Методика виконання завдання

 1. Збудник сибірки Вас. anthracіs викликає гостре захворювання всіх сільськогосподарських тварин і людини. Бацила сибірки це спороутворююча паличка 4 – 8 x 1 – 1,5 (мкм), нерухома, грампозитивна, в організмі тварин утворює капсулу (зооглеї), у навколишньому середовищі спори (у ґрунті зберігаються тривалий час).

При загибелі тварини з ознаками захворювання сибірки розтинати труп заборонено, тому що влучення крові в ґрунт приводить до утворення інфекційного вогнища.

У лабораторію відправляють вухо загиблої тварини, при цьому дотримуються запобіжних заходів (охорона від зараження людей і навколишнього середовища). При підтвердженні діагнозу трупи спалюють.

Для лабораторної діагностики сибірської виразки застосовують реакцію преципітації (РП), мікроскопію, посів мікроорганізмів на живильні середовища, біопробу на лабораторних тваринах.

З профілактичною метою застосовують вакцини.

Для створення пасивного імунітету і лікування застосовують специфічну сироватку.

2. Збудник туберкульозу Mycobacterіum tuberculosіs викликає хронічне захворювання тварин, птахів і людини з поразкою різних органів і тканин, частіше збудник локалізується в легенях.

Туберкульозна паличка (паличка Коха) 1:5 – 3 x 0,3 – 0,5 (мкм) - тонка, злегка вигнута, спор і капсул не утворює, нерухома, стійка до кислот і спиртів, фарбується за спеціальним методом Циль-Нільсена.

У лабораторію направляють виділення від тварин, від трупів беруть уражені органи і тканини, збільшені лімфовузли.

Для ранньої прижиттєвої діагностики використовують алергічний метод: введення алергену - туберкуліну. Позитивно реагуючі тварини негайно вибраковуються.

3. Збудник бруцельозу Brucella abortus - заразне захворювання тварин і людини, що характеризується поразкою полових органів, частими абортами в другій половині вагітності.

Бруцела - дрібна паличка 1 – 1,5 x 0,4 – 0,6 (мкм), грам негативна, спор і капсул не утворюють. У лабораторію відправляють витікання з полових органів, абортовані плоди і плодові оболонки, кров тварин.

Поряд з мікроскопічним методом дослідження широко застосовується серологічний метод діагностики: РА і РСК і алергічний (у дрібної худоби).

4. Збудник паратифу - Salmonella bovіs (телят), Salmonella suіs (поросят), викликає гостре інфекційне захворювання молодняку сільськогосподарських тварин і птахів, що протікає з явищами сепсису, пошкодження шлунково-кишкового тракту.

Сальмонели - короткі палички 2 – 4 x 0,5 – 1 (мкм),грам негативні, спор і капсул не утворюють, рухливі.

У лабораторію направляють патологічний матеріал: внутрішні органи або труп загиблої тварини, ділянки паренхіматозних органів і трубчасту кістку.

Поряд із загальноприйнятими методами діагностики використовують паратифозний фаг, що затримує ріст і лізує збудника захворювання.

Для створення активного специфічного імунітету застосовуються вакцини, з лікувальною і профілактичною метою використовують протипаратифозну сироватку.

5. Збудник колібактеріозу - Escherіchіa colі викликає захворювання в перші дні життя усіх видів тварин і птахів, у дорослих особливі запальні процеси різних органів і тканин. Кишкова паличка - коротка 1,3x0,5 (мкм), грамнегативна, рухлива, спор і капсул не утворює, на середовищі Ендо утворює червоні колонії з металевим блиском.

У лабораторію направляють трупи дрібних тварин і птахів, а також кров із серця, трубчасту кістку, уражені органи і тканини.

З метою створення напруженого імунітету у молодняка застосовують вакцинацію вагітних корів (за 45-60 днів до пологів).

З лікувальною метою застосовують антиколібактеріозну сироватку і колібактеріофаг.

6. Збудник пастерельозу - овоїдна бактерія Pasterella - викликає захворювання, що протікає з явищами септицемії, геморагічними запальними процесами і крововиливами на слизових і серозних оболонках.

Пастерела - овоїдний мікроб, 1,5 – 0,5 (мкм). За Грамом не фарбується, анілінові барвники інтенсивно зафарбовують полюса і слабко або не зафарбовують центр (біполярне фарбування), спор і капсул не утворює, нерухома.

У лабораторію направляють матеріал як і у випадках кишково-паратифозній групи захворювань.

З профілактичною метою використовують вакцини, з лікувально-профілактичною – сироватки.

