Принцип гармонійного розвитку особистості

При проведенні уроків з інформатики необхідно концентрувати увагу на їх виховних можливостях, для чого реалізовувати такі задачі:

• Ставити виховну мету на кожному уроці

• Цілеспрямовано формувати узагальнені прийоми розумової діяльності учнів

• Формувати інтерес до предмета

• Формувати уміння користуватися набутими знаннями і розширювати їх під час самостійного вивчення

• Розвивати самостійність і пізнавальні здібності учнів, готувати їх до творчої діяльності

• Формувати критичне та творче мислення

• Формувати вміння виділяти основне при вивченні навчального матеріалу

• Формувати вміння працювати з книжкою, інформаційним і програмним забезпеченням комп'ютера, пошуковими системами глобальної мережі Інтернет

Тому для формування в учнів інтересу до вивчення предмета необхідно:

• Систематичне використання сучасної комп'ютерної техніки.

• Самостійна робота кожного учня на комп'ютері і самостійне розв'язування певного набору задач на лабораторно-практичних роботах.

• Добір посильних завдань з практичним змістом з урахуванням індивідуальних здібностей учнів.

• Проведення етапу мотивації при вивченні будь-якого нового поняття.

• Використання на уроках частково-пошукових методів навчання, проектного методу.

• Міжпредметний і практично значущий зміст теоретичного матеріалу і задач.

Принцип виховуючого навчання

Принципи розвивального навчання

Дидактичні принципи концепції Л.В. Занкова

Дидактичні принципи концепції В.В. Давидова,  Д.Б. Ельконіна

Тема 2.2.  Методи навчання інформатики

План проведення практичного заняття

2. Створення мотивації до сприйняття матеріалу заняття у формі пошуку відповіді на питання: «Чи потрібно вчителю знати принципи і методи навчання?». Проведення рольової гри, в якій кожний студент обирає позицію «за» і «проти» ( розподіляються на групи), далі кожна група висуває послідовно по одному аргументу.

3. Актуалізація знань.

 Що таке методична система, які елементи вона включає?

В чому полягає особливість уроків інформатики?

4. Ознайомлення студентів з теоретичним матеріалом у формі міні-лекції викладача (10-15 хвилин)

5. Індивідуальна робота за комп’ютером: створення організаційних діаграм (схем) «Класифікація методів навчання»

6. Представлення результатів індивідуальної роботи.

7. Взаємооцінювання результатів індивідуальних робіт

8. Обговорення особливостей реалізації загально дидактичних методів при навчанні інформатики.

9. Рефлексія: 

Як співвідносяться у методичній системи принципи і методи навчання?

Теоретичні відомості

Методи навчання дають відповідь на запитання «Як навчати?» Метод у перекладі з грецької означає шлях, спосіб. Методом навчання називають систему послідовних взаємозв'язаних дій вчителя і учнів, які забезпечують засвоєння змісту освіти і спрямовані на досягнення ними освітніх цілей.

Від методів навчання, які застосовуються, залежить успіх всього освітнього процесу. Цим обумовлена особлива увага до методів навчання.

Спосіб — складова частина методу, належить до розв'язування невеликого класу задач.

Від методів навчання відрізняють прийоми навчання. Прийом — це деталь методу. Наприклад, розповідь вчителя — це метод навчання, а попереднє повідомлення учням плану розповіді — це прийом, який мобілізує учнів на активне сприйняття того, що викладає вчитель. Окремі прийоми навчання можуть входити до складу різних методів навчання.

Методи навчання поділяються на:

1) наукові методи навчання (загально дидактичні методи), тобто методи наукової діяльності, адекватні відомим розумовим операціям (спостереження і дослід, порівняння, аналіз і синтез тощо), а також методи наукового дослідження (індуктивний, дедуктивний га ін.);

2) навчальні методи (частково-дидактичні), тобто методи, які були спеціально створені з метою здійснення ефективного вивчення навчального предмета. Наприклад, сюди належать евристичний метод, навчання на моделях, метод доцільних завдань, метод телекомунікаційних проектів.

