації                                             35

7.2 Вимоги до товарної інформації                                                           39

8 УПРАВЛІННЯ СПОЖИВЧИМИ

 ВЛАСТИВОСТЯМИ МЕТАЛОПРОДУКЦІЇ                                  40

8.1 Класифікація металів і сплавів на їх основі                                         40

8.2 Методи аналізу металевих матеріалів та їх експлуатаційні

Властивості                                                                                        42

8.3 Поняття про корозію та методи захисту від неї                         45

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА                                                48

Додаток А                                                                                          49

ВСТУП

Навчальна дисципліна "Основи товарознавства" є вибірковою і входить до циклу дисциплін вільного вибору студента.

Мета вивчення дисципліни — опанувати науково-теоретичні засади товарознавства та споживчі властивості товарів виробничо-технічного призначення , що зумовлюють їх споживчу цінність і здатність задовольняти потреби споживачів.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

— основні принципи та засоби наукового пізнання товарів;

— загальні системи класифікації товарів;

— товарознавчі методи класифікації асортиментних груп товарів;

— основні вимоги до збереження, якості та кількості товарів на етапах їх просування;

— нормативні міжнародні та державні документи з контролю якості товарів;

— методи ідентифікації та засоби товарної інформації;

— основні права виробників та споживачів товарів;

— методологію товарної інформації.

вміти:

— використовувати методи наукового пізнання товарів при створенні класифікаційних систем та асортиментних груп товарів;

— застосовувати методи пізнання товарів, їх загальних споживчих властивостей;

— визначити основні показники якості товарів;

— використовувати засоби та критерії ідентифікації товарів і розрізняти сфальсифіковані товари.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТОВАРОЗНАВСТВА

Предмет, цілі та завдання товарознавства

Продукція — матеріальний або нематеріальний результат діяльності (процесу), призначений для задоволення реальних або потенційних потреб.

Продукція стає товаром, коли вона є об'єктом купівлі-продажу (комерційної діяльності).

Товар — це об'єкт купівлі-продажу і засіб задоволення потреб споживачів.

Таке визначення терміну дозволяє віднести до товарів не тільки матеріальну продукцію, але і нематеріальну (послуги, інформацію і т. д.).

Товар — складне поняття і не менше складний матеріальний об'єкт, що володіє певними споживацькими властивостями.

Тому він складає об'єкт особливої науки і учбової дисципліни — товарознавство. Існує безліч визначень терміну «товарознавство».

Товарознавство — наука і учбова дисципліна про основоположні характеристики товарів, що визначають їх споживну цінність, і чинники забезпечення цих характеристик.

Термін «товарознавство» складається з двох слів: «товар» і «знати». В цьому сенсі товарознавство є знання про товари.

Ці знання необхідні як технологам підприємств, товарознавцям промислових, сільськогосподарських і торгових організацій, експертам, комерсантам, економістам, бухгалтерам, менеджерам, так і покупцям. Останні набувають знання про товар за допомогою засобів інформації (маркування, реклами, статті, книг і т. п.). Тому дуже важливо, щоб засоби масової інформації як основне джерело використовували товарознавчі знання про товар.

Предметом товарознавства є споживні цінності товарів, а також методи їх пізнання і забезпечення. Тільки споживна цінність робить продукцію товаром, оскільки володіє здатністю задовольняти конкретні потреби людини. Якщо споживна цінність товару не відповідає реальним запитам споживачів, він не буде запитаний, а отже, не буде використаний за призначенням в обумовленій для нього сфері вживання.

На сучасному етапі розвитку товарознавства вже недостатньо просто зробити опис споживної цінності товарів. Предметом товарознавства стають і методи їх пізнання, а також товарознавча діяльність зі збереження цієї цінності на різних етапах руху товару.

Мета товарознавства — вивчення основоположних характеристик товару, складових його споживної цінності, а також їх змін на всіх етапах руху товару.