7. Збудник сказу - РНК - геномний вірус родини Rhabdovіrіdae. Вірус сказу має виражені нейротропні властивості (локалізується і поширюється по нервових волокнах Ц.Н.С.). Міститься в головному мозку і слині захворілих тварин і людини. Зараження можливе через укуси хворих сказом тварин (м'ясоїдних) або при влученні слини на ушкоджену шкіру і слизові оболонки, можливий також аерогенний шлях.

Вірус сказу викликає поразку центральної нервової системи з розвитком паралічів, судом, гідрофобним (водобоязнь) явищем.

Діагноз ставлять за результатами клінічних і лабораторних методів дослідження.

Цитоскопічне дослідження засноване на виявленні специфічних внутрішньоклітинних включень Бабеша-Негрі, що локалізуються в нейронах амонієва рога, а також у клітках мозочка, довгастого мозку. Тільця Бабеша-Негрі мають овальну чи багатокутну форму з внутрішньою зернистістю, чітко контурировані: 4 – 10 мкм, розташовуються в цитоплазмі нейронів.

Виявлення тілець Бабеша-Негрі має вирішальне діагностичне значення, але відсутність їх не виключає діагнозу сказу.

8. Дерматомікози - інфекційні хвороби шкіри і її похідних, грибкової етіології: трихофітія, мікроспорія.

1. Збудник трихофітії (стригучого лишаю) - недосконалі гриби роду Trіchophyton T. favіforme.

У культурах на штучних середовищах має вигляд бамбукового стебла з булавоподібними або спіральними закінченнями, міцелій довгий розділений поперечними перетинками.

Стригучий лишай уражає велику рогату худобу, коней, собак, а також людину.

Волосся шкіри при поразці грибом Trіchophyton ламається і випадає, утворюються облисілі ділянки зі скоринками струпа.

Для лабораторного дослідження проводять мікроскопію матеріалу ураженої ділянки: при виявленні овальних або круглих тілець гриба - діагноз позитивний.

З профілактичною і лікувальною метою застосовують вакцину проти стригучого лишаю ЛТФ – 130.

2. Мікроспорія - збудник гриб роду Mіcrosporon, уражаються м'ясоїдні, коні і людина.

Гриб уражає основу волосся, утворює спори у вигляді мозаїки. Діагноз ставлять за допомогою мікроскопічного і люмінесцентного методів.

3. Парша (фавус) - збудник, гриби роду Achorіon, уражає волосся і перо.

При мікроскопії паталогічного матеріалу звертають увагу на септовані довгі нитки міцелію, багатогранні або округлі спори у вигляді ланцюжків.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1.Які захворювання відносяться до антропозоонозних інфекцій?

2.Які мікроорганізми викликають токсикоінфекцію?

3.Які методи використовуються для специфічної діагностики при інфекційних захворюваннях?

4.Що застосовується для специфічної профілактики інфекційних захворювань?

5.Де застосовуються алергічні методи діагностики?

6.У яких випадках використовуються серологічні методи досліджень?

7.Які збудники відносяться до анаеробних інфекцій?

8.Яким шляхом діагностують сказ?

9.Назвіть збудників аеробної інфекції.

10.Які методи використовуються для мікробіологічної діагностики?

11.Як відбувається зараження сибірською виразкою?

12.Морфологічні ознаки і біологічні властивості збудника сибірки, туберкульозу, бруцельозу, пастерельозу, колібактеріозу.

13.Методи діагностики інфекційних захворювань.

14.Морфологічна і біологічна характеристика вірусу сказу.

15.Чому не можна розтинати трупи загиблих тварин з підозрою на сибірку?

16.Який матеріал посилають у лабораторію від загиблої тварини при підозрі на сибірку?

17.Які Ви знаєте вірусні захворювання с.-г. тварин?

18.Де збудник сибірки утворює капсулу і яку роль вона виконує?

19.Охарактеризуйте групу захворювань - дерматомікози.

20.Назвіть збудників трихофітії, мікроспорії, парші.

21.Правила роботи й особистої гігієни під час роботи з патматеріалом інфекційного характеру.

Рекомендована література

1.Харченко С.М. “Мікробіологія” – К. “Сільгоспосвіта”, 1994.

2. АсоновН.Р. "Микробиология". - М.: Агропромиздат, 1989.

3. Мишустин Е.Н., Емцев В.Т. "Микробиология" - М.: Агропромиздат, 1987.

4. Ежов ГИ. "Руководство к практическим занятиям по сельскохозяйственной микробиологии М.: Высшая школа. - 1982.

5.Теппер Е.З. "Практикум по микробиологии"

6. Асонов Н.Р. "Практикум по микробиологии". - М.: Агропромиздат, 1989.

7. Миколайчук О.І., КравцівЮ.Р. Лабораторний практикум з мікробіології.- Львів, 2005.

Херсонський Державний аграрний університет:

Редакційно-видавничий центр "Колос"