Можна стверджувати: незважаючи на те, що існує багато означень і тлумачень поняття «метод навчання», всі вони певною мірою доповнюють один одного.

Спільним для всіх підходів є те, що в кожному з них відображається три групи ознак, які характеризують:

• навчально-пізнавальну діяльність;

• педагогічну діяльність;

• предмет спільної діяльності учасників педагогічного процесу.

Тому для того щоб задати, дібрати або описати практично реалізований за тих або інших умов метод навчання, потрібно вказати ознаки, що належать усім трьом групам. Різноманіття можливих методів навчання — це різноманіття варіантів добору ознак, що належать цим групам.

Елементи методу навчання і їх взаємозв'язки можна зобразити схематично, як показано на схемі (мал. 2.1).

Було зроблено чимало спроб класифікувати основні загально дидактичні методи навчання, взявши за основу певну класифікацію різних ознак (наприклад: за джерелом одержання знань; за характером спільної діяльності вчи теля і учнів; за характером дидактичних завдань та ін.).

До найпоширеніших можна віднести дві класифікації: 1. Класифікація методів навчання за джерелом одержуваних учнями знань (іншими словами за способом передавання інформації від вчителя до учнів). За даною ознакою методи навчання поділяють на (мал. 2.2):

• вербальні (словесні) методи, які включають в себе як подання матеріалу вчителем (лекція, розповідь, пояснення, бесіда), так і роботу учнів з книжкою (підручником, довідковою, науково-популярною і навчальною літературою) та комп'ютерними програмами чи глобальною мережею Інтернет;

наочні методи (демонстраційний експеримент), у яких головну роль відіграє демонстрація вчителем явищ і предметів, а слово набуває скеровуючого значення (ним вчитель спрямовує хід спостережень і логіку міркування учнів);

• практичні методи (виконання лабораторних робіт, практикумів, робота з роздатковим матеріалом, розв'язування задач та ін.).

2. Класифікація методів за рівнем пізнавальної активності і самостійності учнів (за характером розумової активності) або за характером пізнавальної діяльності, яку організовує вчитель і здійснюють учні в навчальному процесі.

М.Н. Скаткін і І.Я. Лернер поділяють ці методи навчання на:

1) пояснювально-ілюстративний, або інформаційно-рецептивний (розповідь, шкільна лекція, пояснення, робота з підручником, демонстрація га ін.) — вчитель повідомляє матеріал, учні його сприймають;

2)репродуктивний (відтворення знань і способів дій, діяльність за алгоритмом, програмою що) — учень виконує дії за зразком, наданим учителем;

3)проблемне навчання — вчитель ставить перед учнями проблему і демонструє шляхи її розв'язання; учні стежать за логікою розв'язування проблеми, одержують зразок розгортання пізнання;

4)частково-пошуковий або евристичний — учитель розділяє проблему на частини, учні здійснюють окремі кроки щодо розв'язування підпроблем;

5)дослідницький, метод проектів — пошукова творча діяльність учнів стосовно розв'язування нових для них проблем.

Зазначені методи можуть бути поділені на дві групи:

1)репродуктивні (1-й і 2-й метод), при використанні яких учень засвоює готові знання і репродукує (відтворює) вже відомі йому способи діяльності;

2)продуктивні (4-й і 5-й), які відрізняються тим, що учень здобуває суб’єктивно нові знання внаслідок творчої діяльності.

Проблемне навчання належить до проміжної групи, оскільки воно рівною мірою передбачає як засвоєння готових знань, так і елементи творчої діяльності.

Пояснювально-ілюстративний метод використовується при введенні понять, вивченні базових структур алгоритмів, правил конструювання алгоритмів, мов програмування, принципів будови комп'ютера, основних функцій текстових і графічних редакторів, електронних таблиць, баз даних, експертних систем, основних послуг Інтернету, методів і способів розв'язування різних класів задач тощо.

При цьому методі навчання діяльність вчителя зводиться до подання нового навчального матеріалу, а діяльність учнів — до сприймання, усвідомлення, запам'ятовування матеріалу. Навчальний матеріал при цьому по-різному може співвідноситися з досвідом учнів:

• вперше повідомляється і засвоюється індуктивним способом — без опори на попередні знання учнів;

• повідомляється градуктивно — з опорою на раніше засвоєне учнями на основі актуалізації вихідних ознак, властивостей, функцій;

• удосконалюється дедуктивним способом — шляхом застосування нових знань.