Для досягнення цієї мети товарознавство як наука і учбова дисципліна повинне вирішувати наступні задачі:

— чітке визначення основоположних характеристик, що становлять споживну цінність;

— встановлення принципів і методів товарознавства, що обумовлюють його наукові основи;

— систематизація безлічі товарів шляхом раціонального вживання методів класифікації і кодування;

— вивчення властивостей і показників асортименту для аналізу асортиментної політики промислової або торгової організації;

— управління асортиментом організації;

— визначення номенклатури споживацьких властивостей і показників товарів;

— оцінка якості товарів, у тому числі нових вітчизняних і імпортних;

— виявлення градацій якості і дефектів товарів, причин їх виникнення і заходів з попередження реалізації неякісних товарів;

— визначення кількісних характеристик одиничних екземплярів товарів і товарних партій;

— забезпечення якості і кількості товарів на різних етапах їх технологічного циклу шляхом урахування формуючих і регулювання чинників зберігання;

— встановлення видів товарних втрат, причин їх виникнення і розробка заходів з їх попередження або зниження;

— інформаційне забезпечення руху товару від виробника до споживача;

— товарознавча характеристика конкретних товарів.

Будь-яка наука і професійна діяльність базуються на певних принципах.

Принципами товарознавства є безпека, ефективність сумісність, взаємозамінність, систематизація і відповідність.

1.2 Об`єкти та суб`єкти товарознавчої діяльності

Об'єкт (від лат. objectum — предмет) — предмет, явище, на яке спрямована яка-небудь діяльність.

Об'єктами товарознавчої діяльності є товари.

Товари як об'єкти товарознавчої діяльності мають чотири основоположні характеристики: асортиментну, якісну, кількісну і вартісну. Крім того, про всі ці характеристики товарів повинна бути товарна інформація.

Характеристика — сукупність відмітних властивостей, ознак предмету або явища.

Асортиментна характеристика товарів — сукупність відмітних групових і видових властивостей і ознак товарів, що визначають їх функціональне і (або) соціальне призначення. Така характеристика включає групу, підгрупу, вид, різновид, найменування, торгову марку і встановлює принципові відмінності одного виду або найменування товару від іншого.

Якісна характеристика (якість) товарів — сукупність внутрішньовидових споживацьких властивостей, що володіють здатністю задовольняти різноманітні потреби. Дана характеристика товарів тісно пов'язана з асортиментною, оскільки для них обох властиво спільна споживацька властивість — призначення. Якісна характеристика відрізняється від асортиментної більшою повнотою споживацьких властивостей, серед яких важливе місце займають безпека і екологічність.

Кількісна характеристика товарів — сукупність певних внутрішньовидових властивостей, виражених за допомогою фізичних величин і одиниць їх вимірювання. Ці характеристики задовольняють потреби в товарах певних розмірів і часто при створенні споживацьких переваг менш значущі, ніж асортиментна та якісна. Виняток становлять лише розмірні характеристики, вживані при оцінці якості.

Вартісні характеристики товарів не відносяться до товарознавчих і складають предмет вивчення економічних дисциплін, тому в даному конспекті детально не розглядаються.

Товар характеризується багатофункціональністю.

Споживацька функція товару полягає в його здатності відповідати запитам споживачів завдяки властивим йому основоположним характеристикам товарів. Серед цих характеристик пріоритетними є товарознавчі, оскільки обумовлюють споживну цінність, або корисність, товару.

Маркетингова функція товару реалізується через його здатність задовольняти різні види і різновиди потреб. Ступінь задоволеності споживачів визначає споживацькі переваги і конкурентоспроможність товарів, що кінець кінцем впливає на стимулювання збуту. На відміну від споживацької функції, коли у споживача є певні знання товару і очікування задоволення потреб, маркетингова функція більш гнучка. За відсутності потреб, у тому числі і попиту, через незнання товарів або їх окремих споживацьких властивостей (наприклад, при появі нових товарів), неприйнятності (недоступності) цін і в інших ситуаціях завдяки комплексу маркетингових заходів (наприклад, формуванню бренда, рекламі, системі знижок і т. п.) формується попит на такі товари. Більш того, завдяки маркетинговій функції одні товари («локомотиви») сприяють продажу інших товарів («вагончиків»).

