Використання комп’ютера у вихованні

(приклад есе)

Невід’ємною складовою частиною навчального процесу є процес виховання всебічно та гармонійно розвиненої особистості.Формування науковвого світогляду,ознайомлення та опанування на відповідному рівні скарбницею світової та наукової культури, розвиток творчіх задатків учнів- першочергові завдання виховного процесу. ЯК у сьогоднішніх умовах заінформатизованого суспільства практично можна вирішити ці проблеми і яка роль при цьому відведена комп’ютерним технологіям? З власного досвіду роботи та спостережень можна виділити основні напрямки вирішення даної проблеми:

-Залучення учнів до участі у міжнародних освітніх програмах, проектах та конкурсах через мережу Інтернет.

-Залучення учнів до роботи в Малій академії наук.

-Організація та проведення позакласної роботи, різного роду творчих конкурсів, вікторин та змагань між учнями в мережі навчального закладу.

Перший напрямок виховного процесу – використання Інтернету.

Все більше освітян починають розуміти, що Інтернет-це не просто розвага вчителя інформатики, а найкраща реклама та вихід навчального закладу у світовий простір. Навіть за наявності лише електронної пошти учні можуть брати участь у міжнародних телекомунікаційних проектах, спілкуватися зі своїми однодумцями з інших країн. Участь у різного роду змаганнях та вікторинах ерез мережу вимагае колективної творчої роботи. Така робота формуе в учнів активність, відповідальність, самостійність, рішучість, уміння швидко приймати рішення та відповідати за свої дії перед товаришами. При цьому зростає їх обізнаність та інтелект. На сьогоднішній день існує багато національних, регіональних та міжнародних програм, у яких беруть участь учні та вчителі.Інтернет-ефективний засіб для попередньої публікації учнівських творчих робіт.У такий спосіб будь-хто може ознайомитися з роботою та надіслати автору свій відгук або рекомендації. Таким чином з’являються нові цікаві зв’язки для спілкування груп учнів, які мають спільні інтереси.Спілкування з однодумцями із зарубіжних країн поглиблює в учнів знання іноземної мови, знайомить їх з особливостями культури, історії та природи, питаннями екології, що є актуальними для даної країни. Робота у міжнародних проектах дає можливість учням користуватися великою кількістю освітніх матеріалів та сучасних методик досліджень, допомагає їм долучатися до єдиної світової спільноти. Крім цих напрямків, використання мережі Інтернет на сьогоднішній день залишається основним засобом для пошуку інформації і найулюбленішим місцем для спілкування та демонстрації творчих напрацювань учнів.

Другий напрямок виховного процеса –залучення учнів до науково-дослідницької роботи по лінії Малої академії наук з використанням комп’ютерних технологій. На першому етапі учень обирає для себе тему наукового дослідження. В процесі роботи над темою знайомиться з додатковою науковою літераурою, спілкується з учителем та науковцями з проблеми дослідження. За такої організації роботи учень не тільки самостійно поглиблює свої знання з обраної проблеми, а й вчиться користуватися отриманими  знаннями для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань. При цьому зростає загальна культура учня, його наукова ерудиція, формується науковий світогляд та інтелект. У процесі роботи над поставленою темою важливим етапом є спілкування вихованців з науковим керівником, коли дитяча допитливість і учнівський запал поєднується з ерудицією та практичним досвідом науковця. Вирішальною фазою для формування власної думки, вміння лаконічно висловдюватися та довести її до інших є захист власної теми дослідження. Під час захисту в учнів формується впевненість, уміння аргументовано і толерантно вести дискусію.При цьому важливим є спілкування як з опонентами, так і з досвідченими членами журі. За такої постановки питання вибір журі є досить проблематичним, оскільки такі кандидати мають у собі поєднувати компетентність, професійний досвід та педагогічну майстерність. Не припустимо, коли аналізувати роботу беруться як люди далекі від специфічних особливостей засобів інформаційних технологій,так і фахівців, що ігнорують особливості вразливої дитячої психіки.Рівень сучасних засобів інформаційних технологій розкриває нові перспективи виховання молоді в дусі національної свідомості, культури, патріотизму. На сьогоднішній день розроблено багато різноманітних програм, які дають можливість ознайомитися з традиціями українського народу-творчістю видатних класиків, поетів, художників, композиторів. Ці програми можна використовувати як під час уроків, так і в позакласний час, при проведенні різноманітних виховних заходів. Адже саме в закладах освіти зароджуються повага до свого народу, любов до рідного краю, до Батьківщини.

