Критерії прийняття управлінських рішень

Вибір критеріїв прийняття управлінських рішень залежить від моделі прийняття управлінських рішень в конкретній ситуації. Проте для будь-якої конфігурації визначальних факторів можна сформулювати вимоги, на які має орієнтуватися менеджер при розробці системи прийняття управлінських рішень.

Основні вимоги до критеріїв прийняття управлінських рішень:

– повна оцінка усіх економічних наслідків рішення, що приймається в короткому і довгому періодах, виходячи із цілей підприємства;

– відповідність системі цілей підприємства;

– пристосованість до аналізу в умовах невизначеності;

– об’єктивність і доступність вихідних даних;

– універсальність;

– гнучкість.

При створенні короткострокової виробничої програми встановлюють кількість і номенклатуру продукції та послуг. Для цього необхідно знати вузькі місця виробництва і збуту:

– недостатній попит на певні види продукції;

– нижча потужність певного виду обладнання;

– недостатня кількість дефіцитних матеріалів;

– дефіцит кваліфікованої робочої сили.

Основними критеріями прийняття управлінських рішень в залежності від використання виробничих потужностей є:

– питома частка маржинального прибутку;

– питома частка маржинального прибутку на одиницю вузького місця;

– упущена вигода.

Критерії прийняття управлінських рішень: „виробляти чи купувати”

Ці критерії можна використовувати тільки в тому випадку, коли виробництво власними силами не потребує розширення виробничих потужностей.

Таблиця 9.1 – Критерії прийняття рішень про обсяг та структуру випуску

Таблиця 9.2 – Критерії вибору між власним виробництвом та закупкою на стороні

Крім того, необхідно враховувати якість продукції, взаємовідносини з постачальниками та ін.

Вибір критеріїв прийняття рішень залежить від ступеня завантаження виробничих потужностей. Якщо потужності підприємства недовантажені, необхідно порівняти витрати на придбання з додатковими витратами, які виникають в процесі самостійного виробництва. Якщо в результаті власного виробництва виникає одне вузьке місце, до витрат необхідно додати упущену вигоду – маржинальний прибуток від якого потрібно відмовитись через виникнення вузького місця.

Якщо в наявності велика кількість вузьких місць, рішення можна отримати при використанні апарату лінійного програмування.

Критерії прийняття управлінських рішень при ціноутворенні.

При розв’язанні проблеми ціноутворення необхідно вибрати методику розрахунку цін, в якій повинні бути зазначені як мінімум три фактори:

– собівартість продукції;

– ціни конкурентів та товарів-замінників;

– наявність в певного товару унікальних характеристик.

Всі розрахунки мають проводитися на основі аналізу беззбитковості.

Кінцева ціна буде знаходитися в рамках між занадто низькою, що не забезпечує прибутку, і занадто високою, що перешкоджає формуванню попиту. Мінімально можлива ціна визначається собівартістю продукції і упущеною вигодою, а максимальна – або наявністю унікальних характеристик в товарі фірми, або цінами конкурентів. Відповідно, надаючи знижки на продукцію, підприємство не повинно виходити за межі цього інтервалу.

Процес проведення відповідних розрахунків з визначення кінцевої ціни та певної системи знижок можна представити в табличному вигляді – табл. 9.3.

Критерії прийняття управлінських рішень в управлінні матеріальними потоками на підприємстві.

Однією із найбільш гострих проблем, які стоять перед будь-яким виробничим не торговим підприємством, є управління запасами. При цьому перед підприємством стоїть ряд питань, які воно має вирішити в процесі цього управління: „Які запаси йому потрібні?”, „Який оптимальний розмір замовлення?”, „Який розмір партії?”, якщо виробництво здійснюється партіями. При цьому слід зазначити, що метою управління запасами є мінімізація загальних витрат підприємства за період, що аналізується.

Таблиця 9.3 – Процес визначення цін на підприємстві

Структура витрат на матеріальне забезпечення підприємства містить:

Витрати зберігання запасів – витрати на оренду приміщень, тару, зарплату складського персоналу, а також відсоток на капітал, заморожений в запасах.

Витрати розміщення замовлення – оплата праці персоналу, що займається закупками та ін.

