Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Автомобіля, технологічного устаткування, агрегату, деталі, матеріалу до виконання заданих функцій при їх використанні по призначенню, тобто до експлуатації.




Якість складається з властивостей (рис. 18).

                          Рис. 18 –Логічна структура поняття якості ( приклад).

 

Кожна властивість характеризуеться одним або декількома параметрами, які можуть приймати при експлуатації різні кількісні значення, які називаються показниками.

При аналізі або оцінці якості автомобіля послідовно розглядають наступні ланцюжки:

- при оцінці і випробуванні машин показники – параметри – властивості – якість;

- при пред'явленні вимог до машин якість – властивості –параметри – показники, тобто в зворотній  

послідовності.

Приклади розгортання показників чотирьох властивостей якості приведені на рис.17.

Так, одним з параметрів паливної економічності автомобіля (властивість) є контрольна витрата палива, кількісне значення якого для конкретної моделі (показник) складає 7 л / 100 км.

Зазвичай розглядають техніко-експлуатаційні властивості (ТЕВ) автомобілів, головними з яких є наступні:

- маса і габарити, вантажопідйомність, місткість, маневреність, прохідність, безпека, екологічність, паливна економічність, динамічність (тягово-швидкісна),  продуктивність, економічність, надійність, ціна і ін.

 Сукупність цих властивостей можна інтегрально (у целому) оцінити єдиним показником якості автомобіля .

Техніко-експлуатаційні властивості закладаються при їх проектуванні і ви-

робництві, а реалізуються при експлуатації машин.

Стабільні ТЕВ практично не змінюються протягом всього терміну служби машин (габаритні і вагові показники, вантажопідйомність місткість і ін.).

Нестабільні погіршуються в процесі роботи і у міру старіння автомобіля або агрегату. Це, наприклад, продуктивність машини, витрати на забезпечення її працездатності, інтенсивність використовування автомобіля і ін. (табл..3). В значній мірі стабільність ТЕВ автомобілів визначається їх надійністю.

 

     Таблиця 3 - Зміна деяких показників якості вантажного автомобіля Пк(t),  %.

Таким чином, якість автомобіля і його показники не є величиною постійною і змінюються у міру пробігу автомобіля.

 

                         

      8.7 Спеціальний і спеціалізований рухомий склад.

Рис. 19 Спеціалізований рухомий склад.

Як уже розглядалося попередньо:

Спеціальні автомобілі – це автомобілі, які не виконують транспортну роботу (автокрани, пожежні, автомагазини, пересувні ремонтні майстерні, комунальні автомобілі та ін.).

Спеціалізовані автомобілі – це автомобілі, які призначені для перевезення певних видів вантажів (самоскиди, фургони, цистерни, контейнеровози, фермовози, панелевози, рефрижератори та ін.).

Спеціалізовані легкові авто­мобілі призначені для перевезення пасажирів певних категорій. Це автомобілі «швидкої допомоги», таксі і ін.

Спеціальні легкові автомобілі служать для виконання нетранспортних ро­біт. Вони випускаються на базі шасі легкових автомобілів і обладнюються спеціа­льними пристроями, апаратурою і тому подібне. До спеціальних відносяться ав­томобілі лабораторії, дослідницькі, міліцейські і ін.

До спеціалізованих автобусів відносяться санітарні, туристичні і шкільні автобуси.

Спеціальні автобуси виконуються на базі шасі автобусів загального призна­чення, можуть мати спеціальні кузови і обладналися спеціальними пристроями, приладами, апаратурою і ін. До цих автобусів відносяться рухомі станції, кінолабораторії, автобуси санітарно-ветеринарної служби і ін.

Спеціалізовані вантажні автомобілі служать для перевезення вантажів тіль­ки певних видів. Вони мають пристосовані для таких перевезень кузова і облад­налися спеціальними пристроями і пристосуваннями для завантаження і розван­таження. До спеціалізованих відносяться автомобілі-самоскиди, цистерни, фурго­ни, рефрижератори, самопогрузчики.

Спеціальні вантажні автомобілі призначені для виконання різноманітних нетранспортних робіт і операцій. Вони обладнанні спеціальними пристосування­ми, механізмами, пристроями, виготовляються на базі шасі вантажних автомобілів  і можуть мати спеціальні кузови. До спеціальних вантажних автомобілів від­носяться автомобілі-майстерні, крани, вежі, компресори, бетонозмішувачі, а та­кож автомобілі комунальних служб (сміттєприбиральні, снігоприбиральні, поли­вальні і ін.) і пожежні автомобілі.