Комерційна функція товару обумовлена його основним призначенням як об'єкту купівлі-продажу. Для цього товар повинен бути доставлений від виробника до кінцевого споживача за допомогою каналів розподілу в певні терміни і за необхідних умов. Всі етапи і операції руху товару повинні бути організовані з урахуванням властивостей товарів (зберігання, безпеки і т. п.).

Правова функція товару полягає в тому, що, з одного боку, він виступає як об'єкт договірних відносин, з другого боку, він повинен відповідати вимогам нормативних документів (законів, стандартів, ТУ і т. п.), а також положенням договорів. При цьому обов'язок відповідності витікає з договірних відносин і необхідності дотримання достовірності інформації.

Фінансова функція товару визначається тим, що будь-який товар повинен приносити прибуток. Як засіб реалізації цієї функції виступають прийнятні для споживачів певних цільових сегментів ціни. Тому будь-яка організація повинна визначити свою цінову політику і стратегію ціноутворення для кожного товару не тільки з урахуванням споживацької, але і маркетингової, комерційної і правової функцій.

Суб'єкт — людина, що пізнає зовнішній світ (об'єкт) і яка впливає на нього в своїй практичній діяльності, а також носій прав і обов'язків.

Суб'єкти товарознавчої діяльності підрозділяються на дві групи. До першої групи входять товарознавці — фахівці, що здійснюють цю діяльність через свої посадові обов'язки.

Товарознавці — фахівці, що забезпечують просування товарів від виробників до споживачів з урахуванням асортиментної, якісної, кількісної і вартісної характеристик товару, а також запитів споживачів.

Друга група суб'єктів, на яких направлена товарознавча діяльність, представлена споживачами.

МЕТОДИ ТОВАРОЗНАВСТВА

Класифікація методів

Метод (від грец. methodos) — спосіб пізнання, дослідження явищ природи або суспільного життя, а також спосіб або прийом дії, що забезпечує досягнення поставленої мети.

В товарознавстві як прикладній природничо-науковій дисципліні поряд з власними методами (наприклад, органолептичними, експертними і вимірювальними методами визначення значень показників якості) застосовуються і з тими що запозичають з інших, в основному фундаментальних наук — фізики, хімії, математики, філософії і ін.

Вживані в товарознавстві методи підрозділяються на три групи: теоретичні, емпіричні і практичні. У свою чергу кожна група методів ділиться на види. Крім того, залежно від характеру діяльності методи діляться на методи — послідовні дії (наприклад, обстеження, моніторинг, експеримент) і методи-операції (аналіз, синтез, порівняння і ін.). Методи-дії — це сукупність прийомів або операцій практичного або теоретичного пізнання дійсності або досягнення конкретного результату. Методи-операції — конкретні прийоми діяльності.

Теоретичні методи — методи, засновані на розумових діях і/або операціях в цілях пізнання і/або дослідження дійсності. До них відносяться аналіз, порівняння, синтез, діагностика і інші методи-операції.

Емпіричні методи — методи, засновані на пізнавальних діях і операціях з використанням засобів вимірювань (технічних пристроїв або органів чуття) для визначення дійсних значень характеристик досліджуваних об'єктів. Дані методи включають як методи-операції (вимірювальні, органолептичні і ін.), так і методи-дії (обстеження, моніторинг).

Практичні методи — методи, засновані на технологічних діях і операціях, призначених для визначення характеристик товару (якості, кількості, товарної інформації) і забезпечення їх збереження при русі товару. Практичні методи включають технологічні методи-дії (маркування, упаковка і т. п.), а також методи-операції — оцінка якості і вимірювання кількості.

Теоретичні методи

До теоретичних методів відносяться аналіз, синтез, узагальнення і систематизація, побудова гіпотез, наукове обґрунтовування фактів.

