Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Вплив транспортних витрат на економічний обсяг замовлення




 

Витрати, грн.

Обсяг замовлення, од.

75 85
На утримання запасів На подачу замовлень Транспортні витрати 75/2*560*0,2 = 4200 21*200=4200 75*1=75 85/2*560*0,2=4760 18*200=3600 85*0,7=59,5
Загальні витрати 8475 8419,5

 

Отже, за розрахунками, другий варіант привабливіший.

Знижки з ціни залежно від обсягу закупівель. Знижки з ціни залежно від обсягу закупівель розширюють формулу економічного розміру замовлення так само, як і знижки на транспортні тарифи, які визначаються обсягом вантажоперевезень. Включення знижок у базову модель ЕОО зводиться до розрахунку сукупних витрат і відповідного економічного розміру замовлення для кожного обсягу (і ціни) закупівлі. Якщо за певного обсягу закупівлі знижка буде достатньою, щоб компенсувати зростання витрат на утримання запасів за винятком скорочення витрат на розміщення замовлень, такий варіант, можливо, виявиться вигідним.

Приклад

Підприємство закуповує деталі за ціною 25 грн. за одиницю, річна потреба в деталях — 4800 шт., витрати на зберігання однієї деталі — 5 грн., витрати на організацію одного замовлення — 100 грн.

Знайдемо економічний обсяг замовлення:

 

 


 

Таким чином, економічний обсяг замовлення становитиме 439 деталей, а кількість замовлень на рік — 11 (4800/439). Врахуємо систему знижок (табл. 4).

Таблиця 4.

Система знижок, які надає постачальник

Обсяг замовлення, од. Ціна за одиницю, грн.
0-500 25,0
500-1000 24,8
1000 і більше 24,7

 

Визначимо сумарні річні витрати (табл. 5).

 

Таблиця 5.

Розрахунок сумарних річних витрат для різних обсягів замовлень

 

Витрати, грн.

Обсяг замовлення, од.

400 500 1000
На організацію замовлень 11*100=1100 4800/500*100=960 4800/1000*100=480
На зберігання одного замовлення 400*5=2000 500*5=2500 1000*5=5000
На придбання запасів для річної потреби 25*4800=120000 24,8*4800=119040 24,7*4800=118560
Загальні витрати 123100 122500 124040

 

Отже, за розрахунками, найкращим буде другий варіант (обсяг замовлення — 500 од.), який забезпечує найменші річні сумарні витрати.

Задача № 7

Компанія "Інтеркомп’ютерсистема", яка займається продажем комп'ютерних комплектуючих, визначила, що розмір замовлення на комплектуючі не є оптимальним. Вам, як логістик-менеджеру, було доручено знайти оптимальний розмір замовлення. Після розрахунків визначено, що вартість одного замовлення становить 200 ум. од., річна потреба в комплектуючих — 1550 ум. од., а ціна одиниці комплектуючого виробу — 560 ум. од. Також було визначено, що вартість зберігання на складі дорівнює 20% від його закупівельної ціни.

 

Методичні вказівки:

І — витрати на зберігання одиниці запасу; Q — розмір замовлення; Q* — оптимальний розмір замовлення; S — потреба в товарно-матеріальних цінностях за певний період; А — вартість подання одного замовлення.

Витрати (С) на зберігання запасів у певний період складаються з таких елементів:

1. Загальна вартість замовлень (вартість форм документації, витрати на розробку вимог поставки, на каталоги, на контроль за виконанням замовлення та ін.).

2. Ціна замовленого комплектуючого.

3. Вартість зберігання запасу.

 Математично витрати можна подати так:

 

,

де Р — ціна одиниці замовленого комплектуючого

Величину витрат необхідно мінімізувати:

С > min

Диференціювання дає формулу розрахунку оптимального обсягу замовлення (формулу Вілсона):

 

Q*= 2AS/I,

де Q* — оптимальний розмір замовлення; А — вартість подання одного замовлення; S — потреба в товарно-матеріальних цінностях; І — витрати на зберігання одиниці запасу.