Якщо змінні витрати на розміщення одного замовлення (замовлення позначити через Со, потребу в матеріалах – через Д, ціну одиниці матеріалів – с, розмір одного замовлення – q, Сh – змінна частина вартості зберігання одиниці матеріалів), тоді кількість замовлень за період можна розрахувати:

Кількість замовлень = Д /q;

Витрати на подачу замовлень = Со ∙ (Д /q);

Середній рівень запасів = Сh ∙ (q /2);

Загальна величина витрат за період (ТС):

ТС = Со · (Д /q) + Сh ∙ (q /2)

Це рівняння і є основним у моделі управління запасами. На його основі будуються критерії прийняття рішень:

– про оптимальний розмір замовлення;

– про рівень повного замовлення;

– про оптимальний розмір партії.

Контрольні питання та завдання:

1. Складіть класифікацію підходів до прийняття управлінських рішень.

2. Визначте роль корпоративної культури в прийнятті рішень.

3. Дайте характеристику основним критеріям прийняття управлінських рішень.

4. Визначте критерій прийняття рішення „вироблять чи придбати”.

5. Визначте критерії формування меж ціни продукції.

Задачі для самостійного рішення:

Задача 1

Навести теоретичні положення щодо прийняття рішення. Зробити вибір альтернатів за допомогою критеріїв Лапласа, Вальда, Гурвіца та Севіджа в наступної ситуації.

Є намір відкриття підприємства гальмових колодок до автотранспорту. Але інформація про попит на цю продукцію в регіоні відсутня. Тому існує три альтернативи:

– будувати дрібний завод з річним обсягом виробництва до 1000 виробів;

– будувати середній завод з річним обсягом виробництва 10 тис. виробів;

– будувати великий завод з річним обсягом виробництва 100 тис. виробів.

Прийняття рішення залежить від попиту. Зробити прийняття рішення якщо є оцінки прибутку у різних умовах попиту, яка наведена в таблиці 9.4

Таблиця 9.4 – Річний прибуток для альтернатив в залежності від попиту

Зробити вибір альтернативи в умовах невизначеності за допомогою таблиць рішень.

Задача 2

Розрахувати максимальний прибуток в умовах ідеальної інформації. Визначити яку вартість має ідеальна інформація в наступної ситуації.

Є намір відкриття підприємства гальмових колодок до автотранспорту. Попередня інформація про попит така:

– вірогідність малого попиту – 45%;

– вірогідність поміркованого попиту – 30%;

– вірогідність значного попиту – 20%;

– вірогідність великого попиту – 5%.

Тому існує три альтернативи:

– будувати дрібний завод з річним обсягом виробництва до 1000 виробів;

– будувати середній завод з річним обсягом виробництва 10 тис. виробів;

– будувати великий завод з річним обсягом виробництва 100 тис. виробів.

Прийняття рішення залежить від попиту. Зробити прийняття рішення якщо є оцінки прибутку у різних умовах попиту, яка наведена в таблиці 9.5.

Таблиця 9.5 – Річний  прибуток для альтернатив в залежності від попиту

Зробити вибір альтернативи в умовах ризику за допомогою таблиць рішень.

Задача 3

Підприємство має пакет замовлень на 1000 шт. за ціною 15,0 тис. грн. на загальну суму 15 млн. грн., що повинно забезпечити йому прибуток у розмірі 3 млн. грн. Собівартість цих 1000 шт. за планом 12,0 млн. грн., у тому числі постійні витрати – 6,0 млн. грн.

Протягом року фактичний обсяг реалізації продукції значно зменшився й за прогнозами менеджерів буде меншим (див. свій варіант).

Таблиця 9.6 – Варіанти для виконання задачі

Щоб уникнути збитків, підприємство погодилося продати «n» виробів (див. табл. 2.22) за ціною Цi (див. табл. 2.22).

При цьому підприємство повинне додатково витратити на конструкторсько-технологічну підготовку продукції 0,5 млн. грн.

Чи вигідно це підприємству?

Вибір варіанта машин і устаткування

Задача 4

Одним з напрямків пошуку резервів скорочення витрат на виробництво продукції і збільшення прибутку є вибір і заміна устаткування.

Допустимо, що виконати яку-небудь операцію або процес можна одним із трьох варіантів – на верстаті з ручним керуванням, на напівавтоматі та автоматі.

Таблиця 9.7 – Задачу необхідно вирішити графічним й аналітичним способами

Обґрунтування структури товарної продукції

Задача 5

Важливим джерелом резервів збільшення суми прибутку є оптимізація структури товарної продукції, тобто збільшення частки тих виробів, які приносять більший прибуток підприємству. Однак треба мати на увазі, що керівництво ніколи не зведе свою виробничу програму тільки до одного єдиного дохідного виробу або послузі, щоб мінімізувати імовірність банкрутства у зв'язку зі зміною кон'юнктури ринку (див. таблицю 9.8).