Аналіз — поділ досліджуваного об'єкту (товару, технологічного процесу і т. п.) на складові елементи, виділення окремих його ознак, властивостей і операцій.

Даний метод звичайно використовується на першому етапі наукових досліджень для визначення властивостей, складу, структури, будови товару, операцій і прийомів різних процесів. В товарознавстві — це один з найпоширеніших методів пізнання товару як об'єкту, що володіє сукупністю фізичних, хімічних, фізико-хімічних і анатомічно-морфологічних властивостей. Порівняння — метод-операція, заснований на зіставленні об'єктів для виявлення спільності і відмінності між ними. При використовуванні цього методу важливе значення мають ознаки порівняння, які і визначають можливі відносини між об'єктами.

Синтез — об'єднання складових елементів об'єкту в єдине ціле (систему). При цьому між окремими елементами виникають логічні причинно-наслідкові зв'язки, що обумовлюють цілісність об'єкту. Товарознавча характеристика будь-якого товару також є результатом синтезу різних його властивостей.

Діагностика — метод-операція, що базується на описі основних ознак, показників досліджуваного об'єкту і виявленні певних відповідностей (тотожності) або невідповідностей і причин їх виникнення. Цей метод встановлений в основу таких найважливіших і поширених видів товарознавчої діяльності, як встановлення градацій якості (наприклад, ґатунку товару), дефектів, а також ідентифікація.

Результати діагностики, аналізу і синтезу можуть бути використані для прогнозування.

Прогнозування — метод, заснований на дослідженні перспектив зміни певних процесів. За допомогою цього методу в товарознавстві здійснюється прогнозування якості і змін її при зберіганні залежно від певних умов і строків, а також раціонального асортименту.

Програмування — метод, заснований на визначенні послідовності дій з забезпечення належних товарознавчих характеристик товарів або раціонального руху товару.

Програмування застосовується при розробці програм якості товарів і програм виробничого контролю, а також визначенні асортиментної політики і політики в області якості.

Планування — метод, заснований на розробці довгострокових і короткострокових планів або проектів. Цей метод використовується при управлінні асортиментом і якістю товарів, їх закупівлях і розміщенні на зберігання, встановленні періодичності реалізації окремих товарних партій.

Абстрагування — метод, заснований на уявному виділенні і перетворенні в самостійний об'єкт розгляду окремих характеристик товарів і/або чинників, що впливають на них. Особливістю цього методу є те, що виділена характеристика самостійно не існує в її фізичному прояві. Наприклад, визначення понять і умовних позначень засновано на методі абстрагування. В професійній діяльності можливе невірне тлумачення об'єктів (товарів, процесів, послуг) різними суб'єктами. Відсутність визначень термінів «квас» і «квасні напої», «вершкове масло» і «комбіноване масло» привело б, кінець кінцем, до асортиментної фальсифікації, коли більш дешеві товари з меншою корисністю (квасні напої, комбіноване масло) видаються за більш дорогі і корисні (квас, вершкове масло).

Умовні позначення (символи, порядкові номери стандартів, інформаційні знаки на маркуванні і ін.) застосовуються при кодуванні товарів в класифікаторах, у вигляді штрих-кодів, при реєстрації нормативних документів, маркуванні товарів і виконують ідентифікуючу функцію. Тому достатньо часто абстрагування виступає як не тільки самостійний метод, але і прийом для методів класифікації, узагальнення і конкретизації.

Конкретизація — метод, заснований на представленні об'єкту в конкретній, наочній формі. Як і абстрагування, конкретизація є результатом розумової діяльності людини.

В процесі пізнання обидва методи можуть застосовуватися спільно, але в різній послідовності — від конкретного до абстрактного і від абстрактного до нового конкретного.

Узагальнення — метод, заснований на виділенні і фіксації щодо стійких, інваріантних властивостей об'єктів і їх відносин. В результаті узагальнення вибираються найтиповіші, властиві всім або багато яким об'єктам властивості або процеси, не дивлячись на приватні або випадкові виключення.