Аналогічно можна застосовувати практичний і наочний методи. При такій організації навчання в учнів формуються знання і способи діяльності: прийоми аналізу, узагальнення, методи індукції, дедукції й аналогії.

Репродуктивний метод застосовується під час повторення вивченого на уроці, виконання домашнього завдання. Діяльність вчителя при цьому — аналізувати відповідь учня, виправляти його помилки; діяльність учнів — відтворювати те, що було зроблено в класі. Репродуктивний метод використовується для формування в учнів уміння застосовувати знання.

Учитель дає завдання, а учні їх виконують: розв'язують задачі — за зразком, шляхом застосування теоретичних знань, за допомогою вже відомого способу. Будь-які вправи можуть бути індуктивними дедуктивними або такими, які виконуються за аналогією. Але в усіх випадках маються на увазі дії, які вже неодноразово виконувались.

Система репродуктивних методів сприяє збагаченню учнів знаннями і вміннями, формуванню в них навичок здійснення основних розумових операцій. Для розвитку творчих здібностей учнів потрібні репродуктивні знання.

Недоліком двох названих методів є те, що вони мало сприяють розвитку продуктивною мислення, пізнавальної активності й самостійності учнів. Разом з тим недооцінка репродуктивної діяльності учнів призводить до тою, що не забезпечується фонд дійових знань учнів, володіння яким є необхідною умовою для самостійної пізнавальної діяльності, розвитку творчого мислення і продуктивної діяльності.

Проблені методи характеризуються тим, що вчитель, використовуючи слово і наочність, ставить проблему, а потім у формі пояснення чи лекції сам й розв'язує, показуючи тим самим процес пізнання При цьому можуть певною мірою залучатися учні. Однак постановка проблем посилює увагу учнів, активізує процес сприймання і усвідомлення того, що пояснює вчитель.

Частково-пошуковшй метод (його інколи називають евристичною бесідою). Готуючись до уроку в частині засвоєння учнями нового матеріалу, вчитель заздалегідь складає систему запитань дія учнів, відповідаючи на які, учні відкривають для себе нове в навчальному матеріалі. Такий метод доцільно використовувати при формуванні нових понять з інформатики.

При застосуванні частково-пошукових методів в одних випадках учні беруть активну участь у пошуку який збуджується і спрямовується словом учителя, в інших — після ознайомлення з певними правилами чи законами (теоретичним твердженням) учні під керівництвом учителя доводять їх істинність пошук нових знань здійснюється на основі аналоги

Пошуковий метод При використанні комп'ютера разом з програмним забезпеченням та комп'ютерних мереж виникають питання не стільки про засвоєння або запам'ятовування конкретних відомостей, скільки про уміння орієнтуватися у величезній масі доступної інформації добувати з неї конкретні знання правильно будувати запити до інформаційно-пошукових систем уміти швидко і гнучко коригувати свій запит при невдалому пошукові.

Досліднииький метод використовується в тому випадку, коли проблему перед учнями ставить або вчитель, або й формулюють самі учні і самостійно розв'язують цю проблему

Використання дослідницьких методів дозволяє забезпечити учнів глибоко усвідомленими знаннями і формувати в них досвід творчої, самостійної дослідницької діяльності Дослідницькі методи найчастіше застосовуються при розв'язуванні задач, причому проблему ставить сам учень, сам її розв'язує і сам перевіряє правильність розв'язку.

Метод проектів в інформатиціДо дослідницьких можна віднести метод проектів, основною тезою якого є: «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосувати».

В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.

Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного проміжку часу. Цей підхід органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Метод проектів завжди припускає розв'язування деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншої, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Результати виконаних проектів повинні бути «відчутними», тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв'язання; якщо практична, конкретний результат, готовий до впровадження. Основною цінністю проектної системи навчання є те, що вона орієнтує учнів на створення освітнього проекту, а не на просте вивчення певної теми. Освітній проект — це форма організації занять, яка передбачає комплексний характер діяльності учнів на одержання освітньої продукції за певний проміжок часу — від окремого уроку до кількох місяців.