Тема 4.1 Основні концепції організації й управління навчально-пізнавальної діяльності учнів

 План проведення практичного заняття

1. Розробка власного конспекту на основі друкованого або електронним варіантом теоретичних відомостей та підручником Морзе Н.В. Методика. Частина1. Розділ 4.1 . Студенти можуть самостійно доповнювати конспект відомостями з Інтернету.
2. Обговорення основних положень різних теорій.
3. Рефлексія:

Яка з теорій і чому знайшла найбільше відображення в практиці навчання сучасної школи?

При якому типі в учнів формуються навички мислення високого рівня?

Тема 4.2 Використання діяльнісної теорії навчання та теорії поетапного формування розумових дій при навчанні інформатики. Роль загальних розумових дій і прийомів розумової діяльності у навчанні інформатики.

План проведення практичного заняття

1. Розповідь викладача.
2. Робота з електронним варіантом теоретичних відомостей та підручником Морзе Н.В. Методика
3. Фронтальна робота: підбір прикладів до кожного варіанту орієнтовної основи дій на прикладі завдань з теми «Склад персонального комп’ютера"
4. Рефлексія: Чи потрібно використовувати в початковій школі орієновні основи дій 3 типів? При якому типі в учнів формуються навички мислення високого рівня?

Теоретичні відомості

За діяльнісною теорією основною структурною одиницею діяльності є дія (розумова чи практична). Дія має таку саму структуру, як і діяльність: мета, мотив, обєкт, зразок реалізації цієї дії,операційний склад; дія завжди спрямована на розвязування деяких задач.

Етапи формування розумових дій:

Мотивація діяльності. Спираючись на потреби учнів, спонукати їх до певної діяльності, яка б задовольнила б їхні інтереси. Необхідно, щоб мета і завдання які ставить учитель, мали для учнів зрозумілий і особистісно значущий зміст.

Найчастіше для мотивації використовуються конкретні практичні завдання, для розвязування яких необхідно розширити знання, тобто ввести певне нове поняття.

Також одним із засобів, що сприяють пізнавальній мотивації на уроках інформатики, є проблемність навчання.

На наступному етапі формування розумових дій важливо показати процес розв’язування відповідної задачі, ознайомити зі складовими дії, їх логічними звязками та послідовністю. При цьому учитель ознайомлює їх з орієнтовною основою дій, яка визначає зміст виконавчої частини.

Є три типи орієнтовної основи дій і відповідно три типи орієнтування

1. Орієнтовна основа першого типу складається із зразків дій і результатів їх виконання (без вказівок, як їх виконувати). Цей тип орієнтування використовується на початковому етапі формування поняття алгоритму, з'ясування його властивостей і ознайомлення з різними типами алгоритмічних процесів.

2. При використанні другого типуорієнтування подаються приклади дій і пропонуються вказівки щодо правильного їх виконання.

Другий тип орієнтування є також лише допоміжним. Він потрібен, головним чином, для початкового ознайомлення учнів з поняттями, що вивчаються, новими типами задач. Тому його можна використовувати при самостійному конструюванні алгоритмів розв'язування задач одного і того самого типу, а також на початкових етапах формування вмінь і навичок використання комп'ютера при розв'язуванні задач практичного характеру, тобто за цим типом орієнтування доцільно навчати учнів роботи на комп'ютері, з конкретним програмним продуктом, попередньо демонструючи та пояснюючи роботу.

3.Третій тип орієнтування характернийтим, що учнів ознайомлюють з методом аналізу нових завдань для самостійного складання повної орієнтовної основи дій.

Тут відбувається зміщення орієнтування з результату виконання завдання на процес його виконання шляхом засвоєння системи узагальнених способів діяльності. Третій тип орієнтування передбачає навчання учнів методу аналізу, що дасть їм можливість активно й самостійно засвоїти систему орієнтирів, використання яких дозволяє виконати правильно будь-які завдання з даного розділу знань.