Ідеалізація — метод, заснований на уявному конструюванні понять про об'єкти, не існуючі або недосяжні насправді, але до яких необхідно прагнути їх прообразам в реальному світі.

В товарознавстві метод ідеалізації застосовується як один з прийомів оцінки якості, коли в стандартах встановлюються вимоги (норми), яким повинен відповідати конкретний товар за всіма показниками.

Моделювання — метод, заснований на побудові моделей і перенесенні інформації за аналогією від моделі до прототипу. Цей метод є сукупністю декількох методичних прийомів: вибір або перетворення моделі, побудова моделі або перенесення інформації за аналогією від моделі до реального об'єкту, що є його прототипом.

Аналогія розглядається як метод-операція перенесення знань від одного об'єкту (моделі) на його прототип або оригінал — менш вивчений або менш доступний об'єкт. По характеру моделей прийнято виділяти два різновиди даного методу — наочне (предметне) і знакове (інформаційне) моделювання.

Систематизація — метод, заснований на побудові єдиної системи характеристик об'єктів і пов'язаних з ними процесів. За допомогою цього методу забезпечується впорядкування і формування раціонального торгового асортименту, необхідного і достатнього для досягнення певної мети організації, а також вибір показників при оцінці якості і умов зберігання для мінімізації втрат.

Систематизація — комплексний метод, що знайшов широке вживання в товарознавстві. Метод систематизації встановлений в основу таких широко вживаних в товарознавстві методів, як класифікація і кодування.

Емпіричні методи

Емпіричні або експериментальні методи — методи пізнання, засновані на досліді або наглядах. Ці методи знаходять широке вживання в товарознавстві. Завдяки ним постали можливими дослідження хімічної, фізичної і біологічної природи товарів. Залежно від технічних засобів вимірювання і принципів природних наук, що використовуються, експериментальні методи підрозділяються на: вимірювальні — фізичні, фізико-хімічні, хімічні, біологічні; органолептичні, реєстраційні і соціологічні.

Вимірювальний метод — метод визначення значень показників якості продукції, здійснюваний на основі технічних засобів вимірювань.

Органолептичний метод — метод визначення значень показників якості за допомогою органів чуття.

Реєстраційний метод — метод, заснований на наглядах і урахуванні певних об'єктів (товарів, процесів і послуг) і їх характеристик.

Різновидом реєстраційного методу є моніторинг.

Моніторинг — метод, заснований на постійному нагляді за яким-небудь процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату або первинній пропозиції. Достатньо часто моніторинг проводиться за якістю і безпекою харчових продуктів, з метою визначення захворювань, пов'язаних з нераціональним харчуванням, а також для виявлення фальсифікованої і контрафактної продукції.

Соціологічний метод — метод, заснований на проведенні опитувань за допомогою спеціально розроблених анкет.

Практичні методи

Практичні методи — методи, що використовуються або враховуються товарознавцями в професійній діяльності для забезпечення раціонального руху товару.

До практичних методів відносяться методи оцінки якості, зберігання, транспортування, товарної обробки і ін.

Методи оцінки якості — методи, призначені для вимірювання значень показників якості і встановлення їх відповідності певним вимогам.

Технологічні методи — методи, призначені для забезпечення зберігання товарів, їх раціонального руху товару.

Методи пакування — способи, призначені для забезпечення зберігання товарів за допомогою упаковки.

Методи маркування — способи, призначені для інформаційного забезпечення товарів і їх ідентифікації.

Методи транспортування — способи, призначені для переміщення товарів і забезпечення їх збереження в дорозі. Ці методи підрозділяються залежно від виду транспортних засобів і способу розміщення в них товарів.

Методи зберігання — способи, призначені для зберігання товарів на складах виробничих підприємств оптової і роздрібної торгівлі.

Методи товарної обробки — способи підготовки товарів до продажу з метою поліпшення їх якості і зберігання. До них відносяться методи сортування, калібрування, фасування товарів і ін.