Основні вимоги до використання методу проектів:

• Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми чи задачі, яка вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її розв'язування, наприклад, проблема використання існуючого програмного забезпечення для розв'язування різних задач та ін.

• Проект розробляється за ініціативою учнів. Тема проекту для всього класу може бути однією, а шляхи його реалізації в кожній групі різні.

• Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів (наприклад, доповідь у відповідні служби, спільний випуск газети, альманаху, план заходів, рекомендації щодо впровадження та використання педагогічних програмних продуктів, створення веб-сторінки тощо).

• Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.

• Визначення кінцевої мети спільних/індивідуальних проектів.

• Визначення базових знань з різних галузей, необхідних для роботи над проектом.

• Структурування змістової частини проекту (з вказуванням поетапних результатів). Проект заздалегідь спланований, сконструйований, але разом з тим допускає гнучкість і зміни в ході виконання.

• Використання дослідницьких методів: визначення проблеми, задач дослідження, які випливають із проблем, висунення гіпотез щодо способів їх розв'язування, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз даних, підведення підсумків, коригування, висновки (використання в ході спільного дослідження методу «мозкової атаки», «круглою столу», статистичних методів опрацювання результатів експериментів, творчих звітів, перегляду та ін.).

• Результати виконаних проектів повинні бути матеріальними, тобто оформлені певним чином (відеофільм, альбом, бортжурнал«подорожей», комп'ютерна газета, альманах, веб-сторінка).

• Проект реалістичний, орієнтований на ресурси школи.

Освітній проект має структурну основу, яка відображається в його положенні чи програмі:

- назва проекту;

- цитата, лозунг або інша форма представлення проекту;

- ідея проекту;

- цілі і задачі проекту;

- учасники проекту;

- умови реєстрації в проекті;

- терміни реалізації проекту;

- етапи проведення проекту;

- умови участі в проекті (організаційні, технічні, інші);

- особливості проведення проекту, види діяльності учасників;

- форми взаємодії організаторів проекту з його учасниками і іншими суб'єктами;

- критерії оцінки робіт окремих учасників, всього проекту;

- діагностична і оцінкова група;

- результати проекту, їх оцінка; призи і нагороди;

- можливе продовження і розвиток проекту;

- автори, координатори, адміністратори, організатори проекту.

Етапи розробки і проведення проекту:

1.Цілі проекту з визначенням знань, умінь, навичок, яких повинні набути учні в результаті роботи над проектом.

2.Презентація ситуацій, які дозволяють виявити одну чи кілька проблем з обговорюваної тематики.

3.Висування гіпотез розв'язування виявленої проблеми («мозковий штурм»). Обговорення й обґрунтування кожної з гіпотез.

4.Обговорення методів перевірки прийнятих гіпотез у малих групах(у кожній групі по гіпотезі), обговорення можливих джерел інформації для перевірки висунутої гіпотези.

5.Обговорення оформлення результатів.

6.Робота в групах над пошуком фактів, аргументів, які підтверджують чи спростовують гіпотезу.

7.Захист проектів (гіпотез рішення проблеми) кожної з груп з опануванням всіма присутніми.

8.Висування нових проблем.

У зв'язку з розвитком засобів комп'ютерних телекомунікації широке розповсюдження одержують дистанційні освітні проекти, в яких беруть участь учні із різних шкіл, міст, країн.

Навчальний телекомунікаційний проект — це спільна навчально-пізнавальна творча або правова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп'ютерних телекомунікацій, яка має спільну мету — дослідження деякої проблеми, узгоджені методи, способи діяльності, спрямована на досягнення спільного результату діяльності

Телекомунікація — передавання інформації на відстань за допомогою електронних засобів. Комп'ютерні телекомунікації — передавання інформації з одного комп'ютера на інший у будь-якій точці земної кулі. Комп'ютерні телекомунікації дозволяють учням і вчителям з різних країн світу спілкуватися між собою.