Вимоги до процесу формування розумових дій, виконання яких забезпечує ефективність формування навичок і вмінь з основних тем курсу інформатики.

1. Формування будь-яких навичок чи вмінь повинне починатися з надання учням орієнтовної основи розумових дій і діяльності в цілому. Важливо, щоб ця орієнтовна основа була повною, тобто містила всі необхідні вказівки й орієнтири. Для цього вчитель повинен насамперед самостійно проаналізувати структуру певної дії для виділення операцій, з яких і складається дія. 3 цієї точки зору важливого значення набуває система підготовчої роботи, на її основі можна переходити до формування вміння виконувати більш складні дії, розв'язувати більш складні задачі.

2. Усі вміння та навички стосовно засвоєння деякої дії повинні бути відпрацьовані поетапно: на матеріальному, мовному і розумовому етапах.

3. За мірою сформованості і засвоєння учнями розумової дії процес її виконання може згортатися, в ньому можуть бути відсутніми багато ланцюжків, які раніше до нього включалися. Немає необхідності промовляти і виконувати письмово всі складові операції. Окремі операції виконуються подумки і не фіксуються.

4. Багато дій під час вивчення інформатики досить складні за своєю структурою і складаються з певних елементарних дій. Коли учень опанував навички виконання такої складної дії, то він виконує всі елементарні дії разом, одну за одною. Однак при засвоєнні дії кожну із складових елементарних дій слід освоювати окремо як самостійну.

5. Формування міцних умінь виконувати дії є довготривалим процесом, його не можна проводити ущільнено, протягом невеликого проміжку часу шляхом багаторазових і частих вправ. Найефективніше розтягувати цей процес у часі, але не занадто довго.

6. При добиранні системи вправ, форм і методів формування вмінь та навичок важлива роль належить усним вправам, які розвивають здібності виконання вправи подумки, раціоналізують діяльність.

Тема 4.3 Психолого-дидактичний аналіз помилок учнів при навчанні інформатики та шляхи їх попередження і усунення. Перевірка і оцінювання результатів навчання інформатики.

План проведення практичного заняття

1. Виявлення найбільш типових помилок учнів на основі бесіди, що керується викладачем.
2. Робота з електронним варіантом теоретичних відомостей та підручником Морзе Н.В. Методика.
3. Парна робота за комп’ютером: доповнення прикладів типових помилок учнів початкової школи з власного досвіду.

Рефлексія: Чи завжди потрібно попереджувати помилки учнів? Які можуть бути інші способи їх усунення?

Теоретичні відомості

 У аналізі помилок учнів, заснованому на психолого-дидактичних закономірностях, повинні враховуватися внутрішні процеси навчальної діяльності учнів, і зовнішні умови, які впливають на ці процеси. Психологічний аналіз помилок учнів при навчанні інформатики має на меті розкрити природу і пояснити причини появи тієї або іншої помилки. Завдання дидактики інформатики через урахування природи і причин появи помилок — вказати шляхи їх попередження і усунення. Психологічні закономірності для аналізу помилок при навчанні різних предметів одним з перших почав використовувати П.Я.Шеварьов.

Зокрема П.Я.Шеварьовим було доведено, що міра усвідомлення деякого поняття, що вивчається, знижується, якщо в процесі діяльності учнів дотримуються трьох умов:

1) учень виконує завдання одного типу;

2) в них незмінно повторюється деяка особливість;

3) її усвідомлення необов'язкове для здобуття правильного результату.

Таким чином, в учня може сформуватися помилкова асоціація, яка і призводить до появи того або іншого типу помилок під час розв'язування задач і вправ.Опираючись на ці результати, можна теоретично прогнозувати масові помилки учнів і вживати заходи щодо попередження цих помилок. Практика свідчить, що кількість помилок залежить здебільшого від характеру системи вправ, які пропонуються учням для виконання. Зміни цієї системи (в одних випадках незначні, в інших — істотні) дозволяють досягати різкого поліпшення у формуванні умінь і навичок учнів з інформатики і попередження ряду характерних помилок.