Таблиця 9.8 – Вихідні дані для виконання задачі

Задача 6.

Варіант А

Компанія здобуває деталі, робить зборку готових виробів, а потім їх продає. Витрати при цьому становлять:

Таблиця 9.9 – Вихідні дані для виконання задачі

Варіант Б

Компанія за рахунок кредитів купує додаткове устаткування, що дозволяє виконати необхідні технологічні операції у власних приміщеннях. При цьому витрати складуть:

Постійні – 92,5 млн. грн.

Змінні на одиницю – 10 тис. грн.

Максимально можлива виробнича потужність по двох варіантах – 10000 виробів на рік. Ціна реалізації одного виробу – 25 тис. грн.

Необхідно аналітичним і графічним способом обґрунтувати варіант технології виробництва.

Графічний спосіб передбачає побудову графіка залежності прибутку від обсягу виробництва по кожному варіанту.

Для вибору варіанта технології аналітичним способом необхідно розрахувати обсяг реалізації, при якому прибуток по двох варіантах буде однаковим.

Література за темою: [1,с.227-268], [2,с.283-303], [6,с.255-266].

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Контролінг как инструмент управления предприятием. Под ред Данилочкиной Н.Г.,М.: «Аудит»,2002

Додаткова:

2. Управленческий учёт. – М.: Финансы и статистика, 2002.

3. Ананькина Е.А., Данилочкина Н.Г. Управление затратами. – М., 2004.

4. Бухгалтерський та фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Т.Т.Бутинця. – 3-є видання. – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 672 с.

5. Головач А.В. та ін. Фінансова статистика (з основами теорії статистики): Навч. посіб. / А.В.Головач, В.Б.Захожай, Н.А.Головач, І.Ф.Шепітко. – К.МАУП, 2002. – 224 с.: іл..

6. Гулін Д.В., Максименко О.Л. Система контролінгу на промисловому підприємстві // Маркетинг в Україні, 2000, № 4. – С. 20-24.

7. Гуляєва Н.М., Верещагін В.В. Моделі і методи розрахунків у інвестиційному контролінгу на торговельних підприємствах // Регіональні перспективи, 2000, № 2-3. – С. 39-42.

8. Алевина Е.Н.. Контроллинг на предприятии. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 2004 – 279 с.

9. Майер Э. Контроллинг как система мышления и управления: Пер. с нем. – М., 2005.

10. Манн Т., Майер Э. Контроллинг для начинающих: Пер. с нем. – М., 2006.

11. Мельник В.М. Основи економічного аналізу (короткий теоретичний і методологічний курс): Навчальний посібник. – Ірпінь, 2000. – 143 с.

12. Минаев Э.С., Данилочкина Н.Г., Ионов В.И., Базадзе Н.Г. Основы контроллинговых исследований. – М., 1994.

13. Ореховский П.А. Контроллинг: Учебное пособие / Международная академия Современного Знания. – Обнинск, 2000.

14. Пушкар М.С. Контролінг: Монографія. – Тернопіль, 1997. – 146с.

15. Терещенко О.А. Функциональный инструментарий контроллинга и его роль в организации антикризисного финансового менеджмента // Экономика предприятия, 2000, № 2-3. – С. 46-58.

16. Управленчекий учет: Учебное пособие / Под ред. А.Д. Шеремета. – М., 1999.

17. Фальцман В.К., Давыдов Л.А. Основы управления предприятием. – М., 2000. – 1222 с.

18. Фольмут Х.Й. Инструменты контроллинга от А до Я: Пер. с нем. / Под ред. М.Л. Лукашевича и Е.Н. Тихоненковой. – М., 1998.

19. Хан Д. Планирование и контроль: концепция контроллинга: Пер. с нем. / Под ред. А.А. Туркача, Л.Г. Головача, М.Л. Лукашевича. – М., 1997.

20. Хорнгерн Ч., Фостер Д. Учет затрат: управленческий аспект: Пер. с англ. – М., 2000.

21. Шим Джейк К., Сингал Джоел Г. Методы управления стоимостью и анализ затрат. – М., 2004

22. Яругова А. Управленческий учет: опыт экономически развитых стран. – М., 1991.