Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Фінансова діяльність підприємства як основний об’єкт контролінгу




В ринкових умовах фінансова діяльність підприємства пов’язана з аналізом джерел коштів та їх використанням. Такий аналіз дає можливість:

– оцінити фінансове становище підприємства – його борги та власний капітал;

– показує, наскільки ефективно використовуються залучені та власні кошти;

– показує, що слід змінити в діяльності підприємства.

Фактори, які впливають на стратегію і тактику розвитку підприємства, і його фінансовий стан:

– постійні зміни оточуючого середовища;

– поява нових виробників;

– зміна попиту та пропозиції;

– коливання цін;

– конкуренція між виробниками продукції.

Аналіз фінансового стану підприємства та його планування на майбутнє дає можливість визначити:

– чи достатньо коштів для погашення заборгованості;

– чи платоспроможне підприємство;

– чи не загрожує йому банкрутство.

Мета аналізу фінансового стану підприємства – визначення взаємозалежності між різними показниками.

Головне в аналізі – оцінка динаміки основних показників та місце підприємства серед конкурентів.

Саме тому потрібно аналізувати економічні показники в часі.

Аналіз передбачає застосування певних прийомів:

– складання порівняльних таблиць за ряд років, при цьому виявляють відхилення в абсолютних сумах та у відносних показниках (у %) за основними об’єктами господарської та фінансової діяльності;

– визначення відносних відхилень показників (у %) стосовно базового періоду;

– визначення показників за ряд років (кварталів) (у %) до будь-якого підсумкового показника (до суми балансу, власних активів тощо);

– визначення спеціальних коефіцієнтів, які характеризують співвідношення між окремими статтями звітності.

Методика проведення аналізу фінансової діяльності підприємства передбачає: проведення горизонтального аналізу методом співставлення даних балансу на початок та кінець звітного періоду.

За допомогою балансу підприємство має можливість проаналізувати фінансовий стан, який набуває актуальності в умовах ринку.

Керівництво підприємством вимагає постійної оцінки позиції підприємства і показників його діяльності на найближчу і віддалену перспективу.

Аналіз балансу дає можливість:

– осмислити фінансовий стан підприємства;

– прийняти управлінські рішення на основі отриманої інформації.

Такі рішення можуть бути направлені на поліпшення поточної роботи або мати стратегічний характер.

Найважливіші показники діяльності підприємства, які визначаються за допомогою балансу:

1) показники ліквідності;

2) показники ділової активності;

3) показники рентабельності;

4) показники структури капіталу або платоспроможності.

 

Собівартість продукції та її види

Собівартість продукції (робіт, послуг) – грошове вираження витрат підприємства, пов’язаних з виробництвом та збутом продукції. Показник „собівартість” використовується для:

– оцінки економічної ефективності використання основних і оборотних засобів виробництва;

– вибору оптимальних варіантів організації управління;

– внутрігосподарських і міжгосподарських економічних зв’язків;

– при вирішенні питань впровадження нової техніки, підвищення якості продукції тощо.

Витрати, які включають до собівартості продукції, визначаються національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та галузевими інструкціями з питань планування, обліку і калькулювання собівартості продукції, робіт, послуг.

Підвищення ролі та значення показника собівартості в управлінні виробництвом, в оцінці діяльності та контролі викликає необхідність класифікації цього показника за багатьма характерними ознаками. Отже, класифікація та характеристика собівартості представлені у таблиці 2.1.

 

Таблиця 2.1 – Класифікація та характеристика собівартості

Критерій класифікації Види собівартості Характеристика

За складом витрат

Технологічна Включає прямі витрати на робочому місці, ділянці. Характеризує рівень витрат на здійснення окремих технологічних операцій, на виготовлення окремих деталей; можна прийняти рішення щодо власного виробництва чи придбання деталей у постачальника.
Виробнича Технологічна собівартість збільшена на суму витрат, пов’язаних з управлінням виробничими підрозділами, що випускають продукцію. Характеризує рівень витрат на виготовлення продукції.
Повна Виробнича собівартість, збільшена на суму адміністративних та витрат на збут. Цей показник інтегрує загальні витрати підприємства, які пов’язані як з виробництвом, так і з реалізацією продукції.

За ступенем узагальнення даних

Індивідуальна Характеризує витрати конкретного підприємства з випуску продукції.
Фірмова Включає витрати на виробництво та реалізацію продукції за групою підприємств, що входять до об’єднання, фірми, тресту.
Середньо-галузева Характеризує середні по галузі витрати на виробництво певного виробу і розраховується за формулою середньозваженої на підставі індивідуальних собівартостей підприємств галузі.

За ознакою часу

Планова Включаються максимально допустимі витрати підприємства на виготовлення продукції, передбачені планом на наступний період.
Фактична Характеризує розмір фактично витрачених засобів на випущену продукцію.

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 420.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...