 

Варіанти для самостійного розв'язання

Варіант Вартість одного замовлення (ум. од.) Потреба в товарно-матеріальних цінностях за певний період (шт.) Ціна одиниці комплектуючого виробу (ум. од.) Витрати на зберігання одиниці запасу (%)
1 2 3 4 5
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 220 210 200 190 193 145 189 231 250 219 234 240 241 209 205 199 194 185 167 159 203 206 214 152 238 140 1560 1467 1378 1450 1790 1689 1636 1309 1590 1575 1384 1283 1748 1379 1836 1520 1245 1739 1843 1429 1249 1628 1493 1405 1734 1902 200 310 210 430 216 211 314 234 124 231 275 319 416 136 324 158 154 148 162 423 321 347 226 222 412 333 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20

 

Задача № 8.

Вартість одного замовлення становить 25 грн. за одиницю, річна потреба у виробі — 2000 шт., ціна одиниці виробу — 50 грн., вартість отримання виробу на складі становить 20 % його ціни. Оптимальний обсяг замовлення (одиниць):

А) 25; Б) 50; В) 100; Г) 150.

Задача № 9.

Надходження і попит окремої групи товарів — 200 000 ум. од. Загальна кількість надходження і попиту товарів — 50 000 ум. од. Визначити частку і відсоток на попит окремої групи товарів.

Задача № 10.

Продаж товарів за рік становив 150 000 ум. од.

Кількість підприємств і фірм, які обслуговуються, — 5000.

Визначити середньомісячний і середньоденний обіг продажу продукції, який припадає на одну фірму.

Задача № 11.

Знайдемо економічний обсяг замовлення за таких умов: згідно з даними обліку вартість одного замовлення становить 300 грн., річна потреба в комплектуючому виробі — 2150 шт., ціна одиниці комплектуючого виробу — 545 грн., вартість зберігання виробу на складі становить 20 % його ціни, тариф на транспортування дрібної партії — 1 грн. за одиницю вантажу, а тариф на транспортування великої партії — 0,7 грн. за одиницю вантажу, великою партією вважається 90 одиниць. Визначити оптимальний обсяг замовлення на комплектуючий виріб, а також розрахувати вплив транспортних витрат на економічний обсяг замовлення.

Задача №12

Підприємство закуповує деталі за ціною 35 грн. за одиницю, річна потреба в деталях — 5200 шт., витрати на зберігання однієї деталі — 8 грн., витрати на організацію одного замовлення — 110 грн. Визначити оптимальний обсяг замовлення.

Задача № 13

Вартість одного замовлення становить 85 грн за одиницю, річна потреба у виробі — 10000 шт., ціна одиниці виробу — 150 грн, вартість отримання виробу на складі — 20 % від його ціни. Визначити оптимальний обсяг замовлення.

ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ

2.1. Аналіз ABC-XYZ в управлінні матеріальними запасами

ABC-аналіз є методом, за допомогою якого визначають ступінь розподілу конкретної характеристики між окремими елементами будь-якої множини. В його основу покладено припущення, що порівняно незначна кількість видів товарів, які повинні неодноразово закуповуватися, становить велику частину загальної вартості товарів, що закуповуються.

В основі методу ABC лежить так зване правило Паретто. Відповідно до правила Паретто безліч керованих об'єктів поділяється на дві неоднакові частини (80/20). Поширений в логістиці метод ABC пропонує більший поділ — на три частини.

Щодо управління матеріальними запасами метод ABC – спосіб нормування і контролю за станом запасів, який полягає в розподілі номенклатури N, реалізованих товарно-матеріальних цінностей на три нерівнопотужних підмножини А, В і С на основі деякого формального алгоритму [33].

Для ABC-аналізу необхідно:

1) встановити вартість кожного товару (за закупівельними цінами);

2) розташувати товари за зменшенням ціни;

3) знайти суму даних про кількість і витрати на придбання;

4) розподілити товари на групи залежно від їх питомої ваги в загальних витратах на придбання.

Товарні запаси розподіляються на три групи — А, В, С за їх питомою вагою в загальних витратах на придбання. Однак розподіл на три групи необов’язковий, кількість груп та їх межі вибираються довільно. Найпоширеніша класифікація така:

Група "А": найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припадає приблизно 75-80 % загальної вартості запасів, але вони становлять лише 10-20 % загальної кількості товарів, які зберігаються.

Група "В": середні за вартістю товари. Їх частка в загальній сумі запасів становить приблизно 10—15%, але у кількісному відношенні ці запаси становлять 30-40 % продукції, яка зберігається.

Група "С": найдешевші. Вони становлять 5-10 % від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40-50% від загального обсягу зберігання.