Тематика і зміст телекомунікаційних проектів повинні бути такими, щоб їх виконання цілком природно вимагало залучення властивостей комп'ютерних телекомунікацій. Іншими словами, далеко не всі проекти, якими б цікавими і практично значущими вони не здавалися можуть відповідати характеру телекомунікаційних проектів

Телекомунікаційні проекти виправдані педагогічно в тих випадках, коли в ході їх виконання

• передбачаються численні, систематичні, разові або тривалі спостереження за тим або іншим природним, фізичним, соціальними іншим явищем, які потребують збирання даних у різних регіонах для вирішення порушеної проблеми,

• передбачається порівняльне вивчення, дослідження того чи іншого явища, факту, події, яка відбулася чи має місце в різних місцевостях для виявлення певної тенденції або прийняття рішення, розробки пропозицій тощо,

• передбачається порівняльне вивчення ефективності використання одного і того самого або різних (альтернативних) способів вирішення однієї проблеми, однієї задачі для виявлення найефективнішого, прийнятною для будь-яких ситуацій рішення, тобто для одержання даних про об'єктивну ефективність способу вирішення запропонованої проблеми,

• пропонується спільна творча розробка деякої теми, будь-то чисто практична або творча робота (створення журналу, газети, веб-сторінки, п'єси, книги, музичного твору, пропозицій щодо вдосконалення навчального курсу, педагогічного програмного продукту, спортивних, культурних спільних заходів, народних свят та ін ),

• передбачається провести захоплюючу пригодницьку спільну комп'ютерну гру, змагання

Особливості використання телекомунікаційних проектів  

Телекомунікаційний проекти, як і проекти будь-якого іншого виду. можуть бути ефективні лише в контексті значної концепції навчання і виховання. Вони припускають відхід від авторитарних методів навчання, з одного боку, але з іншого, передбачають ретельно продумане і концептуально обґрунтоване поєднання з різноманіттям методів форм і засобів навчання. Це лише компонент системи освіти, а не сама система

• Організація телекомунікаційних проектів потребує спеціальної і досить ретельної підготовки як вчителів, так і учнів.

• Телекомунікаційні проекти дозволяють не тільки передавати учням певну суму знань, а також навчити здобувати ці знання самостійно за допомогою різноманітних досліджень, експериментів пошуків, зокрема використання глобальної комп'ютерної мережі Інтернет, уміти користуватися одержаними знаннями для розв'язування нових пізнавальних і практичних завдань

• Учителі й учні в процесі роботи в телекомунікаційному проекті набувають комунікаційних навичок і вмінь, тобто вміння працювати в різних групах, виконуючи різні соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника та ін. )

Наведемо приклад телекомунікаційного проекту, який організовувався Ресурсно-методичним центром «АИОРН» (м Київ)

1Назва проекту «Інтернет-2000 — очима школярів»

2Стислий опис Школярі і молодь пишуть колективний твір про місце Інтернету в їх сьогоднішньому та в майбутньому дорослому житті.

3 Повний опис проект Створення мережі Інтернет займе чинне місце серед досягнень людства в другому тисячолітті. Вчені ставлять Інтернет поруч із такими винаходами, як двигун внутрішнього згорання, електрична лампочка та персональний комп'ютер.

Враховуючи все це, мабуть не буде перебільшенням прагнення подивитися на Інтернет очима мільйонів школярів, щоб краще збагнути значення цього явища на сьогодні та помріяти що воно може дати людству в новому тисячолітті. Тому журнали «Комп'ютер-клас» та «Інтернет-клас» запрошують усіх школярів узяти участь у написанні колективною твору на тему «Інтернет 2000 — очима школярів».У кожному випуску журналу ми будемо знайомити читачів із сторінками цього твору. До цього номера ввійдуть усі сторінки, одержані від Вас протягом року із зазначенням авторів «Інтернет 2000 — очима школярів» стане унікальною збіркою що зафіксує ваше уявлення про планетарне явище, яким є Інтернет та про майбутній розвиток Мережі і донесе його до майбутніх поколінь школярів. Сподіваємося що ця збірка займе почесне місце в кабінетах інформатики кожної шкоти нашої країни, а також буде цікавою для розробників нового обладнання програмного забезпечення і послуг мережі Інтернет.