Автопоїзди дозволяють збільшити продуктивність рухомого складу і пони­зити собівартість перевезень. Так, в однакових умовах експлуатації собівартість перевезень автопоїздом на 25–30 % нижче, а продуктивність в середньому в 1,5 рази вище, ніж у одиночного автомобіля.

Автопоїзди складаються з автомобілів-тягачів, причепів і напівпричепів. Автопоїзди розділяються на причіпних, сідельних і розпуски.

Причіпний автопоїзд включає в свій склад вантажний автомобіль і один або декілька причепів, сідельний автопоїзд – сідельний автомобіль-тягач і напівпри­чіп, передня частина якого закріплена на тягачі.

Автопоїзди-розпуски складаються з вантажного автомобіля і причепа-роз­пуску, обладнаного опорними балками (кониками) для кріплення довгомірних ва­нтажів (лісу, труб, сортового металу і ін.).

 

Спортивні автомобілі.

                                                                                                                                                      

Спортивний автомобіль або спорткар (від англ. sports car) - умовно-узагальнене найменування широкого класу дво-, рідко чотиримісних легкових автомобілів, що мають більш високі швидкісні якості і відповідно підвищену потужність двигуна (питому потужність, моторизацію) і низьку посадку кузова (дорожній просвіт, кліренс). На відміну від гоночних автомобілів, спортивні автомобілі призначені для їзди по дорогах загального користування (а значить, проходять державну реєстрацію, повинні мати повний комплект світлових приладів і номерні знаки). Спорткари (наприклад такі як Porsche GT3 RS) ще прийнято називати Рінгтулом (пакет опцій, що дозволяє впевнено почувати себе на гоночній трасі). Типовий Рінгтул включає спортивну і жорсткішу підвіску, аеродинамічний обвіс, спортивну гальмівну систему і зварний каркас безпеки.

                                          

                         Рис.20 Porsche 911 GT3 (Женевский автосалон, 2006)

                                                                                                                                                      

Гоночний автомобіль - одномісний автомобіль, призначений для участі в автомобільних перегонах, в тому числі для встановлення рекордів швидкості (рекордно-гоночні і надшвидкісні автомобілі - «боліди»).

Зарубіжні фірми почали будувати гоночні автомобілі після 1900 року. Класифікація та технічні вимоги до гоночних автомобілів регламентуються правилами Міжнародного спортивного кодексу, прийнятого в 1962 році, і додатками до нього, розробленими спортивної комісією Міжнародної автомобільної федерації.

В СРСР виробляли гоночні автомобілі формули 4 Талліннським авторемонтним заводом, спортивні автомобілі ЗІЛ-112с, рекордно-гоночні «Харків-7» і газотурбінні автомобілі «Піонер».

Найбільш відомими з будівництва гоночних автомобілів є закордонні фірми «Лотус» (Великобританія), «Порше» (ФРН), «Форд», італійський завод Феррарі та ін.

Абсолютний світовий рекорд швидкості на суші встановив 23 жовтня 1970 році

Г. Габеліч (США) на ракетному автомобілі «Блю Флейм» -1014, 294 км / год. Абсолютний світовий рекорд швидкості на автомобілі належить Р. Саммерсу (США) - 658,5 км / год (1965).

                                  

                  Рис. 21 Гоночний автомобіль класу «Формула І» Ferrari F2005

                                       Міхаеля Шумахера на чемпіонаті Канади 2005

 

Причепний рухомий склад.

                                                                                                                                           

 Причепний рухомий склад включає причепи і напівпричепи які, як і автомо­білі, можуть бути загального призначення, спеціалізованими і спеціальними. Крім того, причепи можуть бути легковими і вантажними.

Відмінність між вантажними причепами і напівпричепами полягає у тому, що причепи з'єднуються з автомобілем-тягачем тягово-зчіпним пристроєм типу крюк-петля або шворінь-петля, а напівпричепи – опорним сідельно-зчіпним при­строєм.

Конструкції причепів і напівпричепів дуже різноманітні. Вони можуть бути одноосними, двухосними і многоосними в залежності від того, для перевезення яких вантажів призначені. Крім того, причепи і напівпричепи також можуть бути як з активним приводом, так і без нього. При активному приводі причепи і напів­причепи мають ведучі колеса, до яких підводяться потужність і момент від двигу­на автомобіля-тягача, а без активного приводу – не мають ведучих коліс.

 

Питання для самоперевірки:










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 379.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...