Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ЗАРОДЖЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО КІНЕМАТОГРАФА ( 2 год)   




Перші кіносеанси в Україні. Відкриття одеського механіка Йосипа Тимченка, досліди фотографа А. Федецького (Харків). Тематика кінопрограм французьких фірм “Гомон” і “Брати Пате”. Кінотеатри Києва й Одеси. Творчість Катеринославського кінооператора Д.Сахненка, його співдружність з М.Садовським у екранізації української класики. Участь у кінозйомках корифеїв української сцени (М.Заньковецької, Л.Лінецької, І.Мар’яненко, Г.Боросиглібської). Відхід від салонних жанрів, тяжіння до психологізації образів. Український період творчості Петра Чардиніна. Перші документальні стрічки (студія “Експрес”), дебют у кінематографі українського скульптора Івана Кавалерідзе. Тематика українського кінорепертуару, тяжіння до національної тематики. Комедійні стрічки та водевілі (“Як вони женихались”, “Кума Феська” та ін). Радянський період українського кінематографа. Націоналізація кінопромисловості. Діяльність Всеукраїнського кінокомітету (1919 р.), Всеукраїнського фотокіноуправління – ВУФКУ. Підготовка національних кадрів у галузі кінематографа. Перипетії українізації та формування творчого обличчя українського кіномистецтва. Прихід до кінематографа художників О.Довженка, В.Кричевського, скульптора І.Кавалерідзе, театрального режисера Л.Курбаса, фотографа Д.Демуцького, письменників М.Бажана, Ю.Яновського, театральних акторів (А.Бучма, Н.Ужвій, П.Масаха, С.Свашенка, С.Шкурат та ін.) Творчість Леся Курбаса (“Вендетта”, “Макдональд”, “Арсенальці”). Творчість П.Чардиніна (”Тарас Трясило”, “Укразія”), творчість Дзиги Вертова. Нові засоби виразності документального кіно. Робота Дз.Вертова на Київській кінофабриці (“Одинадцятий”, “Людина з кіноапаратом”, “Симфонія Донбасу”). Маніфести “кіноків”. Боротьба між поборниками хронікально-документального й захисниками ігрового кіно. Творчість І.Кавалерідзе – авангардистські пошуки (”Злива”). Перші фільми Олександра Довженка. Творчість І.Савченка. Часописи, газети, випуск літератури з проблем кіно. Українська кінокритика 20-х років. Централізація управління кіновиробництвом у СРСР і кінець вільного розвитку українського кіномистецтва.

Тема 2

ТВОРЧІСТЬ ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА І СТАНОВЛЕННЯ АВТОРСЬКОГО КІНОМИСТЕЦТВА УКРАЇНИ ( 2 год)

Досвід роботи в галузі сатиричної графіки в перших кінороботах (“Ягідка кохання”, “Вася-реформатор”). Вплив Ч.Чапліна. Творчість митця в контексті течій і напрямків того часу ( експресіонізм, футуризм, поетичні методи). Взаємопроникнення прози й поезії в режисерському стилі майстра (“Арсенал”) і німецький експресіонізм. Концепція людини в кіношедеврі “Земля”. Трансформація творчості О.П.Довженка в 30-40-х рр. Творчість режисера і “соціальне замовлення”. “Іван” – рух від національного до ідеологічного. “Аероград”, “Щорс”, “Мічурін” – “міф нової людини”. “Щорс” – модифікація міфу про Героїв; “Мічурін” – філософія відчуженості та мотиви “донкіхотства”.

Трагічні суперечності митців у часи сталінської диктатури (І.Савченко, І.Кавалерідзе). Документальне кіно часів Великої Вітчизняної війни. Розвиток мультиплікаційного кіно.

Тема 3

УКРАЇНСЬКЕ ПОЕТИЧНЕ КІНО 60-70-х РОКІВ ( 2 год)

Українське кіно післявоєнного десятиліття. Скорочення фільмовиробництва. Фільми-спектаклі українських театрів (“Украдене щастя” І.Франка, “Мартин Боруля” І.Тобілевича, “Лимерівна” П.Мирного); відхід від специфіки кінематографа. Прихід на кіностудії України кінематографічної молоді (М.Хуцієв, Л.Файзієв, А.Алов, В.Наумов, Т.Ловчук, В.Іванов). Початок руху шістдесятників в умовах політичної відлиги. Ідейно-естетичні течії в українському кіномистецтві 60 рр. відповідно до наявності у творчому процесі генерацій кіномитців: довоєнні (Т.Левчук, О.Швачко, І.Шмарук); проміжні (Б.Івченко, Ю.Лисенко, В.Денисенко, М.Мащенко); нової (С.Параджанов, Ю.Ільєнко, І.Миколайчук, Л.Осика, К.Муратова та ін.), які започаткували українське поетичне кіно. Відтворення національного духу в сюжетах, проблематиці, зображальних засобах кращих стрічок поетичного кіно. Утвердження художньої умовності як творчого принципу. Метафори, символи, алегорії, іносказання. Образна система фільмів поетичного кіно – активізація інтелекту, історичної та генетичної пам’яті. Поезія й кінематограф (М.Вінграновський , І Драч). Пошуки духовних цінностей. Творчість Л.Осики: магія “карпатської теми”, кіновідкриття творчості Василя Стефаника, особливості режисерського стилю (“Камінний хрест”). Творчість Ю.Ільєнка: екранно-пластична основа кінематографічного мислення (“Криниця для спраглих”). Народна легенда – ключ до фільму “Білий птах з чорною ознакою”; епічний спосіб відображення подій. Творчість Б.Івченка (”Пропала грамота”). Творчість І.Миколайчука – новий спалах поезії в кіно 70-х років (“Вавілон ХХ”).