Крім школярів України до написання цієї збірки ми будемо залучати школярів Росії, Білорусії інших країн близького та далекого зарубіжжя.

Тому цю збірку з цікавістю прочитають і в інших країнах світу. Отже, висловлюючи свої міркування про Інтернет, вже сьогодні ви маєте можливість стати відомими школярам всього світу.

На наш погляд, на сторінках колективного твору «Інтернет 2000 — очима школярів» було б цікаво побачити ваші міркування з таких питань Питання, які, мабуть, більше сподобаються «теоретикам» «Що таке Інтернет взагалі, як побудований?», «Яка історія виникнення Інтернету?», «Які переваги, на ваш погляд, дає людству Інтернет сьогодні?», «Які можуть бути негативні наслідки використання Інтернету?»

«Практиків» ми запрошуємо поділитися своїм досвідом роботи в Інтернет і «Що необхідно для роботи в Інтернеті?», «З якою метою ви використовуєте Інтернет, які результати одержуєте?», «Як і де ви відшукуєте необхідну інформацію в Інтернеті?», «Скільки годин приблизно ви витрачаєте на роботу в Інтернеті на місяць?», «Де ви маєте можливість працювати в Інтернеті — у школі, на роботі в батьків, у знайомих, удома?»

Ті, хто любить фантазувати, мріє про відкриття, сподіваємося, поділиться з ученими своїми міркуваннями з приводу «Яким ви уявляєте Інтернет майбутнього, наприклад через 10, 100, 1000 років?», «Як, за допомогою яких пристроїв, каналів зв'язку тощо він буде побудований?», «Які нові можливості та вигоди Всесвітня мережа повинна надавати людству⁹» «Як ви сподіваєтесь використовувати Інтернет у своїй майбутній професії?»

Для участі в написанні колективного твору «Інтернет 2000 — очима школярів» треба надсилати свої міркування з приводу одного чи кількох питань, які вам найбільш сподобалися. Але ви й самі можете запропонувати тему сторінки до нашого колективної о твору і розкрити п у листі. Авторами сторінок можуть бути як окремі школярі, так і групи з кількох осіб і цілі класи. Бажано, щоб усі автори сторінок відповіли на запитання «Де ви одержуєте знання про Інтернет — у школі, з книжок, журналів, від знайомих тощо?»

4Вік учасників проекту 10-20 років

5Очікувані результати проекту Видання спеціалізованого номера журналу «Комп'ютер-клас» на тему «Інтернет 2000 — очима школярів». Компетентна рада з відомих фахівців Інтернету визначить авторів кращих сторінок цієї унікальної збірки. Фотографії їх будуть надруковані у збірці поруч з матеріалами, а самі автори отримають призи

6Можливі результати Підвести разом з вами підсумки нашої спільної праці ми сподіваємося в кінці року. А на початку 2001 видати спеціальний номер журналів «Комп'ютер-клас» та «Інтернет-клас» під назвою «Інтернет 2000 - очима школярів»

7Мова проекту українська, російська, англійська

8Можливе місце в навчальному процесі Тема для додаткових чи факультативних занять з інформанти.

9           Імена та електронна адреса координаторів проекту Березш Борис Олександрович, bons@cki.ірп kiev.ua. Дементієвська Ніна Петрівна, smc@mail kar.net

10 Веб-сторінка проекту www.cclass.kiev.ua

ДОДАТКОВО! Ознайомитися більш детально з частково-пошуковими методами

Частково-дидактичні методи

Закономірності навчання передбачають ряд цілей, які є похідними від загальних і характерні для деяких аспектів навчання або окремих його етапів (формування інтересу, організація уваги, закріплення знань, індивідуалізація і диференціація навчання та ін.). Відносно цих частково-дидактичних цілей використовуються частково-дидактичні методи, які є конкретною формою одного чи поєднання кількох загальних методів.

Частково-дидактичні методи навчання визначаються з урахуванням цілей, змісту навчання, специфіки навчальної дисципліни, зокрема інформатики.