Аналіз ABC показує значення кожної групи товарів. Зазвичай на 20 % всіх товарів із запасів припадає 80 % всіх витрат. Виходячи з цього, для кожної з трьох груп товарів закладається різний ступінь деталізації під час планування та контролю.

Аналіз ABC дає змогу класифікувати асортиментні одиниці за їх вартістю. Принцип диференціації асортименту у процесі аналізу XYZ інший — тут весь асортимент поділяють на три групи залежно від рівномірності попиту і точності прогнозування.

Група "X" містить товари, попит на які рівномірний або може незначно коливатися. Обсяг реалізації товарів цієї групи добре прогнозується.

Група "Y" містить товари, які споживають в обсягах, що коливаються. Зокрема, до цієї групи можна віднести і товари сезонного характеру попиту. Можливості прогнозування попиту за товарами групи "Y" середні.

Група "Z" містить товари, попит на які лише епізодичний, жодні тенденції відсутні. Прогнозувати обсяги реалізації товарів групи "Z" складно.

Ознакою, на основі якої конкретну позицію асортименту зараховують до групи X, Y або Z, є коефіцієнт варіації попиту (v) за цією позицією:

 

,

 

де хі і-то значення попиту за оцінюваною позицією; х — середнє значення попиту за оцінюваною позицією за період n; n — величина періоду, за який зроблено оцінку.

Величина коефіцієнта варіації змінюється в межах від нуля до нескінченності. Поділ на групи X, Y і Z може бути здійснений на основі алгоритму:

1) група Х — інтервал 0 < V< 10%;

2) група Y — інтервал 10% < V < 25%;

3) група Z — інтервал 25% < V < ∞.

Результатом спільного аналізу ABC і XYZ є матриця, яка складається з дев'яти різних класів (рис. 1).

 

  А В С

X-

матеріал

Висока споживча вартість Середня споживча вартість Низька споживча вартість
Високий ступінь надійності прогнозу споживання Високий ступінь надійності прогнозу споживання Високий ступінь надійності прогнозу споживання

Y -

матеріал

Висока споживча вартість Середня споживча вартість Низька споживча вартість
Середній ступінь надійності прогнозу споживання Середній ступінь надійності прогнозу споживання Середній ступінь надійності прогнозу споживання

Z-

матеріал

Висока споживча вартість Середня споживча вартість Низька епоживча вартість
Низький ступінь надійності прогнозу споживання Низький ступінь надійності прогнозу споживання Низький ступінь надійності прогнозу споживання

Рис.1. Комбінація АВС- і XYZ - аналізу

Поєднання даних про співвідношення кількості та вартості АВС-аналізу з даними про співвідношення кількості і структури споживання XYZ - аналізу дають змогу отримати цінні інструменти щодо планування, контролю й управління для системи постачання в цілому і управління запасами зокрема.

Задача № 14

Згідно з ABC-аналізом до групи "А" зараховують:

а) найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припадає приблизно 75-80% загальної вартості запасів, але вони становлять лише 10-20% загальної кількості товарів, які зберігаються;

б) середні за вартістю товари, частка яких у загальній сумі запасів становить приблизно 10-15%, але у кількісному виразі ці запаси становлять 30-40% продукції, яка зберігається;

в) найдешевші товари, які становлять 5-10% від загальної вартості виробів, що зберігаються, і 40-50% — від загального обсягу зберігання.

 

Задача № 15

Відповідно до методу Паретто множина керованих об'єктів поділяється на дві частини у пропорції:

а) 10/90;

б) 20/80;

в) 40/60;

г) 50/50.

 

Задача №16

Диференціація запасів за методом ABC здійснюється на основі:

а) витрат на придбання запасів;

б) ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування;

в)конкурентоспроможності товарної позиції;

г) життєвого циклу товарів.

 

Задача № 17

Визначити черговість етапів ABC- аналізу:

а) товарів на групи залежно від їх питомої ваги в загальних витратах на придбання;

б) розташування товарів за зменшенням ціни;

в) встановлення вартості товарів за закупівельними цінами;

г) підсумовування даних про кількість і витрати на придбання.

 

Задача № 18

Диференціація запасів за методом XYZ здійснюється на основі:

а) витрат на придбання запасів;

б) ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування;

в) конкурентоспроможності товарної позиції;

г) життєвого циклу товарів.

Задача № 19

Згідно з XYZ-аналізом товари сезонного характеру попиту можуть бути зараховані до групи:

а)Х;

б)Y;

в)Z.

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 435.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...