Методика виконання завдання

1.Одним з лабораторних методів визначення ступеню свіжості м`яса є метод мікроскопічного дослідження. З проб м`яса на предметних скельцях роблять по два мазки-відбитка: один з поверхневого, другий з глибокого шару.

Для виготовлення мазка-відбитка з поверхневого шару м`яса стерильними ножицями вирізають шматочок проби і зрізаною стороною прикладають до поверхні предметного скла.

Для виготовлення мазка-відбитка з глибокого шару, поверхню м`яса припалюють шпателем, роблять розріз і з глибини відрізають шматочок м`яса, який і прикладають до поверхні скла. Препарати висушують, фіксують та фарбують за Грамом, після чого проводять мікроскопію.

В препаратах з свіжого м`яса в поверхневому шарі у полі зору зустрічаються поодинокі кокові та паличкоподібні форми мікроорганізмів, з глибокого шару – мікроби практично відсутні, або зустрічаються не в усіх полях зору.

Препарати з свіжого м`яса фарбуються погано, тому що структура м`яса не порушена.

В препаратах-відбитках з несвіжого м`яса у полі зору знаходять значну кількість мікробів, при цьому їх більше в препаратах з поверхні. Кількість мікробів збільшується під час неправильного зберігання м`ясопродуктів.

2.Свіжі яйця від здорової птиці вільні від мікроорганізмів. Це пояснюється тим, що яйце – жива зародкова клітина, яка захищена природним імунітетом. В білку є лізоцим та інші антибіотичні речовини, що пригнічують ріст багатьох мікроорганізмів.

При зберіганні яйце всихає, лізоцим поступово нейтралізується, природний імунітет послаблюється, хімічний склад і будова яйця змінюються, підвищується рН, білок і жовток розріджуються, пори в шкарлупі стають більш доступними для мікроорганізмів.

Яйця від хворої птиці можуть заражатися мікробами при формуванні в яйцепроводах.

На поверхні яйця завжди можна виявити різноманітних мікробів, які попадають сюди з гнізд, забруднених пташників, під час вигулів, а також рук людини, повітря.

Розвиток мікробів у яйці спричиняє їх вади, викликаючи гниття, пліснявіння яєць.

Вади яєць визначають:

1. Овоскопією – вміст яйця продивляються на світлі.

2. Пробою з занурюванням у воду.

1.Епіфітна мікрофлора.

На поверхні рослин знаходиться мікрофлора з повітря, грунту (епіфітна). Для вивчення епіфітної мікрофлори із зеленої маси рослин, роблять змив. Рослини (кормові культури) кладуть у колбу і заливають фізіологічним розчином, змішують і готують бактеріологічні препарати, фарбують за методом Грама, розглядають під мікроскопом і замальовують.

2.Мікроскопічне дослідження консервованих кормів.

Скошені рослини зберігають висушуванням, силосуванням або сінажуванням.

Під час силосування в кормах відбуваються різні мікробіологічні процеси, які проходять у три етапи:

1 етап: розвиток змішаної епіфітної мікрофлори.

2 етап: молочнокисле бродіння в анаеробних умовах.

3 етап: стерильні умови внаслідок накопичення великої кількості молочної кислоти.

Зберігання кормів під час сінажування відбувається за рахунок фізіологічної сухості при вологості кормів 45-50%. Для вивчення мікробного складу кормів, невелику їх кількість подрібнюють і розтирають у фарфоровій ступці з фізіологічним розчином (1:5). За допомогою бактеріологічної петлі з надосадкової рідини роблять мазок, фарбують і роздивляються під мікроскопом.

Мікроскопічне дослідження дає уявлення про кількісний та морфологічний склад мікробів, а також про якість консервування корму.

3.Процес дріжджування кормів – це збагачення вуглеводистих кормів білками і вітамінами при розмноженні в ньому дріжджевих клітин.

Для бактеріологічного дослідження кормів збагачених дріжджами відбирають невелику кількість корму, розтирають у фарфоровій ступці з фізрозчином, відстоюють і готують мазок. Після фарбування простим методом, розглядають під мікроскопом і замальовують у зошиті.

У свіжому збагаченому дріжджами корму повинні бути дріжджі в стадії брунькування і можуть зустрічатися коки та зрідка паличкоподібні клітини.

Контрольні питання:

1. Епіфітна і прикоренева мікрофлора.

2. Методи консервування кормів.

3. Силосування кормів. Фази дозрівання силосу.

4. Методи визначення якості силосу.

5. Технологія сінажування кормів.

6. Вади силосу, сінажу причини їх виникнення.

7. Мікробіологічні методи збільшення поживності кормів.

8. Джерела попадання мікробів у м`ясо, яйця.

9.  Показники ступеню свіжості м`яса і яєць при бактеріологічному методі дослідження.

10. Вади м`яса і яєць мікробного походження.

11. 4.Фактори резистентності яєць.

Заняття №13

Тема: Методи зараження лабораторних тварин і бактеріологічне дослідження трупу.

Мета заняття:

1. Ознайомитись з призначенням лабораторних тварин і різними методами їх зараження .

2. Засвоїти техніку і методику бактеріологічного дослідження трупів лабораторних тварин.

3. Навчитися готувати мазки-відбитки із внутрішніх паренхіматозних органів та проводити посів на поживні середовища (МПБ, МПА).

Зміст заняття

Викладач знайомить студентів з призначенням лабораторних тварин, демонструє методи їх зараження та бактеріологічне дослідження трупу.

Самостійна робота студентів

Кожний студент засвоює методи фіксації лабораторних тварин та методи їх зараження; техніку розтину трупу білої миші, посів патологічного матеріалу із різних органів на поживні середовища, виготовлення мазків-відбитків із органів і тканин; роздивляється під мікроскопом, та робить малюнки морфології бактерій у зошиті.

Оснащення заняття

Забезпечити студентів набором фарбуючих розчинів, лабораторними тваринами, наборами стерильних інструментів і кюветами для розтину трупів, фізрозчином, дезинфікуючим розчином.