Розрахунок параметрів системи управління запасами

Система управління запасами — сукупність правил і показників, які визначають момент часу й обсяг закупівлі продукції для поповнення запасів.

Параметри системи управління запасами.

• точка замовлення — мінімальний (контрольний) рівень запасів продукції, за умови досягнення якого потребується їх поповнення;

• нормативний рівень запасів — розрахункова величина запасів, яка досягається під час чергової закупівлі;

• обсяг окремої закупівлі;

• частота закупівель — тривалість інтервалу між двома можливими закупівлями продукції, тобто періодичність поповнення запасів продукції;

• поповнювана кількість продукції, за якої досягається мінімум витрат на зберігання запасу згідно із заданими витратами на поповнення і заданими альтернативними витратами інвестованого капіталу;

У логістиці застосовуються такі технологічні системи управління запасами;

• система управління запасами з фіксованим розміром замовлення;

• система управління запасами з фіксованою періодичністю замовлення;

• система із встановленою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня;

• система "максимум — мінімум".

Для ситуації, коли відсутні відхилення від запланованих показників і запаси споживаються рівномірно, в теорії управління запасами розроблено дві основні системи управління запасами: система управління запасами з фіксованим розміром замовлення і система управління запасами з фіксованою періодичністю замовлення. Інші системи управління запасами (система зі встановленою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня і система "максимум — мінімум") є модифікацією цих двох систем.

Приклад системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення.

Відомо, що витрати на поставку одиниці продукції С₀ = 15 грн., річне споживання S = 1200 од., річні витрати на зберігання одиниці продукції Си_і =   = 0,1 грн., розмір партії постачання: 100, 200, 400, 500, 600, 800, 1000 од., річне виробництво Р = 15000 од., витрати, обумовлені дефіцитом, h = 0,4 грн за одиницю.

Визначити:

1) оптимальний розмір партії, що закуповується;

2) оптимальний розмір партії, що замовляється, при поповненні замовлення на кінцевий інтервал;

3) оптимальний розмір партії в умовах дефіциту.

Розв'язання:

1. Розрахунок оптимального розміру партії, що закуповується:

2. Оптимальний розмір партії, що замовляється при власному виробництві:

3. Оптимальний розмір парти в умовах дефіциту:

Висновок

Оптимальний розмір партії, що закуповується, становить 600 од., при власному виробництві — 626 од., в умовах дефіциту — 670 од., тобто найбільший розмір партії виникає в умовах дефіциту;

Приклад системи управління запасами з фіксованою періодичністю замовлення.

Визначити оптимальний розмір партії при основній знижці. Річне споживання дорівнює. 1000000 од., витрати на постачання становлять 25 грн/од. Структура цін і витрати наведені в таблиці 6.

Таблиця 6

Структура цін і витрати

Розв'язання:

При ціні за одиницю 2,5 грн розмір партії становить:

При ціні за одиницю 2,0 грн розмір партії становить:

При ціні за одиницю 1,5 грн розмір партії становить:

При ціні за одиницю продукції 2,5 грн підприємству вигідно робити замовлення.

Необхідно порівняти сумарні річні витрати для партій, розмір яких більше 10000 одиниць продукції.

     Для цього використовується формула:

де С1 — ціна одиниці продукції.

Загальні річні витрати при ціні 2,0 грн:

Для визначення загальних річних витрат при ціні 1,5 грн/ маємо використати мінімальний обсяг партії в 20000 од., а не величину g_Q = 12909 грн., розраховану вище. В цьому разі сумарні річні витрати становитимуть:

Висновок:

На основі розрахунків можна дійти висновку, що доцільно закуповувати партіями по 20000 од. і більше, оскільки в такому разі витрати мінімальні.

Задача № 17

Відомо, що витрати на поставку одиниці продукції С_о = 30 грн, річне споживання S = 2000 од., річні витрати на зберігання одиниці продукції Си_і =  = 0,8 грн, розмір партії поставки: 100, 200, 400, 500, 600, 800, 1000 од., річне виробництво Р = 25000 од., витрати, зумовлені дефіцитом, h = 0,8 грн/од.

Визначити:

1)оптимальний розмір партії, що закуповується;

2) оптимальний розмір партії, що замовляється, при поповненні замовлення на кінцевий інтервал;

3) оптимальний розмір партії в умовах дефіциту.

Задача № 18

Велика оптово-посередницька фірма займається поставкою і продажем в Україні дрібної побутової техніки фірми "SONY",

Через значні коливання попиту на продукцію, що реалізується, фірма запровадила систему управління запасами, яка б автоматично визначала рівень запасу, що залишився на складі, контролювала інтервал між замовленнями та своєчасно інформувала відповідних людей про потребу поповнення запасу до постійного рівня.

Ваше завдання: розрахувати параметри системи управління запасами зі встановленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня.

Умовні позначення:

S — річна потреба в товарах, од.; N — кількість робочих днів в періоді; t — час поставки, дні; І — інтервал часу між замовленнями; FC_n — умовно-постійні витрати на поставку однієї партії, грн; VC — умовно-змінні витрати на зберігання одиниці запасу за день, грн.; ЗАМ_опт — оптимальний розмір замовлення; З — можлива затримка у поставках, дні; СП_одн— очікуване денне споживання, од./дн.; CП_t — очікуване споживання за час поставки, од.; СП_тах — максимальне споживання за час поставки, од.; ЗАП_гар — гарантійних запас, од.; ЗАП_п — пороговий рівень запасу, од.; ЗАП_мб — максимально бажаний запас, од.

Формули для розрахунку:

1. Інтервал часу між замовленнями:

2. Очікуване денне замовлення:

3. Очікуване споживання за час поставки:

4. Максимальне споживання за час поставки:

5. Гарантійний запас;

6. Пороговий рівень запасу:

7. Максимально бажаний запас:

Вихідні дані

Задача № 19.

Визначити оптимальний розмір партії при основній знижці. Річне споживання дорівнює 700000 од., витрати на постачання одиниці продукції становлять 45 грн. Структуру цін і витрати наведено в таблиці 7.

Таблиця 7

Структура цін і витрати

Задача № 20.

За даними таблиці 8 розрахувати показники оборотності запасів фарби за кожною позицією товарного асортименту — коефіцієнт обіговості (разів) та час обігу запасів (діб).

Таблиця 8