Здійснюючи психологічний і дидактичний аналіз помилок учнів при навчанні інформатики, можна з'ясувати, які умови і причини забезпечують правильне виконання учнями навчальних завдань, які причини і чинники спричиняють чи можуть спричинити помилкові виконання завдань. Учні виконують деяке завдання з помилками або зовсім його нс виконують в тому випадку, коли відсутня хоча б одна умова або причина, яка забезпечує правильне його виконання. Помилкова дія учня може бути лише у двох випадках:

1) коли в учня не повністю актуалізується правильний ланцюг асоціацій, тобто відсутня якась ланка, яка є необхідною при виконанні завдання;

2) коли в учня актуалізується помилкова асоціація.

Для виправлення помилкових дій учнів у першому випадку слід перевірити склад і міцність усіх ланок правильної асоціації, знайти відсутню ланку за допомогою спеціальної системи вправ викорінити помилку Для цього вчителю необхідно вміти чітко виділяти істотні й неістотні ознаки поняття, що вивчається.

У другому випадку від учителя вимагається виявити помилкову асоціацію, яка актуалізувалася в мисленні учня, провести діагностику появи помилки такого роду, вказати шляхи н усунення і заміни правильною асоціацією

Відомо що допущена учнем помилка має деяку стійкість і для п усунення слід докласти зусилля Тому найбільш важливою є робота вчителя стосовно попередження помилок — продумана методика подання навчального матеріалу, правильно дібрана система вправ, прямі вказівки, які попереджують можливі неправильні дії учнів

Розглянемо більш детально використання вчителем спеціальної системи вправ під час вивчення основних понять інформатики. Досвід навчання інформатики в середніх закладах освіти підтверджує висновок, що в систему вправ доцільно включати такі приклади, в яких учні допускають помилки, однак не після, а під час вивчення нової теми. Ці помилки відразу аналізуються. Учні після такого аналізу стають більш уважними і негативний вплив закономірностей П.Я.Шеварьова послаблюється, оскільки перестає виконуватися третя умова. Тому ймовірність помилок після виконання таких вправ зменшується. Ось чому вважається за доцільне включення до системи вправ усних завдань типу «Знайти помилку».

Практика доводить якщо деяка істотна ознака поняття, що вивчається, особливість, характерна для окремих задач даного типу, не відображена в системі вправ або у способах розв'язування задач, що розглядаються, то в учня може зародитися помилкова асоціація. Тому доцільним вважається етап виділення істотних і неістотних ознак під час вивчення кожного нового поняття.

Наведемо приклади психолого дидактичною аналізу найбільш типових помилок учнів з інформатики і можливі шляхи їх попередження и усунення.

Приклад 1.

Тема «Основи алгоритмізації і програмування» Під час складання і описування алгоритмів, у яких не виділяються величини, учні при формулюванні вказівок використовують дієслова недоконаною виду і не в наказовій формі або зовсім не використовують дієслова, що є помилкою, тому що такі вказівки виконати неможливо. Наприклад «переходжу вулицю», «немає розв'язків», «газоподібний стан», «виділимо цілу частину числа» тощо. Помилки такого характеру найчастіше можуть бути наслідком невдалого або недостатнього пояснення вчителем форми подання вказівок і несформованості поняття вказівки, яку можна виконати. Тому вчителеві при введенні поняття алгоритму поняття вказівки необхідно звернути увагу учнів на такі моменти вказівка алгоритму повинна бути подана так, щоб її можна було виконати, тобто при словесному описі будь-якої з вказівок слід використовувати дієслова доконаного виду в наказовій формі.

Кращий результат у попередженні такого роду помилок досягається тоді, коли вчитель ретельно добирає систему вправ. Доцільно також включати вправи на підведення під поняття, вправи на виконання вказівок, частину з яких не можна виконати; вправи на знаходження помилок тощо.

Приклад 2.

Тема «Величини». Часто доводиться зустрічатися з помилковою думкою про те, що змінна величина числового типу повинна позначатися однією літерою, а для змінної літерного типу використовується букво- або словосполучення.

За такої ситуації за закономірностями П.Я.Шеварьова в учнів формується помилкова асоціація. Причиною цього є накопичений досвід учнів з використання і позначення фізичних, математичних і хімічних величин, коли під час вивчення відповідних дисциплін учні практично всі величини позначали однією літерою.Щоб уникнути появи подібних масових помилок, учителю доцільно включати до системи вправ задачі на підведення під поняття або на знаходження помилки.