Тема 4

ТВОРЧІСТЬ С.ПАРАДЖАНОВА ЯК ВЕРШИНА ДОСЯГНЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО ПОЕТИЧНОГО КІНО ( 2 год)

“Тіні забутих предків” – естетичний маніфест поетичного кіно. Талановите прочитання першоджерела. Самоцінний твір кіномистецтва, одвічний конфлікт між мрією й дійсністю. Трансформація історії Ромео та Джульєтти в гуцульському середовищі. Утвердження духовного начала в людині, несприйняття життя без духовного. Складна діалектика стихій життя й природи, боротьба начал життя й смерті. Достовірність у відтворенні середовища. Єдність документалізації й метафоричних змістів. Синтез зображальних засобів – живописних, пластичних, народного мистецтва. Незавершені задуми С.Параджанова (“Київські фрески”). Робота на студії Грузія-фільм (“Колір гранату”, “Легенда про Сурамську фортецю”, " Ашик-Керіб"). Універсалізм митця в осягненні національних форм буття.

Тема 5

ДОСЯГНЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНСЬКОГО КІНЕМАТОГРАФА 70-90 РОКІВ ( 2 год)

Досягнення українського кіно 70-х початку 80-х років: фільми К.Муратової, С.Говорухіна, В.Костроменка, Т.Золоєва та ін. На Одеській кіностудії. Творчість Л.Бикова (“У бій ідуть самі старики”), Р.Балаяна (“Полеты во сне и наяву” “Храни меня мой талисман”), В.Криштофовича (“Ребро Адама”), В.Новака (“Принцеса на бобах”).

Спроби реанімації поетичного кіно 60-х рр фільми Ю.Ільєнка (“Солом’яні дзвони”, “Лебедине озеро", "Зона”), Л.Осики (“Врубель”) та ін. Крутий поворот в ідейному спрямуванні творчості М.Мащенка (“Зона”, “Криваве весілля”). Дебюти нової генерації (С.Чернілевський, О.Загданський). Зростання міжнародного авторитету кінофестивалю “Молодість” як ознака позитивних змін в українському кіно.

Тема 6

ТВОРЧИЙ ПОРТРЕТ РЕЖИСЕРА КІРИ МУРАТОВОЇ (Одеська кіностудія) ( 2 год)

Перші звершення: “Короткі зустрічі” та “Довгі проводи”. Формування оригінальної кіномови. Витончений психологізм, мистецтво натяків, поезія повсякденного життя, зображальна пластика тощо. Поворот до постмодерністського світобачення. Маньєризм (“Серед сірого каміння”, “Зміна участі”). Дослідження розтрощеної свідомості, зростання гротесковості, трагікомічність картини радянського життя (”Астенічний синдром”). Ігрова природа “Чутливого міліціонера”. Жорстокий психологізм “Трьох історій”.

Список рекомендованої літератури

I.Теорія кіномистецтва

Базен А. Что такое кино. – М.: Искусство, 1972.- 383 с.

Балаш Б. Кино:становление и сущность нового искусства.– М.: Прогресс, 1968.-328с.

Божович В. Традиция и взаимодействие искусств. – М.: Наука ,1987.-320 с.

Вертов Д. Статьи. Дневники. Замыслы. – М.: Искусство, 1966.- 390 с.

Ждан В. Эстетика фильма. – М.: Искусство, 1987 - 494 с.

Зак М. Кинорежиссура: опыт и поиски. – М.: Искеусство, 1983. -269 с.

Карцева Е. Вестерн: эволюция жанра. – М.: Искусство, 1976.-255 с.

Караганов Г., Фролов И. Кино и музыка. – М.: Искусство, 1964.- 312 с.

Кулешов Л. Азбука кинорежиссуры. – М.: Искусство, 1969.- 132 с.

Кулешов Л. Статьи и материалы. – М.: Искусство, 1979.- 527 с.

Левин Е. О художественном единстве фильма. – М.: Искусство, 1977.- 120 с.

Лотман Ю. Цивьян Ю. Диалог с экраном.– Таллинн: Александра, 1994.- 216 с.

Лотман Ю.М. Семиотика кино и проблемы коноэстетики // Лотман Ю.М. Об искусстве. – СПб.: Искусство, 1998.- С. 288-374

Левин Е. О художественном единстве фильма – М: Искусство, 1977.- 214 с.

Мачерет А. Художественность фильма. – М: Искусство, 1975 -256 с.

Монтаж: Литература. Искусство. Кино. – М.: Искусство, 1988.

Мясников Г. Художник кинофильма. – М.: Искусство, 1977.- 100 с.

Нечай О.Ф., Ратников Г.Ф. Основы киноискусства. – Мн.: Высш. Шк.,1985.- 255 с.

Ромм М.И. Избранные произведения: в 3 томах – М.: Искусство, 1980 Т. - 575 с.

Тынянов Ю. Поэтика. История литературы. Кино. – М.: Наука, 1977.- 574 с.

Эйзенштейн С. Избранные произведения в 6 томах. – М.: Искусство, 1964-1971










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 253.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...